Курсова робота слухача курсів підвищення кваліфікації в рамках регіонального проекту

1. Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Курсова роботаслухача курсів підвищення кваліфікації в рамках регіонального проекту “ Формування механізмів трансформації регіональної освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на термін 2009-2015рр. ” за темою:“ Трансформація регіональної освіти, забезпечення її автономії на період становлення суспільства сталого розвитку” Виконав – Кирпань Юрій Миколайович, директор комунального закладу освіти “ Середня загальноосвітня школа № 94” Дніпропетровської міської ради, Толоконнікова Світлана Анатоліївна, вчитель математикита інформатики Науковий керівник – Чириченко Людмила Федотівна, начальник науково-дослідного відділу креативної освіти та інновацій ДОІППО м. Дніпропетровськ 2010

2. Комунальний заклад освіти “Середня загальноосвітня школа № 94” Дніпропетровської міської ради

3. Головні принципи освіти України Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Закон України “Про освіту”

4. Головні принципи освіти України Доступність усіх форм освіти Єдність і наступність системи освіти Безперервність і різноманітність освіти Відповідність світовому рівневі Поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті Рівність умов Головні принципи освіти України Інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв’язок з освітою інших країн Гуманізм, демократизм, пріоритетність духовних цінностей Гнучкість і прогностичність системи освіти Науковий, світський характер освіти Органічний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями Незалежність від політичних партій, громадських і релігійних організацій

5. Принципи управління освітою Нова модель управління має бути відкритою і демократичною. У ній повинні органічно поєднуватися засоби державного управління з громадським впливом. Відкритість системи передбачає поширення впливу громадської думки на прийняття управлінських рішень. Із проекту “Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст.”

6. Принципи управління освітою Перехід від державного до державно-громадського управління Демократизація і децентралізація управління Принципи управління освітою Персональна відповідальність та плідна співпраця Системність, комплексність, оперативність Науковість, цілеспрямованість, діловитість Об’єктивність і конкретність Самовдосконалення, конкурентоспроможність, саморозвиток, автономність в управлінні Професійна компетентність Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду

7. Освіта в інтересах сталого (збалансованого) розвитку є інвестицією в наше майбутнє...  Кожна відповідальна країна повинна гарантувати, що  все можливе  робиться для її розвитку. (Всесвітній самміт зі сталого розвитку: План виконання (2002))

8. Головні напрями освіти в інтересах сталого розвитку були визначені у п.36 порядку денного на ХХІ сторіччя та розширені у Робочій Програмі Комісії сталого розвитку ООН, інших документах

9. Адміністрація шкіл не може контролювати зовнішніх систем, які є провідними у діяльності своїх організацій. Адміністрації рідко складають звіти і приймають рішення на пустому місці. Вибір дій обмежений рішеннями, які приймають невидимі менеджери і бюрократи, які керують власними критеріями. Організаційне довкілля – канали зв’язку із зовнішнім середовищем. Стан довкілля спокійний тривожний Організаційне довкілля шкіл в умовах сталого розвитку

10. Градація між станами залежить від змін у технології ринкового попиту, дій уряду, зростання конкуренції, змін у демографічних характеристиках. • Державні школи відкриті до вимог державної політики, яку творять різні групи виборців, місцеві та державні законодавчі установи. Це і є фрагментоване довкілля. Державним школам бракує автономності. Директори мають проблеми з керуванням. Завдання, які ставить школа надто різнопланові, чіткі і невідповідні.

11. Сталий розвиток: мета, завдання, проблеми * Генеральна мета – • Умовно нескінченно довге існування людської цивілізації та її прогресивний розвиток. * Забезпечуючі цілі – • збереження параметрів біосфери, які залишають можливості існування людини; • збереження цілісних природних ландшафтів як інформаційної основи відтворення людини.

12. * Підтримуючі цілі : • відтворення людиною умов, в яких можуть існувати компоненти біосфери; • відтворення екологічно зумовленої соціально-економічної системи. Для реалізації вищеназваних завдань є два підходи: консервативний,який ґрунтується на механізмах від’ємного зворотного зв’язку та негативної мотивації; стимулювання позитивних змін, який базується на механізмах позитивного, зворотного зв’язку ( стимулює позитивні екологічно зумовлені трансформації соціально-економічної системи.

13. Ряд основних подій та міжнародних документів, які сприяли просуванню в життя ідей сталого розвитку • Конференція ООН «Людина і навколишнє середовище» (1972); • «Вссвітня стратегія охорони природи» (1980); • Найробська декларація (1982); • Робота Комісії Брундтланд з 1983 р.; • Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку (1992) • «Самміт Землі + 5» (1997); • «Завдання розвитку тисячоліття» (2000); • Всесвітній форум «Торгівля і навколишнє середовище» (2001); • Всесвітній форум «Гроші – на розвиток» (2002); • «Самміт Землі – 2002» (2002)

14. Завдання, які необхідно ставити для освіти сталого розвитку Складові змісту освіти сталого розвитку : • зменшення навантаження вчителя і учня; • якість життя, соціальна справедливість та рівноправність; • виховання відповідальності перед майбутніми поколіннями, толерантності та креативності, вміння діяти в умовах невизначеності та екстремальності , “планетарного”, “Галактичного” менталітету, вивчення культури народів світу; • забезпечення автономії шкіл, ролі місцевої громади в її існуванні, чіткої громадської позиції; • збільшення практичної ролі шкіл у розв’язанні місцевих проблем – економічних, соціальних, екологічних; • “екологізація” шкільного життя (створення музеїв води, землі, повітря тощо), забезпечення здоров’я, безпеки, необхідного і достатнього рівня харчування (введення вегетаріанських днів);

15. забезпечення права і потреби майбутніх поколінь на якісне життя, вмінь захистити себе; • впровадження “ інклюзивної освіти”, забезпечення принципів обов’язковості, загальності, доступності; • введення реалізації обмежень і заборон, виховання громадянської відповідальності , забезпечення обов’язкової системи обмежень і покарань, збереження інтелектуального капіталу, обмеження на виїзд учнів за кордон; • зменшення затрат на освіту, інформаційного тиску, надлишкового реформування, повернення до найкращих надбань класичної, етнопедагогіки. Залучення педагогів зі всього світу

16. Керування сталим розвитком Інститути сталого розвитку – сукупність норм громадської поведінки, правових норм, форм суспільного устрою , які існують для зменшення невизначеності, яка має місце у людських стосунках. Офіційні правила є формально закріпленими і можуть бути зміненими внаслідок прийняття юридичних рішень. Неофіційні обмеження - це звичаї, традиції і кодекси поведінки.

17. Керування сталим розвитком В процесі переходу до сталого розвитку зростає роль освітньої складової. Світова спільнота визнає, що освіта, добробут, здоров’я людей є найважливішими чинниками сталого розвитку і його головною метою. Концепція некомерційного маркетингу – можливий напрямок у рішенні відтворення соціального світогляду (задоволення некомерційних потреб суспільства, для оптимального використання обмежених ресурсів, находить відображення у торгових марках, у тому числі і в освіті).

18. Консервативні методи • Консервування - створення заповідників, заказників, національних парків, заборона промислів. • Обмеження - ліцензій на використання природних ресурсів, квоти на промисли, стандарти (на відходи, шкідливі речовини у продуктах, ліках) гранично допустимі викиди, обмеження в часі роботи (машин, механізмів, обладнання), обмеження кількості дітей у сім’ях.

19. Консервативні методи • Заборони : на видобуток , певні види діяльності (квотування), застосування і видобуток певних речовин (пестицидів, тощо). • Регламентація - певний порядок землі (види обробки і культури, які можна вирощувати на схилах під різними кутами, порядок перевозки біологічно активних речовин. • Стримування - економічні санкції, штрафи, збільшення цін, мита… Відбувся перехід від двохмірної (еколого-економічної) до трьохвимірної системи – « соціо – еколого – економічної» і соціальний фактор став ведучим.

20. Методи прогресивних дій • пільгове оподаткування; • заохочування кредитування; • сприятливе ціноутворення; • громадська думка; • сприяння преси; • державна підтримка на ринках; • негативна мотивація екодеструктивних аналогів; • Sustain - («опора, підтримувати») – в рівновазі: • біологічної природи людини; • несущої здатності біосфери; • стійкого стану соціально-економічної системи.

21. Основна проблема забезпечення підтримуючого розвитку є динамічний характер змін системи «природа - суспільство», а саме: • постійне зростання населення; • швидка якісна зміна антропогенних факторів впливу; • збільшення темпів міграції населення планети; • значне збільшення кількісного вироблення енергії на планеті; • дія антропогенних та неантропогенних факторів прямої і непрямої дії.

22. Впровадження нової системи фінансування загальної середньої освіти В умовах глобальної економічної кризи марно сподіватися на пріоритетність витрат на розвиток освіти з державного бюджету. Для освіти сталого розвитку підходить фінансування потреб кожного учня (“кошти йдуть за дитиною”)

23. Шкільна автономія передбачена Проектами ЄС та Програмою розвитку ООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”. Програма передбачає залучення коштів місцевих бюджетів, громадських внесків та транжів від ООН.

24. Надання школам фінансової автономії забезпечує прозорість освіти, сприяє становленню культури і публічності управління, підвищенню запасу міцності та живучості освітніх систем. Частину коштів школа може заробляти сама. Стабільність і сталість – це баланс “доходів” і “видатків” без значних ресурсних надходжень і тиску на природу.

25. Відкрита система – це самопідтримувана система, яка регулює власне існування через “вхід” і “вихід” у довкілля. Циклічність – головна ознака врівноваженої системи. Школа як відкрита і врівноважена система

26. Туризм Праця Самообслуго- вування Розваги Самоврядування “Відкриті “ зв’язки Спортивні змагання Відпочинок Відмова від конкуренції Здоровий спосіб життя Спілкування Відхід від спроб диференціації за особистими якостями

27. Модель відкритих систем Стратегічна підсистема Управлінська підсистема Технологічна підсистема Люди, ідеї, цінності, закони, надії, технології, матеріали, ресурси Підготовлені людські ресурси Обробка Випуск Підсистема людина-культура Структурна підсистема Підсистема Потік вкладу-випуску матеріалів, енергії та інформації Зворотний зв’язок

28. Екологічна культура особистості День, проведений дитиною серед лісів і полів… вартий багатьох тижнів, проведених за шкільною лавою. К. Ушинський

29. Складники екологічної культури Дбайливе ставлення до природних багатств України Любов до природи, усвідомлення себе її частиною Знання, практичні вміння й навички раціонального природокористування, передбачення наслідків своїх дій Здатність оцінювати стан навколишнього середовища та приймати відповідальні рішення щодо його поліпшення Прагнення до пізнання навколишньої природи в поєднанні з морально-етичнимии переживаннями Відчуття відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя на землі Утвердження природоохоронних ідей, нетерпиме савлення до тих, хто завдає шкоди здоров’ю Свідоме дотримання норм поведінки в природі, боротьба із забрудненням природного середовища

30. Сімейне виховання Щасливі батьки, доброчесне життя яких – приклад благочестя для дітей, дзеркало для злагоди і взірець добрих справ. С. Полоцький

31. Сімейне виховання Дитина, яка зазнає менше образ, виростає людиною, що більше усвідомлює власну гідність. М. Чернишевський

32. Виховання дітей у сім’ї Головні напрями Умови • Національне • Розумове • фізичне • трудове • естетичне • моральне • взаємозв’язок сім’ї і навчального • закладу • розумна організація життя дітей в сім’ї • традиції батьківської педагогіки • застосування форм і методів народної • педагогіки • педагогічна освіта батьків • сімейні традиції і свята • подолання труднощів сімейного • виховання

33. Народна педагогіка – основа навчально-виховного процесу і педагогічної науки Я не думаю, щоб хтось був спроможний змагатися з педагогічним генієм народу. К. Ушинський

34. Народна педагогіка Принцип виховання Основні форми і методи виховання • гуманізм, природовідповідність • зв’язок із життям • урахування вікових та індивідуальних • особливостей • систематичність і послідовність • вимогливе ставлення до дітей • розвиток самостійності та ініціативи • індивідуальна, групова, фронтальна форми • уклад життя та діяльності дітей • режим праці і відпочинку • вправи і привчання • виконання доручень і обов’язків • ігри та забави Стимулювальні методи Принципи народної дидактики • педагогічна вимога • суспільна думка • орієнтація на очікувану радість • застереження, заборона • заохочення і покарання • самовиховання • наочність • доступність • зв’язок навчання з життям • виховуюче навчання Форми навчання Методи навчання • навчання “ланцюжком” • самонавчання • “челядництво” • наставництво • колективні форми навчання • наочні • словесні • практичні • ігрові

35. Національне виховання Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжна3ціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної приналежності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”)

36. Пріоритетні напрямки реформування виховання Забезпечення духовної єдності свідомості Формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу Формування високої мовної культури Прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів України Виховання духовної культури особистості Фізичний розвиток дітей і молоді Фізичний розвиток дітей і молоді Виховання поваги до Конституції, законодавства, державної символіки України Усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами та громад. відповідальністю Художньо-естетична освіченість і вихованість особистості Формування екологічної культури людини Розвиток індивідуальних здібностей і талантів Навички міжособистісного спілкування та підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин та суспільства сталого розвитку Принципи гуманізму, демократизму, єдності сім’ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь

37. Духовна культура Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті – доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров’я, щастя людини, яку виховує школа. В. Сухомлинський

38. Головні компоненти духовної культури особистості Інтелектуальна культура (знання, уміння, мислення, НОП) Моральна культура (честь, гідність, культура почуттів, статева культура) Культура спілкування (комунікативні здібності, духовні запити, культура мовлення Родинно-побутова культура Національна культура Національна самосвідомість Художньо-естетична культура Морально-етична культура, релігійні заповіді і традиції Політична культура Екологічна культура Правова культура

39. Поради вчителям і керівникам шкіл в умовах релігійної віротерпимості • Поважаючи релігійні почуття віруючих учнів та їх батьків, школа і вчитель водночас повинні формувати у своїх вихованців науковий світогляд • Учитель має бути людиною високої культури, знати світову історію, літературу, мистецтво і обов’язково – Біблію • Визначаючи форми і методи формування світогляду, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів • Учитель має зробити все, щоб не допустити виникнення конфліктних ситуацій, образи чи приниження гідності і почуттів віруючих учнів • Стимулювати самовиховання учнів через дискусії, диспути тощо • Учитель має вміти знімати психоемоційні стреси • Учитель має спиратися на принцип релігійного плюралізму і віротерпимості

40. Сталий розвиток очима дітей

41. Сталий розвиток очима дітей

42. Використана література • Висоцька О. Концептуальні засади випереджаючої освіти для сталого розвитку. Методичні рекомендації. ДОІППО – Джерело. - 2009.- № 21-30. • Дереклеева И.В. Модульний курс учебной и коммуникативной мотивации учащихся или учимся жить в современном мире. – М.: ВАКО, 2006. – 128 с. – (Педагогіка. Психологія. Управління). • Комплексна програма «Освіта для сталого розвитку» (на період 2009-2015 рр.), затверджена рішенням Вченої ради ДОІППО, протокол №2 від 01.06.2009. • Пасечникова Л.П. Технологія досягнення професійного успіху.10 клас. Навчально-методичний посібник для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 192 с. – (Серія «Профільне навчання»). • Прибиловська Н.В. Цілепокладання як інноваційний фактор управлінської діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі. – «Управління школою» . – Х.: Вид. група «Основа». - 2009. - № 4. • Федорець М.О. Авторський ліцейський комплекс. Модель сучасної школи. – Х. Вид. група «Основа», 2010 р. • Федорова Т.І. Школа толерантності. Модель сучасної школи. – Х. Вид. група «Основа», 2010 р. • Меркіна А.Л., Філіпська Н.О. Школа проекції майбутньої життєдіяльності. Модель сучасної школи. – Х. Вид. група «Основа», 2010 р.