Download
1 / 23
E N D
Персона́льнийкомп'ю́тер (ПК) — електроннаобчислювальна машина, призначена для особистоговикористання, ціна, розміриіможливостіякогозадовольняютьзапитамвеликоїкількості людей. Створений як обчислювальна машина, комп'ютер, проте, все частішевикористовується як інструмент доступу в комп'ютернімережі.
Із історії створення До речі, слово “комп'ютер” походить відлатинського слова compute, щоозначає “обчислювати”. Саме для цьогоспочаткувініпризначався – длявиконаннярізноманітнихматематичнихдій (додавання, віднімання, множенняі тому подібного). Але з часом виявилося, щокомп’ютер “вміє” не тількирахувати. За йогодопомогоюможнаверстати книжки, писатимузику, розмовлятиздрузями у Африці та Америціінавітькерувативиробництвомта транспортом. Взагалі ж, історіюкомп’ютерів треба, напевно, розпочинатищез тих далеких часів, коли давні люди, щобспроститисобіпроцеспідрахунків, почали використовувати для цьогорізноманітнікамінці та рахувальніпалиці. А середнайпершихйого “пращурів” вартоназвати абак - перший найпростішийрахунковийпристрій. Абак (відгрецького слова abax - дошка) – цеприлад… Втім, якийцещебувприлад!… Адже абаки йбулизвичайнісінькимидошками, щоподілялися на смуги. Самецимисмугамиіпересували люди камінці, за допомогоюякихпроводивсяпідрахунок. Абаки деяким чином можнапорівнятизізвичайнісінькимирахувальницями, на якихрахують за допомогоюкісточок.
Цими “приладами” для полегшення математичних розрахунків користувалися у Стародавній Греції, Римі і навіть у Західній Європі майже до 18 століття. Втім, вже у сімнадцятому столітті була винайдена так звана логарифмічна лінійка – рахунковий інструмент для спрощення різноманітних обчислювань. У 1820 році француз Шарль де Кольмар створив арифмометр, здатний робити множення та ділення. Цей прилад надовго зайняв своє місце на бухгалтерських столах. Наступна сторінка у історії на шляху до комп’ютера – 30-ті роки 19 століття. Саме тоді, у 1833 році, видатний англійський математик та винахідник Чарльз Беббідж, якого ще називають “батькомкомп'ютера”, розробив свій проект машини для виконання наукових та технічних розрахунків - щось дуже схоже на нинішній наш комп'ютер. Але рівень тодішньої техніки ще був дуже низький, побудувати на той час цю машину ще було неможливо, тому ідеї Беббіджа почали реально втілюватися в життя лише наприкінці 19 століття. У 1888 році американський інженер Герман Холерит сконструював першу електромеханічну рахункову машину. Ця машина одержала назву табулятора. Через два роки, під час одинадцятого перепису населення США, цей винахід був вперше використаний. І виявилося, що робота, яку раніше виконували за сім років п'ятсот робітників, була виконана за один місяць автором винаходу Холлеритом та його 43 помічниками (які працювали кожний на своєму табуляторі). Але перший комп’ютер був побудований лише у 40-х роках 20 століття.
Склад сучасногонастільного персонального комп'ютера: • Дисплей, • Материнська плата, • Центральнийпроцесор (Мікропроцесор), • Оперативна пам'ять, • Картирозширення, • Блок живлення, • Оптичний дисковод, • Постійнапам'ять (Твердий диск), • Клавіатура, • Миша комп'ютерна
Конфігурацію ПК можназмінювати в мірунеобхідності. Але, існуєпоняттябазовоїконфігурації, яку можнавважати типовою: • системний блок; • монітор; • клавіатура; • мишка.
Монітор У перших комп'ютерахмоніторів не було. Користувачімалинабірсвітлодіодів, щоблималиіроздрукрезультатів на принтері. З розвиткомкомп'ютерноїтехнікиз'явилисьмоніториі зараз вони єнеобхідноючастиноюбазовоїконфігурації персонального комп'ютера. Монітор (дисплей) - цестандартнийпристрійвиведення, призначений для візуальноговідображеннятекстових та графічнихданих. В залежностівід принципу дії, моніториподіляються на: моніторизелектронно-променевою трубкою; дисплеї на рідкихкристалах.
Клавіатура Клавіатура- цестандартнийклавішнийпристрійвведення, призначений для введенняалфавітно-цифровихданих та команд керування. Комбінаціямонітора та клавіатуризабезпечуєнайпростішийінтерфейскористувача: за допомогоюклавіатурикеруютькомп'ютерною системою, а за допомогоюмонітораотримують результат. Клавіатуравідноситься до стандартнихзасобів ПК, тому для реалізаціїїїосновнихфункцій не вимагаєтьсянаявністьспеціальнихсистемнихпрограм (драйверів). Необхіднепрограмнезабезпечення для початку роботизклавіатуроюзнаходиться в мікросхеміпостійноїпам'яті у складібазовоїсистемивведення-виведенняBIOS. Саме тому ПК реагує на натисненняклавішнаклавіатурівідразупіслявключення. Клавіатурастаціонарного ПК, як правило, - цесамостійнийконструктивний блок, а в портативних ПК вона входить до складу корпуса. Клавіатуримають по 101-104 клавіші, розміщені за стандартом QWERTY (у верхньомулівому кутку літерноїчастиниклавіатуризнаходятьсяклавішіQ, W, E, R, T, Y). Відрізняються вони лишенезначнимиваріаціямирозташуванняйформислужбовихклавішів, а такожособли-востями, зумовленимимовою, щовикористовується. Усюсукупністьклавішівклавіатурирозбито на декількафункціональнихгруп: алфавітно-цифрові; • функціональні; • керування курсором; • службові; • клавішідодатковоїпанелі.
Маніпулятор "миша" Миша - цепристрійкеруванняманіпуляторного типу. Вона маєвиглядневеликоїпластмасової коробочки здвома (аботрьома) клавішами. Переміщеннямиші по поверхнісинхронізованезпереміщеннямграфічногооб'єкта, якийназивається курсор миші, на екранімонітора. На відмінувідклавіатури, миша не єстандартнимпристроємкерування, тому для роботиз нею вимагаєтьсянаявністьспеціальноїсистемноїпрограми - драйвера миші. Драйвер мишіпризначений для інтерпретаціїсигналів, щопоступаютьвідмиші, а також для забезпеченнямеханізмупередачіінформації про положення та стан мишіопераційнійсистемі та іншимприкладнимпрограмам. Драйвер мишівстановлюється при першомупідключеннімишіабопризавантаженніопераційноїсистеми. Комп'ютеромкеруютьпереміщеннямиші та короткочаснінатисненняїїклавіш (цінатисненняназиваютьсякліками). Миша не можебезпосередньовикористовуватися для введеннязнаковоїінформації, її принцип керуваннябазується на механізміподій. З точки зору драйвера, всіпереміщеннямиші та клікиїїклавішрозглядаються як події, аналізуючиякі, драйвер встановлює, коли відбуласяподіяі в якомумісціекранузнаходивсявцей час курсор миші. Ціданіпередаються в прикладнупрограму, ізякоюпрацюєкористувач, і за цимиданимипрограмаможевизначити, яку команду мав на увазікористувач, іприступити до їївиконання. До числа параметрівмиші, якимиможекеруватикористувач, належать: чутливість (характеризує величину переміщення курсору миші на екрані при заданомупереміщеннімиші), функціїлівої та правоїклавіш, а такожчутливість до подвійногокліку (визначаємаксимальнийпроміжок часу, протягомякого два окремихклікиклавішірозглядаються як один подвійнийклік).
Системний блок Системний блок - основнаскладова, в серединіякоїмістятьсянайважливішікомпоненти. Пристрої, щознаходяться в середині системного блока називаютьвнутрішніми, а пристрої, щопід'єднуютьсяззовніназиваютьзовнішніми. Зовнішнідодатковіпристрої, щопризначені для вводу та виводуінформаціїназиваютьсятакожпериферійними. За зовнішнімвиглядом, системні блоки відрізняються формою корпуса, якийможе бути горизонтального (desktop) або вертикального (tower) виконання. Корпуси вертикального виконанняможутьматирізнірозміри: повнорозмірний (BigTower), середньорозмірний (MidiTower), малорозмірний (MiniTower). Корпуси горизонтального виконанняєдвохформатів: вузький (Full-AT) та надтовузький (Baby-AT). Корпусиперсональнихкомп'ютерівмаютьрізніконструкторськіособливості та додатковіелементи (елементиблокуваннянесанкціонованого доступу, засоби контролю внутрішньоїтемператури, шторки від пилу). Корпусипоставляються разом із блоком живлення. Потужність блоку живленняє одним ізпараметрів корпусу. Для масових моделей достатньоюєпотужність 200-250 Вт. Основнимивузлами системного блоку є: • електричні плати, щокеруютьроботоюкомп'ютера (мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролерипристроївтощо); • накопичувач на жорсткому диску (вінчестер), призначений для читанняабозаписуінформації; • накопичувачі (дисководи) для гнучкихмагнітнихдисків (дискет).
З історіїрозвиткукомп’ютерів. Людина завждипрагнепрогресу: взяла в руки палку, винайшла колесо, більшістьмеханізмівіінструментів. Вони розширилиїїфізичніздібностіізбільшили свободу в просторіічасі. А тепер, коли ми навчилисязбільшувати силу руху, швидкістьніг, гостротузору, тонкість слуху, нам стало чогось не вистачати. Так! Нам потрібноінструмент для підсиленняінтелекту. Так із’явивсякомп’ютер. Вінрозширив свободу розумовуідуховну, розширивграницісвідомості, дав нам змогуприєднуватися, досягненняколективногорозумуінавітьбільше – внести в ньогосвійособистийінтелектуальний вклад: а відмеханічнихкалькуляторів до електронних машин.
Комп’ютерипройшлидовгу дорогу розвитку. Сьогодні в деяких книжках можна найти спогади про те, щопрапрадідусямкомп’ютерамбув абак. Це не зовсім так, оскількивсівідомірахівниці, і абак – скорішеінструмент для запам’ятовування чисел, як для вичислення. Ніякихнавітьмеханічнихоперацій на абак, нірахівницяпроводити не можуть. З таким успіхомможназагинатипальціабомалюватипалички на аркушіпаперу. Справжнімпредком комп’ютерабіливсімвідомімеханічнігодинники. Цедійсноінструмент, якийможерахувати без участілюдини. Правда, годинниквідраховує не числа, а час, алез точки зорумеханікиніякоїрізниці не має.
А ось вам і один і перших комп’ютерів.
Тепер комп’ютер невід’ємна частина самої людини…
