КРАЇНИ АФРИКИ ТА БЛИЗЬКОГО СХОДУ

1. КРАЇНИ АФРИКИ ТА БЛИЗЬКОГО СХОДУ

2. Мета: • охарактеризувати процес здобуття незалежності народами Азії та Африки, причини краху апартеїду на Півдні Африки, пояснити причини виникнення близькосхідної проблеми та шляхи її врегулювання, аналізувати процес утворення держави Ізраїль, становище українців в країнах регіону; розвивати вміння встанов лювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати власну точку зору.

3. Актуалізація опорних знань • 1. Які європейські країни володіли найбільшими колоніями в Африці у міжвоєнний період? • 2. Які держави в Африці формально були незалежними у 1918–1945 рр.? • 3. Які наслідки для народів Африки мала Друга світова війна? • 4. Які зміни відбулися на Близькому і Середньому Сході внаслідок Першої світової війни? • 5. Яким був політично-правовий статус народів і держав країн Близького і Середнього Сходу? • 6. Як вплинули події Другої світової війни на становище окремих держав і народів?

4. До Другої світової війни в Африці існували тільки чотири незалежні держави: Єгипет, Ефіопія, Ліберія і Південно-Африканський Союз. • Деколонізація Африки розпочинається у другій половині ХХ ст. і складається з трьох етапів: • • 1-й етап — 50-ті рр. ХХ ст. — незалежність здобули арабські країни Північної Африки (окрім Алжиру). • • 2-й етап — 60-ті рр. ХХ ст. — незалежними стають країни Тропічної Африки, а також Алжир (1960 рік, протягом якого незалежність здобули 17 країн Африки, було проголошено «роком Африки»). • • 3-й етап — 70–80-ті рр. ХХ ст. — крах колоніалізму і ліквідація системи апартеїду на Півдні Африки.

5. 14 грудня 1960 р. виходить Декларація Генеральної Асамблеї ООН про надання незалежності колоніальним країнам і народам.

7. КраїниТропічної Африки малипевнітруднощі у другійполовині ХХ ст., боценайбільшвідсталий в економічномупланірегіонсвіту. Тут зберігається ряд серйозних проблем: • • виробництвопродовольствахронічновідстаєвід росту населення (частий голод — звичайнеявище); • • через те щокордониафриканських держав буливстановленіколонізаторами штучно, більшістьіз них не маєнеобхіднихвнутрішніхфакторів для розвитку (13 держав не маютьвиходу до моря і, відповідно, надійнихтранспортнихзв’язківзісвітом); • • міжетнічніконфлікти; • • пануваннятрайбалізму (соціально-економічнівідносинибудуються на принципах захистуінтересівпевноїродоплемінноїетнічноїгрупи).

8. Проблема апартеїду в ПАР • А п а р т е ї д — крайня форма расової дискримінації, політика позбавлення тих чи інших груп населення, залежно від їхньої раси, політичних, соціально-економічних і громадянських прав аж до примусового переселення і т. ін. • С е ґ р е ґ а ц і я — політика примусового відокремлення будь-якої групи населення за расовою або етнічною ознакою, одна з форм расової дискримінації.

9. Із 1989 р., коли президентом ПАР стаєФ. де Клерк, відбуваєтьсяпоступовезгортанняполітикиапартеїду. • У 1994 р., коли в результатіпрезидентськихвиборів до влади приходить лідер АНК Н. Мандела, політиказгортанняапартеїдупродовжилася, хочареформизумовилиспротив як білоїчастининаселення, так ірадикалівіз АНК. • ПАР єнайбільшекономічнорозвиненоюкраїною в Африці: світовийлідер у видобутку золота, платини, хроматів, один злідерівзвидобуткумарганцю, алмазів. Маєрозвиненуобробнупромисловість, машинобудування, суднобудування, воєннупромисловість. • ВНП на душу населенняскладає 3010 доларів.

10. ІЗРАЇЛЬ •  29 листопада 1947 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про розподіл Палестини на єврейську та палестинську держави. • 14 травня 1948 р. була проголошена держава Ізраїль. Не пройшло і 24 годин, як армії Єгипту, Йорданії, Сирії, Лівану та Іраку почали військові дії проти молодої держави.

12. Палестинська проблема • У кінці 50-х років у Кувейтівиникає Рух за національневизволенняПалестини (ФАТХ), якийочолив Ясир Арафат. Цяорганізаціявисунулановупрограмуборотьби для палестинців: • 1."Не арабськаєдність шлях до Палестини, Палестина – шлях до арабськоїєдності"; • 2. Невтручання у внутрішнісправиарабських держав.

14. Спроби ро зв’язання Палестинсько ї проблеми

15. Туреччина

16. Найбільш значною проблемою останніх десятиліть для Туреччини була курдська проблема. • Питання про права курдів є одним з головних, яке перешкоджає Туреччині вступити до ЄС. • У 1974 р. між Туреччиною та Грецію (обидві країни члени НАТО) спалахнув збройний конфлікт за острів Кіпр. У результаті Кіпр був розколотий на дві країни.

17. ЄГИПЕТ • НезалежністьвідАнгліїотримана в 1936. • Президент генерал НегібоголосивЄгипетреспублікою в 1953. • Президент Садатбувубитий, йогомісцезайнявХосніМубарек у 1981-2011. • 2011 р. - революція в Єгипті

18. Сирія  •  У 1943 р. Сирію було проголошено незалежною державою •  У 1954 р. народне повстання, в країні був відновлений конституційний порядок. • Серйозною проблемою для Сирії є стосунки з Іраком, Ізраїлем. Проте після розгрому режиму С.Хусейна у 2003 р. у Сирії напружилися відносини з США, які звинуватили Сирію у підтримці тероризму, розробці хімічної зброї, укриванні лідерів попереднього режиму. • 2011 р. – громадянська війна.Загинуло в ходігромадянськоївійнипонад 70.000 сирійців. Кількістьбіженцівдосягла 1.000.000 осіб

19. Ірак • У 1932 році Ірак здобув незалежність, але за договором з Великобританією на території країни залишались англійські війська. • До 1958 р. в країні існувала монархія, а існуючі уряди проводили проанглійську політику. • 14 листопада 1958 р. у Багдаді відбувається воєнний заколот, в результаті якого було повалено монархію. Ірак було проголошено республікою. партія БААС – партія арабського соціалістичного відродження • У листопаді 1963 р. група офіцерів здійснила переворот і встановила воєнну диктатуру, але становище в країні не стабілізувалося. • 17 листопада 1968 р. БААС знову прийшла до влади. Раду революційного командування очолив генерал Ахмед Хасан Аль-Бакр. Встановлення одноосібного диктаторського режиму в Іраку. • У 1979 р. до влади в країні прийшов Саддам Хусейн (1979-2003) • Курдська проблема, що є однією із найбільших проблем Іраку, Ірану, Сирії та Туреччини, і на сьогодні залишається не вирішеною. • Наприкінці 2002 – на початку 2003 рр. навколо Іраку загострились міжнародні відносини. США і Великобританія звинуватили Ірак, що він упродовж 12 років обманював світове співтовариство і не знищив зброю масового знищення (ракетну, хімічну, бактеріологічну тощо), як це було передбачено резолюцією РБ ООН.            

20. Війна в Іраку • Вторгнення Збройних сил Сполучених Штатів та Збройних сил Великобританії 20 березня 2003 року на територію Іраку • США завершили військові операції в Іраку в 2010-му році і передали відповідальність за безпеку місцевій владі. • вбиті 76 тисяч 939 мирних жителів і співробітників місцевих сил безпеки. • 121 000 649 осіб отримали поранення. • втрати США склали 4487 осіб. Крім того, на території республіки було вбито 2097 американських цивільних службовців. Бойові та небойові санітарні втрати США склали 31 тисяч 921 і 40 тисяч 350 осіб відповідно. • В ході компанії загинули 174 журналіста, які висвітлювали конфлікт.