ЗАКОНОДАВЧИ та НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПРОТИРІЧЧА

1. ЗАКОНОДАВЧИ та НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПРОТИРІЧЧА при ПРОВЕДЕННІ ЕКОАУДИТУ ОБ’ЄКТІВ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ Крайнов Ігор Павлович Міжвідомчий екологічний центр НАН України 61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 12 Моб. тел.8 067 4807523, тел/факс 8 057 706 43 07, E-mail iec2005@mail.ru

2. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про відходи Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України

4. Стаття 7. Нормування у сфері поводження з відходами У сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи: граничні показники утворення відходів у технологічних процесах; питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах; інші нормативи, передбачені законодавством. Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

5. Стаття 23. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами г) внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо………, затвердження загальнодержавних нормативів поводження з відходами; (Де знайти документ, що затверджує нормативи КМУ?) Проект лімітів утворення та розміщення відходів розробляє підприємство Підприємство подає до Держуправління на узгодження проект лімітів на утворення відходів та проект лімітів на розміщення відходів. Після цього погоджені ліміти подаються до місцевої адміністрації, де вони затверджуються. Нормативи у сфері поводження з відходами: Граничні показники утворення відходів у технологічному процесі; Питомі показники утворення відходів, використання і втрати сировини;

6. У відповідності до ЗУ "Про відходи": поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення; термін "Поводження…" має на увазі усі можливі операції (дії), які прямо або непрямо впливають на якісні та кількісні показники відходів (властивості).

7. операції поводження з відходами - збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів; термін "операції…" має на увазі тільки дії спрямовані безпосередньо на зміну властивостей відходів. До "операцій…" відносяться також підготовчі операції, які принципово не змінюють властивості відходів, наприклад, збирання відходів, але без яких такі операції, як оброблення або захоронення відходів, не можливі.

8. "видалення відходів" - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації Видалення (укр.) – удаление (рос) З одного боку видалення це – сукупність операцій, окрім операції утилізації. Операції збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, захоронення, розміщення відходів – все це за ЗУ "Про відходи ". – є ВИДАЛЕННЯ ВІДХОДІВ. З другого боку це – кожна операція яка не призводить до утилізації, наприклад, операція утворення, перевезення або операція оброблення. З третього боку, у відповідності до ЗУ "Про відходи", – ми маємо "місце видалення відходів" і "об’єкти утворення, оброблення відходів". всі "операції.." мають спільну рису - у кожній операції є обов’язковий елемент, а саме – оброблення утилізація відходів передбачає, наприклад, їх оброблення

9. На вимогу ЗУ “Про відходи” розробляється паспорт місця видалення відходів та реєстрова карта об'єкту утворення, оброблення та утилізації відходів. З методичних рекомендацій щодо заповнення паспорту місця видалення відходів витікає, що це - тільки полігони промислових або побутових відходів і інші місця довгострокового розміщення (зберігання або захоронення) відходів, наприклад, хвосто- і шламосховища тощо.

10. спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами; об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів

11. Стаття 34. Вимоги щодо поводження з небезпечними відходами Усі небезпечні відходи за ступенем (що таке - "ступінь"?) їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи і підлягають обліку. Небезпека відходів визначається якісними та кількісними показниками. Виключення відходів 4 класу небезпеки з статистичної форми 1 “Небезпечні відходи” не покращує ситуації. Усі небезпечні властивості, що перелічені в чинних нормативних документах, мають границю небезпечного впливу, перехід якої реалізує небезпеку. Сьогодні є методика визначення класу небезпеки тільки за показниками токсичності.

12. Стаття 17. Обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; До поводження з небезпечними відходами допускаються особи, які мають професійну підготовку, підтверджену свідоцтвом (сертифікатом) на право роботи з небезпечними речовинами

13. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний: • мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; • ідентифікувати об'єкти поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; • мати план локалізації та ліквідації аварії на об'єкті; • мати декларацію безпеки;

14. Перелік відходів як вторинної сировини, на які необхідно отримувати ліцензію затверджує КМУ. Цей перелік дуже обмежений. Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не сплачується.

15. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Стаття 9.Види господарської діяльності, 38) заготівля, обробка окремих видів ресурсоцінних відходів, збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів України); 39) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;

16. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про хімічні джерела струму Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади у сфері поводження з хімічними джерелами струму і спрямований на суттєве покращення екологічної ситуації в Україні за рахунок зменшення впливу відпрацьованих хімічних джерел струму шляхом утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.

17. Стаття 2. Визначення термінів сфера хімічних джерел струму - відносини, що виникають при розробці, виробництві, реалізації, імпорті та експлуатації хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму; суб'єкти відносин у сфері хімічних джерел струму - розробник, виробник, імпортер, продавець, покупець, споживач, спеціалізоване підприємство з утилізації, інші юридичні та фізичні особи, які є стороною у відносинах, що виникають при розробці, виробництві, реалізації, імпорті та експлуатації хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму;

18. Дія законів України "Про металобрухт" [619-14] та "Про відходи" [187/98-ВР] не поширюється на відносини, що виникають у сфері хімічних джерел струму.

19. Стаття 7. Державне регулювання у сфері хімічних джерел струму ліцензування діяльності з виробництва хімічних джерел струму, імпорту хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму згідно із законодавством;

20. Стаття 17. Порядок та умови експлуатації хімічних джерел струму Юридичні та фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які використовують хімічні джерела струму, зобов'язані: здійснювати облік придбання та експлуатації хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; здавати відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше для утилізації на спеціалізовані виробництва з утилізації, спеціалізованим підприємствам з утилізації чи на їх приймальні пункти протягом трьох місяців з дня закінчення строку експлуатації…..; надавати в установленому порядку інформацію щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію. Порядок обліку придбання, експлуатації хімічних джерел струму, накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію та надання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України

21. БЛАГОДАРЮ ЗА ВНИМАНИЕ