КЛІНІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЛП В КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

1. КЛІНІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЛП В КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ Зав. кафедри клінічної фармації д.м.н., проф. Самогальська О.Є.

2. Антибіотики • Антибіотики - речовини, що вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів. Під виборчою дією розуміють активність тільки по відношенню до мікроорганізмів при збереженні життєздатності клітин хазяїна та впливу не на всі, а на певні види мікроорганізмів.

3. ПЕНІЦИЛІНИ • Тип дії – бактеріцидний (стрептококи, менінгококи, гонококи, дифтерія, спірохети, сибірка та ін.). Побічні ефекти: алергічні реакції, дисбактеріоз (оксацилін, ампіцилін), нейротоксичність (карбеніцилін), кровоточивість (карбеніцилін, тикарцилін).

4. КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ ПЕНІЦИЛІНІВ: (Нетяженко В.З. і співав., 2003)

5. ОСНОВНІ ПРЕДСТАВНИКИ ПРЕПАРАТІВ ГРУПИ ПЕНІЦИЛІНУ

6. Пеніциліни з антипсевдомонадною активністюПеніциліни третього покоління (карбоксипеніциліни)

7. ЦЕФАЛОСПОРИНИ – • β-лактамні антибіотики з бактерицидною дією, спектр дії залежить від генерації, не діють на ентерококи, лістерії, MRSA. Препарати руйнуються β-лактамазами Г(-) бактерій, але стабільні до β-лактамаз, що продукуються стафілококами.

8. Препарати І-го покоління. Специфіка антибактеріальної активності: висока активність по відношенню до Г(+)коків (стафілококів, стрептококів, пневмококів, в т.ч. пеніциліноутворюючих штамів, крім ентерококів). Покази до застосування: • інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів; • інфекції сечовивідних шляхів; • інфекції шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів; • профілактика післяопераційних ускладнень.

9. ЦЕФАЛОСПОРИНИ ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ

10. Препарати ІІ-го покоління

11. Препарати ІІI-го покоління • Покази до застосувань: • інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів; • системні інфекції: сепсис, перитоніт; • мінінгіт; • тяжкі аеробно-анаеробні інфекції; • синьогнійна інфекція.

12. Препарати ІІI-го покоління

13. Препарати ІІI-го покоління

14. Покази до застосування • інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів; • системні інфекції: сепсис, перитоніт; • менінгіт; • тяжкі аеробно-анаеробні інфекції; • деструктивний панкреатит; • синьогнійна інфекція.

15. КАРБАПЕНЕМИ (тієнаміцини)– • бета-лактамні антибіотики - інгібітори синтезу клітинної стінки бактерій. Проявляють бактерицидну дію до широкого спектру грампозитивних та грамнегативних патогенних мікроорганізмів, аеробних та анаеробних.

17. Макроліди • Макроліди поділяються на: • нативні: еритроміцин, олеандоміцин, джоземіцин, мідекаміцин, рокситроміцин, спіроміцин; • напівсинтетичні: азитроміцин, кларитроміцин, диритроміцин, мідекаміцину ацетат, флуритроміцин.

18. Макроліди

19. Макроліди

20. Макроліди

21. ХІНОЛОНИ / ФТОРХІНОЛОНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА: • І покоління, нефторовані хінолони: налідиксова кислота, оксолінієва кислота; • ІІ покоління, фторовані хінолони: норфлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин, офлоксацин, флероксацин, еноксацин; • левофлоксацин, спарфлоксацин, темафлоксацин, ломефлоксацин; • IV покоління, “респіраторні” та антианаеробні фторхінолони: тровафлоксацин, клінафлоксацин, моксифлоксацин, геміфлоксацин.

22. ОСНОВНІ ПРЕДСТАВНИКИ ГРУПИ ФТОРХІНОЛОНІВ

23. АМІНОГЛІКОЗИДИ • - антибіотики широкого спектру дії, що мають виражену бактерицидну дію по відношенню до більшості Г(-) та деяких Г(+) бактерій, включаючи кислотостійкі. • Механізм дії: • Зв’язуються з рибосомами, що приводить до незворотного пригнічення протеосинтезу, фіксуються на цитоплазматичних мембранах бактерій.порушують їх

24. ЛІНКОЗАМІНИ

25. Нітроімідазоли • Клас нітроімідазолів складається з похідних 5-нітроімідазола, перший представник якого метронідазолпоступив в клініку в 1959 р. для лікування інфекцій, викликаних Trichomonas vaginalis; пізніше (у 1970 р.) у нього була виявлена активність відносно анаеробних бактерій і інших простіших.

26. Основні покази до використання: • Інтраабдомінальні інфекції (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами) • Гінекологічні інфекції (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами) • Інфекцію м'яких тканин (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами) • Інфекцію порожнини рота Інфекцію ЦНС (абсцес мозку)

27. Метронідазол • Інфекція нижніх дихальних шляхів - аспіраційна пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври (у комбінації з цефалоспоринами або фторхінолонами), • псевдомембранозний коліт, • бактерійні вагіози Інфекції, викликані простими (трихомоніз, амебна дизентерія, лямбліоз, балантідіаз), • лікування анаеробних та протозойних інфекцій.

28. Антибактеріальна терапія • Пневмонія – безумовне показання до застосування антибіотиків • Починати відразу після встановлення діагнозу • Вибір препарату залежить від важкості пневмонії, групи до якої віднесено хворого

29. Негоспітальна пневмонія • І категорія (НП до 60 років без супутньої патології) • S. Pneumoniae, M. Pneumoniae, C. Pneumoniae, H. influenzae Монотерапія, перорально: • Амоксицилін або макролід (спіраміцин, азітроміцин, кларітроміцин, роксітроміцин). • Фторхінолони ІІІ-ІV покоління

30. Негоспітальна пневмонія • II категорія • S. pneumoniae H. influenzae S. aureus M. Catarrhalis, грамнегативні аероби • Амоксицилін/клавулонова кислота або цефуроксиму аксетил перорально. • Фторхінолони ІІІ-ІV покоління перорально або цефтриаксон в/м, в/в

31. Негоспітальна пневмонія • III категорія (потребують госпіталізації). • Аспіраційна орофарингіальна флора, Грам (-) ентеробактери, Legionella spp. S. aureus   • В/м або в/в: амінопеніцилін + макролід або цефалоспорин ІІ-ІІІ генерації + макролід. • В/в: Фторхінолон ІІІ-IV покоління.  

32. Негоспітальна пневмонія • IV категорія: термінова госпіталізація, інтенсивна терапія • Спектр аналогічний пневмоніям II, III категорій.   • Парентерально: Цефалоспорини II - III генерацій. Антипсевдомонадні пеніциліни+фторхінолони або кліндаміцин. Цефалоспорини ІІ - ІІІ генерацій+макроліди. • Хворим з вираженими деструктивними змінами, ризиком розвитку сепсісу доцільно призначити карбопенеми (іміпенем, меропенем). У перші дні рекомендується додати аміноглікозиди (амікацин, гентаміцин, тобраміцин).

33. Критерії ефективності антибактеріальної терапії • Оцінюють ефективність через 48 год. (нетяжкий перебіг) або 72 год. (тяжкий перебіг) • Критерії ефективності: температура до 37,5, відсутність інтоксикації, дихальної недостатності. В загальному аналізі крові: лейк. до 10*109, відсутність негативної динаміки рентген.змін.

34. Тривалість антибактеріальної терапії • При нетяжкій пневмонії + 3-5 днів після нормалізації температури, в середньому – 7-10 днів • При тяжкому перебігу 10-14 днів, при стафілококовій, ентеробактерійній, легенельозній до 21 дня.