Лірична поезія Сапфо

1. Лірична поезія Сапфо

2. Сапфо Сапфо, фреска в Помпеях - Чи знаєте ви, про що писала Сапфо?

3. Девять лишь муз называя, мы Сапфо наносим обиду.Разве мы в ней не должны музу десятую чтить?ПЛАТОН (Переклад О. Б. Румер) ЮліусІоганн Фердинанд Кронберг. Сапфо 1913 р.

4. Сапфо́, Сафо, Сапфо Мітіленська(грец. Σαπφώ) (бл. 630 до н. е. — 570 до н. е.) — давньогрецька поетеса, представниця монодичної пісенної лірики. Уродженка острову Лесбос, міста Мітіліні. Перша в історії літератури оспівувала чуттєву любов. Була засновницею та начальницею «Дому Муз» при храмі Афродіти, гуртка знатних дівчат, яких навчала музиці, віршуванню й танцям. У центрі її лірики — теми любові, ніжного спілкування подруг, дівочої краси. Вірші відрізняються метричною розмаїтістю, за ім'ям Сапфо отримали назву сапфічна строфа. Джон УільямГодвард. У часи Сапфо, 1904 Рафаель, Сапфо, 1510—1511, Ватикан

5. Алкейі Сапфо    САПФОЯ негу люблю,Юность люблю.Радость люблюИ солнце.Жребий мой - бытьВ солнечный светИ в красотуВлюбленной.        АЛКЕЙСапфо фиалкокудрая, чистая,С улыбкой нежной! Очень мне хочется       Сказать тебе кой-что тихонько,       Только не смею: мне стыд мешает.

6. На могилі поетеси написано: «Пепеллишь Сапфо да кости, даимязакрыто землею, Песни ж еевдохновенной бессмертиеслужитуделом». Лірика Сапфо правила за взірець в усі часи. Її пісні співали в усіх еллінських землях, її наслідували Евріпід, Катулл, Горацій, Расін. Образ Сапфо надихав поетів, художників, скульпторів, композиторів. ЛоуренсАльма-Тадема. Сапфо та Алкей, 1881

7. До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий, сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадливий усміх: від нього у мене Серце перестало б у грудях битись; Тільки образ твій я побачу – слова Мовить не можу. І язик одразу німіє, й прудко Пробігає пломінь тонкий по тілу. В вухах чути шум, дивлячись, нічого Очі не бачать. Блідну і тремчу, обливаюсь потом, Мов трава пожовкла, безсило никну, От іще недовго й, здається, має Смерть надлетіти... (Переклад Г.Кочура) Gustave Moreau

8. Існувала легенда, що Сапфо покінчила життя самогубством близько 572 року до н. е., через кохання кинувшись у море зі скелі на о. Левкадія.

9. Сапфічна строфа: -ν---νν-ν-ν Пістрявим троном славна Афродіта, -ν---νν-ν-ν Зевса дочка, майстерна у хитрих ковах. -ν---νν-ν-ν Молю тебе, не вбивай моє серце -νν-ν Горем, благаю! -Спостерігаючи за ритмом вірша, зробіть висновок: що таке сапфічна строфа

10. Узагальнення: Чому живописці різних часів зверталися до образу Сапфо? Чи відповідає ваше уявлення про поетесу її живописним зображенням? Чому Платон назвав її “десятоюмузою”? У чому новаторство поезії Сапфо?

11. Презентацію до теми підготувала вчитель світової літератури Миколаївської СЗОШ №22 Ткач Ірина Олександрівна Використані інтернет-сайти: http://www.liveinternet.ru/users/judej/post97182391/ http://www.liveinternet.ru/users/tatyana_gold/post101152595/ - репродукції картин http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D1%84%D0%BE – Вікіпедія http://www.google.com.ua/imgres? http://www.youtube.com/watch?v=Wmaq5CCSbzQ – відеофільм про Сапфо із серії “Енциклопедія”