slide1
Download
Skip this Video
Download Presentation
Спинний мозок

Loading in 2 Seconds...

play fullscreen
1 / 100

Спинний мозок - PowerPoint PPT Presentation


  • 253 Views
  • Uploaded on

Спинний мозок. Спинний мозок оточений трьома оболонками : твердою , павутинною і м\'якою . Внутрішня будова. Всередині спинний мозок складається із сірої речовини - скупчення тіл нейронів - і білої речовини , утвореного відростками нейронів . Внутрішня будова.

loader
I am the owner, or an agent authorized to act on behalf of the owner, of the copyrighted work described.
capcha
Download Presentation

PowerPoint Slideshow about ' Спинний мозок' - zuzela


An Image/Link below is provided (as is) to download presentation

Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author.While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server.


- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - E N D - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Presentation Transcript
slide1
Спинниймозок

Спинниймозокоточенийтрьомаоболонками: твердою , павутинноюім\'якою.

slide2
Внутрішня будова

Всерединіспинниймозокскладаєтьсяізсіроїречовини - скупченнятілнейронів - ібілоїречовини, утвореноговідросткаминейронів.

slide3
Внутрішня будова
  • Сіраречовинаскладаєтьсяздвохсиметричнихчастиннеправильноїформи. Від спинного мозкуна рівні кожного хребцявідходятьдві пари корінців. У передніхкорінцяхмістятьсяаксониефекторнихнейронів, тілаякихрозташовані в сірійречовині, а в задніх — закінченняаксонівчутливихнейронів, щопідходять до сіроїречовини.Ділянку спинного мозку, якійвідповідає пара передніхіпаразадніхкорінців, називають сегментом.
slide4
Внутрішня будова

Сегмент (а) іпоперечнийрозріз спинного мозку (б) : 1 — захиснаоболонка;

2 — спинниймозок; 3 — нерви; 4 — cпинномозковийганглій; 5 — хребець; 6 — сіраречовина; 7 — центральний канал; 8 — заднійкорінецьспинномозкового нерва; 9 — біларечовина; 10 — переднійкорінецьспинномозкового нерва

slide5
Спинномозкові нерви
  • Виходячи через міжхребетні отвори, переднійізаднійкорінціз’єднуються — такутворюєтьсязмішанийспинномозковий нерв. Від кожного сегмента відходить пара таких нервів.
  • Від спинного мозкувідходить 31 пара спинномозковихнервів, якізалишаютьхребетний канал через відповідніміжхребетні отвори ісиметричнорозгалужуються в правійілівій половинах тіла.
slide6
Спинномозкові нерви

Сегменти спинного

мозку:

1 — шийні (С1–С8);

2 — грудні (Т1–Т12);

3 — поперекові (L1–L5);

4 — крижові (S1–S5);

5 — куприковий (Со)

slide7
Функції

На рівні спинного мозкузамикаютьсярефлекторні дуги, щозабезпечуютьнайбільшпростірефлекторніреакції.

  • відсмикування руки при їїдотику до гарячого предмету.
  • підтримкапози,
  • збереженнястійкогоположеннятіла при поворотах інахилахголови,
  • чергуваннязгинання та розгинанняпарнихкінцівок при ходьбі, бігуі т.п.
  • регуляціядіяльностівнутрішніхорганів, зокрема, кишечника, сечовогоміхура, судин.
slide8
Функції

Кожнийізсегментів спинного мозкузв’язаний нервами зпевнимиділянкамитіла.

slide9
Функції

Шийніі перший грудний сегмент по чутливих нейронах одержуютьінформаціювідшкіри, м’язівголови, шиїіпередніхкінцівок та контролюють роботу цихорганів.

slide10
Функції

Груднісегментиприймаютьсигналиірегулюютьфункціїшкіри, м’язівівнутрішніхорганівчеревноїйгрудноїпорожнини. Нейроницихсегментівберуть участь у регуляціїроботисерця, стану всіхсудин, органівдихання, шлунково-кишкового тракту тощо.

slide11
Функції

Поперековійкрижовісегменти

відповідають за чутливійруховіфункції поясу нижніхкінцівокі самих нижніхкінцівок, беруть участь у регуляціїсечовипусканняідефекації

slide12
Травми

Встановивши,уякійділянцітілатравмованоїлюдини порушено чутливістьаборухливість, лікарможезвисокоюточністювизначитимісцепошкодження спинного мозку.

slide13
Це цікаво

Зміни хребта звіком (наприклад, при остеохондрозі) ірізнійоготравмиможутьвпливати на стан спинного мозку. Міжхребцеві диски з роками втрачаютьпружність, стаютьбільшщільними. У певний момент, частіше при невдаломунавантажувальномурусі, у звуженомуміжхребцевомупросторітравмуютьсянервовікорінціабонерви. При їхтравмуванніставлятьдіагноз «радикуліт» (лат. radix - корінь, корінець, суфікс «іт» - вказує на запальну природу захворювання).

slide15
Головний мозок людини
  • Головниймозоклюдини — головниймозоклюдини, головний орган центральноїнервовоїсистеми, щоскладаєтьсязмасивзаємозалежнихнервовихклітин.
slide16
Загальні відомості
  • Головний мозок людини займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних ушкоджень. B процесі росту й розвитку головний мозок набуває форми черепа. Зовні мозок нагадує драглисту масу жовтуватого кольору, тому в давні часи вважали, що це речовина, яка охолоджує кров, і при бальзамуванні трупів його не зберігали.
  • Середня маса мозку у чоловіків — 1375 г, у жінок — 1275 г. У чоловіків він становить 2 % загальної маси тіла, у жінок — 2,5 %. Довгий час панувала думка, що від маси мозку залежать розумові здібності людини: чим більша маса мозку, тим обдарованіша людина. Але, як з\'ясувалося пізніше, це не так. Наприклад, мозок І. С. Тургенєва важив 2012 г, а мозок Анатоля Франса — 1017. Найважчий мозок — 2900 г — був виявлений у індивіда, який прожив усього 3 роки. Мозок його у функціональному відношенні був неповноцінним. Отже, поки що прямої залежності між масою мозку та розумовими здібностями людини не виявлено. Але з\'ясована гранична маса мозку (900 г), за межею якої він вважається неповноцінним.
  • Загалом ступінь розвитку мозку оцінюють по співвідношенню маси спинного мозку до головного. Так, у кішок воно — 1 : 1, у собак — 1 : 3, у нижчих мавп — 1 : 16, у людини — 1 : 50.
slide17
Будова головного мозку
  • Об\'ємлюдськогомозку становить 91-95 % місткості черепа, вінскладаєтьсязтрьохвідділів: мозковогостовбура, підкорковоговідділу та кори великого мозку.
slide19
Стовбур мозку
  • Стовбур мозковий утворений довгастим мозком, мостом, мозочком, ніжками мозочку й чотиригорбковпроміжниймозокимтілом. Підкірковий відділ — це  і підкіркові ядра великих півкуль.
  • Кора великого мозку покриває дві півкулі головного мозку: праву та ліву.
  • За іншою класифікацією головний мозок поділяється на 5 відділів: довгастий мозок; задній мозок, що включає міст і мозочок; середній мозок; проміжний мозок; кінцевий мозок.
slide20
Оболонки головного мозку
  • Головний мозок, як і спинний, покритий трьома оболонками: м\'якою, павутинною і твердою.
  • М\'яка, або судинна, оболонка головного мозку (ріаmater encephali) безпосередньо прилягає до речовини мозку, заходить у всі борозни, покриває всі звивини. Складається вона з пухкої сполучної тканини, в якій розгалужуються численні судини, що живлять мозок. Від судинної оболонки відходять тоненькі відростки сполучної тканини, які заглиблюються в масу мозку.
  • Павутинна оболонка головного мозку (arachnoideaencephali) — тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни, внаслідок чого між судинною й павутинною оболонками утворюються підпавутинні цистерни, заповнені спинномозковою рідиною, за рахунок якої й відбувається живлення павутинної оболонки. Найбільша мозочково-довгаста цистерна розміщена позаду четвертого шлуночка, в неї відкривається серединний отвір четвертого шлуночка; цистерна бічної ямки лежить у бічній борозні великого мозку; міжніжкова — між ніжками мозку; цистерна перехрестя — у місці зорової хіазми (перехрестя).
slide21
Оболонки головного мозку
  • Тверда оболонка головного мозку (dura mater encephali) — окістя для внутрішньої мозкової поверхні кісток черепа. В цій оболонці спостерігається найвища концентрація больових рецепторів в організмі людини, в той час як в самому мозку больові рецептори відсутні.
  • Тверда мозкова оболонка побудована із щільної сполучної тканини, вистеленої зсередини пласкими зволоженими клітинами, щільно зростається з кістками черепа в ділянці його внутрішньої основи. Між твердою й павутинною оболонками є субдуральний простір, заповнений серозною рідиною.
slide22
Довгастий мозок
  • Довга́стий мо́зок (цибулина) (лат. myelencephalon, medulla oblongata, seubulbus) — нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людини довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об\'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому. Це філогенетично найдавніший відділ головного мозку. Розташований між варолієвим мостом і спинним мозком, в який непомітно переходить у ділянці великого отвору потиличної кістки. Верхня частина довгастого мозку розширена у вигляді цибулини, тому його інколи називають цибулиною.
  • У довгастому мозку розташовані ядра деяких із черепних нервів, зокрема язиково-глоткового, блукаючого, під\'язикового. Цими нервами він пов\'язаний з різними органами і тканинами організму, а низхідними і висхідними провідними шляхами — з усіма відділами ЦНС. В цій ділянці головного мозку знаходиться частина ретикулярної формації, а також дихальний і серцево-судинний нервові центри і центри рефлексів чхання,кашлю, ковтання, гикання, блювання та смоктання.
slide23
Вентральна поверхня
  • На вентральній поверхні довгастого мозку добре помітна глибока щілина (лат. fissuramediana anterior), обабіч якої розташовані виступи — піраміди довгастого мозку (лат. pyramis medullae oblongatae), сформовані волокнами кортико-спінальних (кірково-спинномозкових, пірамідальних) провідних шляхів, що сполучають моторну кору головного мозку із нейронами передніх рогів спинного мозку. Кірково-спинномозковий шлях є провідником свідомих рухових імпульсів від кори головного мозку в спинний мозок. На межі довгастого і спинного мозку розташоване перехерестя пірамід, де дві третини рухових волокон кортико-спінального шляху перехрещуються, після чого спускаються в бічних канатиках спинного мозку. Решта волокон проходять у спинному мозку в складі переднього канатика (передній кірково-спинномозковий шлях). Вони перехрещуються вже у межах того сегмента, де передають імпульси до рухових нейронів переднього рогу. Тому, рухові волокна кортико-спінального шляху повністю перехрещені, внаслідок чого кора правої півкулі передає імпульси до м\'язів лівого боку тіла і навпаки.
slide25
Латеральна поверхня
  • З боків від пірамід на латеральній поверхні довгастого мозку добре помітні випуклі оливи (лат. oliva), сформовані переважно ядрами оливи(лат. nucleus olivaris inferior), що передають мозочку сенсорну інформацію про стан розтягу від м\'язів та суглобів. Оливи мають довжину приблизно 1.25 см, у верхній частині межують із мостом, із борозни, що розділяє ці дві структури починаються корінці лицевого нерва. Із заглибини між оливами та пірамідами виходять корінці під\'язикового нерва, від боків довгастого мозку також відходять блукаючий та язико-глотковий і частина корінців додаткового нервів.
slide26
Дорзальна поверхня
  • Центральний канал спинного мозку, заповнений спинномозковою рідиною, у місці переходу в головний мозок розширюється, формуючи порожнину четвертого шлуночка. Таким чином довгастий мозок бере участь у формуваннІ вентральної стінки цього шлуночка (із дорзального боку він обмежений судинним сплетенням).
  • На задній поверхні довгастого мозку помітні чітко розділені тонкий (лат. fasciculus gracilis) і клиноподібний (лат. fasciculus cuneatus) пучки, що є продовженнями задніх канатиків спинного мозку. У верхній частині цибулини вони V-подібно розходяться розширюються, формуючи тонкий (лат. clava) і клиноподібний горбки (лат.tubercle cuneate) відповідно . Перший розташований присередньо і нижче, другий — латеральніше і вище. У цих горбках розташовані тонке (лат. nucleus gracilis) і клиноподібне (лат. nucleus cuneatus) ядра, що відіграють роль реле провідних шляхів, які передають інформацію про загальне чуття від спинного мозку до соматосенсорної кори.
  • У верхній частині довгастого мозку від його дорзальної поверхні відходять нижні мозочкові ніжки (лат. pedunculuscerebellaris inferior), які розходяться у боки, частково формуючи латеральні стінки четвертого шлуночка, і сполучають цибулину із мозочком.
slide27
Ядра довгастого мозку
  • У довгастому мозку розташовуються ядра черепних нервів:
  • Ядро під\'язикового нерва (лат. nucleus nervihypoglossi);
  • Ядро додаткового нерва (лат. nucleus nerviaccessorii);
  • Дорзальне ядро блукаючого нерва (лат. nucleus dorsalisnervivagi, nucleus posterior nervivagi);
  • Спинномозкове ядро трійчастого нерва (лат. nucleus spinalisnervitrigemini);
  • Подвійне ядро (лат. nucleus ambiguus) — дає початок черепним корінцям додаткового нерва і моторним волокнам блукаючого та язикоглоткового нервів;
  • Ядро одинокого шляху (лат. nucleus tractussolitarii) — тут закінчуються чутливі волокна лицевого, язикоглоткового та блукаючого нервів.
  • Велику частину довгастого мозку займають ядра оливи, вони пов\'язані з мозочком і беруть участь у регуляції рівноваги тіла. Також у довгастому мозку розташовані тонке і клиноподбіне ядра, аркоподібне ядро (лат. nucleus arcuatus), що бере участь у комунікації між мозочком та кортикоспінальним провідним шляхом.
  • В центральній частині довгастого мозку знаходиться частина ретикулярної формації (сітчастого утвору), що складається із великої кількості нервових волокон, що проходять перпендикулярно одне до одного — частина у повоздовжньому напряму, інші — в поперечному. У передній частині сітчастого утвору фактично відсутні тіла нейронів, через що вона називається білою ретикулярною формацією, у латеральній частині їх навпаки багато, через те вона виглядає, і відповідно називається, сірою. У ретикулярній формації також розташовуються два маленькі ядра — ядро Роллера і латеральне ядро.
slide28

Перехрестяпірамід: схема проходженняпучківнервових волокон спинного мозку у довгастомумозку

Стовбур головного мозку(дорзолатеральний вигляд)

slide29
Функції довгастого мозку
  • Всі функції довгастого мозку в організмі можна поділити на три основні групи: провідникові, рефлекторні та тонічні.
  • Провідникові функції
  • Через довгастий мозок проходять всі висхідні і нисхідні шляхи, що сполучають спинний мозок із головним. Тут формуються присінковоспинномозкові та сітчастоспинномозкові провідні шляхи і закінчуються кірковобульбарні волокна.
  • Рефлекторні функції
  • Довгастий мозок бере участь у рефлекторній регуляції вегетативних функцій організму, зокрема він пов\'язаний із регулюванням дихання і артеріального тиску, також тут замикаються деякі захисні і харчові рефлекси.
slide30

Поперечнийпереріз через довгастиймозок у серединіперехрестяпірамід

Поперечнийпереріз через довгастиймозок у нижнійчастиніперехрестяпірамід

slide31
Дихальний центр
  • У довгастому мозку розташована основна частина дихального центру: центри вдиху (інспіраторний центр) та видиху (експіраторний центр), тоді як пневмотаксичний центр та центр апное містяться у варолієвому мості. Нейрони дихального центру нерівномірно розподілені в межах довгастого мозку: найбільша їх концентрація спостерігається у ядрі одинокого шляху(дорзальна респіраторна група), де переважають інспіраторні нейрони, та у подвійному ядрі (вентральна респіраторна група), що містить як інспіраторні так і експіраторні нейрони. В обидвох групах містяться бульбоспінальні нейрони, що передають збудження дихальним мотонейронам спинного мозку, переважна більшість із яких є повними інспіраторними нейронами, решта ж нервових клітин (ранні і пізні інспіраторні та експіраторні) пропріобульбарні — тобто не виходять за межі довгастого мозку.
  • У стані спокою дихальні рухи забезпечує тільки дорзальна респіраторна група, що відповідає за вдих, а видих відбувається пасивно. Чинники, що активують вдих, збуджують три групи нервових клітин у цій групі: бульбоспінальні клітини передають збудження до мотонейронів спинного мозку, забезпечуючи вдих, в той час як ранні інспіраторні нейрони пригнічують пізні, проте активність перших триває недовго, і після її завершення другі розгальмовуються і пригнічують повні інспіраторні нейрони, внаслідок чого вдих припиняється і починається видих. Експіраторні нейрони задіюються тільки під час глибокого дихання.
slide32
Судинноруховий центр
  • У передньобічній ділянці довгастого мозку близько до його поверхні розташовані так звані зони M і S, при активації яких аретріальний тиск збільшується, а трохи нижче — зона L, що пригнічує зону S. Найважливішою із зазначених зон, ймовірно, є зона S, оскільки саме від неї нервові волокна прямують до спинного мозку, де утворюють синапси із передвузловимисимпатичними нейронами, від яких починаються симпатичні судинно-звужувальні нерви.
  • Нейрони судиннорухового центру тонічно активні — вони постійно підтримують стан збудження, необхідний для підтримання нормального артерільаного тиску. Судинноруховий центр також відповідає за нормалізацію тиску в разі його відхилення від норми — здійснення так званих судинноруховихрефлекісів.
slide33

Поперечнийпереріз через довгастиймозок у середині олив

Ядра черепних нервів(дорзальний вигляд)

slide34

Інші рефлекси довгастого мозку

  • На рівні довгастого мозку замикається велика кількість харчових (слиновидільний, жування, смоктання, ковтання) та захисних (кашлю, чхання, гикання, блювання) рефлексів, центри яких розташовані у ядрах черепних нервів.
  • Тонічна функція
  • Тонічна функція довгастого мозку полягає у тому, що він забезпечує підтримання деяких структур у головному та спинному мозку у стані постійного збудження. Виконання цієї ролі забезпечуються ретикулярною формацією (сітчастим утвором).
slide36
Міст
  • Міст, Вароліїв міст (лат. ponsVarolii) — відділ головного мозку, разом із мозочком складає задній мозок, розташований у стовбурі міждовгастим та середнім мозком, вентральніше мозочка. Його дорзальна поверхня межує із четвертим шлуночком. Названий на честьіталійськогоанатома та хірурга Констанцо Вароліо. В еволюції хребетних тварин міст з\'являється тільки у ссавців.
  • Назва «міст» пов\'язана із тим, що ця структура складається переважно із провідних шляхів. Повздовжні провідні волокна, розташовані глибоко у мості, є частиною провідних шляхів, що сполучають спинний мозок із вищими відділами головного мозку. В дорзальній частині мосту розташовується також велика кількість поперечних поверхневих волокон, що починаються у ядрах мосту і йдуть до двох півкуль мозочку. Ці ядра та їхні проекції відіграють роль у забезпеченні «діалогу» між мозочком та моторною корою.
  • У мості також беруть початок три пари черепних нервів (V трійчастий, VI відвідний та VII лицевий) і залягають ядра деяких із них (ядро лицевого нерва, ядро відвідного нерва, головне та рухове ядра трійчастого нерва, частково присінкові і завиткові ядра присінково-завиткового нерва). Інші ядра мосту є частиною ретикулярної формації. Також у цій структурі мозку розташовуються ядра, що разом із ядрами довгастого мозку беруть участь у регулюванні частоти дихальних рухів.
slide37
Мозочок
  • Мозочок (cerebellum) лежить на задній поверхні мосту й довгастого мозку в задній черепній ямці. Складається із двох півкуль і черв\'яка, який з\'єднує півкулі між собою. Маса мозочку 120—150 г.
  • Мозочок відокремлюється від великого мозку горизонтальною щілиною, в якій тверда мозкова оболонка утворює намет мозочку, натягнутий над задньою ямкою черепа. Кожна півкуля мозочка складається з сірої та білої речовини.
  • Сіра речовина мозочка міститься поверх білої у вигляді кори. Нервові ядра лежать усередині півкуль мозочку, маса яких в основному представлена білою речовиною. Кора півкуль утворює паралельно розташовані борозни, між якими є звивини такої ж форми. Борозни поділяють кожну півкулю мозочка на декілька часток. Одна з часток — клаптик, що прилягає до середніх ніжок мозочка, виділяється більше за інших. Вона філогенетично найдавніша. Клаптик і вузлик черв\'яка з\'являються вже у нижчих хребетних  і пов\'язані з функціонуванням вестибулярного апарату.
slide38
Мозочок
  • Кора півкуль мозочку складається з двох шарів нервових клітин: зовнішнього молекулярного й зернистого. Товщина кори 1-2, 5 мм.
  • Сіра речовина мозочка розгалужується в білій (на серединному розрізі мозочка видно ніби гілочку вічнозеленої туї), тому її називають деревом життя мозочку.
  • Мозочок трьома парами ніжок з\'єднується із стовбуром мозку. Ніжки представлені пучками волокон. Нижні (хвостові) ніжки мозочка йдуть до довгастого мозку й називаються ще вірьовчастими тілами. До їхнього складу входить задній спинно-мозково-мозочковий шлях.
  • Середні (мостові) ніжки мозочку з\'єднуються з мостом, у них проходять поперечні волокна до нейронів кори півкуль. Через середні ніжки проходить кірково-мостовий шлях, завдяки якому кора великого мозку впливає на мозочок.
  • Верхні ніжки мозочку у вигляді білих волокон ідуть у напрямку до середнього мозку, де розміщуються поздовж ніжок середнього мозку й тісно до них прилягають. Верхні (черепні) ніжки мозочка складаються в основному з волокон його ядер і служать основними шляхами, що проводять імпульси до зорових бугрів, підзоровобугрової ділянки та червоних ядер.
  • Ніжки розташовані спереду, а покришка — ззаду. Між покришкою та ніжками пролягає водопровід середнього мозку (водопровід Сільвія). Він з\'єднує четвертий шлуночок із третім.
  • Головна функціямозочку — рефлекторна координаціярухівірозподілм\'язового тонусу.
slide39
Середній мозок
  • Покрив середнього мозку (або mesencephalon-у) лежить над його покришкою й прикриває зверху водопровід середнього мозку. На покришці міститься пластинка покришки (чотиригорбкове тіло). Два верхні горбки пов\'язані з функцією зорового аналізатора, виступають центрами орієнтовних рефлексів на зорові подразники, а тому називаються зоровими. Два нижні горбки — слухові, пов\'язані з орієнтовними рефлексами на звукові подразники. Верхні горбки пов\'язані з латеральними колінчастими тілами проміжного мозку за допомогою верхніх ручок, нижні горбки — нижніми ручками з медіальними колінчастими тілами.
  • Від пластинки покришки починається покришко-спинномозковий шлях, який зв\'язує головний мозок із спинним. Ним проходять еферентні імпульси у відповідь на зорові та і слухові подразнення.
slide40
Великі півкулі мозку
  • Великі півкулі мозку. До них належать частки півкуль, кора великого мозку (плащ), базальні ганглії, нюховий мозок і бічні шлуночки. Півкулі мозку розділені поздовжньою щілиною, в заглибині якої міститься мозолисте тіло, що їх з\'єднує. На кожній півкулі розрізняють такі поверхні:
  • 1) верхньобічну, опуклу, обернену до внутрішньої поверхні склепіння черепа;
  • 2) нижню поверхню, розміщену на внутрішній поверхні основи черепа;
  • 3) медіальну поверхню, якою півкулі з\'єднуються між собою.
  • В кожній півкулі є частини, що найбільше виступають: спереду, — лобовий полюс, ззаду — потиличний полюс, збоку — скроневий полюс. Окрім того, кожна півкуля великого мозку розділяється на чотири великі долі: лобову, тім\'яну, потиличну та скроневу. В заглибині бічної ямки-мозку лежить невеличка частка — острівець. Півкуля поділена на частки борознами. Найглибша з них — бічна, або латеральна, ще вона називається Сільвієвою борозною. Бічна борозна відділяє скроневу частку від лобової та тім\'яної. Від верхнього краю півкуль опускається вниз центральна борозна, або борозна Роланда. Вона відділяє лобову частку мозку від тім\'яної. Потилична частка відділяється від тім\'яної лише з боку медіальної поверхні півкуль — тім\'яно-потиличною борозною.
  • Півкулі великого мозку ззовні покриті сірою речовиною, що утворює кору великого мозку, або плащ. У корі налічується 15 млрд. клітин, а якщо взяти до уваги, що кожна з них має від 7 до 10 тис. зв\'язків із сусідніми клітинами, то можна зробити висновок про гнучкість, стійкість і надійність функцій кори. Поверхня кори значно збільшується за рахунок борозен і звивин. Кора філогенетична є найновішою структурою мозку, її площа приблизно 220 тисяч мм2.
slide42
ВченіекспериментуютьзстираннямспогадівВченіекспериментуютьзстираннямспогадів
  • Як правило, коли людина переживає у своєму житті новий досвід, її головний мозок запам’ятовує цю подію за допомогою зміни зв’язків між нейронами. Проте це дуже складний і на даний момент недостатньо досліджений процес, він вимагає детального вивчення, вважають вчені.
  • Нарешті, американським фахівцям вдалося зробити перший важливий крок в цій області досліджень – вони виявили «головний» ген, що забезпечує керування цим вкрай важливим процесом. Справа в тому, що саме він багато в чому визначає розумність людини.
  • Крім того, відкриття американських вчених розкриває не тільки молекулярні основи формування пам’яті людини, але й ще може стати в нагоді в процесі визначення точного розташування в мозку тих чи інших спогадів. У такий спосіб, поширені фантастичні розповіді про те, що пам’ять можна стерти, мабуть, стануть пророчими.
  • Виявлений ген отримав назву Npas4. Варто підкреслити, що він, як пояснюють дослідники, включає в себе ще цілий ряд генів, що здатні змінювати внутрішні шляхи сигналів головного мозку, таким чином, регулюючи взаємодію синапсів.
  • За словами авторів цього відкриття, що представляють Масачусетський технологічний університет, наука отримала інформацію про один з найбільш складних і важливих процесів мозку. Можливо, вже в найближчому майбутньому на основі цього вдасться лікувати різні проблеми на психологічному рівні, а також створити супертехнології навчання.
slide43
Вік не впливає на розумовіздібності
  • Виявляється, поширена думка про те, щовікможевпливати на розумовіздібностідещоперебільшена – головниймозоклюдинипохилоговіку в точностіроботи не поступаєтьсямозку юнака. Про цеговорятьдослідникизамериканськогоУніверситету Огайо.
  • Середнаселення давно поширилася думка про те, щозвікомголовниймозокслабшає: у літніх людей погіршуєтьсяпроцесмислення, пам’ять, їм насилу даються абсолютно новіінесподіванірішення, тощо.
  • Протедослідникисходяться на думці, щоце, швидше за все, звичайнийзабобон – пояснюватирозумовуповільністьлітніх людей старіннямїхнього головного мозку.
  • Безумовно, в старінні головного мозкуніхтоі не сумнівається, але, як пояснюютьвчені, постарілиймозокцілкомможна так бимовити «розігнати» до більшоїшвидкості. Простими словами, багато в чому причини уповільненняйогороботипояснюються чисто психологічнимичинниками.
  • В рамках експериментудослідникипропонувалиучасникам пройти серіюкогнітивнихтестів. Наприклад, побачити слово в безперервнійпослідовності букв абооцінити на око кількістьзірочок на екрані.
  • В експерименті взяли участь як люди похилоговіку, так іучнісередніхшкіл, коледжів, університетів. В результатівченівстановили, щотим особам, чий вікперевищує 60 років, дійсно доводиться зволікатизвирішеннямпоставлених задач. Проте, пояснюютьдослідники, затримка у виконаннізавданнявикликаназовсім не тим, щоголовниймозокдовгообробляєінформацію, а лишетривалоюперевіркоюрішення.
slide44
На запам’ятовування нового слова потрібно 15 хвилин.
  • Групанейробіологів в Кембриджі (Велика Британія), провела дослідженняі за його результатами заявила про те, щолюдиніпотрібно не більше 15 хвилин на те, щобвивчитинове слово раз іназавжди. Як правило, для цьогопотрібнопрослухатице слово приблизно 160 разів, на що в середньомуйдеблизько 15 хвилин.
  • Дослідженняпроводилося над 16 особами, якіпогодилисябрати участь у ньому. До їхголовибулипідключеніспеціальнісенсори та датчики, якіфіксувалиактивність головного мозкупід час запам’ятовуванняслів.
  • Спочаткудослідникифіксувалиактивністьмозкупіддослідних, коли говорили їмзнайоме слово. Потімзапропонувалиїмпрослухати штучно створененезнайоме слово. Виявилося, щопроцесформування нового ланцюжканейронів, завдякиякимпотімвідбуваєтьсяпроцесзгадування, зайнявприблизно 14 хвилин, за які слово буловимовлено 160 разів.
  • За словами авторівдослідження, мозокбудь-якоїлюдинипочинає активно думатипісля того, як почує слово, однакякщовононезнайоме, то нейрони головного мозкупочинаютьдоситьцікавоповодитися, щойвідрізняєпроцесзапам’ятовування.
  • А головна мета цьогодослідження – розробкановихметодів для відновленняпам’яті людей, які могли втратитиїївнаслідокчерепно-мозковоїтравмиабоінших хвороб.
slide45
Зв’язок між обдарованістю людей і масою їхнього мозку.
  • Багато вчених з усього світу схильні пов’язувати обдарованість людини і навіть цілих рас безпосередньо з масою їх головного мозку. Особливо широко розповсюджувалася дана гіпотеза в 19-му – 20-му століттях н.е. серед вчених расистів і фашистів, і використовувалася для агітації цих течій. Були проведені спроби наукового доказу переваги «вищих» рас, націй в залежності від маси головного мозку і форми черепа людини. Однак висновки, зроблені такими вченими, були, щонайменше, суперечливі, туманні, і явно виходили за межу правдоподібності – були неправдоподібні.
  • На кількох прикладах спробуємо довести Вам зворотне. Масамозку у І. С. Тургенєва становила 2,012 кг, у І. П. Павлова і Д. І. Менделєєва трохи менше і становила відповідно 1,653 кг та 1,571 кг, у М. Горького ще менше – 1,420 кг, а у А. П . Бородіна маса головного мозку взагалі була найменшою серед цих вчених – 1,325 кг. Але відштовхуватися від даних чисел не можна. Також, як і не можна вважати, що, скажімо, О. П. Бородін був менш обдарованою людиною, ніж І. С. Тургенєв або навпаки. Відомим фактом є те, що у деяких розумово відсталих людей досить важкий мозок. Так в одної божевільної дитини маса мозку досягала 2,4 кг.
  • Сьогодні, для визначення у людини обдарованості використовують дослідження клітинної будови кориголовного мозку шляхом зрізів мозку. Спеціальним інструментом роблять найтонші зрізи ущільненого мозку, розділяючи його на 32 – 35 тисяч зрізів, товщина яких всього лише кілька мікрометрів. Провівши цілий ряд таких дослідів, вчені встановили, що у високообдарованих людей нервові клітини кори головного мозку дуже складно розгалужені, а тіла їх мають досить розвинені короткі відростки, які називаються дендритами. Вся складність клітинної структури кори головного мозку людини зводиться до утворення і розвитку нервових шляхів, які пов’язують її (кору головного мозку) з іншими відділами, частинами мозку.
  • Отже, мозок обдарованої людини зовсім необов’язково повинен бути великим і важким. Розвинені і розгалужені клітини кори головного мозку людини в поєднанні з не менш розвиненою системою кровоносних судин мозку, яка живить його клітини, є головними характеристиками і параметрами для мозку, володар якого може називати себе гордим словом – геній!
slide47
Павлов Іван Петрович

Павлов Іван Петрович

(26 вересня 1849р - 27 лютого 1936р)

slide48
Павлов Іван Петрович
  • Кінець ХIX - початок XX століття ознаменувалися найбільшими досягненнями в області фізіології травлення. Російським фізіологом Павловим і його школою був розроблений і широко впроваджений в практику лабораторного експерименту новий метод дослідження травних процесів.
slide49
Досліди І.П. Павлова

Група перших практикантів Інституту експериментальної медицини.

В центрі І.П. Павлов. Травень 1893

slide50
Досліди І.П. Павлова

Павлов оперує разом зі Сперанським.

1931 рік.

slide51
Досліди І.П. Павлова

І.Павлов вишукував способи операції, які дозволили б після одужання тварини зберегти нормальні умови діяльності як досліджуваного органу, так і всього організму в цілому.

slide52

Досліди І.П. Павлова

У 1904 році за досліди в галузі фізіології травлення І.П. Павлов отримав Нобелівську премію.

slide53
Собака Павлова. Музей Павлова

У дослідах на здорових собаках І.П Павлов вивчив основні закономірності діяльності різних відділів травного каналу.

slide54

Безумовно-рефлекторне слиновиділення

  • Коли собака отримує їжу, її вплив на рецептори язика викликає вроджене, безумовно-рефлекторне, слиновиділення.
slide55

Безумовно-рефлекторне слиновиділення

Від рецепторів язика (1) нервові імпульси йдуть в слиновидільний центр довгастого мозку (2), від нього один їх потік направляється в кору великих півкуль головного мозку (центр П), і собака пізнає їжу, а другий - до слинної залозі (3) і викликає слиновиділення. Це вроджений, безумовний, рефлекс.

slide57

Досліди І.П. Павлова

Слюна не виділяється

slide59

Досліди І.П. Павлова

  • Перед годуванням собаки будемо включати лампочку. Поява світла відзначить зоровий центр Л кори великих півкуль. Після включення лампочки дамо їжу. Вона викличе безумовний рефлекс і збудження в корі, в центрі П. Якщо це виконати кілька разів, то між центрами Л і П виникне тимчасовий зв\'язок.
slide60

Досліди І.П. Павлова

Коли тимчасовий зв\'язок замкнеться, ми будемо спостерігати те, що показано в схемі.

Світло лампочки порушить в корі центр Л, пов\'язаний з харчовим центром П, що викличе не тільки умовне слиновиділення, а й очікування їжі. Збудження від центру П піде до слиновидільного центру довгастого мозку, а від нього до слинної залози. Виникне рефлекс на майбутню подію, яка ще не відбулася: слиновиділення на їжу, якої поки немає.

slide61

Досліди І.П. Павлова

Умовний рефлекс

Слюна виділяється

Виникає рефлекс на майбутню подію, яка ще не відбулася: слиновиділення на їжу, якої поки немає.

slide63

Досліди І.П. Павлова

Утворення умовного рефлексу відбувається при поєднанні за часом байдужого подразника з безумовним.

Байдужий подразник повинен передувати безумовному. Тоді він стає умовним.

Для утворення міцного тимчасового зв\'язку необхідно багаторазове підкріплення умовного подразника безумовним.

slide64

Пам’ятниксобаці

У дворі будинку 12 по вулиці Академіка Павлова стоїть маловідомий жителям і гостям Санкт-Петербурга пам\'ятник собаці - вірному другу людини і безіменній жертві науки. Він був встановлений на території Інституту експериментальної медицини за ініціативою Івана Петровича Павлова, який особисто розробив проект.

slide65

Пам’ятниксобаці

Пам\'ятник з написом «От благодарногочеловечества» і до цього дня можна побачити на подвір\'ї Інституту експериментальної медицини.

slide66

В нейронах нервової системи діють два основних протилежно спрямованих процеси: збудження і гальмування.

  • Збудження стимулює роботу органів до роботи, а гальмування сповільнює або зупиняє цю роботу. Завдяки цим процесам регулюється робота органів.
slide67

Гальмуваннярефлексів

У корі головного мозку, поряд з процесами збудження протікають і процеси гальмування.

slide68

Зовнішнєгальмування

Зовнішнє гальмування настає в результаті дії нового подразника. Новий осередок збудження гальмує існуюче вогнище.Наприклад, сторонній шум гальмує у собаки слиновиділення.

slide69

Внутрішнєгальмування

Внутрішнє гальмування розвивається тільки в корі. Звідси друга назва - умовне гальмування. Неодмінна умова – не підкріплення умовного подразника безумовним. Якщо вироблений у собаки рефлекс на світло не підкріплювати їжею, то рефлекс слабшає і зникає.

Слюна не виділяється

slide70
Приклад

Наприклад, пересихання водойми, з якої пили тварини, призведе до того, що вони перестануть приходити до неї, знайдуть нову водойму. Відбудеться гальмування одних умовних рефлексів і утворення нових.

slide71

Давайте подумаєм !

Нам подали смачну їжу, ми її з задоволенням з\'їли і відчули себе ситими. Чому? Адже їжа опиниться в кишечнику лише через деякий час, а в кров вона всмокчеться ще пізніше.

slide72

Наповнений шлунок став сигналом насичення. Ось чому імпульси від наповненого шлунка пригнічують голод.

slide74

Сон- це один із найзагадковіших станів людини, недарма його називають „маленькою смертю”. Уві сні свідомість відключається, але людина продовжує мислити, хоча її мислення змінюється й підкоряється іншим законам. На перший план виходить підсвідомість.

slide76

Зігмунд Фройд вважав, що уві сні слабшає контроль „Над Я” і починає діяти „Воно” з усіма пригніченими бажаннями й потягами, які в зашифрованій символічній формі проявляються в сновидіннях.

slide78

Думка, збагачена тим, що зберігається в підсвідомості, часом дарує нам уві сні вирішення складних завдань. Відомий приклад – Д.І. Менделєєв, який побачив періодичну таблицю хімічний елементів, коли спав. Можна сказати, що сни впорядковують нашу свідомість. Уві сні людина „розбирає” своє „горище”, викидаючи непотрібне. Після такого „прибирання” часто знаходяться непотрібні речі, які сприяють вирішенню проблеми.

slide80

Віщі сни теж частково пояснюються дією підсвідомості. Так, наприклад, удень ви шукали якийсь предмет, але так і не знайшли. Уві сні мозок продовжує його шукати й звертається по допомогу до підсвідомості. А в ній збереглася не схоплена свідомістю інформація про те, куди ви поклали те, що шукаєте. Вам сниться сон, в якому ви знаходите те, що зникло. Вранці ви знаходите те, що шукали.

slide82

Іноді віщий сон передрікає подію, яка згодом здійснюється. В цьому випадку мислення, аналізуючи події, про які ви думали вдень, по-новому їх структурує і видає найбільш прийнятний результат. Цей результат, можливо, давно було спрогнозовано, але свідомість його не прийняла, його було витіснено у підсвідомість і уві сні звідти викликано.

slide84

Можливо, вам щодня сняться незвичайні сни, але ви їх не всі пам’ятаєте, та й ті, що запам’яталися й не забулися, теж довго не тримаєте в голові. Довше тримається у пам’яті той сон, який здійснився в реальності, а це може бути наслідком простого збігу. По-справжньому віщий сон (якщо такий і буває) звичайна людина може побачити лише раз-два в житті.

slide86

Появу таких снів можна пояснити телепатією. Тоді уві сні сняться події, які відбуваються із близькими. І часто тут має місце факт, який вже відомий підсвідомості, але його відкинула свідомість, і він з’явився тільки уві сні. До того ж, сни показують все у формі символів,і часто велике значення моє їх розшифрування: „Знову зарплату зменшили! Недарма мені сьогодні сухарики снилися”.

slide88

Люди, які постійно бачать віщі сни, або хороші аналітики, або ясновидці.

slide89
АНТИ ПАЛІННЯ

МИ ЗА

ЗДОРОВИЙ

СПОСІБ

ЖИТТЯ!!!

slide90
КОРОТКА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КУРІННЯ

Куріння тютюну має майже

500-річну історію.

Відкриття Христофором

Колумбом

в 1492 році

Америки пов’язано

з відкриттям європейцями

багатьох нових для них рослин,

серед яких був і тютюн.

Незважаючи на заборону

великого мореплавця,

деякі з його моряків

таємно привезли листя та

насіння тютюну в Європу.

Особливо популярним тютюн

став в XVII –XVIII ст.

slide91
ЧОМУ КУРЦІ КАШЛЯЮТЬ?
  • Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.
slide92
ЧИ ЗДОРОВЕ СЕРЦЕ В КУРЦЯ?

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого

розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на

відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт

тапередінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця

При цьому смертність, викликана цими захворюваннями,

в курців набагато вища.Життя курців на 4,6-8,3 роки менше,

ніж у некурящих, при чому скороченняпротяжності життя залежить від того,

в якому віці людина почала палити. Доведено, що більше 50%

всіх захворювань, що являються причиною смертікурців, приходиться

на долю сердечно-судинних захворювань.

slide93
ЧОМУ ВИРАЗКА ШЛУНКУ ВІДДАЄ ПЕРЕВАГУ КУРЦЯМ?

Більше 80 % хворих, що

страждають хронічним

захворюванням шлунку

та дванадцятипалої кишки,

є курцями. Це захворювання

найчастіше зустрічається

у запеклих курців.

Доведено,що куріння

негативно впливає

і на процес лікування виразки.

slide94
КУРІННЯ, СТАТЬ ТА ПОКОЛІННЯ

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнахпризвела до зменшення курців.

Але незалежно від цьоговелика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців,

але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім,але особливо молодому

поколінню, організм яких знаходиться впроцесі статевого дозрівання,тому куріння може негативно вплинути

на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.

slide95
Основні причини, через які слід кинути курити

Поліпшення самопочуття та зовнішнього вигляду.

Зазвичай на білбордах, що рекламують сигарети, зображено привабливих

жінок і чоловіків, які пашать здоров’ям. Та ми ж знаємо,

що це лише рекламний трюк.Насправді куріння

нікого не робить здоровим і гарним: задишка, ризик

раку легень, інсульту, пожовтілі зуби та нігті, передчасні

зморшки, нездоровий колір обличчя та інші «принадності».

slide96
Основні причини, через які слід кинути курити

Турбота про оточуючих, близьких і дітей.

Варто подумати й про тих, хто не курить, але вимушений дихати димом.

За результатами глобального опитування молоді щодо куріння, проведеного

1999 року, з’ясувалося, що в Києві 49% підлітків 13—15 років

піддаються впливу тютюнового диму в себе

вдома і 71,8% — у громадських місцях.

slide97
Основні причини, через які слід кинути курити

Економія бюджету

Вартість сигарет, які викурює людина, легко обчислити.

Досить помножити суму, витрачену на щоденну купівлю сигарет, на 365, і

ви побачите, скільки грошей витрачаєте на куріння впродовж року. А якщо

говорити в глобальному масштабі, то, за оцінками Всесвітнього банку,

щороку на лікування хвороб, безпосередньо викликаних курінням,

потрібно 200 млрд. дол.

ad