Сучасні тенденції розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні

1. ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України” Сучасні тенденції розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні Нізова Наталія Миколаївна д.мед.н., професор Директор Нарада дитячих лікарів-інфекціоністів/лікарів-педіатрів регіональних центрів профілактики та боротьби зі СНІДом м. Київ, 19 березня 2013 року

2. Зареєстровані випадкі ВІЛ, дорослі та підлітки, по роках 1995-2011 К-ть зареєстр. випадків серед осіб >15 років, по віковій групі та статі К-ть заеєстр. випадків по шляхам передачі 2000-2011 Мед. вік 2005 Ч - 32.1 Ж - 27.5 Мед. вік 2011 Ч - 35.6 Ж - 32.8 From 2006 – 2009 Percent of males <30 decreased from 38% to 29% Percent of females <30 decreased from 57% to 49%

3. Зареєстровані випадки нерівномірно розподілені по країні • Найвища кількість виявлена у Миколаєві (636.9 на100 тис.),Дніпропетровську (613.7) та Донецьку (592.3) • Найнижча – в Закарпатті(25.5 на 100 тис.), Івано-Франківську (60.6) та Тернополі (72.6) Кумулятивна кількість виявлених випадків ВІЛ серед дорослих та підлітків по регіонах, 2005-2011

4. ВІЛ-інфіковані особи, які знаходяться на диспансерному обліку, в т.ч. у віці 15 – 24 років

5. Питома вага хворих на СНІД серед нових випадків ВІЛ-інфекції

6. Динаміка офіційно зареєстрованих нових випадків ВІЛ-інфекції у віковій групі 15 – 24 роки

7. Шляхи інфікування ВІЛ серед нових офіційно зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції у 2011 р. у віковій групі 15 – 24 роки

8. Офіціально зареєстровані ВІЛ-інфіковані жінки репродуктивного віку, діти, народжені ВІЛ-інфікованими жінками в Україні Захворюваність на ВІЛ-інфекцію серед жінок 15-49 років: 2005 г. - 35.8 на 100 тис. нас. 2011 г. - 61.1 на 100 тис.нас.

9. Питома вага вагітних, які інфікувалися статевим та штучним парентеральним (СІН) шляхами, в Україні

10. Рівень передачі ВІЛ від матері до дитини за результатами ІФА 2010 рік – 4,9% (оперативні дані)

11. 2010 рік – 174 ВІЛ-інфікованих дітей (оперативні дані)

12. Звітна форма № 63-1 (ЧПМД-2010)(наказ МОЗ України № 612 від 03.08.12 р.) Україна • Кількість дітей, матері яких були активними СІН на момент звернення до жіночої консультації у зв’язку з вагітністю та під час вагітності – 160 осіб (4,5% від кількості дітей когорти 2010 року з встановленим ВІЛ-статусом) • з них: 8 ВІЛ-позитивних дітей та 142 ВІЛ-негативних дітей ЧПМД серед дітей, матері яких є активними СІН: 11,3%

13. Ціль № 3. Виключити передачу ВІЛ від матері до дитини до 2015 року і суттєво знизити материнську смертність від СНІДу. 3.1 Відсоток ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, які отримали антиретровірусні препарати з метою зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини 3.3 Рівень передачі ВІЛ від матері до дитини

14. Поширеність ВІЛ серед СІН < 25 роківпо містах, дозорні епідеміологічні дослідження, 2011 р. Всього по вибірці: 9.9%

15. Зареєстровані випадкі серед ЧСЧ, 2005-2011 • Дуже невелика к-ть випадків серед ЧСЧ реєструється офіційно • 0.4% всіх виявлених випадків • Є постійне підвищення • 23% молодші 25 років • Найбільша к-ть випадків у м. Київ, Донецьку та Запоріжжі • Дозорні дані говорять про значно більшу к-ть випадків серед ЧСЧ • При розповсюдженості у 6.4% та чисельності групи у 200,000, загальна кількість сягає 12,000-13,000

16. Кількість нових випадків СНІД та померлих від хвороб, обумовлених СНІД, серед громадян України в 1991 – 2012 рр.

17. Структура смертності від захворювань, зумовлених СНІДом 2011 рік Загальний рівень смертності серед ВІЛ-інфікованих осіб – 14,6 на 100 тис. нас. • смертність ВІЛ-інфікованих осіб, які перебували на АРТ – 1,8 на 100 тис. нас. (830 осіб) • смертність ВІЛ-інфікованих осіб, які не перебували на АРТ – 12,8 на 100 тис. нас. (5838 осіб) Частка ВІЛ-інфікованих СІН від загальної кількості померлих ВІЛ-інфікованих осіб у 2011 році становило 58,0%, з них тільки 13,0% перебували на АРТ на момент смерті.

18. За оцінками ЮНЕЙДС (2012) смертність від захворювань, зумовлених СНІДом, в Україні з 2005 по 2011 рр. не знизилась або зменшилась менш ніж на 25 %

19. Ціль № 4. Надати антиретровірусне лікуванням 15 мільйонам людей у світі, які живуть з ВІЛ, до 2015 року. 4.1 (b) Відсоток дорослих та дітей, які відповідають критеріям призначення антиретровірусного лікування, і які на теперішній час його отримують 4.2 (c) Відсоток дорослих та дітей з ВІЛ, які перебувають на лікуванні через 60 місяців після початку антиретровірусної терапії (серед тих, хто почав лікування у 2006 р.)

20. Кількість нових випадків легеневого та позалегеневого туберкульозу у ВІЛ-інфікованих громадян України в 2005-2011 рр.

21. Ціль № 5. Знизити кількість смертей від туберкульозу серед людей, які живуть з ВІЛ, на 50% до 2015 року. 5.1 Відсоток оцінного числа ВІЛ-інфікованих осіб хворих на туберкульоз, які отримували лікування як від туберкульозу, так і від ВІЛ-інфекції

22. Сучасні епідеміологічні тенденції з ВІЛ/СНІДув Україні • Групи найвищого ризику все ще є ключовими групами у розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу але є ознаки стабілізації епідемічного процесу • Спостерігаються ознаки стабілізації епідемічного процесу серед СІНів вікової групи до 25 років, але доступ СІН до послуг з ВІЛ/СНІД все ще є обмеженим • Рівень поширеності ВІЛ серед ЧСЧ (9%) та значна кількість ЧСЧ віком до 25 років серед цієї групи вказує на необхідність підвищення ефективності профілактики • Більша кількість випадків передачі ВІЛ від матері до дитини зумовлена вагітними жінками-СІН (ЧММД – 11,3 %) • Темпи розширення доступу до АРТ є недостатніми та не відповідають темпам епідемії ВІЛ/СНІД • Країні не вдається впливати на смертність від СНІДу та хвороб, зумовлених СНІДом

23. Загрози, зумовлені епідеміологічними тенденціями • Несвоєчасне виявлення ВІЛ-інфікованих (звернення за медичною допомогою у III-IV стадіях). Особливо актуальне у зв'язку з ризиком передачі ВІЛ від матері до дитини; • Недостатнє охоплення представників ГР послугами з КіТ; • Ко-інфекція ВІЛ/ТБ/ВГ як основна причина смерті ВІЛ-інфікованих пацієнтів; • Низька прихильність до АРТ у СІН. Перш за все – через обмежений доступ СІН до замісної підтримувальної терапії; • Досить високий рівень поширеності ВІЛ серед загального населення у деяких регіонах (за даними коду 109.1)

24. Подальші кроки та можливі рішення: • Забезпечення універсального доступу представників ГР до послуг з профілактики, лікування, догляду та підтримки • Забезпечення лікуванням усіх ВІЛ-інфікованих, що мають клінічні та імунологічні показання до такого лікування • Політичне лідерство держави у питаннях профілактики ВІЛ: • аутсорсинг послуг з профілактики – формування державного замовлення на профілактику серед ключових групах ризику, щодо інфікування ВІЛ; • збільшенні вкладу місцевих бюджетів. • впровадження економічно-ефективних інтервенцій • Акценти профілактики на проблемні зони: вагітні жінки-СІН, ЧСЧ, загальне населення віком до 25 років

25. Дякую за увагу!