1 / 7

Життя і діяльність Юрія Кондратюка

Життя і діяльність Юрія Кондратюка. Полтавський Ікар живе. Вогонь його серця незгасний. Початок короткої, але яскравої біографії вченого.

Download Presentation

Життя і діяльність Юрія Кондратюка

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Життя і діяльність Юрія Кондратюка Полтавський Ікар живе. Вогонь його серця незгасний

  2. Початок короткої, але яскравої біографії вченого • 21 червня 1897 рік – у Полтаві в сім”ї Гната Бенедиктовича Шаргея і Людмили Львівни Шліппенбах народився син Олександр, який осиротів у 13 років. Виховувався бабусею. • 1910 -1916 рр. – навчання в Другій полтавській чоловічій гімназії. Написав 104 сторінки рукопису про керований ракетний політ людини на Місяць. • 1917 – 1920 рр. – бурхливі історичні події змінюють долю вченого, змушують Олександра Шаргея ( як колишнього білогвардійця ) взяти ім'я – Юрій Васильович Кондратюк. Будинок у Полтаві по вулиці Сретенській, 4, де народився Юрій Кондратюк

  3. Неспокійна молодість 01.09.1916р. – вступ до Петроградського політехнічного інституту, де провчився лише 70 днів. 10.11.1916р. – призов в армію, навчання в школі прапорщиків при юнкерському училищі. 1918-1920рр. – періодична служба в білій армії; переховування в Полтаві, Києві, Смілій; тимчасова робота на залізниці. 1921р. – уникаючи переслідувань, змінює ім'я Олександр Гнатович Шаргей на Юрій Васильович Кондратюк. Йому судилася трагічна доля жити під чужим ім'ям і прославити його.

  4. Трудові будні винахідника • 1921-1925рр. – механік цукрового заводу в Малій Вискі; механізував трудомісткі виробничі процеси. • 1925-1926рр. – механік елеватора станції Криловська Північно - Кавказької залізниці; удосконалив техніку обробки і зберігання зерна. • 1927-1929рр. – механік Західно – Сибірської контори; керував і налагоджував механізми елеваторів і зерноскладів в Алтайському краї. • 1930-1932рр. – засуджений за звинуваченням у шкідництві; працює інженером-конструктором у Кузбасі. • 1933-1937рр. – проектування і будівництво Кримської вітроелектростанції. • 1938-1941рр. - проектування і будівництво експериментального електричного вітряка. • Липень – жовтень 1941р. – Юрій Васильович Кондратюк – рядовий роти зв'язку стрілецького полку. • Лютий 1942р. – Юрій Кондратюк загинув у бою . Кримська ВЕС у проекті

  5. - Дослідження в галузі міжпланетних сполучень і перший рукопис у 16 років • - “ Тим, хто читатиме, • щоб будувати ” (1919) • - “ Завоювання міжпланетних просторів ” (1929) • - Політ перших американських астронавтів на Місяць • по “ трасі Кондратюка ” (1969) Захоплення Кондратюка

  6. На “ трасі Кондратюка “ 16 липня 1969 року з мису Кеннеді (Сполучені Штати Америки) стартувала ракета “ Сатурн ”, несучи до Місяця корабель “Аполлон-11“. Через 103 години польоту, 20 липня, відбулася посадка в районі моря Спокою. 21 липня перша людина ступила на поверхню Місяця. Це був Ніл Армстронг. Через 20 хвилин до нього приєднався другий астронавт Едвін Олдрін. Керівник програми Джон Хубольт визнає, що політ американських астронавтів здійснений за “ трасою Кондратюка “. На честь українського вченого-першопрохідця Юрія Кондратюка названо кратер на зворотному боці Місяця, поряд із кратером Ціолковського.

  7. Пам’ять вічно жива Полтавчани зберігають і шанують пам’ять про видатного земляка. Створено музей Ю.Кондратюка, експонати якого відтворюють долю і діяльність гідного сина України. Полтавський національний університет носить ім'я Юрія Кондратюка. Те, що ми робимо для себе, Вмирає разом з нами, Те, що ми робимо для інших, Для світу, залишається навіки. А. Пайн

More Related