Суцільна колективізація

1. 10 клас. ІсторіяУкраїни Суцільнаколективізація

2. Визначити причини хлібозаготівельних криз 1927 – 1929рр. та переходу до суцільноїколективізації; Розкритиетапи і наслідкисуцільноїколективізації; Показатиполітикурадянськогокерівництвастосовнозаможного селянства; Вчитисявстановлювати причинно – наслідковізв»язки, працювати з документами, робитивисновки та узагальнення; Розумітинеобхідністьвраховуваннязаконіврозвиткуекономіки. Завдання уроку

3. Хлібозаготівельні кризи 1927 - 1928рр. Перехід до суцільної колективізації. Насильницьке створення колгоспів. «Розкуркулення» селянства. Наслідки колективізації. План

4. Опорні поняття і дати • Опорні поняття: • Хлібозаготівельна криза; • Колективізація; • Куркульство; • «Розкуркулення»; • Колгосп; • Опорні дати: • 1927р.- XVз»їзд ВКП(б) – курс на колективізацію • 1927 – 1929рр. – хлібозаготівельна криза; • Листопад 1929р. - пленум ЦК ВКП(б) – рішення про завершення колективізації в Україні восени 1931 – навесні 1932рр.

5. Яке місце в економіціУкраїнизаймалосільськегосподарство? Коли була завершена повоєннавідбудовасільськогогосподарства? Щотакеколективізація? Актуалізація опорних знань

6. продподаток Хлібний фонд держави Закупівля хліба на ринку ? Підвищення закупівельних цін на зерно та с/г продукцію Хлібозаготівельна криза 1927 – 1928рр. Застосування примусу Закупівля зерна по знижених державних закупівельних цінах «ножиці цін» Продаж промислових товарів по завищеним цінам Форсована індустріалізація

7. Загроза форсованій індустріалізації Необхідність надійного джерела постачання хліба економічні ПРИЧИНИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ політичні Наявність умов для колективізації Невідповідність дрібнотоварного селянського господарства догмам більшовизму. Необхідність встановлення контролю над селянством

8. Початок суцільної колективізації • Колективізація – процес перетворення дрібних одноосібних селянських господарств у великі суспільні соціалістичні господарства. • Колективізація розглядалась як засіб для прискорення індустріалізації, розв'язання хлібної проблеми, ліквідації заможного селянства — ворога радянської влади • Січень 1928р. – рішення Політбюро ЦК ВКП(б) про примусове вилучення у селян зернових надлишків. • Липень 1928р. – курс на суцільну колективізацію.

9. Етапи суцільної колективізації 1927р. XVз»їзд ВКП(б) – курс на колективізацію Листопад 1929р. - пленум ЦК ВКП(б) – рішення про завершення колективізації в Україні восени 1931 – навесні 1932рр. Березень 1930р.- постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» Січень – березень 1930р. – застосування насильницьких методів колективізації Квітень 1930р – селянам повернули присадибні ділянки, корову, дрібну живність, інвентар Й.Сталін виступив у газеті «Правда» з критикою насильницьких методів колективізації («перегини») До кінця 1930р. – значний відсоток виходу бажаючих з колгоспів 1931р. – відновлення насильницьким методів колективізації 1932 – 1933рр. – завершення колективізації

10. Перехід до прискореної колективізації • Перший п'ятирічний план було оцінено як важливий крок до суцільної колективізації. По СРСР передбачалося об'єднати в колгоспи 18-20 % селянських господарств, в Україні - 30 %. Сталінське керівництво і його представники в Україні визначили республіці сумнівну «пальму першості» в розселянюванні Радянського Союзу. • 1 березня 1928 р. секретар ЦК ВКП(б) В. Молотов оголосив, що оцінка роботи місцевих парторганізацій буде прямо залежати «від успіхів у розширенні посівів і колективізації селянських господарств». • Секретар КП(б)У С. Косіор, що підтримав пропозицію Й. Сталіна, В. Молотова і Л. Кагановича завершити суцільну колективізацію протягом року. • В обстановці загального одурманювання лунали й поодинокі тверезі голоси. Нарком землеробства УСРР О. Шліхтер і голова Колгоспцентру І. Гаврилов висловилися за те, щоб завершити колективізацію наприкінці п'ятирічки. • Постанова ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву», в якій Україну було віднесено до групи регіонів СРСР, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 р. або навесні 1932 р.

11. Машинно- тракторні станції • Для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів. Ці підприємства одержали назву машинно-тракторних станцій (МТС). • Їхнім завданням було виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів — головним чином тракторна оранка і комбайнове збирання хліба. • Перша в Радянському Союзі МТС була створена у 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Берегівського району Одеської округи. • Істотного впливу на сільськогосподарське виробництво МТС на початку колективізації не справили: в колгоспах переважала ручна праця, гужовий транспорт і традиційна агротехніка. Натомість інше завдання МТС — посилення впливу держави на село — вони забезпечували.

12. Насильницькестворенняколгоспів • На виконаннярішеньМосквипартійно-державнийапаратУкраїнивиступив з рядом власнихініціативщодоприскореннятемпівколективізації. • 24 лютого 1930 р. С. Косіорпідписав лист-директиву місцевимпартійниморганізаціямУкраїни, в якійставилосязавдання: «Степ треба цілкомколективізувати за час весняноїпосівноїкампанії, а всю Україну - до осені 1930 р.». Таким чином, вузьке коло партійнихнамісників центру, яким належала вся повнотавлади в республіці, скоротило строки колективізації на 1—1,5 року. • У січні 1930 р. голова Колгоспцентру СРСР Г. Камінський, виступаючи перед представникамирайонівсуцільноїколективізації, сказав: «Якщо... ви перегнете палицю і вас заарештують, пам'ятайте, що вас заарештували за революційну справу».Отже, партійні й державнікерівникизаздалегідь «відпускалигріхи» насильникам, звільняючиїхвід будь-якихправовихчиморальних норм. Прийом до колгоспу

13. Насильницькестворенняколгоспів • У селіПередільському на Луганщиніпідкерівництвомуповноваженого з округи булавлаштованадемонстрація з червоним і чорним прапорами. Демонстрантизупинялисябіля кожного двору і пропонували господарю стати підчервоний прапор - якщовін «за соціалізм», абопідчорний — якщо той «за капіталізм». • У Ровеньківськомурайонітієї ж округи уповноваженийрайоннийсуддя засудив селянина до двохроківув'язнення за те, щовін не вступив до колгоспу. • У с. ГригорівніАмвросіївського району Сталінської округи місцевий кооператив підтискомсільради перестав видаватитоваритимбіднякам, які не вступили до колгоспу. • С. Косіор у звіті ЦК КП(б)У XI з'їзду КП(б)У (червень 1930 р.) визнав: «...Кожнийпартпрацівник на селімігробити все, щойомузаманеться». • Зросталитемпиколективізації. Якщо на 20 січня 1930 р. у республіціколективізовано 15,4 % селянськихгосподарств, то на 1 березня - 62,8 %. До колгоспу забирали все: реманент, великурогату худобу, коней, птицю. • Колективізаціяперетворювалася на комунізацію.

14. Опір селянства Форми опору селянства: • антиколгоспній антирадянські виступи (за приблизними підрахунками, загальна кількість повстанців в Україні 1930 р. становила майже 40 тис. чол.) • селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. • Село поринуло у вир самознищення. У 1928-1932 рр. в Україні було винищено близько половини поголів'я худоби. На його відновлення потрібні були десятиліття.

15. Події набували таких загрозливих масштабів, що ігнорувати їх було неможливо. 21 лютого 1930 р. у Москві відбулася нарада партійних керівників РСФРР і УСРР за участю Політбюро ЦК ВКП(б), що розглянула заходи щодо виправлення становища. На початку березня 1930 р. Й. Сталін виступив у «Правді» зі статтею «Запаморочення від успіхів», де засуджував «перегини». Але головна відповідальність за «викривлення партлінії» покладалася на місцеве керівництво. Тоді ж було опубліковано Примірний статут сільськогосподарської артілі, котрий давав колгоспникам право мати корову, дрібну живність, присадибну ділянку. 14 березня ЦК ВКП(б) ухвалив спеціальну постанову, якою зажадав від парторганізацій усунути допущені помилки. Ці документи дещо заспокоїли селянство. Почався масовий його відплив з колгоспів. Лише наприкінці 1930 р. цей процес було припинено. Маневр сталінського керівництва

16. От імені 300 господарств, що вибули із знов організованих колгоспів, а також поодиноких господарств, запитання. Наша місцева влада як села, так і районна відмовилась одводить яровий клин, що визиває велику схвильованість людності, і не повертає с/г реманенту, живого і мертвого, і різного майна, що внесли до колгоспу. Прохають бідняки, в чім і розписуються три особи за всіх. М. Баран, М. Кодош, X. Галян. Колективізація і голод на Україні. 1929-1933. 3б. документів і матеріалів. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 157 Що означало право виходу з колгоспів? Чомувлада не поверталамайно селянам? Про щоцесвідчило? Телеграма жителів с. Гельм'язів Шевченківської округи до Наркомзему УСРР 29 березня 1930 р.

17. «Розкуркулення» селянства • У ходіколективізаціїпосталопитання про долю заможних селян. • Офіційнаідеологіязображувалаїх як куркулів, лютихворогіврадянськоївлади, жорстокихексплуататорів. Насправділише невелика їхчастинавикористовуваланайманих селян. Як правило, основою їхньогодобробутубулапрацявсіхчленівродини, ощадливість, хазяйновитість. Цячастина селянства буланайміцнішезв'язанаіз землею й не бажала з нею розлучатися. • Одна з причин розкуркулення – забезпеченняколгоспівматеріальною базою.

18. «Розкуркулення» селянства • З 1927-1928 рр. у політицідержавищодозаможного селянства з'являютьсяновіакценти. Булопосиленооподаткування, обмеженоорендуземлі, заборонено використовуватинайманупрацю, купуватимашини, реманент. • Заможники почали ділити землю між членами сім'ї, розпродаватимайно й худобу та переїжджати до міста. • Наприкінцісічня1929р. булаопублікована постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи по ліквідаціїкуркульськихгосподарств у районах суцільноїколективізації». • Особливо інтенсивнотерорпротизаможних селян провадився в першімісяці 1930 р. На 1 червнябуло «розкуркулено» 90 тис. селянськихгосподарствУкраїни, що становило 1,8 % їхньоїзагальноїкількості. Конфісковано й передано в колгоспихудоби, різноманітногореманенту, будівель на суму 90-95 млн крб. • Характерно, щопід «розкуркулення» потрапляли не лишезаможнігосподарства, а й ті, які не погоджувалисяйти в колгоспи. їхназивали «підкуркульниками». По суті, кампанія «ліквідаціїкуркульства як класу» була формою репресійщодовсього селянства. Загроза «розкуркулення» висіла над селянами й примушувалаїхвступати у колгоспи. Виселення куркуля

19. Категорія куркулів Куркулі, які взяли участь у боротьбі з радянською владою «Ізоляція» у в»язницях, у таборах або розстріл Куркулі, які чинили частковий опір при розкуркулюванні Висилання з сім»ями у північні, східні райони Росії Куркулі, які не чинили ніякого опору розкуркулюванню Надання після розкуркулювання ділянки землі за межами села Всього в Україні за роки колективізаціїекспропрійованоблизько200 тис. селянськихгосподарств. Разом з усіма членами сімейце становило приблизно1,2—1,4 млн чол. Понад половину з них - близько 860 тис. чол. - виселили на Північ і до Сибіру. Цябезправнакатегоріянаселенняназивалася «спецпереселенцями», зазнаваланелюдськихстраждань, використовувалася на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

20. Темпи колективізації в Україні. Охарактеризуйте темпи колективізації в Україні. Як на вашу думку, завдяки чому в листопаді 1931року ступінь колективізації становив майже 70%?

21. Середнійзбір з 1 гектара (в центнерах): Порівняйтеурожайністьосновнихсільськогосподарських культур в 1933-1938 і у 1895-1904 рр. Щоможнасказати про економічнуефективністьколгоспного ладу?

22. Колгоспна система - форма закріпаченняселянства • Тотальний контроль з боку держави за діяльністюколгоспів. • Основнезавданняколгоспу – постачатидешевийхлібдержаві. • Мізерна оплата праці. • Колгоспники в основному покладалися на присадибніділянки. • Сталінськекерівництво, ввівши у 1932 р. паспортну систему в місті, фактичноприкріпило селян до землі, зробилоїхдержавнимикріпаками, об'єктомсередньовічноїексплуатації.

23. Основна форма організації с/г - КОЛГОСПИ Зниження товарності сільського господарства Порушення балансу в розвитку промисловості та с/г Підсумки колективізації Знищення господарств заможних селян Загибель мільйонів селян Створення законодавчої бази для роботи колгоспів лише в 1935році Відсутність зацікавленості селян в результатах праці Голодомор 1932 – 1933рр. в Україні та ряді районів РСФРР

24. Щотакеколективізація? Щоспонукалосталінськекерівництво перейти до суцільноїколективізації? Якими методами вона впроваджувалася в Україні? Чомуздійснюваласяполітикаліквідаціїкуркульства як класу? Якінаслідкисуцільноїколективізації? Закріплення

25. Читати §54 - 55 Домашнє завдання