Лисканич Ольга експерт Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини

1. MANAGEMENT SYSTEMS INTERNATIONAL Результати соціологічного дослідження щодо якості надання житлово-комунальних послуг населенню міста КАЛУШ в рамках проекту”Залучення громадськості міста Калуш до реформування галузі житлово-комунального господарства шляхом посилення громадського контролю за діяльністю влади та покращення прозорості діяльності місцевої влади в цій сфері” Лисканич Ольга експерт Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини вул. Дністровська, 26Івано-Франківськ,76000 тел.: + 380 342 552022, 552026факс: + 380 342 559156 Internet: http://www.aedif.if.ua e-mail: aedif@.aedif.if.ua

2. Мета, предмет та об’єкт дослідження Мета дослідження: визначення рівня задоволеності населення міста Калуш якістю надання житлово-комунальних послуг з метою подолання корупційних явищ у цій сфері та покращення прозорості діяльності місцевої влади. Предмет дослідження: система взаємовідносин між підприємствами житлово-комунального господарства та громадян міста Калуш в частині оцінки останніми якості житлово-комунальних послуг, які ці підприємства надають. Об'єкт дослідження: доросле населення міста Калуш старше 18 років, представлене різними віковими категоріями та соціальним статусом.

3. Оцінка якості надання житлово-комунальних послуг у місті Калуш; Вивчення досвіду населення щодо проявів корупції у сфері житлово-комунального господарства; Оцінка населенням достатності та ефективності заходів, що вживаються місцевими органами влади та керівниками житлово-комунальних підприємств задля подолання корупції у цій сфері; Оцінка готовності населення до зміни умов свого проживання та протидії проявам корупції у сфері житлово-комунального господарства. Основні завдання дослідження

4. Дослідження проводилося у 6 мікрорайонах та рівномірно охоплено всю територію міста Калуш. Випадкова вибірка опитування була сформована з метою задоволення потреби репрезентативності згідно із показниками місця проживання, статі, віку, освіти, роду занять та достатку. Вибірка, за якою проводяться дослідження, охоплює 300 осіб, які репрезентують доросле населення пілотних районів (старше 18 років) за статтю, віком, освітою, родом занять. Випадкова (теоретична) помилка вибірки складає 5,0%. Коло опитуваних респондентів, які відповідали на серію запитань стосовно їхньої оцінки діяльності житлово-комунальних підприємств та якості надання ними послуг, було вибрано випадково. За результатами соціологічного дослідження : пересічна родина в місті проживає у власній квартирі чи будинку, в середньому складається з 3 - 4 осіб, з яких дорослі члени сім’ї мають в більшості вищу освіту, середню та середню спеціальну освіту, отримує середньомісячний доход на сім’ю в розмірі від 1000 до 2000 грн. Характеристика вибірки

5. Характеристика вибірки Рисунок 1 – Розподіл респондентів за освітою, % Рисунок 2 – Розподіл респондентів за місцем роботи, % Рисунок 3 – Розподіл респондентів за посадою, %

6. Характеристика вибірки Рисунок 4 – Розподіл респондентів за сімейним станом, % Рисунок 5 – Розподіл респондентів за реальним сукупним доходом сім’ї, % Рисунок 6 – Розподіл респондентів за відповіддю на запитання «Де Ви проживаєте?», %

7. Послугами всіх підприємств житлово-комунального господарства користується більше 90% респондентів. Найменше мешканці користуються послугами, які надає об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (5,0%). Доступність та якість послуг Рисунок 7– Користування послугами житлово-комунальних підприємств, %

8. Доступність та якість послуг Оцінка якості обслуговування у закладах житлово-комунального господарства, за п’ятибальною шкалою (1 – дуже погана, 5 – дуже добра) наступна: Рисунок 8 - Розподіл відповідей респондентів щодо оцінки обслуговування в закладах житлово-комунальної сфери (за п’ятибальною шкалою)

9. Персональна оцінка роботи працівників житлово-комунального господарства: найкращу оцінку своєї роботи серед мешканців міста отримав заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства – більше трьох балів (3 бали – «нормально»). Оцінка роботи начальників ЖЕО також оцінюється скоріше як «нормальна». Доступність та якість послуг Рисунок 9 - Розподіл відповідей респондентів щодо оцінки роботи працівників житлово-комунального господарства(за п’ятибальною шкалою)

10. Сприйняття основних проблем • Впродовж останнього року майже 80% респондентів зазначили проблеми пов’язані з незадовільним станом доріг (79,3%) та поганим освітленням вулиць (77,0%). • Більше половини опитаних головною проблемою назвали незадовільне або відсутнє прибирання сходових кліток, відсутність гарячої води у осінньо-зимовий період та не проведення ремонту в під'їзді. • Майже 40% респондентів основними проблемами зазначили, що температура в квартирі під час опалювального сезону не відповідає санітарним нормам та незадовільне постачання холодної води.

11. Сприйняття основних проблем Рисунок 10 - Розподіл відповідей респондентів стосовно житлово-комунальних проблемам, з якими вони стикнулися впродовж останнього року, %

12. Сприйняття основних проблем Для вирішення своєї проблеми 72,7% респондентів зверталися в ЖЕКи, 31,3% - КП "Водотеплосервіс", 28,3% - Калуський РЕМ, 27,0% - Управління газовим господарством. Рідко респонденти звертались до КП "Міськсвітло" (6,3%), КП "Екосервіс" (4,7%) та КП "Калушавтодор" (1,3%). Рисунок 11 - Розподіл відповідей респондентів щодо організацій, до яких вони зверталися для вирішення своїх проблем ,%

13. Сприйняття основних проблем 13,7% респондентів вказали, що їх проблема вирішена відразу, третина (29,4%) – впродовж тижня. Хоча слід зазначити, що майже чверть респондентів (26,0%) вказали, що їхня проблема досі не вирішена та 6,3% - відповіли, що вирішення проблеми тривало більше 1 місяця. Рисунок 12 - Розподіл відповідей респондентів щодо затраченого часу, для вирішення їхньої проблеми, %

14. Серед закладів, у яких мешканці Калуша зіштовхнулись з проявами корупції респонденти вказали: ЖЕО (10,0%), управління газовим господарством (5,7%), КП «Водотеплосервіс» (3,7%), Калузький РЕМ (3,0%), КП «Міськсвітло» (0,7%) та КП «Екосервіс» (0,3%). Тільки 60% респондентів вказали офіційну вартість послуги та відповіді респондентів були дуже різні. Особисте знайомство з проявами корупції Рисунок 13 - Розподіл відповідей респондентів щодо офіційної вартості послуги, %

15. Тільки 60% респондентів вказали офіційну вартість послуги та відповіді респондентів були дуже різні. Так, 16,0% опитаних громадян вказали, що надана їм послуга коштувала – до 10 грн., 11,7% від 21 до 50 грн., 10,3% - від 11-20 грн. По 2,0% респондентів відмітили вартість послуг до 51грн. до 100 грн. та від 101 грн. до 200 грн. 18,7% опитаних мешканців Калуша на дане запитання відповіли інше, а 38,0% взагалі відмовились давати відповідь. Особисте знайомство з проявами корупції Рисунок 14 - Розподіл відповідей респондентів щодо офіційної вартості послуги, %

16. 54,7% опитаних громадян не доплачували співробітникам закладу, який вирішував їхню проблему. 13,7% респондентів вказали на те, що їм довелось доплачувати працівникам, щоб вони зайнялись вирішенням їхньої проблеми. Третина респондентів (31,7%) відмовились давати відповідь на це запитання. Особисте знайомство з проявами корупції Рисунок 15 - Розподіл відповідей респондентів щодо офіційної вартості послуги, %

17. Особисте знайомство з проявами корупції Ініціатори неофіційних платежів: за порадою інших людей давали хабара 4,0% респондентів, з власної ініціативи сплачували неофіційну доплату 5,0% та з ініціативи чиновника – 8,3%. Слід зазначити, що більше 80% опитаних відмовилися відповідати на це запитання. Рисунок 16 - Розподіл респондентів за відповідями на запитання „Неофіційну доплату від Вас вимагали чи Ви давали з власної ініціативи?”, %

18. Розміру хабара, який сплачувався не грошима: 6,0% респондентів вказали, що вартість його вимірювалась 20 грн., 3,3% - 31-50 грн., 3,0% - 21-30 грн. та 0,3% - 100-200 грн. Більше 80% (85,3%) опитаних відмовились відповідати на це запитання. Особисте знайомство з проявами корупції Рисунок17 - Розподіл відповідей респондентів щодо вартості хабара, який давався в не грошовій формі, %

19. Особисте знайомство з проявами корупції Тільки чверть респондентів (26,7%) згодні офіційно платити більше, щоб отримати якіснішу послугу. Більша частина мешканців відмовляється сплачувати більше, так як не вірить в те, що після збільшення вартості послуг їх якість суттєво покращиться. Рисунок 18 - Розподіл респондентів за відповідями на запитання „Чи згодні Ви сплатити офіційно більше, аби отримати кращу послугу? ”, %

20. Реагування громадськості на корупцію • Більше половини респондентів (60,7%) знають куди треба звертатися із скаргою у разі, якщо їхня проблема не вирішується у відповідні терміни або за її вирішення вимагають неофіційні платежі, чверть не обізнана з цими питаннями та 15,0% - не дали відповіді на запитання. • Тільки 2,3% дійсно скаржилися на співробітника організації, які вимагали неофіційних платежів за вирішення проблеми. 78,3% навіть не намагалися це зробити. Рисунок19 - Розподіл відповідями респондентів щодо їх обізнаності куди треба скаржитися у разі не вирішення їх проблем, %

21. В основному, до закладу, який спричинив найбільше проблем мешканці звертаються особисто (49,4%) або по телефону (47,2%). В середньому, респонденти для того, щоб їхню проблему було вирішено в державних установах наносили 1-2 візити (76,1%). 13,7% респондентів вказали, що їх проблема вирішена відразу, третина (29,4%) – впродовж тижня. Хоча слід зазначити, що майже чверть респондентів (26,0%) респондентів вказали, що їхня проблема досі не вирішена. Вирішуючи свої проблеми в державних закладах, більшість респондентів зверталася в середньому до одного-двох працівників (64,4%). Однак, кожному п’ятому респонденту довелося звертатися до 3 і більше працівників закладу. Щодо затраченого часу, який знадобився респондентам, щоб працівник закладу вислухав їх проблему 7,7% відповіли, що їхньою проблемою зайнялись одразу, 64,6% - вказали до 30 хв. Реагування громадськості на корупцію

22. Реагування громадськості на корупцію Рисунок20 - Розподіл відповідями респондентів щодо заходів, які необхідно вжити для припинення зловживань працівників житлово-комунальних підприємств , %

23. Більше половини опитаних вважає, що місцева влада, керівники КП «Екосервіс» та управління газовим господарствомвживають достатньо заходів для покращення ситуації знадання послуг на підприємствах. Cтавлення до влади Рисунок27 - Розподіл відповідей респондентів на запитання «Чи вживає місцева влада та керівники житлово-комунальних підприємств достатньо заходів для покращення ситуації з наданням послуг?», %

24. Ставлення до влади Рисунок28 - Розподіл відповідей респондентів щодо інформованості громадян про заходи, які вживає місцева влада та керівники житлово-комунальних підприємств для покращення якості послуг, %

25. Ставлення до влади Рисунок 35 - Розподіл відповідей респондентів щодо заходів, які слід вживати місцевій владі для подолання зловживань в житлово-комунальній сфері , %