ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ

1. НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ ПРОБЛЕМНІ ЗОНИ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ №2263-1 ВРУ, ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИРІШЕННЯ круглий стіл, 25 червня 2008 року

2. За експертними оцінками* обсяг державних закупівель в Україні становить близько 120 млрд. грн. * І.Бураковський, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій

3. Як наслідок непрозорої та неефективної системи державних закупівель у 2007 році мало місце домінування неконкурентної процедури закупівлі у одного учасника. За даними Антимонопольного комітету, у 2007 році майже 63% державних коштів використано за процедурою закупівель у одного учасника, а за звітними даними Держкомстату – майже 51% коштів від загального його обсягу. ”У сфері держзакупівель інтереси держави беззахисні” 08.05.2008, розглянуто Колегією Рахункової палати

5. Основними недоліками чинної системи державних закупівель є: • монополізація у сфері оприлюднення інформації про закупівлі; • невиправдане затягування термінів організації та проведення торгів, зокрема, внаслідок довготривалого розгляду відповідних матеріалів Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель, зупинення укладення договорів із переможцями тендерів внаслі-док недобросовісного оскарження результатів торгів у різних інстанціях; • низька мінімальна вартісна межа товарів, робіт і послуг для застосування процедур торгів, що спричинило незацікавленість постачальників брати участь у торгах при здійсненні закупівель у незначних обсягах; • надання Тендерній палаті України, що є громадською організаці-єю, невластивих для організації з таким статусом повноважень; • безпідставне завищення вартості послуг, пов'язаних з організа-цією тендерних торгів, що призводить до неефективного використання державних коштів. Указ Президента України від 12 липня 2007 року №642/2007

6. Проект закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» №2263-1 своєю метою ставить створення конкурентного середовища в сфері державних закупівель, запобігання проявів корупції в цій сфері, забезпечення раціонального й ефективного використання державних засобів. Це визначення дане в преамбулі проекту Закону, і в цілому формально відповідає принципам Директиви 2004/18 ЄС Європейського Парламенту й Ради «Про координацію порядку надання державних контрактів на виконання робіт, поставку товарів і надання послуг» від 31 березня 2004 року, а також принципам Угоди ВТО про державні закупівлі, до якої Україна прийняла зобов’язання приєднатись. Залишається питання: наскільки норми законопроекту №2263-1 дозволяють забезпечити цю мету?

7. Проблема виникає з п.16 статті 1 проекту закону №2263-1. • Проект закону визначив пов'язаних (афілійованих) осіб у такий спосіб: • «... • 16) пов’язана особа — особа, що відповідає будь-якій з таких ознак: • юридична особа, яка здійснює контроль за учасником або контролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з таким учасником; • фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль за учасником; • посадова особа учасника, уповноважена здійснювати від імені учасника юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої посадової особи. • ...»

8. Визначення «пов'язаних осіб» тільки з боку учасників створює певну однобокість, неявно допускаючи конфлікт інтересів через відсутність у нормах, що стосуються «пов'язаних осіб», – сторони замовника. Певним підтвердженням цієї небезпеки є той факт, що термін «пов'язана особа» зустрічається далі по тексту проекту Закону тільки один раз, а саме - у статті 18: «Стаття 18.Відхилення тендерних (кваліфікаційних) пропозицій. 1.Замовник зобов’язаний відхилити тендерну (кваліфікаційну) пропозицію у разі, коли: … 4) учасник є пов’язаною особою; …» це дозволяє зробити висновок, що реальна спрямованість норм проекту Закону №2263-1 не забезпечує мінімізацію можливих зловживань з боку замовника. Ця ситуація дає підставу зробити висновок про певну невідповідність між нормами проекту Закону №2263-1 і Директиви 2004/18 ЄС (зокрема щодо відповідності нормам статей 73 й 74 Директиви 2004/18 ЄС).

9. Загальний контекст Директиви 2004/18 ЄС спрямовано на підвищення прозорості, зменшення ризику корупції й підвищення ефективності процедури державних закупівель. Проект Закону №2263-1 при детальному аналізі дозволяє зробити висновок про його спрямованість не на забезпечення прозорості й зменшення корупції, а навпаки – на збільшення неточностей і протиріч. Так, наприклад, стаття 9 визначає повноваження Комісії з питань розгляду скарг і моніторингу закупівель, яка, згідно законопроекту, повинна бути створена при Уповноваженому органі (Міністерстві економіки), а її організаційне й матеріально-технічне забезпечення роботи здійснює Уповноважений орган.

10. Згадані повноваження Комісії перераховані • в п.1 статті 9: • «... • здійснює розгляд скарг, поданих учасниками в порядку, передбаченому цим Законом; • подає Уповноваженому органу рекомендації щодо погод-ження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі у одного учасника; • розробляє та подає на затвердження Уповноваженому органу методики: • визначення суми збитків у разі недотримання вимог законодавства під час здійснення закупівель; • проведення розрахунку калькуляції ціни предмета закупівлі з урахуванням технічних та якісних характеристик товарів, робіт і послуг». • Це вичерпний перелік повноважень Комісії з питань розгляду скарг і моніторингу закупівель.

11. Але вже в п. 7 статті 11 (тобто всього через одну статтю проекту Закону) визначено, що: «Порушення порядку оприлюднення, передбаченого цим Законом, є підставою для визнання процедури закупівлі Комісією або судом недійсною». Це демонструє істотне розширення повноважень Комісії – дає їй можливість визнання процедури закупівлі недійсною. Такі повноваження можуть привести до переміщення ключових повноважень від Уповноваженого органа до Комісії (яка при цьому не несе відповідальності).

12. Все це дозволяє зробити висновок, що реальна спрямованість норм проекту Закону №2263-1 не забезпечує мінімізацію можливих зловживань з боку замовника. Ця ситуація дає підставу зробити висновок про певну невідповідність між нормами проекту Закону №2263-1 і Директиви 2004/18 ЄС (зокрема щодо відповідності нормам статей 73 й 74 Директиви 2004/18 ЄС). ПРОПОЗИЦІЇ: ВНЕСТИ ДО ТЕКСТУ ЗАКОНОПРОЕКТУ №2263-1 ЗМІНИ, ЯКІ ВИПРАВЛЯТЬ НЕДОЛІКИ