1 / 13

У курсі “ Об’єктно-орієнтоване програмування ” заплановані наступні роботи:

У курсі “ Об’єктно-орієнтоване програмування ” заплановані наступні роботи:. лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) – до 4 балів ; лабораторна робота №2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до 6 балів ;

rumer
Download Presentation

У курсі “ Об’єктно-орієнтоване програмування ” заплановані наступні роботи:

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. У курсі “Об’єктно-орієнтоване програмування”заплановані наступні роботи: лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) – до 4 балів; лабораторна робота №2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до 6 балів; лабораторна робота №3 (використання бітових операцій) – до 6 балів; лабораторна робота №4 (робота з структурованими типами мов С та С++ – масиви) – до 8 балів; лабораторна робота №5 (робота із структурами, файлами, потоками) – до 8 балів; лабораторна робота №6 (вивчення властивостей класів) – до 8 балів; лабораторна робота №7 (побудова і створення об’єктно-орієнтованого проекту) – до 10 балів; Всього в сумі до 50 балів.

  2. У кожному змістовному модуль враховуються також наступні складові: • контрольна робота (на семестр 2 контрольні роботи – в кінці 1-го та 2-го модулів) – по 5 балівкожна; • за затверджений звіт – кількістьбаліввходить у «вартість» лабораторної роботи. • Студенти, які не виконали план лабораторних робіт, мають оцінку 0 балів за відповідний змістовний модуль. • Студентам, які достроково виконали план лабораторних робіт першого змістовного модуля, відповідна надлишкова кількість балів зараховується до другого змістовного модуля і так далі. Терміни проведення модульних контролів: 1 модульний контроль – до 1 квітня 2011 року; 2 модульний контроль – до 30 квітня 2011 року; 3 модульний контроль – до 1 червня 2011 року.

  3. Література(основний список) • Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си. • Страуструп Б. Язык программирования С++. • Липпман Стенли Б., Лажойе Ж.Язык программирования С++. • Єфіменко С.В., Сугакова О.В.Програмування: мови С і С++. Методична розробка до лабораторних робіт. (бібліотека)

  4. Із історії мов С та С++ Автором мови С є Деніс Рітчі, який, працюючи в фірмі Bell Labs, в 1972 році розробив нову мову програмування та перший компілятор з неї. Вона стала результатом еволюційного розвитку мов B та BCPL, які використовувались для реалізацій операційних систем та мовних процесорів, завдяки своїм можливостям забезпечення ефективного інтерфейсу з апаратними засобами. Нова мова одержала назву в алфавітному порядку – С. Її основна відміна та безперечна перевага перед своїми попередницями – введення типів даних. В 1978 році була видана книжка Б. Кернігана та Д. Рітчі з повним описом мови, а в 1983 році був затверджений ANSI-стандарт мови С. Нові концепції теорії програмування, зокрема принципи об’єктно-орієнтованого програмування, вимагали створення об’єктно-орієнтованої мови програмування, яка була б спадкоємицею мови С. Такою мовою стала мова С++, розроблена Б. Страуструпом. Її перевага – сумісність з мовою С знизу. Тобто всі програми, написані мовою С, можуть виконуватись під управлінням компілятора С++. ANSI-стандарт мови С++ був прийнятим в 1998 році. (Для порівняння – початок розробок мови C# датується 1998 роком.)

  5. ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ (тобто мовні одиниці) МОВИ С діляться на: • ключові (зарезервовані) слова; • операції; • ідентифікатори; • обмежувачі (тобто розділові знаки, такі як: ( ) { } [ ] : ; , ); • константи. Відокремлюються один від одного коментарями, пробілами або деякими спеціальними символами, які належать до групи так званих "пробільних літер", наприклад, знаки табуляції чи початку нового рядка.

  6. КОНСТАНТИ (ЛІТЕРАЛИ) МОВ С та С++ бувають 4-х типів: • цілі; • дійсні; • символьні; • текстові (рядкові або стрінгові);

  7. Цілі константи задаються в десятковій, вісімковій або шістнадцятковій системах числення. • Десяткові константи складаються із десяткових цифр від 0 до 9:-1, 100, 1024. • Вісімкові константи складаються із вісімкових цифр від 0 до 7, причому перша цифра є нулем:010, 0177. • Шістнадцяткові константи починаються з цифри 0, за яким має йти символ Х або х, а потім одна або більше шістнадцяткових цифр (тобто цифри від 0 до 9 і латинські літери від A до F або від a до f), наприклад:0XFF, 0X10; 0x12b.

  8. Дійсніконстанти мають десяткову крапку або експоненційну частину, або те й інше, наприклад: 1.125, 1е–10, –1.5е+05.

  9. Символьна (інколи літерна) константа – цеодин символ у одинарних лапках, наприклад 'A' або '1'. Крім того, до символьних констант відносяться і так звані esc-послідовності, які зображуються двома символами, перший з яких знак \ (слеш), наприклад '\n', або '\\' – слеш; '\'' – одинарні лапки; '\"' – подвійні лапки. У вигляді escпослідовностей можуть зображуватись і безпосередньо коди символів: '\013' – це те саме, що '\v' – символ вертикальної табуляції. Особливу роль відіграє символ з нульовим кодом – '\0' (так звана null-літера)

  10. Текстова константа – це нуль або більше символів у подвійних лапках, наприклад "Text", "" або "0123456789". «Секрет» текстової константи полягає у тому, що компілятор завершує її null-літерою – для позначення її закінчення. Таким чином, "0" '0' та 0 – це абсолютно різні сутності, які до того ж для свого збереження вимагають різних об'ємів пам'яті (перша – текстова константа, займає 2 байти пам'яті, друга – символьна константа, займає 1 байт пам'яті, третя – просто ціла константа, яка вимагає стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)

  11. ОСНОВНІ СТАНДАРТНІ ТИПИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ (ANSI) Синтаксис визначення змінної: <тип> <список змінних>; або <тип> < змінна> = < початкове значення>;

  12. ОПЕРАЦІЇС/C++ Операції мов С та С++ діляться на : • арифметичні операції; • операції відношення; • логічні операції; • побітові операції; • операції присвоєння; • операції інкременту та декременту; • умовна операція.

  13. ПРІОРИТЕТ ОПЕРАЦІЙ

More Related