Стаття 2. Право на життя

2. 1. Право кожного на життяохороняється законом. Нікого не може бути умиснопозбавленожиттяінакшеніж на виконання смертного вироку суду, винесеногопіслявизнанняйоговинним у вчиненнізлочину, за який закон передбачаєтакепокарання. 2. Позбавленняжиття не розглядається як таке, щовчинене на порушенняцієїстатті, якщовоно є наслідкомвиключнонеобхідногозастосуваннясили: a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства; b) для здійснення законного арештуабо для запобіганнявтечі особи, яку законно тримаютьпідвартою; c) при вчиненніправомірнихдій для придушеннязаворушенняабоповстання. Стаття 2. Право на життя

3. Ключовірішення Суду (1): • Мак-Канн та іншіпротиСполученогоКоролівствавід 27 вересня 1995 р. • БекерпротиТуреччинивід 24 березня 2009 р. • МойсієвпротиПольщівід 24 березня 2009 р. • ХорозпротиТуреччинивід 31 березня 2009 р. • ОпузпротиТуреччинивід 9 червня 2009 р. • Джуліані та ГаджіопротиІталіївід 25 серпня 2009 р. • КолевипротиБолгаріївід 5 листопада 2009 р. • КалендерпротиТуреччинивід 15 грудня 2009 р. • Велчя та Мазаре протиРумуніївід 1 грудня 2009 р. • Майорано та іншіпротиІталіївід 15 грудня 2009 р. • Бранко Томашич й іншіпротиХорватіївід 15 січня 2009 р. • Медова протиРосіївід 15 січня 2009 р. Стаття 2. Право на життя

4. Ключовірішення Суду (2): • Шиліх проти Словенії від 9 квітня 2009 р. • Варнава та інші проти Туреччини від 18 вересня 2009 р. • Агаче та інші проти Румунії від 20 жовтня 2009 р. • МікаїлМаммадов проти Азербайджану від 17 грудня 2009 р. • Шандру та інші проти Румунії від 8 грудня 2009 р. • Онериїлдиз проти Туреччини від 30 листопада 2004 р. • Гонгадзе проти України від 8 листопада 2005 р. • Сергій Шевченко проти України від 4 квітня 2006 р. • Муравська проти України від 13 листопада 2008 р. • Хайло проти України від 13 листопада 2008 р. • Кац проти України від 18 грудня 2009 р. • Дудник проти України від 10 березня 2010 р. Стаття 2. Право на життя

5. Повнітекстизазначених рішеньЄвропейського суду з прав людиниукраїнськоюмовоюдоступні в Інтернеті за наступними адресами: • http://aau.edu.ua/static/pdf/art2_judg1.pdf • http://aau.edu.ua/static/pdf/art2_judg2.pdf Стаття 2. Право на життя

6. 1. Коженмає право на свободу та особистунедоторканність. Нікого не може бути позбавленосвободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: a) законнеув’язнення особи післязасудженняїїкомпетентним судом;8 9 b) законнийарештабозатримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпеченнявиконання будь-якогообов’язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затриманнянеповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосуваннянаглядовихзаходіввиховного характеру абозаконнезатриманнянеповнолітнього з метою допровадженняйого до компетентного органу; e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законнийарештабозатримання особи з метою запобіганняїїнедозволеномув’їзду в країнучи особи, щодоякоїпровадиться процедура депортаціїабоекстрадиції. Стаття 5. Право на свободу та особистунедоторканність

7. 2. Кожен, кого заарештовано, має бути негайнопоінформованийзрозумілою для ньогомовою про підставийогоарешту і про будь-яке обвинувачення, висунутепротинього. 3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту “c” пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання. 4. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним. 5. Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування. Стаття 5. Право на свободу та особистунедоторканність

8. Перелік ключових рішень Європейського суду зі ст.5 Конвенції доступний в Інтернеті за наступнимпосиланням: • http://aau.edu.ua/static/pdf/art5_judg-list.pdf Огляд практики Європейського суду зі ст.5 Конвенції доступний за наступноюадресою: • http://aau.edu.ua/static/pdf/art5_comm.pdf Стаття 5. Право на свободу та особистунедоторканність