Download
1 / 20
200 likes | 352 Views
Музей історії та культури євреїв Буковини. Йосип Бург.
E N D
Музей історії та культури євреїв Буковини
ЙосипБург Редагував у Чернівцяхєврейську газету "Черновіцерблетер" ("Чернівецькі листки"), яка булазакритарумунськоювладою 1937 р. Протягом 1935-38 рр. студіювавгерманістику у Відні. Наприкінці 30-х - на початку 40-х з'являютьсядрукомйогоперші твори на ідиш - "Із-надЧеремоша" та інші. За своєдовгеіпліднетворчежиттявін написав десятки книг, йоголітературнапрацябулавідзначена рядом престижнихнагород, середяких – ізраїльськапремія Сегала в галузілітератури 1992 року. З кінця 80-х ЙосипБург активно включився у відродженнянаціональногожиттяєврейськоїгромадиЧернівців. У ційкагорті мен, якіниніувічнені у назвахчернівецькихвулиць, пам'ятниках, меморіальнихдошках: ПаульЦелан, ЕліезерШтейнбарг, Роза Ауслендер. Більшістьцихімен, як ітворчістьавторів, повернулася у рідний край лишепротягомостанньогодесятиліття. Помер письменник в серпні 2009 р. в Чернівці.
Фасад філармонії, як груди старого солдата, прикрашаютьордени-меморіальнідошки: на честь перебуванняМиколи Лисенка 1904 року, в пам'ятьзасідання Ради військовихдепутатів 1917 року та на честь видатної артистки Чернівецькогоєврейського театру Сіді Таль. Найяскравішою примою Чернівецькогоєврейського театру була в 30-60-х роках XX століттяСіді Таль (справжнєім'я Сореле Біркенталь, 8.09.1912 - 17.08.1983). ГроюкорінноїчернівчанкизахоплювалисяЛеонідУтьосовіАркадійРайкін. Соломон Міхоелс закликав записуватиїїролі на платівки, щоб донести цей скарб до нащадків. Спектаклієврейського театру, де вона грала, - до речі, останнього в Україні, закритогов 1950-х,- завждибули для містаподією. Слава Сіді Таль гримілаі в румунські, іврадянськічаси: вона отрималазваннязаслуженої артистки УРСР. В її честь названа одна звулицьміста та встановленазірка на Театральнійплощі.
називали "німецьким Карузо". називали "німецьким Карузо". називали "німецьким Карузо". називали "німецьким Карузо". Йозеф Шмідт - “німецькийКарузо”
ПаульЦелан Дев'яте місце посідає німецькомовний поет і перекладач Целан Пауль. Його родина загинула під час Голокосту, та йому вдалося вижити і стати одним з найоригінальніших поетів століття. Його творчість шанували у Франції, Австрії, Румунії, Ізраїлі. А в Німеччині йому присудили найвищу літературну нагороду – премію імені Георга Бюхнера.
Клара Блум (1904-1971) ЧЕРНІВЕЦЬКЕ ҐЕТТО Стареньківуличкиснуються криво. Бруківка горбиться йстрибаєпріч. Ліхтартемнавийблимаполохливо, Бідаі жарт крокуютьпліч-о-пліч. Іскрятьсяочі на обличчяхвпалих. Кафтаниветхійбородитремтять. Коли вони виходятьізпідвалів, Де чутистогін, сміхі гул проклять. Сто літ минуло, як упали мури, – Вони ж ідосізагнані у кут. Нужда за пейса їхтрима понуро В старому ґетто, щотіснішвід пут. ІЯ теж дитя єврейського кварталу. Й пізнала все, щознаємій народ. У мислійзнавистіміцнащезмалу, – Кую мечі я зісвоїхскорбот. Навчи, навчи мене, як вийтизвідси, Як знести голод, кволість, мук нестрим, На всіпитання легко відповісти Лиш кодексом шляхетності самим. До твоїхмурів я чолосхиляю, Вслухаюсь у свою таємну суть. У жовч свою. У мозок, щоволає. І прямо йду. Інак не можебуть. 1939
4 вересня 1877 року в Чернівцях відбулося урочисте відкриття нової синагоги - Темпль. Цей будинок було передано "прогресивній" культурній общині і він став її духовним центром. Культурним центром ортодоксів залишилась стара Велика Синагога на Синагогальній вулиці.
Чернівці – місто храмів Святомиколаївська церква . 1607р.
Храм СвятоїПараскеви 1862 р. Святодухівський кафедральний собор. 1844 – 1864рр.
„Історія в горіховійшкаралущі“ Місто на схилах у сукнізеленій Дроздівнепідробнітрелі Дзеркальнийкоропприправлений перцем мовчавп’ятьмамовами Циганка читала нам долю на картах Дітимонархіїпідчорно-жовтим стягом марили про німецьку культуру ЛегендиБаал-Шема Чудеса зСадаґури Післячервоноїрокіровки міняютьсябарви Валах прокидається – йзновзасинає Семимильнічоботи в ньогопід ложем – чимдужутікає В гетто Бог подав у відставку Зновпереміна знамен: Молот навпілрозколюєвтечу Серп стинає час на сіно Роза Ауслендер (1901-1988) «Моя Вітчизна вмерла, вона згоріла у вогні. Я живу на моїй Батьківщині, в слові.»
Траян Попович – «БуковинськийШиндлер» Свідком тих подійбулаМіріам Тейлор, яка с приїхала до Чернівцівзнагодивідкриттямеморіальноїдошки. У 1941 році я булащедитиною. ПаніМіріамзазначила, щовиступає не лишеньвідсвогоімені, а йвідіменітисячєвреїв, якимвдалосявижитизавдякиційлюдині. Меморіальнудошку на честь Траяна Поповича виготовилаєврейська громада власним коштом. На дошцівикарбованоукраїнською, англійською та румунськоюмоваминаступний текст: "У цьомубудинку мешкав Траян Попович (1892-1946). Будучи керівникомЧернівців у 1941 році, вінврятував 19600 євреїввіддепортації у Трансністрію та можливоїсмерті. Наша щираподякаівічнапам'ять. ЄвреїЧернівців".
