1 / 17

Походження назв хімічних елементів

Походження назв хімічних елементів. Роботу виконала у чениця 11 класу Дарієнко Анастасія. Гідроген. Назву елементу дав видатний вчений Антуан Лоран Лавуазье Назва походить від грецького ὕδωρ — вода та γενναω — народжую , що означає «той, що народжує воду» .

ronny
Download Presentation

Походження назв хімічних елементів

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Походження назв хімічних елементів Роботу виконала учениця 11 класу Дарієнко Анастасія

  2. Гідроген Назву елементу дав видатний вчений Антуан ЛоранЛавуазье Назва походить від грецького ὕδωρ — вода та γενναω — народжую , що означає «той, що народжує воду» . Українськаназва«водень» такожвідображаєвходженняелементу до складу води. Російськаназва«водород» — дослівний переклад латинськоїназвиhydrogenium. Гідроге́н (Н) — хімічнийелементзатомним номером 1, щоналежить до 1-ої групиперіодичноїсистемиелементів.

  3. Гелій Локк'єр дав геліюім'я, щовідображаєісторіюйоговідкриття (відгрец. Helios — сонце). ОскількиЛокк'єрвважав, щовиявленийелемент — метал, вінвикористовував в латинськійназвіелементузакінчення «ium» (відповідаєукраїнськомузакінченню «ій»), яке зазвичайуживається в назвіметалів. Таким чином, гелійзадовго до своговідкриття на Земліотримавім'я, яке закінченнямвідрізняєйоговідназврештиінертнихгазів. Ге́лій — хімічний елемент з атомним номером 2, який очолює групу інертних газів в періодичній таблиці.

  4. Літій Свою назвулітійотримав через те, щобуввиявлений в «каменях» грец. λίθος — камінь СучаснуназвубулозапропонованоБерцеліусом. Літійбуловідкрито 1817 року шведськимхімікомімінералогом Й. Арфведсоном. Спочатку в мінераліпеталіті а потім — у сподуменіі в лепідоліті МеталевийлітійвпершеотримавГемфріДеві 1818 року шляхом електролізу Лі́тій (Li) — хімічнийелемент, м’який, сріблясто-білий, найлегший метал. Належить до лужнихметалів. Хімічноактивний.

  5. Берилій Внаслідок солодкого смаку розчинних у воді сполук берилію елемент спочатку називали «гліцин», «гліциній»( від грец. glykys — солодкий). Сучасна назва походить від назви дорогоцінних каменів берилів (грец. beryllos), яке у свою чергу походить від назви міста Белур (Веллуру) в Південній Індії, неподалік Мадраса; з давніх часів в Індії були відомі родовища смарагдів. Бери́лій— хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9,01218. Має один стабільний ізотоп Ве. Густина 1844 кг/м³, t плавлення 1284 °C.

  6. Бор На початку XVII століття з бури було отримано речовину, яку пізніше стали називати борною кислотою. У 1808 році французькі хіміки Л. Ж. Гей-Люссак і Л. Тенар і англійський хімік Г. Деві, що запізнився на 9 днів, повідомили про відкриття елементу. Вони отримали його прожаренням борної кислоти з металевим калієм, який незадовго перед цим був відкритий Деві. Після отримання речовини французькі хіміки дали назву елементу бор, а Деві — борон (лат. Boron), останнє збереглося в англійській мові. Бор — хімічнийелемент. Символ В. Неметал. Темно-сірікристали. У природііснуєувиглядіборатів. Маєпонад 10 алотропнихмодифікацій

  7. Карбон Карбон як хімічнийелементбуввизнанийтільки в 1789 А.Лавуазье. Латинськуназву сarboneumкарбон отримаввід сarbo Назва Карбон рекомандована IUPAC, вуглець — традиційнаназва. Карбо́н (С) абовугле́ць — хімічнийелементзатомним номером 6

  8. Нітроген Назву Азот отримав від грец. ἀζωτος — позбавлений життя, (іншими мовами: лат. Nitrogenium — той, що породжує селітру; нім. Stickstoff — удушлива речовина) замість попередніх назв («флогістоване», «мефітичне» і «зіпсоване» повітря) запропонував у 1787 Антуан Лавуазьє, який на той час у складі групи інших французьких вчених розробляв принципи хімічної номенклатури Нітроге́н— хімічний елемент V групи періодичної системи з атомним порядковим номером 7 та атомною масою 14,008. Два атоми нітрогену, об'єднюючись складають молекулу хімічної речовини азоту..

  9. Оксиген Оксигеніум – той, що окиснює Відкриликисень в 1773 шведськийхімік К. В. Шеєлеінезалежновіднього в 1774 — англійськийвчений Джозеф Прістлі. ФранцузькийхімікАнтуанЛавуазьє дав елементуназвуі до 1777 року створив кисневутеоріюдихання, горінняіокиснення.. Оксиге́н (О) — хімічнийелементголовноїпідгрупи 6 групиперіодичноїсистемигрупизатомним номером 8, простимиречовинамиякогоє гази кисень та озон

  10. Флуор Назва «фтор» (від грец. φθόρος — руйнування), запропонована Андре Ампером в 1810 році, використовується лише в грецькій та східно-слов'янських мовах, а також у мовах, які запозичили цю назву з російської (наприклад, чуваська, таджицька чи монгольська). Фтор або флуо́р— хімічний елемент з атомним номером 9, галоген. Також назву «фтор» (флуор) має відповідна проста речовина, що є отруйним та хімічно-активним жовто-зеленим газом.

  11. Неон Назва походить від грец. νέος — новий і свідчить про радість дослідників, що виявили в повітрі, окрім аргону, інші інертні гази. Існує легенда, за якою назву новому елементу дав дванадцятирічний син Рамзая: побачивши незвичайне яскраво-червоне випромінювання речовини в трубці для проведення спектрального аналізу, він радісно закричав: «Новий! Новий!» Нео́н (Ne) — хімічнийелементізатомним номером 10, а такожйого проста речовина — прозорийінертний газ. Для неону характернечервонесвітіння при електричномурозряді, чимзумовленейоговикористання в рекламі.

  12. Натрій Натрій вперше був отриманий англійським хіміком ГемфріДеві в 1807 році електролізом твердого NaOH. Назва "натрій" походить від стародавнього слова, поширеного в Єгипті, у стародавніх греків (vixpov) і римлян. Воно зустрічається у Плінія (Nitron), в інших стародавніх авторів і відповідає давньоєврейській Нетер (neter). На́трій (Natrium, Na) — хімічний елемент з атомним номером 11, та відповідна проста речовина — лужний сріблясто-білий м'який метал, хімічно дуже активний, на повітрі швидко окиснюється.

  13. Магній У 1808 англійський хімік ГемфріДеві при електролізі злегка зволоженої білої магнезії з ртутним катодом отримав амальгаму нового металу , який виділив відгонкою ртуті і назвав магнезієм. З тих пір у всіх європейських мовах цей елемент називається magnesium і лише в східних слов'ян — магнієм: так його назвав Г.І. Гесс у своєму підручнику хімії, виданому в 1831 і що витримав сім видань. По цій книзі вчилися багато вітчизняних хіміків. Ма́гній – хімічний елемент. Символ Mg Відкритий Г. Деві у 1808 р. Упершеметалевиймагнійотриманий в 1829 р. французькимхіміком А. Бюссі

  14. Алюміній Назва елементу походить від назви сполуки, в якій був відкритий «алюм» Алюмі́ній (Al) — хімічний елемент III групи періодичної системи, його атомний номер 13, відносна атомна маса 26,9815.

  15. Силіцій У 1825 шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус дією металевого калію на фтористий кремній SiF4 отримав чистий елементарний кремній. Новому елементу було дано назву «силіцій» (від лат. silex — кремінь). Назва «кремній» введена в 1834 році російським хіміком Германом Івановичем Гессом.. Силі́цій (Si) – хімічний елемент з атомним номером 14, проста речовина якого, кремній, утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали з гранецентрованою кубічною ґраткою типу алмазу.

  16. Фосфор У 1669 р. німецький алхімік ГеннігБранд при нагріванні суміші білого піску і випаруваної сечі отримав речовину, що світилася в темряві, названу спочатку «холодним вогнем», а пізніше фосфором, від грец. φως-φορος — світлоносний. Фо́сфор (P) — хімічний елемент 15-ї групи (по застарілої класифікації — головної підгрупи п'ятої групи) третього періоду періодичної системи; неметал; має атомний номер 15

  17. Ось так виникли назви деяих хімічних елементів

More Related