МИХАЙЛОВІ СТЕЛЬМАХУ. Нехай не знає втоми та рука, Що добре зерно в добру землю сіє ,

1. МИХАЙЛОВІ СТЕЛЬМАХУ. Нехай не знаєвтоми та рука, Що добре зерно в добру землю сіє, Не зневажаєчорнісуховії І щедра, як напровесніріка. Благословенна працярільника, Що оре цілину в яснійнадії, Пшеницювід полови вінодвіє, Як жнив кінчитьсярадість нелегка. Щасливийвоїн, що во ім’я миру Свою підноситьбойовусокиру, Во ім’яправди кривду тнез плеча! Хвала тому, хто людям у приполі Несе слова, подібніхлібуйсолі, І співи, гідніслависіяча! Максим Рильський

2. Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селiДякiвцiЛiтинського району на Вiнниччинi в родинi незаможного хлiбороба. Погано, коли в людини все сіре: і душа, і думки, іпогляд. Сірітількиперепілкигарні.

3. Може, тим без пісні я неможуПрацювати, житинавіть дня,Що округ земля мояхороша,А на ній - моя рідня!Михайло Стельмах «Покилюдинаживе — повинна чекатичогось великого»

4. Першiйоговiршовiспробиприпадають на тридцятi роки, коли вiн по закiнченнi Вiнницькогопедагогiчногоiнституту (1933) вчителюєспочатку на рiдномуПодiллi, а потiм у школiсела Лiтки на Киïвщинi. Паралельнозроботоювчителя Стельмах працюєi як збирачнароднопiсеннихскарбiв; пiзнiше (пiсляВеликоïВiтчизняноïвiйни) вiндеякий час вдосконалювавпрофесiйнiнавики фольклориста на посадiнауковогоспiвробiтника в Iнститутiфольклору та етнографiï АН УРСР. Перша збiркапоезiй "Добрий ранок" виходитьпiдредакцiєю А. Малишка 1941 року. Перебуваючи у лавах РадянськоïАрмiï, М. Стельмах зустрiвВеликуВiтчизнянувiйну. У 1941р. отримавважкепоранення в голову i спину. Пiслятривалоголiкування - знову на фронтi. Списаний медкомiсiєюзiслужби в артилерiйськiйчастинi, працюєспецiальнимкореспондентомгазети "За честь Батькiвщини" (Перший Украïнський фронт). Залiкувавши друге важкепоранення (липень 1944р.), вiнповертається до лав захисникiвВiтчизниiзакiнчуєвiйну на нiмецькiйземлi. Пiд час вiйни у Воронежi та Уфiвийшлипiдредакцiєю М. Рильськогодвiзбiрочкифронтовихвiршiв Стельмаха "Провесiнь" i "За яснiзорi" (1942), в 1943р. з'явиласьнадрукована в Уфi книжка оповiдань "Березовийсiк" пiдредакцiєюЮ.Яновського.

5. 1943 роком датується початок роботи над вимрiянимще до вiйни великим прозовимтвором. Праця над ним тривалавiсiмрокiв; частинитвору "На нашiйземлi" (1949) та "Великi перелоги" (1951) створили в цiлокупностi (пiслякiлькох "промiжних" редакцiйокремихчастин) об'ємнийроман-хронiкупiдназвою "Велика рiдня". Роман бувудостоєнийДержавноïпремiï Союзу РСР iзапочаткувавсерiюепiчних полотен: 1957р. - роман "Кров людська - не водиця", написаний до 40-рiччя Великого Жовтня; 1959р. - роман "Хлiбiсiль", який разом зобомапопереднiмиепiчнимитворамиписьменника бувудостоєнийЛенiнськоïпремiï 1961р.; 1961р. - роман "Правда i кривда", несподiванийсвоєюпублiцистичною "вiдкритiстю"; 1969р. • - роман "Дума про тебе".Останнiй роман • - "Чотири броди" (1979, Державнапремiя УРСР iм. Т. Г. Шевченка 1980р.), як i • "Велика рiдня" i "Дума про тебе", об'єктомзображеннямаєукраïнське село • 30-х рокiвiчасiвВеликоïВiтчизняноïвiйни. Цей роман, який • справедливо вважаютьтворчимзаповiтомвидатногописьменника, складно iдовгойшовдо читача.

6. Цепояснюєтьсятим, що в ньому автор порушив забороненiтодi теми - голоду 1933 року, сталiнськихрепресiй, атмосферинедовiри та донощицтва, щопанували в тi роки, свавiлляпартiйнихкерiвникiв. Поетичнатворчiсть М. Стельмаха зменшується: пiслявиходузбiрок "Шляхи свiтання" (1953) та "Жито силинабирається" (1954) письменникобмежуєтьсяупорядкуваннямдвох книг вибраного - "Поезiï" (1958) i "Мак цвiте" (1968) - та виданнямкiлькохкнижечок для дiтей. • У 1957р. вийшладрукомп'єса "Золота метелиця", яка поклала початок низцiдраматичнихтворiв: "Кров людська - не водиця", 1958; "Правда i кривда", 1965; "Зачарованийвiтряк", 1966; "На Iвана Купала (Дума про Морозенка)", 1966; "Кум королю", 1967; "Дума про любов", 1971. М Стельмах - знаний далеко за межами нашоïкраïнироманiст, поет, драматург, • повiстяр ("Над Черемошем", 1952; "Гуси-лебедiлетять", 1964; "Щедрийвечiр", • 1967), вчений-фольклорист. • Бувудостоєнийзвання Героя СоцiалiстичноïПрацi (1972), депутат • Верховноï Ради СРСР ряду скликань, академiк АН УРСР.

7. Під час колективізації 1937-1938 років Михайло Стельмах, якийсамерозпочинавлітературнукар'єру, своїх у біді не залишив. Для чотирнадцятидітейрозкуркуленихізасланих до Сибірудяківчаноблаштувавщось на зразокшколи-інтернату. Найняв хату, жінку, щоб за дітьминаглядала, привозив малимодяг Кохання — цетакийсолодкий дар, щоробить людям гіркість. М. Стельмах

8. В людинімає бути все прекрасним: іобличчя, іодяг, і душа, і думки. А. Чехов

9. ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ М. П. СТЕЛЬМАХА

10. Музей відкрито 24 травня 1989 р. на батьківщинівідомогоукраїнськогопись-менникаМихайлаПанасовичаСтель-маха (1912-1983) в спеціальнопобудова-номуприміщенні. До квітня 1991 р. музей діяв на гро-мадських засадах, а згодом - як відділВінницькогообласногокраєзнавчого музею. З 1992 р. вінстаєсамостійнимдержавниммузеєм. Фонди музею нараховуютьблизько 700 предметів. Щороку музей відвідуєпонад 1 500 осіб. Оскількиініціаторомстворення музею виступилообласнетовариствокниголюбів, булозапропоновано, а згодомівтілено в життяідею культурного комплексу музею-бібліотеки. На першомуповерсірозташованосільськубібліотеку та читальний зал. Другий поверх займаютьшістьекспозиційнихзалів музею та мемо-ріальнийробочийкабінет М. Стельмаха зірпінськоїдачі. У музейнійколекціїєособистіречіписьменника, документи, фотографії, кіно- та відеоматеріали, сувеніри, речіхатньоговжиткуродиниСтельмахів, мебліта книги зособистоїбібліотеки Стельмаха, різноманітнівиданняйоготворів. Щороку у травні проводиться літературно-мистецьке свято до дня народженняписьменника, а такождніпам'ятіМихайлаі Ярослава Стельмахів. СередучнівЛітинського району проводиться конкурс на кращеви- конаннядитячихтворівписьменника, кращихмалюнків, при-свяченихйоготворчості. Вжетрадиційними стали зустрічізрідними та друзямиписьменника. Відвідувачіможутьпобувати на територіїмеморіальноїсадибиписьменника (загальноюплощею 0,5 га), де знаходитьсябатьківська хата Стельмахів, дерев'яна клуня, сад та город.

11. Альбоминароднихпісеньівишиванихвізерунківзібраних Стельмахом в Літках стали об’єктомнауковогодослідженняучениціЛітківської ЗОШ І-ІІІ ступенівВакулиОксани. Дана робота булавизнанакращою на республіканськомуконкурсі «Українавишивана» (2009 р.). Свято бережутьпам’ять про М. Стельмаха жителі с. Літки. Йогоім’я носить Літківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, одна звулиць села. В школієетнографічно-краєзнавчий музей, частинаекспозиціїякогоприсвяченажиттюідіяльності М. Стельмаха. До сторіччяписьменника (24 травняц. р.) у рідномуселіМихайла Стельмаха Дяківці, що в Літинськомурайоні, земляки виконаютьусізаплановані заходи, крім одного. На виготовленняпам’ятника грошей знайти так і не вдалося. 1961 року М. Стельмах став лауреатом Ленінськоїпремії. Отримані десять тисячрадянськихрублів передав на будівництвошколи у рідномуселі. Згадують, письменникпривізгроші у мішку (булоце до грошовоїреформи, тому так багатозібралося купюр). На зборах села Михайло Панасович передав той мішок директору школиВолодимируСукачу, зякимтоваришував. У закладі, збудованому на коштиписьменника, досінавчаютьсядіти. — Стельмах був першим у нашомуселі, хтоздобуввищуосвіту, — розповідаєсільський голова ДяківцівЮрійГолованюк. — ЗакінчивВінницькийпедінститут, своїм талантом прославив наше село на весь світ.

12. Торік у день народження Стельмаха на подвір’їшколипрезентували макет пам’ятникаписьменнику. Автор — відомийвінницький скульптор АнатолійБурдейний. Плануваливиготовитипам’ятник до 100-річчя Стельмаха, але... — На жаль, — кажесільський голова, — на пам’ятник треба десьдвістітисячгривень. Виділититакікоштиз бюджету територіальноїгромади нема можливості. На всінашізверненняз листами до різних структур маємо одну позитивнувідповідьвідобласноївлади. Обіцяютьвиділитичвертьвідтоїсуми — буде на ремонт музею М. Стельмаха. Йогозбудували 1989 року, вжепіслясмертіписьменника. Відтодіжодного разу не ремонтували. П’ятьроків тому музей пограбували, викралидвікартинивідомиххудожників — Сергія Шишка іМарії Примаченко. Не знайшлиїхдосі. У селізберегласятакож хата письменника. Цемеморіальнасадиба, їйнадано статус філіалу музею. Утримують за коштисільради. За словами ЮріяГолованюка, з бюджету виплачують зарплату доглядачу. — У садибізбереглисяскриняі лава Стельмахів, — каже директор музею Оксана Голованюк. — Цеекспонативиставкиетнографічногопобуту, яку організували у будинку, де народивсяівирісписьменник. Доповниливиставкустаровинними речами віджителів села. А в музеїє рукописи деякихтворів, бібліотекаписьменника, одяг, багатофотографій, особистіречі.

13. Могила Михайла Стельмаха Бюст Михайла Стельмаха на алеї видатних земляків у м.Вінниця Віддайлюдинікрихітку себе. За це душа поповнюєтьсясвітлом. Л. Костенко