Мінерали Закарпаття їх характеристика та місця знахідок

1. Мінерали Закарпаттяїх характеристика та місця знахідок Роботу виконав: учень 10 класу Ужгородської СШ№ 5

2. У цій презентації буде показано та розказано про мінерали Закарпаття та місця де їх знайшли, також будуть показані вироби з Закарпатського каменю, будуть показані фотографії зроблені переважно власноруч, було використано інформацію з спеціальних посібників та певну інформацію було використано з власних спостережень та досліджень. • Переважна кількість моїх досліджень велись в польових умовах, маршрути розроблювались за працею ураїнського мінералога Е. А. Лазаренка та інших мінералогів • Також буде показано колекцію мінералів Закарпаття, яку я збирав протягом 5-ох років.

3. Що таке мінерали? • Мінерал – це природна речовина, що утворилася під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті. • У вузькому значенні, мінерал — природна хімічна сполука кристалічної будови, що утворюється внаслідок прояву геологічного процесу. • До мінералів належать тверді тіла кристалічної будови, що мають природне походження та характеризуються однорідною структурою і певним хімічним складом. • Кожен мінерал має свої властивості такі як, твердість, злам, спайність, колір, блиск, густину, прозорість та риску.

4. Твердість • Твердість -властивістьматеріалуопиратисяпроникненню до ньогоіншого, твердішоготіла. У мінералогії найчастіше використовується шкала Мосса. Ця шкала має 10-ти бальну с-му: • Тальк • Гіпс • Кальцит • Флюорит • Апатит • Польовий шпат • Кварц • Топаз • Корунд • Алмаз Коженнаступниймінералздатнийпошкодитипопередній.

5. Колір, блиск, риска та прозорість відносяться до оптичних властивостей мінералу. • Спайність — здатність мінералу розколюватися по певних кристалографічних напрямах з утворенням гладких паралельних поверхонь, званих площинами спайності. Розрізняють спайності: досконала середня та недосконала. Кожен мінерал має певну кількість напрямів спайності від одного до шести. • Злам - одна з фізичних властивостей мінералу. Злам мінералу виникає внаслідок розламування мінералу і характеризує поверхню розколу, який пройшов не по спайності. Розрізняють злам рівний, східчастий, нерівний, скалковий, раковистий.

6. Вироби з Закарпатського каменю. Шар та кабошон з Оріховськогоунгвариту виготовлені у Кривому Розі. Шліфований зріз баритової конкреції

7. Полірований унгварит, знайдений в с. Оріховиця. Ліпарит (кисла лава), полірований зріз, Анталовецька Поляна.

8. Арагоніт знайдений на околицях Ужгорода, та згодом оброблений мною. Унгварит (кабошон) знайдений на околицях Ужгорода також моя робота.

9. Перелік та характеристика мінералів АнтимонітSb2S3 – трисульфід стибіюланцюжкової будови. Сингонія ромбічна. Кристали стовпчасті або голчасті. Густина 4,51-4,66 г/см2. Колір та риска свинцевосірі. Твердість 2-2.5. Блиск металічний. Цей мінерал являє собою руду стибію..

10. Барит BaSO4 – сульфат барію. Сингонія ромбічна. Кристали пластинчасті, голчасті, видовжено-призматичні Твердість 3.5-3.75. Густина 4.5 г/см2. Блиск скляний. Прозорість: прозорий до непрозорого залежно від включень. Колір різноманітний, колір риски білий.

11. Біотит К(Mg, Fe)3 (ОН, F)а [AlSi3О10] – мінерал класу силікатів. Сингонія частіше моноклінна. Густина 3,02-3,12.  Твердість  2-3,5. Блиск скляний. Колір від жовтого, бурого до чорного іноді зелено бурого

12. Галеніт PbS – сульфід свинцю (ІІ). Сингонія кубічна. Колір свинцевосірий. Риска – сірувато-чорна. Спайність - досконала по кубу.  Блиск металічний. Непрозорий. Густина 7,4-7,6.  Твердість 2-3.

13. Альмандин Fe2(3)+Al2[SiO4]3 – це різновид гранату: залізисто-алюмінієвий  силікат  острівної будови. Сингонія кубічна. Спайність відсутня. Забарвлення фіолетово-червоне, вишнево червоне, рідше темно-коричневе. Колір риски білий. Густина  3,8-4,3. Твердість 7,0-7,5.

14. Кальцит CaCO3 - породотвірний  мінерал,  карбонат  кальцію острівної будови, клас карбонатів. Сингонія тригональна. Блиск скляний. Від непрозорого до прозорого. Твердість 3-3.5. форма агрегатів дуже різноманітна.

15. Кварц SiO2 - діоксид кремнію, може вміщувати безліч домішок іонів металу, що надає йому різні кольори, кварц без домішок: безбарвний і прозорий, його називають гірським кришталем. Сингонія тригональна. Твердість 7. Прозорий до напівпрозорого. Блиск скляний. Колір риски білий. Походження гідротермальне.

16. Сфалерит ZnS - природний сульфід цинку. Головний рудний мінерал цинку. Сингонія кубічна. Твердість 3.5-4. Блиск алмазний. Прозорий просвічує. Колір риски від білого до коричневого. Колір чистих кристалів сфалериту найчастіше ясно коричневий до чорного. Густина 3,5-4,2.

17. Лепідокрокіт FeOOH- слюдка рубінова, мінерал класу гідроксидів, одноосновний оксид заліза шаруватої будови. Сингонія  ромбічна..  Кристали  пластинчасті, тонко-лускуваті, волокнисті. Густина 3,84-4,1. Твердість 4,0-5,5. Колір рубіново-червоний до коричневого, іноді з фіолетовим відтінком. Блиск алмазний. Риска оранжева або цеглясто-червона.

18. Гіаліт Мінерал  класу силікатів, прозорий різновид опалу. Зустрічається у вигляді кірок і натічних мас. Аморфний  мінерал . Типовий твердий гідрогель, утворений з аморфізованої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води  Спайність  відсутня.  Густина  1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, голубий та ін. Блиск скляний. Крихкий.

19. Халькопірит CuFeS2– назва говорить про подібність до піриту, колір золотисто-жовтий, латунно-жовтий, часто з райдужною побіжалістю. Риска зеленувато-чорна.  Блиск  металічний.  Твердість 3,5—4. Густина 4,1-4,4. Походження гідротермальне

20. Унгварит SiO2+H2O – мінерал класу силікатів, є різновидом опалу, забарвлення зумовлене домішками нонтроніту або лімоніту, колір варіюється від яскраво зеленого до буро-коричневого, також зустрічаються безбарвні та жовті агрегати. Твердість 5.5-6. Густина 2.26. Колір риски білий.

21. Мармарошський діамант SiO2 – це водяно чисті кристали кварцу, кристалографічний різновид гірського кришталю. Ці кристали абсолютно чисті, що надає їм неймовірного блиску, вони зазвичай безбарвні, але рідко попадаються темного кольору, так би мовити димчасті. В народі їх ще називають Грагоміди. Вони гідротермального походження хімічні та фізичні властивості ті ж самі що і у кварцу.

22. Карпатит С32Н17О за Є.Лазаренком або С24Н12 за К.Фреєм. Сингонія моноклінна. Структура: голчастий і волокнистий. Густина 1,4. Колір світло-жовтий. Риска світло-жовта. Блиск в агрегатах шовковистий. Вперше знайдений у Закарпатті.

23. Агат тонко-смугастий різновид  халцедону зі смугастою або плямистою текстурою, часом з декоративними включеннями і концентрично-зональною або плоско-паралельною будовою. Спайність відсутня. Смужки можуть бути різних кольорів та відтінків, від світло-рожевих до сургучно-коричневих. Має шаруватий чи хмароподібний розподіл забарвлення, складається з оксиду  кремнію, (SiO2). Для агату характерні раковистий злам, восковий блиск, висока в'язкість і придатність до ідеальної поліровки. На фото агат знайдений в Мужієві.

24. Верліт Bi3 Te2 – колір свинцево-блакитний, риска сіра, прозорий до напів прозорого, твердість 1.5-2.2. Густина 8.53. Блиск металічний, спайність досконала. На фото Верлітзнайдений в Кольчині. Поле зору 3 см.

25. Флюорит CaF - забарвлення буває найрізноманітнішим: найхарактерніша фіолетова і зелена, рідше — блакитна, жовта, часто перемежаються зелені і фіолетові смуги. Оптичний флюорит безбарвний. Блиск скляний. Просвічує або прозорий, темні різновиди просвічують, рідше не прозорі. Твердість 4, густина 3,2. Крихкий. Спайність досконала по  октаедру. Сингонія  кубічна. Форма  кристалів  —  куби  або октаедри.

26. Благородний опал SiO 2 n H 2O (гідрат діоксиду кремнію) широко використовуеться в ювелірнійсправі. Благородний опалвідрізняється гарною гроюкольорів. Забарвлення, здебільшого, молочно-білаабожовтувата, блакитна і навітьчорна. Просвічуєабонапівпрозорий. Відноситься до  коштовнихкаменів.

27. Фотографії з місць пошуку Старий закритий кар’єр, с. Кольчино, тут було знайдено біотит, лепідокрокіт та верліт.

28. Діючий кар’єр в с. Кольчино, нажаль ми не змогли його обстежити так як ми прийшли того дня в робочий день.

29. Виходи базальтових стовпів на околицях с. Колчина, нажаль місцеві мешканці їх ламають для бруківки, так як вони мають цікаву здатність розколюватись по кубу.

30. Мужієвський поліметалічний рудник, надзичайно багате мінералами місце, тут було знайдено аметист, друзи кварцу, галеніт, сфалерит, барит, пірит, халько- та арсенопірит, флюорит та деякі туфи з цікавими вкрапленнями.

31. Каолінова шахта трохи вище поліметалевого рудника, тут видобувають дуже чистий каолін, який використовується в порцеляновому виробництві. Фото зроблене моїми колегами.

32. Знахідки у Новоселицькому вапняковому кар’єрі, вони були за великі аби принести їх додому, перше фото амоніти в породі, друге фото кальцит на вапняковій скелі.

33. Околиці села Н. Ворота, верхня частина р. Латориці, тут ми шукали мармарошські діаманти, їх можна шукати двома способами, ми вибрали пошук в породі, тому що там вони неушкоджені.

34. Дякую за увагу!