1 / 23

Належна сільськогосподарська практика

Належна сільськогосподарська практика. Юрій Бакун Андрій Галяс. Проблеми с і льськогосподарського виробництва. ПРИЧИНИ Фінансова спроможність сільськогосподарських товаровиробників: Об’єми застосування добрив та пестицидів Зношеність техніки досягла критичної планки

Download Presentation

Належна сільськогосподарська практика

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Належна сільськогосподарська практика Юрій Бакун Андрій Галяс

  2. Проблеми сільськогосподарського виробництва ПРИЧИНИ • Фінансова спроможність сільськогосподарських товаровиробників: • Об’єми застосування добрив та пестицидів • Зношеність техніки досягла критичної планки • Низька технологічна дисципліна

  3. НАСЛІДКИ • за останні 10 років внесення мінеральних добрив скоротилося в 10 разів, а органічних – у 7 разів • фактично припиненено вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів (у 2003 році порівняно з 1990 роком площі хімічної меліорації зменшились у 60 разів • скорочення обсягів лісомеліоративних і протиерозійних робіт активізувалася деградація земель, зростає інтенсивність ерозійних процесів • Від’ємний баланс азоту, фосфору та калію становить 100-120 кг/га щорічно • Концентрація виробництва молока, м’яса та овочів в особистих селянських господарствах • Гноєсховища в більшості випадків розміщені без врахування екобезпеки – не витримуються нормативи їх просторового розміщення та облаштування.

  4. ВПЛИВ ДОБРИВ НА СКЛАД РОСЛИН ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ • Надлишок нітратів у рослинах внаслідок внесення підвищених доз азотних добрив (120 кг і більше азоту на 1 га). Їхній вміст у сухій речовині може зростати від 23 до 601 мг/кг і більше. • Порушення рівноваги мінеральних елементів у рослині, наприклад, високий вміст калію за низького магнію і натрію — одна із причин пасовищної титанії. • Нестача в рослині будь-якого мінерального елемента, що може викликати тяжкі захворювання. Так, нестача фосфору призводить до стерильності тварин, а надлишок заліза — до зменшення його кількості. • Низький вміст у рослинах вітамінів. Тварини, яким згодовують бідну на вітаміни зелену масу, хворіють на гіповітаміноз та інші захворювання. • Специфічною властивістю біологічно цінної продукції є її захисний ефект. Добрива можуть змінювати рівень деяких речовин, які виконують захисну функцію в організмі людини від речовин, що спричинюють захворювання

  5. ПЕСТИЦИДИ • Застосування пестицидів в Україні регламентовано законодавством. • В 2003 році до Переліку дозволених пестицидів було внесено 492 препарати, діючу речовину яких представляють 219 хімічних сполук. На даний час заборонено використовувати персистемні високотоксичні пестициди, особливо хлорорганічні. Проблеми • Кількість фальсифікованих препаратів промислової упаковки становить до 20%, а дрібної фасовки  до 50% пестицидів, які реалізуються в Україні. • - недотримання санітарних та екологічних вимог щодо зберігання, транспортування та використання пестицидів; • - відсутність необхідної документації, журналів реєстрації, отримання та використання засобів захисту рослин; •  - порушення технологічних регламентів застосування пестицидів.

  6. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ • постанова Верховної Ради України 2002 року "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", яка на тривалу перспективу окреслила шляхи дій та розв'язання екологічних питань в країні. • Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" • (1991р.); • Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (1992 p.); • Земельний кодекс (1992р); • Закон України "Про тваринний світ" (1993р.) • Лісовий кодекс (1994р.); • Кодекс про надра (1994р.); • Водний кодекс (1995р.); • Закон України "Про екологічну експертизу " (1995р.); • Закон України "Про відходи" (1998р.); • Закон України "Про рослинний світ" (1999р.); • Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (2000р.); • Закон України "Про захист населення і територій під надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" (2000р.); • Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2000р.). • Закон України "Про пестициди і агрохімікати" (1995 р.)

  7. МІЖНАРОДНІ УГОДИ РАТИФІКОВАНІ В УКРАЇНІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА • Об'єднана Конвенція, Відень, від 05.09.97, ратифікована ЗАКОНОМ N1688-III від 20.04.2000, "Про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами" • Конвенція, Оргус (Данія), від 25.06.98, ратифікована ЗАКОНОМ N 832-XIV від 06.07.99, "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" • Конвенція від 25.02.91, ратифікована ЗАКОНОМ N534-XIV від 19.03.99, "Про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті" • Базельська Конвенція вiд 22.03.89, про приєднання див. ЗАКОН N803-XIV від 01.07.99, "Про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням" • Кабінет Міністрів України, Постанова від 29 березня 2000 р. N 574 "Про призначення компетентного органу та виділеного центру для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням" • Конвенція від 29.12.72, ратифікована 15.12.75, "Про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів" • Конвенція від 13.11.92, ратифікована 04.02.94, "Про захист Чорного моря від забруднення" • Стокгольмська конвенція про стійкі органичні забруднювачі від 22.05.01 СТОСОВНО ДИРЕКТИВИ НІТРАТІВ ЄС • Україна до цього часу не ратифікувала Гьотеборгський протокол, а відповідно не є виконавцем рамочного кодексу ЕЄК ООН по веденню сільськогосподарської діяльності яка сприяє скороченню надходження нітратів.

  8. НАЛЕЖНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПРАКТИКА Належна Сільськогосподарська Практика (BAP) розроблена Дунайським Регіональним Проектом UNDP/GEF «Зниження забруднення довкілля через зміни в сільськогосподарській політиці та демонстрації пілотних проектів» та описує заходи, щодо сільськогосподарської практики, яка може бути впроваджена в країнах басейну ріки Дунай та навколишніх територіях.

  9. ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ (BAP): • створює позитивний ефект як на господарську діяльність так і на довкілля; • є реальною та результативною, враховуючи наявні грунтово-кліматичні умови, вид сільськогосподарської діяльності, а також є результативною в зміцненні економічної стабільності господарства; • є протилежною до недбалої сільськогосподарської практики, яка забруднює водне середовище, а також погіршує економічну ефективність виробництва; • призначається для розповсюдження господарствами на добровільних засадах в Басейні річки Дунай з метою отримання економічної та екологічної користі, та відповідає сільськогосподарській політиці та політиці захисту навколишнього середовища Європейського Союзу

  10. Термін «Належна сільськогосподарська практика» відповідає політиці Європейського Союзу, що відображена в наступних законодавчих актах ЄС, які також визначають подібну до BAP термінологію: • Кодекс Доброї Сільськогосподарської Практики, який пов’язаний з Директивою ЄС (676/91/EEC), щодо ведення сільськогосподарської діяльності яка сприяє скороченню надходженню нітратів в довкілля; • Спільні стандарти Доброї фермерської практики - визначені Регулятивною Радою 1257/1999/EEC, які передбачають, що країни члени ЄС мають провадити «добру фермерську практику» згідно з стандартами Плану Сільського Розвитку на 2004-2006; • Добрі умови сільського господарства та навколишнього середовища – визначені Директивою ЄС 1782/2003/EEC і виступають як місцеві заходи, яких фермери повинні дотримуватись при управлінні земельними ресурсами; • Найкращі технічні засоби – визначені Директивою ЄС 61/96/EEC, щодо Єдиного запобігання забрудненню та контролю «під цим треба розуміти, найбільш ефективні методи ведення господарства для запобігання, а коли таке практично не можливе то до зменшення забруднення навколишнього середовища». В 1991 році Європейський Союз видав Директиву N91\676 ЄЄС, яку названо Азотною директивою. (2) • Головні завдання Азотної директиви : • протидія забрудненню поверхневих і глибинних вод сполуками азоту з сільськогосподарського середовища; • захист якості питної води; • захист від евторифікації поверхневих вод

  11. ЗАХОДИ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НАЛЕЖНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ • Економічні аспекти • В основу формування Належної cільськогосподарської практики покладено баланс поживних елементів та розробка правил, які спрямовані на запобігання забруднення довкілля засобами хімізації та складовими органічних добрив. • Азот (N), фосфор (P) та засоби захисту рослин крім того, що є потенційно небезпечними забруднювачами довкілля також мають високу вартість і значний відсоток у структурі змінних затрат виробництва, тому сільськогосподарські виробники мають суттєвий економічний стимул до використання цих ресурсів якнайбільш результативно. • Азот (добрива) коштує 0.5 Є за кг. • Фосфор (добрива) коштує 1.0 Є за кг. • Гербіциди коштують від 20 до 50 Є на гектар.

  12. Баланс азоту на 2005 рік в 8 фермерських господарствах Коли за результатами дослідження спостерігається високий баланс, як на прикладі двох фермерських господарств, тоді потрібно провести аналіз можливих причин цього: • Зберігання гною: недосконалий гноєзбірник для гною, не збалансоване удобрення гноєм, дуже висока щільність ВРХ в господарстві, тощо. • Система провадження рослинництва: відсутність сівозміни, не впроваджений поділ земель за якісними характеристиками, не застосовується планування удобрення, погана технологія внесення гною, гній не просочується в землю швидко, тощо. • Система провадження тваринництва: незбалансований раціон годівлі тварин, погана якість кормів, харчування тварин не відповідає їхнім потребам, тощо.

  13. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

More Related