24 cash loans - new payday loan company

1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра “Інформаційно – вимірювальної техніки” С.П. Ващишак, В.С. Вощинський, О.Є. Середюк, В.М. Романів ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ Для студентів спеціальності «Метрологія та вимірювальна техніка» Івано-Франківськ 2008

2. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу С.П. Ващишак, В.С. Вощинський, О.Є. Середюк, В.М. Романів ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ 2008

3. МВ 02070855-2051-2008 Ващишак С.П., Вощинський В.С., Середюк О.Є., Романів В.М. Дипломне проектування. – Івано-Франківськ: Факел, 2008. - 90 с. Методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам денної та заочної форм навчання на завершальному етапі навчання при виконанні ними дипломних проектів та магістерських робіт. У методичних вказівках сформульовано мету і завдання дипломного проектування, приведений перелік вимог щодо змісту і оформлення як пояснювальної записки, так і графічної частини дипломного проекту. Особлива увага приділяється конкретизації розробки спеціалізованих розділів проекту, методичному забезпеченні виконання магістерських робіт, а також практичним аспектам, використанню засобів обчислювальної техніки, організації процесу виконання і захисту дипломного проекту. Рецензент: кандидат технічних наук, професор кафедри "Методів та приладів контролю якості і сертифікації продукції" – Лютак Зеновій Петрович Дане видання - власність ІФНТУНГ. Забороняється тиражування та розповсюдження. "Дипломне проектування"

4. ЗМІСТ Стор. ВСТУП................................................................................. 5 1 МЕТА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ............. 6 2 ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ, ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.................... 7 3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗБОРУ МАТЕРІАЛІВ 3 ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ......................... 11 4 СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ.................................... 13 4.1 Пояснювальна записка.................................................. 13 4.2. Графічна частина дипломного проекту...................... 16 5 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ І МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ............... 17 5.1 Титульний аркуш........................................................... 17 5.2 Завдання на проект........................................................ 18 5.3 Реферат............................................................................ 18 5.4 Зміст................................................................................. 18 5.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів....................................................... 19 5.6 Вступ................................................................................ 19 5.7 Основна частина............................................................. 20 5.8 Висновки......................................................................... 23 5.9 Перелік посилань на джерела........................................ 23 5.10 Додатки.......................................................................... 24 5.11. Бібліографічна довідка................................................ 24 5.12. Використання засобів обчислювальної техніки при виконанні дипломного проекту................................. 24 5.13. Особливості написання магістерської роботи.......... 25 6 ВКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ І МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ................. 25 6.1 Текстова частина............................................................. 25 6.2 Ілюстрації......................................................................... 27 6.3 Формули та рівняння...................................................... 29 3

5. 6.4 Посилання........................................................................ 31 6.5 Таблиці............................................................................. 32 6.6 Перелік рекомендованих джерел................................... 33 6.7 Додатки............................................................................ 34 6.8 Графічна частина............................................................ 35 6.9 Загальне оформлення проекту....................................... 39 ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ……......... 40 Додаток А.............................................................................. 49 Додаток Б............................................................................... 50 Додаток В.............................................................................. 51 Додаток Г............................................................................... 54 Додаток Д.............................................................................. 55 Додаток Ж............................................................................. 56 Додаток К.............................................................................. 57 Додаток Л.............................................................................. 88 Додаток М............................................................................. 89 Додаток Н.............................................................................. 90 4

6. ВСТУП Дані методичні вказівки встановлюють і конкретизують загальні вимоги до суті, змісту та оформлення дипломних проектів і магістерських робіт, які виконуються студентами по кафедрі ІВТ. Робота над дипломним проектом – це завершальний етап навчання студентів перед спеціаліста кваліфікації інженера-метролога за спеціальністю 7.091302 - "Метрологія та вимірювальна техніка". У дипломному проекті повинні знайти відображення отримані студентом в процесі його навчання теоретичні і практичні знання, уміння застосовувати їх при вирішенні конкретних задач у відповідності до теми дипломного проекту. При цьому студент повинен проявити свій рівень знань сучасних досягнень як вітчизняної, так і зарубіжної науки і техніки, вміння раціонального вибору і проектування засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та їх вузлів, способів метрологічного аналізу і визначення похибок засобів вимірювань та інформаційно-вимірювальних систем (ІВС), розробляти вимоги по техніці навколишнього середовища, обґрунтовувати доцільність прийнятих рішень. Виконання магістерської роботи за спеціальністю 8.091302 передбачає її спрямованість, у якій студент повинен відобразити своє уміння вирішувати питання наукового аналізу і узагальнення методик метрологічного аналізу і атестації ЗВТ та ІВС, розв'язання проблемних питань практичного застосування ІВС, дослідження роботи ЗВТ у різноманітних умовах та режимах, висвітлення результатів проведеної студентської науково-дослідницької роботи за період навчання у вузі, а також розроблених або запропонованих принципово нових чи авторсько захищених способів функціонування ЗВТ та ІВС. За прийняті у дипломному проекті і магістерській роботі рішення відповідальність несе студент. Тому при виборі теми дипломного проекту (магістерської роботи) студент повинен оцінити свої можливості щодо реального вирішення ним на високому науково-технічному рівні конкретної задачі у різних її аспектах. одержанням ним диплому безпеки також та економічно охороні а наукову чи дослідницьку 5

7. При бажанні студента і з дозволу кафедри ІВТ дипломний проект чи магістерська робота можуть бути захищені іноземною мовою. Однак при цьому абсолютно не зменшуються вимоги до дипломного проекту чи магістерської роботи. Після захисту дипломного проекту чи магістерської роботи іноземною мовою про це робиться відповідний запис у додатку до диплому. 1 МЕТА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ Дипломний проект (магістерська робота) є самостійно виконаною і відповідно оформленою творчою роботою студента на завершальному етапі навчання в університеті з вирішення конкретної науково-технічної, проблеми на основі набутих у процесі навчання знань та практичних навиків на підтвердження підготовленості студента до самостійної роботи в умовах сучасного стану науки і техніки, нових форм організації виробництва. Дипломне проектування ставить за мету: - систематизацію, закріплення та набуття досвіду реалізації теоретичних знань і практичних навичок при самостійному розв’язанні конкретних інженерних задач; - розвиток навичок ведення самостійної роботи та оволодіння студентами методикою експериментування при вирішенні проблем дипломного проектування; - засвоєння сучасних методик проектування нової техніки та розробки новітніх технологій із застосуванням математичних методів та ПЕОМ; - оцінку підготовленості студентів до самостійної роботи в умовах сучасного виробництва на основі застосування нової техніки і новітніх технологій. Поряд з цим, виконання магістерської роботи ставить додаткову мету: - розвиток навичок виконання науково-дослідницьких робіт і відповідного представлення результатів проведених наукових досліджень; - формування і обґрунтування проблемних питань застосування і функціонування ЗВТ та ІВС і необхідності науково-технічного рівня виробничої дослідження і і питань 6

8. розроблення нових методик їх метрологічного аналізу та атестації; - розв’язання питань вимірювальних перетворювачів, ЗВТ та інтелектуальних приладів на базі існуючих нафтогазового комплексу; - закріплення навичок результатів аналітичних та експериментальних досліджень, машинного та імітаційного моделювання; - розвиток уміння багатопараметрових ІВС. 2 ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ, ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ оптимізації застосування технологічних процесів математичного аналізу побудови і розроблення 2.1 Вихідним документом для виконання дипломного проекту (магістерської роботи) є завдання на дипломний проект (роботу), яке, як правило, видається студентові перед початком переддипломної практики. Дипломний проект за змістом і об’ємом виконаної роботи повинен відповідати певній стадії розробки науково- технічної продукції і бути придатним для реалізації окремо, або у складі комплексної розробки, як завершений етап. 2.2 Завдання на дипломний проект на відповідному бланку видається керівником проекту і затверджується завідувачем випускної кафедри. При великому об’ємі і достатньо складному завданні, робота над дипломним проектом може бути доручена декільком студентам, а дипломний проект носить назву “Комплексний дипломний проект”. Структура проекту, у цьому випадку, дещо відрізняється від типової. Комплексний проект розглядається як єдина розробка і захищається в один день. При виконанні комплексних тем (проектів) декількома студентами завдання видається окремо кожному студенту із зазначенням загальної назви комплексної теми та назви індивідуальної частини комплексного проекту. Вихідні дані на проект, у даному випадку, повинні видаватись на індивідуально виконувану в проекті частину комплексної теми. 7

9. Комплексні теми видаються тільки на дипломні проекти. Видача комплексних тем на дипломний проект і магістерську роботу або на дві магістерські роботи не допускається. 2.3 Тема дипломного проекту (магістерської роботи) затверджується наказом ректора університету. 2.4 Керівник проекту надає студентові допомогу у розробці календарного графіка роботи на весь період виконання проекту з зазначенням термінів і черговості розробки окремих розділів. Керівником дипломного проекту призначається викладач кафедри ІВТ, співробітник науково- дослідної організації або провідний фахівець промислового підприємства. Крім керівника, до роботи зі студентами можуть залучатися фахівці відповідного профілю, які приймають участь у ході дипломного проектування як консультанти зі спеціальних частин проекту. 2.5 Загальне керівництво виконанням дипломного проекту здійснює керівник проекту. З окремих розділів дипломного проекту, що стосуються економіки та організації виробництва, безпеки життєдіяльності навколишнього середовища, а також нормоконтролю, наказом ректора призначаються консультанти. окремих питань дипломного проекту перевіряють відповідну частину проекту і ставлять свій підпис на титульній сторінці пояснювальної записки. Контроль за ходом проектування здійснює керівник не рідше одного разу на тиждень. 2.6 Роботу над дипломним зобов’язаний здійснювати у відповідності з графіком, узгодженим з керівником проекту. Графік відображає заплановані строки виконання окремих етапів проекту і дату закінчення роботи (табл. 2.1). Графік консультацій керівника дипломного проекту затверджується на засіданні кафедри, яка видала завдання на дипломний проект. Графіки консультацій консультантів з окремих розділів дипломного проекту затверджуються на засіданнях відповідних кафедр. 2.7 Студент розробляє і подає керівникові проекту підготовлене рішення завдань проекту. Керівник дипломного проекту перевіряє подану роботу і дає свої зауваження з об’єму і по суті запропонованих рішень, визначає ступінь готовності проекту і, при необхідності, інформує завідувача кафедри. До розробки наступного розділу проекту студент і охорони Консультанти з проектом студент 8

10. приступає після перевірки і візування керівником проекту виконаної роботи у попередньому розділі. 2.8 Керівник проекту дає дозвіл проводити розрахунки на ПЕОМ після перевірки вихідних даних, блок-схеми та програми розрахунку. Розроблені блок-схема та програма, а також виконані на ПЕОМ розрахунки додаються до проекту у вигляді додатків. 2.9 За правильність наведених у проекті даних та прийняті дипломному проекті рішення відповідає студент – автор проекту. Таблиця 2.1 – Орієнтовний план-графік роботи над дипломним проектом Назва роботи Строки виконання, тижні 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 Аналіз технологічного об'єкту, методів вимірювання необхідних параметрів, попереднє техніко-економічне обґрунтування розробки 2 методики проведення вимірювань, теоретичне обгрунтування 3 розрахунок первинного перетворювача, конструкції структури виконання необхідних при розрахунків на ПЕОМ існуючих приладів і + + + Розробка + її Розробка, і опис + + + ЗВТ, ІВС, цьому 9

11. Продовження табл. 2.1 Строки виконання, тижні 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Назва роботи 4. Метрологічний розробленого вимірювань, розробка його метрологічної атестації, рекомендацій підвищенню точності вимірювання 5 Вирішення питань, пов'язаних із безпекою життєдіяльності охороною навколишнього середовища 6 Розрахунок економічної ефективності впровадження розробки 7 Оформлення пояснювальної записки 8 Оформлення графічної частини проекту 9 Нормоконтроль 10 Представлення дипломного проекту на кафедрі ІВТ 11 Рецензування 12 Захист дипломного проекту аналіз засобу методики повірки, + + + по + і + + + + від + + + + + + + + + + + + + 10

12. 2.11 Дипломні проекти виконуються, як правило, у кабінетах дипломного проектування або у спеціально відведених аудиторіях. 2.12 Питання допуску дипломних проектів до захисту розглядаються на засіданні випускної кафедри. 2.13 Готовий і підписаний студентом та консультантами дипломний проект подається керівникові проекту за 10 днів до призначеного дня захисту. 2.14 Після перевірки і ухвалення проекту керівник підписує його і оформляє письмовий відгук. Відгук повинен містити характеристику виконаної роботи по всіх розділах, коротко характеризувати роботу студента під час виконання проекту. У кінці відгуку керівником повинна ставитись оцінка проекту в цілому: “відмінно”,“добре”, “незадовільно”. Дипломний проект і магістерська робота повинні бути перевірені нормоконтролером на відповідність чинним в Україні стандартам та стандартам університету. Не пізніше, ніж за тиждень до дня захисту, проект разом із письмовим відгуком керівника студент передає завідувачу випускної кафедри. 2.15 Завідувач кафедри ознайомлення з проектом вирішує питання про допуск студента до захисту дипломного проекту і оформляє направлення до рецензента. Допущений до захисту дипломний проект завідувач кафедри підписує з відповідним висновком на титульній сторінці пояснювальної записки. 2.16 Захисту підлягає дипломний проект (магістерська робота) з позитивним відгуком рецензента. 3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗБОРУ МАТЕРІАЛІВ 3 ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ Тема дипломного проекту для кожного студента може бути визначеною з врахуванням його здібностей, знань і практичних навичок, які проявились у процесі його роботи над курсовими роботами і проектами з дисциплін, що викладаються на кафедрі ІВТ і виносяться на держ. атестацію, у процесі роботи студента над конкретною науково-дослідною “задовільно”, на основі відгуку та 11

13. темою під керівництвом викладача кафедри ІВТ або у процесі роботи студента згідно з госпдоговірною тематикою кафедри. Крім цього, як тема дипломного проекту може бути взята конкретна технічна проблема, з якою студент ознайомився під час виробничих практик і може запропонувати відповідне її вирішення. Однак, у кожному із вказаних вище випадків обов'язковим є те, щоб тема дипломного проекту була пов'язана із вимірюванням процесів, вхідним контролем комплектуючих елементів та матеріалів, вихідним контролем комп’ютеризацією метрологічної діяльності на підприємстві, діагностикою та оцінкою параметрів технічних об’єктів, експлуатацією ЗВТ, оцінкою якості ЗВТ, проведенням випробувань технічних об’єктів, проведенням технічних вимірювань, проектуванням вимірювальних перетворювачів. Приступаючи до роботи над дипломним проектом студент повинен достатньо глибоко орієнтуватись у вибраній ним темі, мати в наявності певні матеріали згідно теми проекту, отримані ним у процесі навчання та практик. У процесі вибору теми дипломного проекту значна роль відводиться викладачам кафедри ІВТ. Саме вони повинні допомогти конкретному студентові дипломного проекту, так і попередньо проконсультувати його щодо приблизного переліку тих питань, які необхідно буде вирішувати у проекті. Однією з таких форм консультацій можуть бути збори, на яких повинні бути присутніми як студенти п’ятого курсу, так і усі потенційні керівники дипломних проектів і консультанти відповідних розділів. Такі збори рекомендується проводити у кінці 9 семестру перед переддипломною практикою. Безпосередньо на цих зборах повинні також бути вирішені питання вибору керівника дипломного проекту для кожного дипломника, приблизна тема дипломного проекту, пояснювальної записки і графічної частини. Уточнена тема дипломного проекту кожним студентом повинна бути подана зав. кафедрою ІВТ разом із згодою керівника проекту у вигляді письмової заяви. Основними матеріалами для написання магістерської роботи є результати (звіт) виконаної студентом науково- дослідної роботи, проведені ним інформаційні та патентні параметрів технологічних готової продукції, вибрати як тему загальний зміст, об'єм 12

14. пошуки з тематики магістерської роботи, оригінальні нові ідеї та їх конструктивні проробки стосовно ЗВТ, ІВС та методик їх метрологічного аналізу. 4 СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ Дипломний проект і магістерська робота повинні обов'язково включати: 1)пояснювальну записку (ПЗ); 2)графічну частину (креслення, схеми, графіки, технологічні карти, фотографії, плакати. Крім цього, при необхідності, на захист дипломного проекту та магістерської роботи державній екзаменаційній комісії додатково можуть бути представлені дослідні взірці, розроблене програмне забезпечення, макети пристроїв, приладів, стендів, розроблених і виготовлених особисто студентом чи у співавторстві у процесі роботи над дипломним проектом або у процесі його навчання в ІФНТУНГ. 4.1 Пояснювальна записка Пояснювальна записка (ПЗ) до дипломного проекту повинна містити усі необхідні матеріали, які стосуються аналізу та обґрунтування прийнятих у проекті рішень стосовно: методик та способів вимірювання фізичних величин; функціональних, структурних і принципових схем; розрахунків вимірювальних перетворювачів; метрологічного аналізу та розрахунку похибок; техніко-економічного обґрунтування; дизайну та технічної естетики; охорони середовища з врахуванням запропонованих ЗВТ чи ІВС. Пояснювальна записка повинна включати: 1)титульний аркуш (1 стор.); 2)завдання на дипломне проектування (магістерську роботу) (1стор.); 3)реферат (по 1 стор. відповідно українською і іноземною, крім російської, мовами); 4)зміст (2…3 стор.); схем і вимірювальних праці і навколишнього 13

15. 5)перелік основних позначень і скорочень, символів (не обов'язково); 6)вступ (2…3 стор.); 7)основну частину (80…90 стор.); 8)висновки (1…2 стор.); 9)перелік літературних джерел (2…3 стор.); 10) додатки (5…20 стор.); 11) бібліографічну довідку (1 стор.). Загальний об'єм ПЗ, включаючи необхідні рисунки, таблиці, тощо, повинен знаходитись у межах 100…120 стор. форматом А4. Зміст основної частини ПЗ дипломного проекту і магістерської роботи визначається специфікою конкретного дипломного проекту згідно завдання на проектування. Однак, незважаючи на різноманітність тем дипломних проектів, їхній науково-технічний рівень, у основній частині проекту повинні бути розділи, у яких повинні бути представлені: РОЗДІЛ 1: Аналіз технологічного об'єкту, на якому проводяться вимірювання; аналіз існуючих вітчизняних та зарубіжних методів, приладів та ІВС для вимірювання необхідних параметрів об'єкту або фізичних величин; техніко- економічне обґрунтування необхідності розробки ЗВТ, ІВС або їх вузлів, і постановка завдання на дипломне проектування. РОЗДІЛ 2: Розробка проведення вимірювань необхідних параметрів чи фізичних величин з її теоретичним обґрунтуванням; розробка, розрахунок і опис необхідних первинних перетворювачів, вимірювальних схем, структурних електричних схем вимірювальних приладів та ІВС; розробка нестандартних ЗВТ під специфічні умови вимірювань, розробка і опис конструкцій ЗВТ та їх вузлів на основі сучасної елементної бази та мікропроцесорної техніки; розробка ІВС з використанням інтелектуальних приладів і систем, розробка і опис забезпечення для реалізації вимірювального процесу і обробки вимірювальної інформації з використанням сучасних теоретичних підходів та засобів обчислювальної техніки. РОЗДІЛ 3: Метрологічний аналіз і метрологічне забезпечення розробленої методики чи засобу вимірювання; удосконаленої методики та принципових відповідного програмного 14

16. розробка методики його повірки, метрологічної атестації; розрахунок похибок вимірювання згідно сучасних методик; проведення машинного та метрологічних характеристик ЗВТ та ІВС, виходячи з завдання та методики досліджень; розробка рекомендацій щодо підвищення точності вимірювання. РОЗДІЛ 4: Визначення і розрахунок необхідних параметрів методики чи засобу вимірювання, які є суттєвими щодо забезпечення охорони праці, безпеки життєдіяльності і охорони навколишнього середовища при використанні запропонованих рішень. РОЗДІЛ 5: Розрахунок економічної ефективності від використання розробленої методики, засобу вимірювання або ІВС. Вказаний вище перелік розділів основної частини ПЗ є орієнтовним і повинен бути конкретизованим для кожного дипломного проекту. При виконанні магістерської роботи суть розділів 1,4 і 5 практично співпадає з аналогічними розділами дипломних проектів, а розділ 2 повинен обов'язково містити науково- теоретичні аспекти вирішення завдання магістерської роботи, які, у загальному випадку, математичною моделлю і її чисельними дослідженням або конкретизацією технічних засобів і методикою виконаних науково-експериментальних досліджень, розробленого нового обладнання чи лабораторних макетів засобів вимірювань. Крім того, цей розділ повинен обов'язково містити аналіз оптимального функціонування засобів вимірювань або ІВС стосовно тематики магістерської роботи, а також розробку програмного забезпечення ПЕОМ чи мікропроцесорних систем, що використовуються працездатності ЗВТ або ІВС. Розділ 3 магістерської роботи повинен містити метрологічний аналіз методики вимірювань, ЗВТ, ІВС чи інтелектуальної системи з чисельним розрахунком складових похибок, за результатами математичного апарату та існуючих прикладних програм з теорії ймовірностей та математичної статистики визначити параметри математичної моделі, імітаційного моделювання подаються розробленою або розглядом і розрахунок параметрів для забезпечення якого з використанням адекватної об’єкту 15

17. досліджень. Також цей розділ повинен висвітлювати конкретні рекомендації стосовно підтвердження розрахунків вимірювання, містити конкретні схеми або конструкції розроблених студентом настроювальних зразків, стендів чи еталонних пристроїв, їх особливості і теоретичні основи розрахунку. 4.2. Графічна частина дипломного проекту Графічна частина дипломного демонстраційні креслення, які повинні бути представленими на 8 аркушах форматом А1. На вказаних аркушах можуть бути представлені згідно з вимогами ЕСКД: 1)технологічна схема відповідних параметрів на конкретному технологічному об'єкті; 2)блок-схема алгоритму вимірювання з використанням мікроконтролерів або засобів обчислювальної техніки; 3)функціональна або структурна схема розробленого засобу вимірювань чи ІВС для вимірювання заданих параметрів; 4)графічні залежності, що використовуються для реалізації розробленої методики вимірювань параметрів технологічних об’єктів; 5)принципова електрична схема відповідного ЗВТ, вимірювального приладу чи пристрою, ІВС; 6)конструкція вимірювального перетворювача; 7)загальний вигляд плат з рисунком друкованого монтажу із розроблених електричних схем; 8)складальне креслення розробленої плати; 9) складальне креслення одного із відповідальних механічних вузлів розробленого засобу вимірювань; 10)складальне креслення розробленого вимірювального приладу або пристрою; 11)схема накопичення похибок конкретного засобу контролю чи вимірювання з результатами і залежностями для їх розрахунку; 12)схема повірки розробленого ЗВТ; експериментального підвищенню по точності проекту містить проведення вимірювання 16

18. 13)результати проведених випробувань методик чи засобів вимірювання; 14)блок-схеми алгоритмів розрахунків, які реалізовані дипломником у процесі роботи над дипломним проектом з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки; 15)метрологічне забезпечення розробленого ЗВТ чи ІВС (схеми та методики випробувань або метрологічної атестації). Крім цього, на аркушах також можуть бути наведені залежності і результати розрахунків, теоретичним обґрунтуванням вимірювань, з розрахунками економічної ефективності від використання запропонованих рішень у дипломному проекті та з економічними моделями, з розробкою додаткових заходів з метою охорони праці і навколишнього середовища від застосування розробленого у дипломному проекті ЗВТ чи ІВС. У графічній частині магістерської роботи (8 аркушів) повинні знайти відображення математичні моделі або основні аналітичні залежності досліджуваних чи розроблених методик вимірювань, ЗВТ та ІВС, метрологічного аналізу та розрахунку похибок, схеми, методика і результати (графічні чи табличні) проведених студентом наукових досліджень експериментів, самостійно отримані основні розрахункові залежності. 5 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ І МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 5.1 Титульний аркуш Титульний аркуш повинен оформлятися студентом разом із керівником проекту на бланку (формату А4 ГОСТ 2.301), виконаному друкарським способом і заповнюватися креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304) або машинописом з однієї сторони листа чорним кольором. Приклад заповнення титульного аркуша дипломного проекту приведений у додатку А. пов’язаних із запропонованих методик методика і результати та лабораторних 17

19. 5.2 Завдання на проект Завдання на проект студент оформляє разом із керівником проекту на бланку, виконаному друкарським способом. 5.3 Реферат Реферат призначений для ознайомлення з дипломним проектом і повинен містити коротку характеристику виконаної у дипломному проекті роботи. Реферат має бути розміщений в ПЗ після завдання на проект і виконаний на сторінці аркуша формату А4 (ГОСТ 2.301) без рамки та основного напису. Реферат належить виконувати обсягом не більше 500 слів українською і за вибором студента – англійською, німецькою або французькою мовами. Реферат на кожній мові оформляється окремою сторінкою. Текст та зміст реферату повинні відповідати вимогам ДСТУ 3008. Приклад виконання реферату подається у додатку Б. 5.4 Зміст Зміст ПЗ оформляють на окремих аркушах і розміщують після реферату. Слово "Зміст" розміщують посередині сторінки з великої літери. У змісті мають бути наведені порядкові номери і назви розділів, при необхідності – підрозділів, а також додатків із поданням їх позначення та заголовків із зазначенням номерів сторінок, на яких вони наведені. Зміст включають у загальну кількість аркушів ПЗ. Перший і наступні аркуші ПЗ повинні мати основні написи згідно ГОСТ 2.104. Основний напис для першого аркуша ПЗ дипломного проекту оформляють у відповідності з додатком В, рисунок В.2, наступних аркушів – рисунок В.3. 18

20. 5.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів Якщо у ПЗ прийнята специфічна термінологія, а також використовуються мало розповсюджені скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік повинен бути представлений у ПЗ на окремому аркуші і розміщуватись після змісту. Перелік повинен розташовуватись у вигляді стовпчика, у якому ліворуч в абетковому порядку наводять скорочення, символи, одиниці і терміни, а праворуч – їх детальне пояснення. Перелік дозволених скорочень слів наведений у ГОСТ 2.316. У ПЗ слід застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення. Поряд з одиницями СІ, при необхідності, у дужках вказуються одиниці систем, що раніше застосовувались, використання яких дозволено нормативною документацією. Застосування у ПЗ різних систем позначення фізичних величин не допускається. 5.6 Вступ У вступі висвітлюються основні тенденції розвитку галузі, завдання, які повинні бути вирішені науково- виробничими колективами цієї галузі, а також дається оцінка сучасного стану вирішуваного в проекті конкретного інженерного завдання, його здійснюється обґрунтування необхідності вирішення цього завдання та очікуваний економічний ефект від його впровадження. У вступі також необхідно висвітити актуальність проблеми чи задачі для народного господарства, яка вирішується у дипломному проекті, вказати прізвища відомих вчених чи наукові школи, у яких вирішуються подібні задачі. Крім цього, слід звернути увагу на те, як в державі у даний час вирішуються подібні задачі і наскільки вони важливі для різних галузей, підприємств, виробництв, чому автор дипломного проекту вирішив приділити увагу саме цій задачі. актуальність і новизна, 19

21. У вступі, також, доцільно коротко подати техніко-економічне обґрунтування доцільності вирішення поставленої задачі і короткий аналіз запропонованих методик, технічних рішень чи технічних засобів, які розроблені у дипломному проекті чи магістерській роботі. 5.7 Основна частина Зміст основної частини ПЗ визначається специфікою дипломного проекту чи магістерської роботи і повинен містити розділи, що вказані у завданні на проект. У першомурозділі основної частини ПЗ необхідно на основі детального аналізу літературних джерел, а також патентної інформації показати сучасний стан проблеми, яку певним чином передбачається вирішити у дипломному проекті. Необхідно навести основні недоліки тих чи інших методик і засобів вимірювання чи діагностики, метрологічні і технічні характеристики, а також блок-схеми чи електричні принципові схеми відомих засобів контролю, умови їх експлуатації. Слід особливу увагу приділити таким характеристикам, які у дипломному проекті передбачається покращити, конкурентноздатність розробленого ЗВТ, ІВС чи методики. Крім цього, необхідно розкрити характеристик, вказати їхню розмірність, подати діапазони можливих змін параметрів об'єктів, їх залежність від умов навколишнього середовища та впливу інших негативних факторів. У цьому ж розділі слід орієнтовно здійснити техніко- економічне обґрунтування прийнятого проаналізувати ситуацію, коли вже буде використовуватися запропонована методика чи покращений технічний засіб на конкретному об'єкті. При цьому слід звернути увагу не тільки на чисто економічну сторону, але й на підвищення технічного рівня виробництва, покращення умов роботи персоналу, тощо. Загальний об'єм першого розділу при вказаному вище його змісті не повинен перевищувати 10...15 стор. і повинен закінчуватися постановкою проектування. вітчизняних і зарубіжних обґрунтувати фізичну суть цих рішення, тобто задачі для дипломного 20

22. У другому розділі значна увага повинна бути приділена теоретичному обґрунтуванню можливості покращення чи введенню принципово нової методики вимірювань тих чи інших параметрів об'єкту здійснювати на основі відомих законів і залежностей, при необхідності з використанням засобів обчислювальної техніки для одержання різних апроксимаційних Необхідно описати запропоновану методику вимірювання характеристик відповідного об'єкта з посиланням на один із аркушів графічної частини дипломного проекту або на рисунок в ПЗ. У цьому ж розділі необхідно на основі отриманих теоретичних залежностей розробити структурну (функціональну) схему конкретного ЗВТ чи ІВС, описати її з приведенням на рисунку в ПЗ, детально пояснити принцип роботи того чи іншого блоку, вказати яким чином і якого виду одернується інформація на вході і на виході. Звернути увагу на конструкцію засобу в цілому і його окремих блоків зокрема. Особливу увагу доцільно приділити розробці конструкції первинних вимірювальних перетворювачів, по можливості здійснити їх повний розрахунок, розрахувати деякі з блоків засобу вимірювання та розробити конструкції плат. ІВС доцільно розробити інтелектуальних приладів. Крім того, у разі використання мікропроцесорів, мікроконтролерів чи обчислювальної ПЕОМ необхідно навести на рисунку в ПЗ блок-схему алгоритму їх роботи з поясненням окремих блоків цієї блок-схеми. У цьому ж розділі необхідно здійснити розробку і опис конструкції приладу та інших блоків, що входять у вимірювальний комплекс, а також процесу вимірювання чи діагностики конкретного об'єкту з використанням розробленого ЗВТ. При цьому слід звернути увагу на вплив різних факторів на роботу цього засобу, його переваги у технічному відношенні в порівнянні із відомими ЗВТ і т. ін. При роботі над вказаним розділом слід мати на увазі, що від його змісту, об'єму, оформлення, закладених у ньому теоретичних основ та технічних рішень у загальному буде оцінюватись науково-технічний рівень проекту в цілому. Рекомендований об'єм розділу 25...35 стор. У третьому розділі структурної (функціональної) схеми розробленого технічного контролю. Це необхідно залежностей. з використанням необхідно з врахуванням: 21

23. засобу, характеристик конкретних елементів і вузлів здійснити детальний метрологічний аналіз ЗВТ в цілому. При цьому у залежності від технічного напрямку проекту можуть бути розглянуті і вирішені такі питання: 1)аналіз методичної похибки методу вимірювання, запропонованої залежності, які лежать в основі роботи ЗВТ чи ІВС; 2)визначення виду вимірювання (прямі, непрямі, сукупні, сумісні) і обробка результатів цих вимірювань згідно відомих методик з визначенням похибок; 3)аналіз статичних і динамічних похибок ЗВТ; 4)коректування структурної схеми ЗВТ з метою підвищення його точності характеристик пристрою; 5)метрологічне забезпечення розробленого засобу вимірювання: - розробка методики метрологічної атестації ЗВТ, - розробка методики повірки ЗВТ. Рекомендований об’єм розділу 20...30 сторінок. У четвертому розділі повинні бути наведені відповідні матеріали та розраховані показники економічної ефективності реалізованих у проекті організаційних, інженерно-технічних та інших заходів, проведений порівняльний аналіз прийнятих рішень згідно методичних вказівок кафедр економічного напрямку. У п’ятому розділі потенційних небезпек спроектованого процесу вимірювань і можливостей їх негативного впливу на обслуговуючий персонал та оточуюче середовище. У цьому ж розділі необхідно розробити заходи для створення екологічно чистих технологій та заходи, спрямовані на забезпечення безпечних умов праці згідно з вимогами, поданими у методичних вказівках кафедр промислової екології та безпеки життєдіяльності. Загальний об’єм четвертого і п’ятого розділів повинен становити близько 20...25 сторінок. Розрахунки у другому та третьому розділах проекту повинні бути виконані відповідно до вимог ГОСТ 2.106 і, в загальному випадку, містити: закладеного методу вимірювання, технічних покращення метрологічних необхідно провести пристрою, аналіз ІВС, 22

24. - ескіз або схему виробу, що розраховується; - задачу розрахунку (з вказанням, що необхідно визначити при розрахунку); - дані для розрахунку; - умови розрахунку; - висновок. Ескіз або схему допускається креслити у довільному масштабі, який дає чітке представлення про виріб, що розраховується. Таблиці та інструкції у всіх розділах проекту повинні бути виконані відповідно до вимог ГОСТ 2.301. 5.8 Висновки У висновках необхідно результатів, отриманих у дипломному проекті, причому слід особливу увагу звернути на такі результати, які є найбільш важливими. Це можуть бути покращені методика вимірювань, технічні характеристики розробленого засобу вимірювань, умови його експлуатації тощо. У висновках необхідно вказати отриманий економічний ефект від впровадження розробки. 5.9 Перелік посилань на джерела Перелік джерел, на які є посилання в ПЗ, наводять у кінці тексту пояснювальної записки на окремому аркуші. У відповідних місцях ПЗ мають бути посилання на джерела інформації. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті. Порядкові номери описів у переліку джерел інформації повинні відповідати номерам посилань у тексті ПЗ. Відомості про джерело інформації потрібно подавати у відповідності до вимог стандарту ГОСТ 7.1. У списку використаних джерел необхідно привести перелік тільки тих літературних джерел, які були використані у процесі роботи над дипломним проектом. При цьому, у якості таких джерел можуть бути використані навчальні посібники, монографії, підручники, нормативно-технічні документи, авторські свідоцтва, патенти, звіти науково- навести короткий опис 23

25. дослідних робіт, методичні вказівки, промислові каталоги, дисертації, наукові статті із науково-технічних журналів. 5.10 Додатки У додатки включають алгоритми, блок-схеми, програми розрахунків на ПЕОМ, результати розрахунків у вигляді таблиць або здійснені з використанням відповідних графічних залежностей, табличні результати промислових досліджень, специфікації, переліки елементів, акти і протоколи випробувань та інші матеріали, наводити які у тексті ПЗ немає доцільності. 5.11. Бібліографічна довідка Бібліографічна довідка подається у ПЗ після додатків на окремому аркуші. Бібліографічна довідка повинна включати: -назву теми проекту; -обсяг ПЗ в аркушах; -перелік креслень графічної частини. У кінці бібліографічної довідки необхідно проставити дату закінчення виконання проекту і підпис студента. Приклад виконання бібліографічної довідки наведено у додатку Г. 5.12. Використання засобів обчислювальної техніки при виконанні дипломного проекту Усі розрахунки в ПЗ, у тому числі і метрологічний аналіз необхідно здійснювати з використанням персональних комп'ютерів, а також наявного розробленого програмного забезпечення, При цьому слід використовувати середовище Windows, відповідні текстові і графічні редактори, пакети прикладного забезпечення Exсell, MathCad, КОМПАС та ін. Усі індивідуально розроблені програми, а також результати розрахунків обов'язково роздрукованими за допомогою засобів обчислювальної лабораторних чи або індивідуально повинні бути 24

26. техніки і наведені у пояснювальній записці дипломного проекту. Дипломний проект (магістерська робота) в т.ч. і графічна частина повинні бути роздрукованими за допомогою засобів обчислювальної техніки. 5.13. Особливості написання магістерської роботи Магістерська робота повинна містити усі структурні складові, які стосуються дипломного проекту і викладені вище. Основною її відмінністю є розробка і подання основних розділів. Особливості написання основних розділів магістерської роботи в цілому відображені вище у розділі 4. Однак, враховуючи їх можливу специфіку, ці питання підлягають конкретизації керівником магістерської роботи. При цьому її загальний обсяг повинен відповідати обсягу дипломному проекту і знаходитися в межах 100…120 аркушів. 6 ВКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ І МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 6.1 Текстова частина Пояснювальна записка (магістерської роботи) оформляється за допомогою принтера ПЕОМ українською мовою, викладеного на аркушах паперу формату А4 (210 мм х 297 мм) шрифтом Times New Roman, розміром 14 з одного боку. Як виняток, оформлення може бути рукописне (чорним або фіолетовим чорнилом, чи відповідного кольору пастою кулькової ручки), виконане креслярським шрифтом. Оформлення пояснювальної відповідати вимогам ГОСТ 2.105 та ГОСТ 2.106, серед яких є обов’язковою наявність рамки і основного напису (штампу) на кожній сторінці. Віддаль між рядками тексту повинна становити (8 – 10) мм (27 - 32 рядки на сторінці), кожен з яких при рукописному варіанті містить (40 - 45) знаків, при висоті літер (4 - 5) мм. Віддаль від рамки до границь тексту повинна бути: початок рядка – не менше 5 мм, кінець рядка – не менше дипломного проекту записки повинно 25

27. 3 мм. Абзаци у тексті треба починати з відступом, рівним від 15 до 17 мм (або п’ять ударів друкарської машинки). Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту відповідно до верхньої або нижньої рамки повинна бути не меншою за 10 мм. При оформленні текстових документів на аркушах без рамки (реферат і т.ін.) текст необхідно розмістити, додержуючись таких відступів: верхній, лівий і нижній — не менше 20 мм, правий — не менше 10 ми. При оформленні тексту ПЗ за допомогою ПЕОМ необхідно використати текстовий редактор Microsoft Word 97, 2000, XP. Вимоги до тексту: 1. Формат сторінки А4: - відступи: зліва – 25 мм., справа – 15 мм., зверху – 15 мм., знизу – 25 мм. 2. Основний текст: гарнітура – Times New Roman, кегль – 14, абзац – 15 мм., шрифт – звичайний, міжрядковий інтервал – 1.5, вирівнювання – по ширині сторінки. Внизу кожної сторінки у основному написі ручкою проставляється номер сторінки і шифр пояснювальної записки, який містить умовне позначення документа, скорочену назву спеціальності, дві останні цифри залікової книжки студента, дві пари цифр по два нулі, комбінацію із трьох нулів і код документа, наприклад, ДП.ВТ-35.00.00.000 ПЗ. Форма основних написів наведена в додатку В. Друкарські помилки, помилки в написанні тексту і графічні неточності, виявлені допускається виправляти зафарбовуванням білою фарбою типу "штрих" і на несенням на цьому ж місці виправленого тексту (або графіки). Пошкодження аркушів ПЗ, помарки і сліди неповністю виведеного попереднього тексту (графіки) не допускаються. Текст ПЗ потрібно поділяти на розділи. Розділи можна поділяти на підрозділи і пункти. Пункти за необхідності можуть поділятися на підпункти. Назви кожного розділу виконуються великими літерами, а назви підрозділів і пунктів починаються з великої літери. Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки і мати порядковий номер у межах усієї пояснювальної записки, який при оформленні підчищення ПЗ, або шляхом 26

28. вказується арабськими цифрами без крапки. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. Підрозділи повинні мати нумерацію у межах кожного розділу. Номери пунктів формуються, враховуючи номери розділів і підрозділів. Вступ, висновки, перелік літературних джерел не нумеруються. У заголовках розділів і підрозділів переноси у словах не допускаються і крапок в кінці заголовків не ставлять. Після заголовків і підрозділів перед початком викладення їх тексту залишають інтервал, рівний двом рядкам тексту. Такий же ж інтервал залишають у кінці тексту перед назвою наступного розділу. Назви розділів і підрозділів підкреслювати або виділяти іншим кольором не дозволяється. Назви розділів розташовують симетрично до тексту (по центру), а назви підрозділів і пунктів всередині них пишуть з абзацного відступу. Нумерація аркушів ПЗ і додатків, які входять до її складу, повинна бути наскрізною (без пропусків, повторень і додавання літер). Таблиці та ілюстрації, розміщені на окремих аркушах, включаються в загальну нумерацію аркушів ПЗ. Першим аркушем ПЗ є титульний лист, другим — завдання на проект. Вони не нумеруються, але включаються до загальної нумерації сторінок. 6.2 Ілюстрації Ілюстрації (креслення, діаграми, фотознімки) розміщують у тексті ПЗ для пояснення викладеного матеріалу та розрахунків. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті ПЗ. Кількість ілюстрацій у ПЗ повинна бути достатньою для пояснення відповідного тексту. Рисунки можуть бути розміщені як по тексту документу, так і у його кінці. Ілюстрації виконуються згідно вимог ЕСКД за допомогою принтера або чорною тушшю чи чорною кульковою ручкою і розміщуються по тексту пояснювальної записки після першого звернення до них. При значній кількості рисунків рекомендується виконувати їх на окремих сторінках білого паперу формату А4 і вкладати по тексту ПЗ у виді наступної сторінки після першого посилання на один з рисунків. рисунки, графіки, схеми, 27

29. Рисунки (діаграми, схеми і т.ін.) потрібно виконувати чорним кольором на аркушах формату А4 (ГОСТ 2.301) білого кольору або, при необхідності, на міліметровому папері. Якщо ілюстрацією є фотознімок розміром, меншим формату А4, фотознімок необхідно наклеїти на аркуші білого паперу формату А4 і оформити як рисунок. Рисунки, графіки та діаграми вставляються у текст ПЗ у одному з растрових форматів (bmp, tif) з роздільною здатністю не менше, ніж 600 dpi. Прості рисунки допускається виконувати засобами Microsoft згрупувавши їх у окремий об’єкт. Складні рисунки необхідно формувати за допомогою програмних комплексів КОМПАС, Visio, Corel Drav та ін. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією, але вище її назви розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст). Ілюстрація позначається словом "Рисунок...", яке разом з назвою ілюстрації розміщують нижче пояснювальних даних, наприклад: Рисунок 3.1 – Схема функціональна приладу для вимірювання вологості газу. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу. У випадку необхідності подання пояснення номерів позицій на рисунку, вони виконуються під рисунком, а його номер і назва проставляється нижче. На одній окремій сторінці можна виконувати не більше двох рисунків, розміщених по вертикалі, кожен з яких повинен мати свій номер і назву. Ілюстрації кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Графіки, діаграми, номограми позначаються аналогічно з обов'язковим є нанесення координатної сітки або їх виконання на міліметровому папері (додаток Д). Word, обов’язково виконуються При і рисунками. цьому 28

30. 6.3 Формули та рівняння Формули та рівняння розташовують посередині сторінки безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Формули, за винятком формул, які є в додатках, повинні нумеруватися у межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках на віддалі 10...15 мм від краю рамки. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Наприклад, (2.3) – це нумерація третьої формули другого розділу. Посилання у тексті на порядкові номери формул подають у дужках, наприклад: ...у формулі (3.1), (3.2). Формули додатків повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами у межах кожного додатку. Номер формули в додатку складається з букви, якою нумерується додаток і арабської цифри, розділених крапкою, наприклад: ... у формулі (В.1) ... У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, що встановлені відповідними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути приведені безпосередньо під формулою, якщо вони раніше не пояснені у тексті ПЗ. Пояснення кожного символу потрібно давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом "де". Приклад: Густина кожного взірця ρ , кг/м3, розраховується за формулою: m = ρ , (6.1) V де m – маса взірця, кг; V – об’єм взірця, м3. У магістерській роботі пояснення кожного символу дозволяється виконувати не з нового рядка, наприклад, m – маса взірця, кг; V – об’єм взірця, м3. 29

31. При повторному використанні формули у наступному тексті розшифрування символів не робиться. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відділяються комою. Наприклад: b c B = a A= (6.2) , (6.3) . d Переносити формули на наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. У разі перенесення формули на знаку операції множення застосовують знак “×”. У тих випадках, коли розрахунок виконується за формулою або рівнянням, які не вимагають перетворень, потрібно попередньо обчислити або вибрати з літературних джерел чи нормативних документів значення усіх величин, які входять у праву частину формули (рівняння). Потім записують формулу (рівняння) у загальному вигляді, підставляють значення відомих величин, не порушуючи структури, і записують кінцевий результат. У формулу (рівняння) слід підставляти значення величин без одиниць. Проміжні обчислення у ПЗ не наводяться. Наприклад: Середній тиск, що припадає на одиницю площі проекції опорної поверхні підшипника ковзання обчислюється за формулою: F p l d ⋅ де F – радіальне навантаження, Н; F=58,8Н; l – довжина підшипника, м; l=0,15м; d – діаметр підшипника, м; d=0,15м. Отже, згідно (6.4) отримаємо: 3 10 8 , 58 p ⋅ = , (6.4) ⋅ = = , 2 61 МПа . , 0 15 , 0 15 30

32. Точність обчислення визначається точністю значень величин, які входять у формули і рівняння, а також призначенням ЗВТ і повинна бути узгодженою з керівником і консультантами проекту. У більшості технічних розрахунків достатньо тисячних часток цілої величини. Якщо ряд розрахунків виконуються за однією формулою для кількох значень величин, що в неї входять, то у тексті ПЗ вказують: “Результати розрахунків за формулою…(дається її номер) наведені у таблиці…(додається номер таблиці)”. У окремих випадках (за вимогою керівника або консультанта проекту) потрібно навести приклад розрахунку за формулою для одного з варіантів значень величин. Написання літер алфавітів у формулах і рівняннях повинно відповідати вимогам стандарту ГОСТ 2.304. 6.4 Посилання У тексті ПЗ дають посилання на використані джерела і на текст ПЗ. Посилання у тексті ПЗ на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, “…у роботах [1…7]…” або “…у роботі [2]…”. Номерів сторінок, при цьому, вказувати не потрібно. При посиланні на текст ПЗ зазначають номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, матеріалу, формул (рівнянь), таблиць, додатків (у тому числі їх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць), а також граф і рядків таблиць записки та позиції складових частин виробу на рисунку. При посиланні слід писати: “…у відповідності з розділом 2”, “…згідно з 3.1”, “…за 3.1.1”, “…у відповідності з 4.2.2, перелік 6”, “…у відповідності з рисунком А.2”, “(рисунок 5.1)”, “…за формулою (3.1)”, “…у відповідності з таблицею 1.1”, “(таблиця 1.1)”, “…у відповідності з додатком А”, “(додаток Г)” і т.ін. При посиланнях на структурну частину тексту, що має нумерацію з цифр, які не відокремлені крапкою, слід зазначати назву цієї частини повністю, наприклад, “…у відповідності з розділом 5”, “…за пунктом 3”, а при нумерації переліків, графічного 31

33. структурних частин тексту з цифр, які відокремлені крапкою, назву структурної частини не зазначають, наприклад, “…за 4.10”, “…у відповідності з 2.12”. Якщо у тексті ПЗ потрібно зробити посилання на вимоги стандарту, то роблять посилання на відповідний стандарт із зазначенням його позначення без двох останніх цифр року затвердження. Повне позначення стандарту і його назви подають у списку джерел. 6.5 Таблиці Таблиці застосовуються для кращої наочності і зручності порівняння показників. розташовувати безпосередньо по тексту записки після слів, у яких вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті записки. При посиланні на таблицю необхідно вказувати слово “Таблиця” з зазначенням її номера. Таблиці слід нумерувати порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, які наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу. Таблиця повинна мати назву, яку пишуть малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці. Назва вказується в одному рядку зі словом “Таблиця…”, наприклад: Таблиця 2.1 – Технічні характеристики витратомірів. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, чи переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її головку і боковик [1]. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця...” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами зліва пишуть: Таблицю слід арабськими цифрами відокремлених крапкою, 32

34. “Продовження таблиці...” з зазначенням тільки номера таблиці. Заголовки граф (колонок) і рядків таблиці починають з великої літери, а підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки граф, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф вказують у однині. Таблиці зверху, зліва, праворуч і знизу обмежуються основними лініями. Головка таблиці повинна бути відокремлена основною лінією від решти таблиці. Графу “Номер за порядком” до таблиці включати не дозволяється. Таблиці кожного додатку нумерацією арабськими цифрами, з додаванням перед цифрою позначення додатку, наприклад, таблиця А.1. 6.6 Перелік рекомендованих джерел Перелік використаних літературних джерел починається з нового аркуша із зазначенням зверху посередині сторінки слів ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА і вказується на мові оригіналу (українська, російська, англійська і т. д.). Послідовність написання джерел здійснюється по мірі посилання на них у тексті ПЗ, а форма бібліографічного опису повинна відповідати чинному стандарту ГОСТ 7.2. Форма опису деяких інших найбільш часто використовуваних літературних джерел подається нижче на прикладах: 1) книги: Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники: Пер. с англ. – Изд. 6-е. –М.: Мир, 2003. – 704 с. 2) навчального посібника: Королев Г.В. Электронные устройства автоматики: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. –М.: Высш. шк. – 1991. – 256 с. 3) книги або довідника з кількістю авторів більше трьох: Неразрушающий контроль Справочник/В.В.Клюев, Ф.Р.Соснин, В.Н.Филинов и др.; Под ред. В.В.Клюева.-М.: Машиностроение, 1995. - 488с. позначають окремою и диагностика: 33

35. 4) Ващишак С.П., Чеховський С.А., Костишин В.С., Піндус Н.М. Моделювання теплових процесів при випромінені звуку електродинамічними гучномовцями з метою оцінки їх коефіцієнта корисної дії// Методи та прилади контролю якості. - 2004.-№ 5.- С.136-138. 5) статті із збірника праць: Петришин І.С., Середюк О.Є. Технічне забезпечення звіряння еталонів об’єму та витрати газу// Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах: Зб.наук.праць.-2001.-Вип.8.- С.399-402. 6) стандарту: ДСТУ 2389-94. Технічне діагностування та контроль технічного стану. Терміни та визначення. 7) патентних документів: Деклараційний пат. 75949А Україна, МПК G01F15/00. Спосіб неруйнівного контролю механічних характеристик сталей /С.П.Ващишак, О.М.Карпаш, П.М.Райтер (Україна).- Опубл.15.06.2006; Бюл. № 6. 6.7 Додатки Додатки формують як продовження ПЗ. Кожний такий додаток повинен починатись з нової сторінки. На кожному з додатків зверху аркуша посередині, з першої великої літери записується слово “Додаток” і проставляється його буквений номер. Далі окремим рядком нижче слова “Додаток” з великої літери записується назва додатку. Додатки позначають великими літерами української абетки, позначаючи з А, за винятком літер Г’, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова “Додаток” вказують літеру, що означає його послідовність, наприклад “Додаток Б”. Якщо у ПЗ один додаток, то він позначається “Додаток А”. При необхідності перенесення матеріалу додатку на наступну сторінку зверху її у лівому верхньому куті записується, наприклад, “Продовження додатку Б”. При поданні у додатках графічного або табличного матеріалу здійснюється їх окрема нумерація у межах кожного додатку з додаванням перед цифрою позначення додатку, наприклад “Рисунок А.1”, “Таблиця Б.1”. Якщо додаток містить декілька рисунків, то на кожній сторінці знизу повинен бути вказаний журнальної статті: М.М.Карпаш, 34

36. номер рисунка і його назва, наприклад: Рисунок В.3 – Структурна схема генератора запускаючих імпульсів. У випадку перенесення таблиці у додатку на наступну сторінку зверху зліва аркуша вказують, наприклад: Продовження таблиці Б.1. У додатки обов’язково виносять рисунки і схеми, виконані на аркушах формату більшого від А4, а також громіздкі програми і значні за об’ємом лістинги обчислень на ПЕОМ. На додатках основний напис і рамки не виконуються. Кількість додатків не обмежується і у загальний об’єм розрахунково-пояснювальної записки не входить. 6.8 Графічна частина Кількість графічного матеріалу визначається випускною кафедрою, а перелік — керівником дипломного проекту. При виконанні графічної частини слід дотримуватися таких рекомендацій. Усі креслення, а також специфікації, переліки елементів, різноманітні відомості (наприклад, комплектуючих виробів, запасних частин і т.п.) виконуються олівцем або за допомогою принтера. У туші допускається виконання тільки плакатів (схеми, які пояснюють фізичні процеси або принцип дії приладів, математичні і метрологічні моделі, таблиці, графіки і т.п.). Формат аркушів креслень і плакатів - стандартний А1 (розміри 594х841мм). Зображення повинні бути наочними і займати весь аркуш вибраного формату. При розробці складального креслення необхідно подати одну або декілька проекцій чи перерізів вимірювального перетворювача у залежності від ступеня його складності. При потребі необхідно зобразити електричних сигналів з пристроями під’єднання як до вторинного перетворювача стандартного з’єднувача), так і до електричної обмотки котушки (наприклад, паянням чи пелюстками-з’єднувачами). На складальному кресленні вказуються габаритні і під’єнувальні розміри розробленого пристрою, а також вказуються позиції усіх вузлів деталей, стандартних виробів і матеріалів. У правому нижньому куті над основним написом креслення записуються технічні умови для виготовлення цього пристрою або перетворювача. провідники, підведення (наприклад, за допомогою До креслення 35

37. розробляється на окремих аркушах специфікація згідно ГОСТ 2.108, яка, у загальному випадку, повинна складатися з розділів, розташованих у документація, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, решта виробів, матеріали. У розділ "Документація" дипломного проекту вноситься позначення і назва складального креслення, до якого оформляється специфікація. У розділи "Складальні одиниці" і "Деталі" вносяться складальні одиниці і деталі, які безпосередньо входять у виріб. Запис вказаних виробів рекомендується робити в порядку зростання цифр, які входять у позначення. У розділі "Стандартні вироби" специфікують вироби, передбачені: державними міждержавними стандартами стандартами (ГСТУ). У границях кожної рекомендується проводити за групами виробів (наприклад, гвинти, гайки, підшипники, електротехнічні вироби і т.ін.), у границях кожної групи - за абеткою назв виробів, у границях кожної назви - в порядку зростання позначень стандартів, а в границях кожного позначення стандарту — в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу. У розділ "Решта виробів" вносять вироби, які застосовуються не за основними документами, а за технічними технічними умовами України (ТУУ). У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, які безпосередньо входять у виріб. Матеріали специфікують послідовності: метали чорні, метали магніто-електричні і феромагнітні, метали кольорові, кабелі, проводи та шнури, пластмаси і прес-матеріали, паперові і текстильні вироби, лісоматеріали, гумові і шкіряні матеріали, мінеральні, керамічні і скляні матеріали, решта матеріалів. Після кожного розділу специфікації необхідно залишити декілька резервних рядків для додаткових записів. Приклад оформлення специфікації подається у додатку Ж. наступній послідовності: стандартами (ГОСТ), (ДСТУ), галузевими категорії стандартів запис конструкторськими умовами, наприклад, за видами в такій 36

38. У об’єм графічного матеріалу також можуть входити креслення окремих деталей первинного перетворювача. При розробці принципових електричних схем, крім безпосередньо електричної схеми, на кресленні подається умовне позначення електричної схеми з’єднувача. Умовні графічні позначення, які застосовуються у схемах наведені в додатку К. До схеми додається, згідно ГОСТ 2.702, перелік елементів, які входять до неї, і котрий виконується безпосередньо на аркуші креслення або на окремих аркушах (додаток Л). У графах переліку елементів поміщають наступні дані: у графі „Позначення” – позиційне буквено-цифрове позначення елемента, пристрою або функціональної групи; у графі „Найменування” – найменування елемента або пристрою, тип і позначення документа, на підставі якого цей елемент або пристрій застосовані; у графі „Примітка” – технічні дані, що не містяться в позначенні типу елемента, підбираються регулюванням, і ін. Зв’язок переліку з здійснюється через позиційні позначення. Елементи в перелік записують групами за абеткою буквених позиційних позначень. У межах кожної групи, що має однакові буквені позиційні позначення, елементи розташовують по зростанню порядкових номерів. Допускається незаповнених рядків між групами елементів. Елементи одного типу з однаковими електричними параметрами записують у перелік в один рядок, при цьому в графі „Кіл.” вказують загальну кількість однакових елементів. При записі однакових по найменуванню елементів рекомендується об’єднувати їх у групи, виконувати загальний заголовок і записувати в графі „Найменування” тільки тип і документ, на підставі якого цей елемент застосований. Допускається позначення документів, на підставі яких застосовані елементи, записувати в загальному найменуванні (заголовку). Якщо продовження переліку перенесене на наступний лист або вільне поле схеми, заголовок групи елементів повторюють. спроектованого ЗВТ чи значення параметрів, що графічними позначеннями залишати кілька 37

39. Якщо у виріб входять кілька однакових функціональних груп або пристроїв, то елементи, що входять у такі групи і пристрої, записуються в перелік елементів окремо в межах кожного пристрою або функціональної групи. Запис елементів, що входять у кожен пристрій (функціональну групу), починають з найменування функціональної групи, що записують у графі „Найменування”. Нижче найменування пристрою повинен бути залишений один вільний рядок, вище – не менше одного вільного рядка. При цьому якщо на схемі виробу є елементи, що не входять у пристрої (функціональні групи), то спочатку записують ці елементи без заголовка, а потім – пристрої, що не мають самостійних принципових схем, і функціональні групи з елементами, що входять у них. Якщо у виробі є кілька пристроїв або функціональних груп, то в переліку вказують кількість елементів, що входять в один пристрій. Загальна кількість однакових пристроїв вказують у графі „Кіл.” в одному рядку із заголовком. При розробці функціональних подається блок-схема спроектованого пристрою з нанесеними на них характеристиками електричних сигналів на виході окремих блоків. На полі аркуша креслення над основним написом обов’язково подається експлікація у відповідності з ГОСТ 2.702 (додаток М). На усіх кресленнях подається основний напис згідно форми, вказаної у додатку В рисунок В.1. При потребі один аркуш формату А1 графічно розбивається на декілька менших форматів, наприклад, А2, А3, А4, але при цьому аркуш не розрізається, а у кожному меншому форматі також виконується основний напис згідно форми додатку В. Шифрування кожного креслення здійснюється аналогічно з шифруванням ПЗ з відмінністю у необхідності числової конкретизації нулів і коду документа. Так, перша пара нулів на складальних кресленнях замінюється порядковим номером складальної одиниці, а останні три нулі заміняються порядковим номером деталі. У кінці проставляється код документа “СК”, який означає складальне креслення. Для креслень деталей код не вказується. Наприклад, позначення складального креслення третьої записується: ДП.ВТ-35.03.00.000 СК, а шифр креслення її пристрою або електричних схем складальної одиниці 38

40. четвертої деталі має вигляд: ДП. ВТ-35.03.00.004. Якщо вказана третя складальна одиниця (наприклад, блок розгортки осцилографа) містить декілька складальних одиниць (плат), то шифр складального креслення другої плати цього блоку розгортки записується: ДП.ВТ-35.03.02.000 СК. Присвоєні складальним кресленням і деталям шифри обов’язково вказуються у графі позначення специфікацій (додаток Ж). При виконанні структурних, принципових схем, які стосуються цілої ІВС, після двох останніх цифр залікової книжки проставляється через крапку три пари нулів, після чого подається буквенно-цифрова конкретизація (код) зображеної відповідає: Е - електричній схемі; Г - гідравлічній; К - кінематичній; С - комбінованій, а цифра після неї означає: 1 - схема структурна; 2 - функціональна; 3 - принципова; 4 - монтажна. Наприклад, електрична розроблюваного засобу вимірювань позначається: ДП.ВТ- 35.00.00.000 Е1. У позначенні такої ж схеми конкретного блоку замість пар нулів здійснюється цифрова конкретизація блоку аналогічно з позначеннями на складальних кресленнях. Тому, електрична принципова вищезгаданого блоку розгортки позначатися так: ДП. ВТ-35.03.02.000 Е3. Позначення плакатів або креслень, що стосуються метрологічного забезпечення, математичних моделей, економіки і безпеки життєдіяльності здійснюється шляхом присвоєння їм порядкового номера замість трьох нулів після двох останніх цифр залікової книжки і двох пар нулів, наприклад, ДП. ВТ-35.00.00.001, ДП. ВТ-35.00.00.002 і т.д. Специфікації і переліки елементів до принципових електричних схем, які входять у комплект до креслень і виконуються олівцем чи принтером на окремих аркушах формату А4, підшиваються до пояснювальної записки після додатків. 6.9 Загальне оформлення проекту Пояснювальна записка повинна мати цупку палітурку. На обкладинку наклеюється етикетка з білого паперу функціональних, схеми. Перша буква структурна схема схема осцилографа другої плати буде алгоритмів програм, 39

41. розміром 120х80 мм, на якій чорною тушшю креслярським шрифтом або машинописним шляхом вказується назва документа (“ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ”, його позначення, група , прізвище, ім’я студента, рік виконання проекту (додаток Н). Решта вимог по оформленню дипломного проекту у повній мірі викладені у чинному нормативно-технічному документі [1], а також у нормативно-технічній документації ЕСКД, перелік якої міститься в [1]. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 1Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний проект. Вимоги до змісту та оформлення. СТП 02070855-03-99 – Івано-Франківськ, ІФДТУНГ, 1999.- 72 с. 2Единая система програмной документации.-М.:Изд-во стандартов, 1988.- 144 с. 3Полішко С.П., Трубенок О.Д. Точність засобів вимірювання.-К.: Вища школа, 1992 .- 170 с. 4Измерения в промышленности: Справочний в 3-х книгах./Под общ. Ред. П.Профоса.- М.: Металлургия, 1990. 5Орнатский П.П. Автоматические приборы.- К.: Вища школа, 1986.- 504 с. 6Вычислительная техника и программирование./ Под ред. А.В. Петрова.- М.: Высшая школа, 1990.- 475 с. 7Монтаж средств измерений Справочник/К.А.Алексеев и др., Под ред. А.С. Клюева.- М.: Энергоатомиздат, 1988.- 488 с. 8Проектирование технологических процессов: Справочное пособие / А.С.Клюев, Б.В.Глазов, А.Х.Дубровский, А.А.Клюев. Под ред. А.С.Клюева.- М.: Энергоатомиздат, 1990.- 464 с. 9Основополагающие метрологического обеспечения.- стандартов, 1986.- 370 с. 10Основные законодательные и нормативные акты в области метрологии: Справочник /ВНИИМС.-М.: Изд- во стандартов, 1991.- 256 с. измерения и и автоматизации: систем автоматизации стандарты в М.: области Изд-во 40

42. 11Усатенко выполнение Справочник.- М.: Изд. Стандартов.1989.- 325 с. 12Практическое пособие по учебному конструированию РЭА/В.Т. Белинский, В.П.Гондюл, А.Б.Грозин и др.- К.:Вища шк. 1992.- 494 с. 13Ненашев А.П. Констрирование радиоэлектрических средств.:Уч.пос.для радиотехн.спец.вузов.-М.:Высшая школа. 1990.- 482 с. 14Дульнев Г.Н. Тепло-и масообменив радиоэлектронной аппаратуре.-М.: Высш.шк..,1984.- 247 с. 15Справочник конструктора механизмы, надежность/Под ред. Р.Г. Варламова.-М.: Радио и связь, 1985.- 384 с. 16ЕСКД. Общие правила выполнения чертежей.-М.:Изд- во стандартов, 1984.- 240 с. 17ЕСКД. Основные положения.-М.:Изд-востандартов, 1983.- 352 с. 18Разработка и оформление документации РЭА: Справочное пособие./Под ред. Э.Г.Романичевой.-М.:Радио и связ, 1989.- 448 с. 19Атлас конструкций устройств/А.А.Бурцев, А.И.Еремеев, Ю.И.Кокорев и др.: Под ред. О.Ф.Тищенко.-М.: Машиностроение, 1982.- 116 с. 20Источник электропитания на полупроводниковых приборах. Проектирование и расчет/ Под ред. С.Д.Додика и Е.И.Гальперина.-М.: Сов.радио, 1969. – 448 с. 21Расчет электронных схем. Примеры и задачи / Г.И. Извюрова и др.М.:Высшая школа, 1987.- 315 с. 22Гутников В.С. Интегральная измерительных устройствах.-Л.:Энергия, 1980.- 270 с. 23Общетехнический справочник/Под Скорохидова.-М.: Машиностроение, 1990.- 490 с. 24Александров К.К, Кузьмина Е.Г.Электротехнические чертения и схемы.-М.: Энергоатомиздат, 1990.- 288 с. 25Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники: Пер. с англ. – Изд. 6-е. –М.: Мир, 2003. – 704 с. С.Т., Каченюк электрических Т.К., схем Терахова по Н.В. ЕКСД: РЭА: компоненты, конструкторской элементов приборных электроника в ред. Е.А. 41

43. 26Королев Г.В. Электронные устройства автоматики: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. –М.: Высш. шк. – 1991. – 256 с. 27Терещук Р.М. и др. Полупроводниковые приемно- усилительные устройства. —К.: Наукова думка, 1988 — 800 с. 28Гусев В. Г., Гусев Ю. М. Электроника: Учеб. пособие для приборостроит. спец. вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк. 1991. – 622 с. 29Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник: Навч. посібник/ За ред. Ю.Л.Мазора, Є.А.Мачуського, В.І.Правди. –К.: Вища шк., 1999. – 838 с. 30ДСТУ ГОСТ 2.001:2006 ЕСКД. Загальні положення 31ГОСТ 2.002-72 ЕСКД. Требования к моделям, макетам и темплетам, применяемым при проектировании 32ГОСТ 2.004-88 ЕСКД. выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ 33ДСТУ ГОСТ 2.051:2006 ЕСКД. Електронні документи. Загальні положення 34ДСТУ ГОСТ 2.052:2006 ЕСКД. Електронна модель виробу. Загальні положення 35ДСТУ ГОСТ 2.053:2006 ЕСКД. Електронна структура виробу. Загальні положення 36ГОСТ 2.101-68 ЕСКД. Виды изделий 37ГОСТ 2.102-68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов 38ГОСТ 2.103-68 ЕСКД. Стадии разработки 39ДСТУ ГОСТ 2.104:2006 ЕСКД. Основні написи 40ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам 41ГОСТ 2.106-96 ЕСКД. Текстовые документы 42ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам 43ГОСТ 2.111-68 ЕСКД. Нормоконтроль 44ГОСТ 2.113-75 ЕСКД. конструкторские документы 45ГОСТ 2.114-95 ЕСКД. Технические условия Общие требования к Групповые и базовые 42

44. 46ГОСТ 2.116-84 Карта технического уровня и качества продукции 47ГОСТ 2.118-73 ЕСКД. Техническое предложение 48ГОСТ 2.119-73 ЕСКД. Эскизный проект 49ГОСТ 2.120-73 ЕСКД. Технический проект 50ГОСТ 2.123-93 ЕСКД. Комплектность конструкторских документов на печатные автоматизированном проектировании 51ГОСТ 2.124-85 ЕСКД. Порядок применения покупных изделий 52ГОСТ 2.125-88 ЕСКД. Правила выполнения эскизных конструкторских документов 53ГОСТ 2.201-80 ЕСКД. Обозначение изделий и конструкторских документов 54ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы 55ГОСТ 2.302-68 ЕСКД. Масштабы 56ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии 57ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные 58ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения – виды, разрезы, сечения 59ГОСТ 2.306-68 ЕСКД. Обозначения графические материалов и правила их нанесения на чертежах 60ГОСТ 2.307-68 ЕСКД. предельных отклонений 61ГОСТ 2.308-79 ЕСКД. Указание на чертежах допусков форм и расположения поверхностей 62ГОСТ 2.309-73 ЕСКД. Обозначения шероховатости поверхностей 63ГОСТ 2.310-68 ЕСКД. Нанесение на чертежах обозначений покрытий, термической и других видов обработки 64ГОСТ 2.311-68 ЕСКД. Изображения резьбы 65ГОСТ 2.312-72 ЕСКД. Условные изображения и обозначения швов сварных соединений 66ГОСТ 2.313-82 ЕСКД. Условные изображения и обозначения неразъемных соединений 67ГОСТ 2.314-68 ЕСКД. Указания на чертежах о маркировании и клеймении изделий 68ГОСТ 2.315-68 ЕСКД. Изображения упрощенные и условные крепежных деталей платы при Нанесение размеров и 43

45. 69ГОСТ 2.316-68 ЕСКД. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц 70ГОСТ 2.317-69 ЕСКД. Аксонометрические проекции 71ГОСТ 2.318-81 ЕСКД. нанесения размеров отверстий 72ГОСТ 2.320-82 ЕСКД. Правила нанесения размеров, допусков и посадок конусов 73ГОСТ 2.321-84 ЕСКД. Обозначения буквенные 74ГОСТ 2.410-68 ЕСКД. Правила выполнения чертежей металлических конструкций 75ГОСТ 2.411-72 ЕСКД. Правила выполнения чертежей труб, трубопроводов и трубопроводных систем 76ГОСТ 2.412-81 ЕСКД. Правила выполнения чертежей и схем оптических изделий 77ГОСТ 2.413-72 ЕСКД. конструкторской документации изготовляемых с применением монтажа 78ГОСТ 2.414-75 ЕСКД. Правила выполнения чертежей жгутов, кабелей и проводов 79ГОСТ 2.415-68 ЕСКД. Правила выполнения чертежей изделий с электрическими обмотками 80ГОСТ 2.416-68 ЕСКД. сердечников магнитопроводов 81ГОСТ 2.417-91 ЕСКД. Платы печатные. Правила выполнения чертежей 82ГОСТ 2.421-75 ЕСКД. Правила выполнения рабочих чертежей звездочек для пластинчатых цепей 83ГОСТ 2.501-88 ЕСКД. Правила учета и хранения 84ГОСТ 2.503-90 ЕСКД. Правила внесения изменений 85ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 документи 86ГОСТ 2.602-95 ЕСКД. Ремонтные документы 87ГОСТ 2.603-68 ЕСКД. эксплуатационную и ремонтную документацию 88ГОСТ 2.604-2000 ЕСКД. Чертежи ремонтные. Общие требования 89ГОСТ 2.605-68 ЕСКД. Плакаты учебно-технические. Общие технические требования Правила упрощенного Правила выполнения изделий, электрического Условные изображения ЕСКД. Експлуатаційні Внесение изменений в 44

46. 90ДСТУ ГОСТ 2.610:2006 ЕСКД. Правила виконання експлуатаційних документів 91ГОСТ 2.701-84 ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению 92ГОСТ 2.702-75 ЕСКД. электрических схем 93ГОСТ 2.703-68 ЕСКД. кинематических схем 94ГОСТ 2.704-76 ЕСКД. гидравлических и пневматических схем 95ГОСТ 2.705-70 ЕСКД. электрических схем обмоток и изделий с обмотками 96ГОСТ 2.708-81 ЕСКД. электрических схем цифровой техники 97ГОСТ 2.709-89 ЕСКД. Обозначения условные проводов и контактных соединений электрических элементов, оборудования и участков цепей в электрических схемах 98ГОСТ 2.710-81 ЕСКД. цифровые в электрических схемах 99ГОСТ 2.711-82 ЕСКД. Схема деления изделия на составные части 100ГОСТ 2.721-74 ЕСКД. графические в схемах. применения 101ГОСТ 2.722-68 ЕСКД. графические в схемах. Машины электрические 102ГОСТ 2.723-68 ЕСКД. графические в схемах. Катушки индуктивности, дроссели, трансформаторы, автотрансформаторы и магнитные усилители 103ГОСТ 2.725-68 ЕСКД. графические в схемах. Устройства коммутирующие 104ГОСТ 2.726-68 ЕСКД. графические в схемах. Токосъемники 105ГОСТ 2.727-68 ЕСКД. графические в схемах. Разрядники, предохранители 106ГОСТ 2.728-74 ЕСКД. графические в схемах. Резисторы, конденсаторы Правила выполнения Правила выполнения Правила выполнения Правила выполнения Правила выполнения вычислительной Обозначения буквенно- Обозначения Обозначения условные общего Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные 45

47. 107ГОСТ графические в схемах. Приборы электроизмерительные 108ГОСТ 2.730-73 ЕСКД. графические в схемах. Приборы полупроводниковые 109ГОСТ 2.731-81 ЕСКД. графические в схемах. Приборы электровакуумные 110ГОСТ 2.732-68 ЕСКД. графические в схемах. Источники света 111ГОСТ 2.733-68 ЕСКД. графические детекторов ионизирующих излучений в схемах 112ГОСТ 2.734-68 ЕСКД. графические в схемах. Линии сверхвысокой частоты и их элементы 113ГОСТ 2.735-68 ЕСКД. графические в схемах. Антенны и радиостанции 114ГОСТ 2.736-68 ЕСКД. графические в схемах. Элементы пьезоэлектрические и магнитострикционные. Линии задержки 115ГОСТ 2.737-68 ЕСКД. графические в схемах. Устройства связи 116ГОСТ 2.739-68 ЕСКД. графические в схемах. Аппараты, коммутаторы и станции коммутационные телефонные 117ГОСТ 2.740-89 ЕСКД. графические в схемах. Аппараты и трансляции телеграфные 118ГОСТ 2.741-68 ЕСКД. графические в схемах. Приборы акустические 119ГОСТ 2.743-91 ЕСКД. графические в схемах. Элементы цифровой техники 120ГОСТ 2.746-68 ЕСКД. графические в схемах. Генераторы и усилители квантовые 121ГОСТ 2.747-68 ЕСКД. графические в схемах, Размеры условных графических обозначений 122ГОСТ 2.752-71 ЕСКД. графические в схемах. Устройства телемеханики 2.729-68 ЕСКД. Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные 46

48. 123ГОСТ графические в электрических схемах. Устройства коммутационные и контактные соединения 124ГОСТ 2.756-76 ЕСКД. графические в схемах. электромеханических устройств 125ГОСТ 2.757-81 ЕСКД. графические в схемах. Элементы коммутационного поля коммутационных систем 126ГОСТ 2.758-81 ЕСКД. графические в схемах. Сигнальная техника 127ГОСТ 2.759-82 ЕСКД. графические в схемах. Элементы аналоговой техники 128ГОСТ 2.761-84 ЕСКД. графические в схемах. Компоненты волоконно- оптических систем передачи 129ГОСТ 2.762-85 ЕСКД. графические в электрических схемах. Частоты и диапазоны частот для систем передачи с частотным разделением каналов 130ГОСТ 2.763-85 ЕСКД. графические в электрических схемах. Устройства с импульсно-кодовой модуляцией 131ГОСТ 2.764-86 ЕСКД. графические в электрических схемах. Интегральные оптоэлектронные элементы индикации 132ГОСТ 2.765-87 ЕСКД. графические в электрических схемах. Запоминающие устройства 133ГОСТ 2.766-88 ЕСКД. графические в электрических передачи информации с временным разделением канала 134ГОСТ 2.767-89 (МЭК 617-7-83) ЕСКД. Обозначения условные графические в электрических схемах. Реле защиты 135ГОСТ 2.768-90 ЕСКД. графические в схемах. Источники электрохимические, электротермические и тепловые 2.755-87 ЕСКД. Обозначения условные Обозначения Воспринимающая условные часть Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения условные Обозначения схемах. условные Системы Обозначения условные 47

49. 136ГОСТ графические в схемах. Элементы кинематики 137ГОСТ 2.781-96 ЕСКД. графические. Аппараты пневматические, устройства управления и приборы контрольно-измерительные 138ГОСТ 2.782-96 ЕСКД. графические. Машины пневматические 139ГОСТ 2.787-71 ЕСКД. графические в схемах. устройства газовой системы хроматографов 140ГОСТ 2.794-79 ЕСКД. графические. Устройства питающие и дозирующие 141ГОСТ 2.797-81 ЕСКД. Правила выполнения вакуумных схем 142ГОСТ 2.801-74 ЕСКД. проектирования. Геометрическая форма, размеры моделей 143ГОСТ 2.802-74 ЕСКД. проектирования. Техническая информация на рабочем макете 144ГОСТ 2.803-77 ЕСКД. проектирования. Требования к конструкции и размерам макетов и моделей 145ГОСТ 2.804-84 ЕСКД. проектирования. Техническое содержание рабочего макета 2.770-68 ЕСКД. Обозначения условные Обозначения гидравлические условные и Обозначения гидравлические условные и Обозначения Элементы, условные приборы и Обозначения условные Макетный метод Макетный метод Макетный метод Макетный метод 48

50. Додаток А . Міністерство освіти і наукиУкраїни Івано-Франківський державнийтехнічнийуніверситет нафти і газу Кафедра Інформаційно-вимірювальної техніки УДК ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ Тема назва згідно з наказом ректора Спеціальність код і назва спеціальності ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА (позначення) Консультанти з економічних питань Студент (шифр (підпис) (дата) (розшифрування групи) (посада) (підпис) (дата) ( розшифрування підпису) підпису) з охорони праці Керівникпроекту (посада) (підпис) (дата) (розшифрування (посада) (підпис) (дата) (розшифрування підпису) підпису) з Допускаєтьсядо захисту Завідувач кафедри (посада) (підпис) (дата) (розшифрування підпису) (посада) (підпис) (дата) (розшифрування підпису) 2008 49