slide1
Download
Skip this Video
Download Presentation
Належна сільськогосподарська практика

Loading in 2 Seconds...

play fullscreen
1 / 23

Належна сільськогосподарська практика - PowerPoint PPT Presentation


  • 101 Views
  • Uploaded on

Належна сільськогосподарська практика. Юрій Бакун Андрій Галяс. Проблеми с і льськогосподарського виробництва. ПРИЧИНИ Фінансова спроможність сільськогосподарських товаровиробників: Об’єми застосування добрив та пестицидів Зношеність техніки досягла критичної планки

loader
I am the owner, or an agent authorized to act on behalf of the owner, of the copyrighted work described.
capcha
Download Presentation

PowerPoint Slideshow about 'Належна сільськогосподарська практика' - carter-morse


An Image/Link below is provided (as is) to download presentation

Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author.While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server.


- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - E N D - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Presentation Transcript
slide2
Проблеми сільськогосподарського виробництва

ПРИЧИНИ

  • Фінансова спроможність сільськогосподарських товаровиробників:
  • Об’єми застосування добрив та пестицидів
  • Зношеність техніки досягла критичної планки
  • Низька технологічна дисципліна
slide3
НАСЛІДКИ
  • за останні 10 років внесення мінеральних добрив скоротилося в 10 разів, а органічних – у 7 разів
  • фактично припиненено вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів (у 2003 році порівняно з 1990 роком площі хімічної меліорації зменшились у 60 разів
  • скорочення обсягів лісомеліоративних і протиерозійних робіт активізувалася деградація земель, зростає інтенсивність ерозійних процесів
  • Від’ємний баланс азоту, фосфору та калію становить 100-120 кг/га щорічно
  • Концентрація виробництва молока, м’яса та овочів в особистих селянських господарствах
  • Гноєсховища в більшості випадків розміщені без врахування екобезпеки – не витримуються нормативи їх просторового розміщення та облаштування.
slide4
ВПЛИВ ДОБРИВ НА СКЛАД РОСЛИН ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ
  • Надлишок нітратів у рослинах внаслідок внесення підвищених доз азотних добрив (120 кг і більше азоту на 1 га). Їхній вміст у сухій речовині може зростати від 23 до 601 мг/кг і більше.
  • Порушення рівноваги мінеральних елементів у рослині, наприклад, високий вміст калію за низького магнію і натрію — одна із причин пасовищної титанії.
  • Нестача в рослині будь-якого мінерального елемента, що може викликати тяжкі захворювання. Так, нестача фосфору призводить до стерильності тварин, а надлишок заліза — до зменшення його кількості.
  • Низький вміст у рослинах вітамінів. Тварини, яким згодовують бідну на вітаміни зелену масу, хворіють на гіповітаміноз та інші захворювання.
  • Специфічною властивістю біологічно цінної продукції є її захисний ефект. Добрива можуть змінювати рівень деяких речовин, які виконують захисну функцію в організмі людини від речовин, що спричинюють захворювання
slide5
ПЕСТИЦИДИ
  • Застосування пестицидів в Україні регламентовано законодавством.
  • В 2003 році до Переліку дозволених пестицидів було внесено 492 препарати, діючу речовину яких представляють 219 хімічних сполук.

На даний час заборонено використовувати персистемні високотоксичні пестициди, особливо хлорорганічні.

Проблеми

  • Кількість фальсифікованих препаратів промислової упаковки становить до 20%, а дрібної фасовки  до 50% пестицидів, які реалізуються в Україні.
  • - недотримання санітарних та екологічних вимог щодо зберігання, транспортування та використання пестицидів;
  • - відсутність необхідної документації, журналів реєстрації, отримання та використання засобів захисту рослин;
  •  - порушення технологічних регламентів застосування пестицидів.
slide6
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
  • постанова Верховної Ради України 2002 року "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", яка на тривалу перспективу окреслила шляхи дій та розв'язання екологічних питань в країні.
  • Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
  • (1991р.);
  • Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (1992 p.);
  • Земельний кодекс (1992р);
  • Закон України "Про тваринний світ" (1993р.)
  • Лісовий кодекс (1994р.);
  • Кодекс про надра (1994р.);
  • Водний кодекс (1995р.);
  • Закон України "Про екологічну експертизу " (1995р.);
  • Закон України "Про відходи" (1998р.);
  • Закон України "Про рослинний світ" (1999р.);
  • Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (2000р.);
  • Закон України "Про захист населення і територій під надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" (2000р.);
  • Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2000р.).
  • Закон України "Про пестициди і агрохімікати" (1995 р.)
slide7
МІЖНАРОДНІ УГОДИ РАТИФІКОВАНІ В УКРАЇНІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА
  • Об'єднана Конвенція, Відень, від 05.09.97, ратифікована ЗАКОНОМ N1688-III від 20.04.2000, "Про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами"
  • Конвенція, Оргус (Данія), від 25.06.98, ратифікована ЗАКОНОМ N 832-XIV від 06.07.99, "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля"
  • Конвенція від 25.02.91, ратифікована ЗАКОНОМ N534-XIV від 19.03.99, "Про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті"
  • Базельська Конвенція вiд 22.03.89, про приєднання див. ЗАКОН N803-XIV від 01.07.99, "Про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням"
  • Кабінет Міністрів України, Постанова від 29 березня 2000 р. N 574 "Про призначення компетентного органу та виділеного центру для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням"
  • Конвенція від 29.12.72, ратифікована 15.12.75, "Про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів"
  • Конвенція від 13.11.92, ратифікована 04.02.94, "Про захист Чорного моря від забруднення"
  • Стокгольмська конвенція про стійкі органичні забруднювачі від 22.05.01

СТОСОВНО ДИРЕКТИВИ НІТРАТІВ ЄС

  • Україна до цього часу не ратифікувала Гьотеборгський протокол, а відповідно не є виконавцем рамочного кодексу ЕЄК ООН по веденню сільськогосподарської діяльності яка сприяє скороченню надходження нітратів.
slide8
НАЛЕЖНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПРАКТИКА

Належна Сільськогосподарська Практика (BAP) розроблена Дунайським Регіональним Проектом UNDP/GEF «Зниження забруднення довкілля через зміни в сільськогосподарській політиці та демонстрації пілотних проектів» та описує заходи, щодо сільськогосподарської практики, яка може бути впроваджена в країнах басейну ріки Дунай та навколишніх територіях.

slide9
ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ (BAP):
  • створює позитивний ефект як на господарську діяльність так і на довкілля;
  • є реальною та результативною, враховуючи наявні грунтово-кліматичні умови, вид сільськогосподарської діяльності, а також є результативною в зміцненні економічної стабільності господарства;
  • є протилежною до недбалої сільськогосподарської практики, яка забруднює водне середовище, а також погіршує економічну ефективність виробництва;
  • призначається для розповсюдження господарствами на добровільних засадах в Басейні річки Дунай з метою отримання економічної та екологічної користі, та відповідає сільськогосподарській політиці та політиці захисту навколишнього середовища Європейського Союзу
slide10
Термін «Належна сільськогосподарська практика» відповідає політиці Європейського Союзу, що відображена в наступних законодавчих актах ЄС, які також визначають подібну до BAP термінологію:
  • Кодекс Доброї Сільськогосподарської Практики, який пов’язаний з Директивою ЄС (676/91/EEC), щодо ведення сільськогосподарської діяльності яка сприяє скороченню надходженню нітратів в довкілля;
  • Спільні стандарти Доброї фермерської практики - визначені Регулятивною Радою 1257/1999/EEC, які передбачають, що країни члени ЄС мають провадити «добру фермерську практику» згідно з стандартами Плану Сільського Розвитку на 2004-2006;
  • Добрі умови сільського господарства та навколишнього середовища – визначені Директивою ЄС 1782/2003/EEC і виступають як місцеві заходи, яких фермери повинні дотримуватись при управлінні земельними ресурсами;
  • Найкращі технічні засоби – визначені Директивою ЄС 61/96/EEC, щодо Єдиного запобігання забрудненню та контролю «під цим треба розуміти, найбільш ефективні методи ведення господарства для запобігання, а коли таке практично не можливе то до зменшення забруднення навколишнього середовища».

В 1991 році Європейський Союз видав Директиву N91\676 ЄЄС, яку названо Азотною директивою. (2)

  • Головні завдання Азотної директиви :
  • протидія забрудненню поверхневих і глибинних вод сполуками азоту з сільськогосподарського середовища;
  • захист якості питної води;
  • захист від евторифікації поверхневих вод
slide12
ЗАХОДИ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НАЛЕЖНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ
  • Економічні аспекти
  • В основу формування Належної cільськогосподарської практики покладено баланс поживних елементів та розробка правил, які спрямовані на запобігання забруднення довкілля засобами хімізації та складовими органічних добрив.
  • Азот (N), фосфор (P) та засоби захисту рослин крім того, що є потенційно небезпечними забруднювачами довкілля також мають високу вартість і значний відсоток у структурі змінних затрат виробництва, тому сільськогосподарські виробники мають суттєвий економічний стимул до використання цих ресурсів якнайбільш результативно.
  • Азот (добрива) коштує 0.5 Є за кг.
  • Фосфор (добрива) коштує 1.0 Є за кг.
  • Гербіциди коштують від 20 до 50 Є на гектар.
slide13
Баланс азоту на 2005 рік в 8 фермерських господарствах

Коли за результатами дослідження спостерігається високий баланс, як на прикладі двох фермерських господарств, тоді потрібно провести аналіз можливих причин цього:

  • Зберігання гною: недосконалий гноєзбірник для гною, не збалансоване удобрення гноєм, дуже висока щільність ВРХ в господарстві, тощо.
  • Система провадження рослинництва: відсутність сівозміни, не впроваджений поділ земель за якісними характеристиками, не застосовується планування удобрення, погана технологія внесення гною, гній не просочується в землю швидко, тощо.
  • Система провадження тваринництва: незбалансований раціон годівлі тварин, погана якість кормів, харчування тварин не відповідає їхнім потребам, тощо.
ad