Навчально-виховна модель «Школа життєтворчості»

1. Навчально-виховна модель «Школа життєтворчості» Доповідь підготувала: вчитель інформатики та математики Телеш К.В. 2012-2013 н.р. Педагогічнічитання «Педагогікаіпсихологіяжиттєтворчості – стратегіярозвиткуосвітнього простору закладу»

2. Мета Школи життєтворчості: • Створення умов для розвитку освіченої, морально і фізично здорової, естетично розвиненої, працелюбної, цілеспрямованої, успішної особистості громадянина  України. • Формування вмінь будувати відносити з іншими людьми, природою, суспільством і разом з тим творити себе самого. • Виховання і розвиток вільної, життєлюбної талановитої особистості, збагаченої знаннями про природу і людину, готової до творчої діяльності і моральної поведінки.

3. Формування особистості з розвиненим почуттям власної гідності, віри у свої сили, спрямованої на життєтворчість, самовиховання та самовдосконалення. • Розвиток та формування в учнів високої культури поведінки, розвитку творчих здібностей та талантів. • Формування системи гуманізованих суб'єкт-суб'єктних взаємодій між учасниками навчально-виховного процесу

4. Вертикальні зв’язки управління Директор Створюєорганізаційно-правовіумови, щодаєзмогу заступникам діяти в правовому колііреалізуватиосновністратегічнізавданняшколи. Заступники створюють умови реалізації стратегії Школи Життєтворчості для вчителів та учнів. Учителі забезпечують здобуття школярами ключових компетентностей, необхідних для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій. Забезпечують самовиховання та самовдосконалення, спрямовані на життєтворчість, розвиток почуттів власної гідності, віри у свої сили. Учні

5. Горизонтальнізв’язкиуправлінняГоризонтальнізв’язкиуправління • Управлінська • Методична • Навчальна • Виховна • Господарча

6. Модель процесу розвитку життєвої компетентності учнязагальноосвітньої школи засобами педагогіки життєтворчості

7. Знання– лишетодізнання, коли вони здобутінапруженнямсвоєї думки, а не пам'яттю. Л.М.Толстой