територіальна структура природних угідь

1. територіальна структура природних угідь

2. Основнимкритерієм оптимального співвідношеннясільськогосподарськихугідь у ландшафтах є високапродуктивністьагроценозів за мінімальнихвитратматеріально-енергетичнихресурсів, попередженняерозійнихпроцесів і забруд¬ненняґрунтових і поверхневих вод продуктами ерозії.

3. Найбільшефективно на формуванняекологічносталихландшафтіввпливаютьзахиснілісосмуги, особливо сполучені з природнимилісами. Вони покращуютьрозподілопадів на полях, зменшуютьповерхневийстікталих і зливових вод, сприяютьзниженнюінтенсивностіводноїерозії та дефляції

4. Крімлісовихнасаджень, для комплексноїекологізаціїагроландшафтіввеликезначеннямаютьтрав'янистіценози (сіножаті, луки, пасовища). Чергуваннярозораних і нерозоранихсмугабоокремихділянокдаєзмогупопередитиерозіюґрунту, покращитиекологічний стан території.

5. основнийнегативнийнаслідокзведеннялісів і розораннястепів — інтенсифікаціяерозійнихпроцесів, необхіднулісистість («цілинність») тери¬торіїможнарозрахувати, виходячи з кореляційноїзалежностіміжлісистістю й коефіцієнтом стоку.

6. Визначившизначеннякоефіцієнта стоку, за якоголімітуєтьсяерозія (воноблизьке до 10—15 %), отримаємо, що для досягненнятаких значень стоку в степу лісистістьмаєстановити 10 % , а в лісостепу — 15 %. В. В. Докучаєв та П. О. Тутковськийвважали, що в степу лісистістьмаєстановити10-20 %, а зараз лісистість степу України становить 2,0-2,8 %.

7. Оптимальнулісистістьможнаорієнтовновизначититакож за максимального за величиною приросту підземного стоку в складі водного балансу. З досвідуйоговизначен¬ня видно, що в Межах Українивеличиниоптимальноїлісистостізменшуються з північного заходу та півночі на південнийсхід і південьвід 39-40 до 16-17 %.

8. Для зонимішанихлісів оптимальна лісистість становить 23-40 %, лісостепу — 17-23 %, степу — 15-17 %.

9. Природно-заповідний фонд України (станом на 1.01.2003 р.) має у своєму складі 7040 територій і об'єктів загальною площею близько 2715,4 тис. га, що становить 4,5% усієї території України

10. До складу національної екологічної мережі України включаються території та об'єкти природно-заповідного фонду, ліси, водні об'єкти, водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водних об'єктів, інші землі водного фонду, водно - болотні угіддя.

11. Природні заповідники, заповідні зони біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, інші значні за площею цінні природні території із суворим заповідним режимом створюють ключові райони екологічної мережі.

14. Ряд питань охорони природних середовищ існування рослин і тварин регулюються Земельним, Лісовим, Водним кодексами та Кодексом про надра, що були прийняті за роки незалежності України.

15. Сучасна оптимізована природно- заповідна мережа Полтавщини (станом на 1.05.2002 р.) включає 341 територій та об'єктів загальною площею 96,8 тис. га, що складає 3,37 % від загальної площі області та дорівнює середньому показникові заповідності по Україні (2,2%).

16. В ПЗФ області зберігається 87% природної флори вищих судинних рослин, в тому числі понад 300 видів, які мають обмежене поширення в регіоні, 105 видів з поодинокими місцезнаходженнями, а також понад 400 видів, що поширені спорадично, та близько 500 видів типових для основних фітоценозів.

17. Полони́на — безліса ділянка верхнього поясуУкраїнських Карпат, що використовується як пасовисько та для сінокосу. Тягнуться на десятки кілометрів. За флороюподібна до альпійських луків. Ростуть едельвейси, фіалки, айстри, жовтець, мак, перстач, ломикамень. Полонини вкрити густим й соковитими луговими травами.