Політична система Швейцарської Конфедерації в світлі децентралізації

1. Політична система Швейцарської Конфедерації в світлі децентралізації Навчальна поїздка до Швейцарії посадових осіб Уряду та керівників органів місцевого самоврядування України Марк Бюльман, Центр з питань демократії, Аарау NCCR-демократія, Університет Цюрих

2. План • Децентралізоване управління – приклад Швейцарії • Від об'єднання держав до федеральної держави – витоки та історія Швейцарського федералізму • Швейцарська система сьогодні • Децентралізація в порівнянні • Переваги та недоліки федералізму

3. 1. Децентралізоване управління – приклад Швейцарії

4. Швейцарія

5. 26 кантонів

6. 2600 громад

7. 3 опори Швейцарської системи • Конкордат (прийняття рішень на базі консенсусу) • Пряма демократія • Федералізм

8. Федералізм • Розподіл політичної влади шляхом: • Вертикального розподілу влади • Участь кантонів на федеральному рівні • Участь громад на кантональному рівні • Захисту меншин / інтеграції • Кантони з невеликою кількістю жителів • Релігія та мова • Федералізм = • Автономія / Гарантія існування субнаціональних одиниць(правова, політична) • Принцип субсидіарності • Оптимальний розподіл

9. 2. Від об'єднання держав до федеральної держави Витоки та історія Швейцарського федералізму

10. Огляд

11. Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: ліберали • Починаючи з 1815 р.: зновучастково запроваджені старі, з численними обмеженнями кантональні конституції (більше ніяких політичних прав) • Після 1830 р.: демократичні (ліберальні та радикальні) зустрічні рухи в протестантських кантонах • Насильницьке повалення влади Народні збори в Устері

12. Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: консерватори • Путч в Цюриху (1839 р.): переворот • Люцерн (1841 р.): питання єзуїтів • Ааргау (1841 р.): “монастирський спір” • Походи добровільних озброєних формувань (1844 р., 1845 р.): напад на Люцерн • “Особлива федерація” 1845 р.: Люцерн, Цуг, Фрібург, Валліс

13. Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: “Зондербунд” – “Особлива федерація”

14. Боротьба за демократію та федералізм1830-1847 рр.: війна “Зондербунду” • Початок війни – 4 листопада 1847 р.: протягом 20 днів генерал Дюфур переміг Фрібург, Цуг, Люцерн та Валліс 138 загиблих, 500 поранених Битва під Гізіконом

15. Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: конституція • 1848 р.: нова Федеральна конституція як компроміс УСІХ кантонів • Федеральна держава (репрезентативна демократія з розподілом гілок влади) • Компетенції Федерації: зовнішня політика, економічна політика, оборона • Федеральні установи: двопалатний парламент – Національна Рада та Рада кантонів; уряд (Бундесрат – колегіальний орган); судова влада • Широкі компетенції кантонів • Напівпряма демократія (референдум та конституційна ініціатива) • Права громадян

16. Боротьба за демократію та федералізм 1830-1847 рр.: висновки • Формування нації “знизу” – компроміс між противниками та прихильниками централізованої держави • Конституція: Уряд та двопалатний парламент • Кантональний суверенітет з великим впливом на федеральну політику • Кантони зберегли власні конституції та переважну частину компетенцій (особливо податки) • Багатокультурна держава: гарантуєтьсярізноманітність культур, мов та релігій

17. 3. Швейцарська система сьогодні

18. 3 рівні з різними компетенціями • Держава - федерація • Кантони • Громади

19. Система Швейцарії: Бундесрат (уряд) • 7 членів • Обрані парламентом на 4 роки • Щороку обирається новий Президент • Принцип колегіальності • Керівники 7 департаментів (міністерств) Бундесрат 2010 р. з федеральним канцлером (жінка)

20. Система Швейцарії: Національна Рада • 200 членів (мають інше постійне місце роботи) • Кількість місць на кантон в залежності від кількості жителів • Вибори: кожні 4 роки • З 1918 р.: пропорційний принцип Національна Рада

21. Система Швейцарії: Рада кантонів • 46 членів (мають інше постійне місце роботи) • 2 делегати від кожного кантону • Вибори: кожні 4 роки • Однакові з Національною Радою владні повноваження Рада кантонів

22. Система Швейцарії: Кантони • 26 ‚держав‘ • Автономія: власні конституції • Власні парламенти, уряди та судді • Виконання власних та національних законів • Висока фінансова автономія

23. Система Швейцарії: громади (I) • 2600 громадз кількістю жителів від 17 (!) до 350000 • Незалежність у власній організації та наданні послуг: • Система поєднання виконання управлінських завдань з основною роботою • Співробітництво між громадами • Фінансове вирівнювання • Зростаючі територіальні реформи (об'єднання)

24. Система Швейцарії: Громади (II) • Автономія: гарантія існування, свобода політичної структури та адміністративної організації, стягнення податків, самостійне виконання завдань (в рамках конституції кантону та Федеральної конституції) • Свобода політичної організації: • Виконавча влада: колегіальний уряд з 3 – 15 членів (обирається народом) • Законодавча влада: парламент (30 – 60 членів) чи Збори громади • Судова влада: місцеві мирові судді • Висока фінансова автономія

25. 3 рівні з різними компетенціями (переплетіння завдань)

26. Інституції федералізму • Друга палата парламенту: Рада кантонів • При перегляді Конституції – більшість кантонів • Кантональні ініціативи • Кантональні референдуми • Процес розгляду (обговорення) проектів законів на кантональному рівні

27. 4. Децентралізація в порівнянні

28. Децентралізація в Швейцарії Особливості Швейцарії: 1. Культурні відмінності та місцева автономія – федералізм помічник при народженні “вольової нації” швейцарців 2. Не централізація через недовіру до центральних гілок влади (політична культура) 3. Ідея максимального наближення до громадян 4. Федералізм як досвід, що склався в процесі історичного розвитку

29. Децентралізація в інших країнах • Тенденції: • Прагнення окремих регіонів до автономії • Делегування владних повноважень з національного на регіональний рівень • Глокалізація (на противагу глобалізації) • Приклади: • Велика Британія:перехід права (Шотландія, Уельс, Північна Ірландія) • Іспанія: Конституція 1978 р.:Communidades Autonomas • Різні європейські країни: автономізація та демократизація громад (наприклад, Німеччина, Велика Британія, Франція)

30. Головні поняття • ДеконцентраціяЦентральний уряд розміщує власні установи в субнаціональних одиницях  відсутність переміщення влади • ДецентралізаціяЦентральний уряд передає владу і повноваження субнаціональним одиницям (наприклад, фіскальні чи адміністративно-організаційні повноваження)  зростає автономія субнаціональних одиниць • Федералізм= децентралізація + субнаціональні одиниці отримують можливість (та інституції) впливати на національні рішення

31. 4. Переваги та недоліки федералізму

32. Переваги • Інтеграція гетерогенних суспільств • Свобода, участь, ефективність • Інновативність • Залучення громадян (знання, компетентність) • Підвищення відповідальності та контролю • Можливі політичні вигоди: • Послаблення регіональних конфліктів, пов’язаних з меншинами • Подолання фінансових проблем

33. Недоліки • Демократія проти федералізму • Політичні переплетіння • Гальмування реформ: • Зміна рамкових умов • Інші, не “прив'язані” до територій “сфери напруги” • Зміни в населенні • Глобалізація

34. Виклики • Децентралізація – це постійний, довготривалий процес, який може призводити до конфліктів і кінцевою метою якого мають бути компроміси (передумовою є стабільна система) • Досягти рівноваги між демократією і федералізмом важко (рівноправність проти захисту меншин) • Фіскальна автономія як важлива умова (незалежність)

35. Щиро дякую!Питання?