100 likes | 288 Views
З ГЛИБИНИ ВІКІВ. Презентацію підготувала Сорокіна Світлана Петрівна, вчитель математики Степанківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Черкаської районної ради Черкаської області, спеціаліст.
E N D
З ГЛИБИНИ ВІКІВ Презентацію підготувала Сорокіна Світлана Петрівна, вчитель математики Степанківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Черкаської районної ради Черкаської області, спеціаліст.
Інтерес до векторів і векторного методу виник у математиків у 19ст. через потреби фізики й механіки. Але витоки числення з напрямленими відрізками знаходимо ще в далекій давнині…
408-355 роки до н. е. Вводячи поняття змінної величини Евдоксрозглядав прямолінійні відрізки.
365-300 роки до н. е. У геометричному численні, що його виклав Евклід, додавання і віднімання чисел зводилося до відповідних операцій з відрізками, а множення - до побудови прямокутника зі сторонами, довжини яких дорівнюють множникам.
1587рік Фламандський ученийСимон Стевін, розглядаючи додавання двох сил у роботі “Початки статики”, дійшов висновку, що для визначення рівнодійної слід скористатися так званим “паралелограмом сил “. Для позначеннясилСтевін першим увів відрізки зі стрілками.
1803 рік Французький математикЛуї Пуансорозробив загальну теорію векторів,узагальнивши дослідження попередників.
1845 рік Термін вектор(від лат. Vector – “ несучий ”)впершез’явивсяу ірландського математикаУїльямаГамільтоната німецького математикаГермана Грассмана
1881 – 1884 роки • Гіббс Джозайя Віллардє одним з творців векторного числення в його сучасній формі("Елементи векторного аналізу",).
1885 рік • Вільям Кліффорд наряду зГіббсом— основоположник векторного аналізу. У посмертно виданій праці «Здоровий глузд в точних науках» дав сучасне означенняскалярного добутку векторів.
Список використаних джерел 1)uk.wikipedia.orq ; 2) www.peoples.ru ; 3) www.youtube.com.ua.