1 / 20

Інспірації та практика

Інспірації та практика. Ярослав Редьква. Досвід польсько-української співпраці в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. к.філол.н., доц.,. заступник декана філологічного факультету з наукової роботи,. директор Центру славістичних студій. ІV конференція

lauren
Download Presentation

Інспірації та практика

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Інспірації та практика Ярослав Редьква Досвід польсько-української співпраці в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича к.філол.н., доц., заступникдекана філологічного факультету з наукової роботи, директор Центру славістичних студій ІV конференція випускників польських освітніх, наукових та художніх стипендійних програм Львів, 26-27 листопада 2010 року

  2. Українсько-польська співпраця в ЧНУ • Активізація наукової та освітньої діяльності ЧНУ з провідними вузами європейських країн намітилася в останні 10 років. • Чільне місце посідають вищі навчальні заклади Польщі, з якими університет має 18 угод про наукове та науково-дидактичне співробітництво. • Повнокровна й повномасштабна реалізація міжвузівських домовленостей проходить у рамках виконання конкретних щорічних робочих програм. А реалізація останніх якраз і є свідченням продуктивної роботи на ниві науки й освіти. До того ж, ефективність міжнародної співпраці визначається безпосередніми контактами.

  3. Українсько-польська співпраця на офіційному рівні • Університет «Краківська політехніка» (м. Краків), • Педагогічний університет імені Едукації Народової (м. Краків), • Яґеллонський університет (м. Краків), • Жешівський університет (м. Жешів), • Люблінський католицький університет імені Яна-Павла II (м. Люблін). • Офіційні поїздки до польських партнерів. Так от, нещодавно наші науковці повернулися з поїздки до Польщі, під час якої вони відвідали одразу п’ять провідних польських вишів:

  4. Університет “Краківська політехніка” • Цей технічний вуз вважається одним із найпотужніших у Польщі. Під час зустрічі з ректором, проф. Казиміром Фуртаком, та проректором із міжнародних зв’язків, проф. Даріушем Богдалем було досягнуто згоди на підготовку в магістратурі спеціаліста для нашого архітектурного факультету. Польські колеги запросили також із короткотерміновим циклом лекцій наших спеціалістів-біотехнололгів. • Свідченням плідної співпраці між ЧНУ й Краківською політехнікою є поїздка завідувача кафедри аналітичної хімії, проф. І.М. Кобаси та доц. цієї ж кафедри А.Г.Волощука на науковий семінар, який проходив 3 – 6 березня на базі Краківської політехніки. За словами Ігоря Михайловича, така робота проводиться ще починаючи з 2005 року: «Предметом нашого дослідження є вулканічні туфи, які є сорбентами для виготовлення екологічно чистих продуктів. Мова йде про корозійностійкий та атмосферостійкий компонент для фарб природнього походження. • Другий напрямок – це отримання високоефективних сорбентів для захоронення шкідливих радіоактивних відходів, спалювання агресивних відходів тощо. Важливо, що такі дослідження мають вихід у практичну реалізацію та промислове виробництво. Польські колеги виконують матеріалознавчі дослідження, а у нас на кафедрі – проводяться хімічні. Тож сподіваюся на плідну співпрацю. Щодо планів на майбутнє, то ми плануємо до липня 2010 року подати спільний ЧНУ і Краківської політехніки грант»

  5. Педагогічний університет імені Комісії Едукації Народової • Зустріч у Педагогічному університеті імені Комісії Едукації Народової. Тут, окрім ректора, проф. Міхала Сліви, проректора з накової роботи та міжнародних зв’язків, проф. Тадеуша Будревіча, начальника відділу міжнародних зв’язків Януша Калужного, були присутніми: директор Інституту польської філології, проф. Пьотр Борек та керівництво географічного факультету. • Між філологічним факультетом ЧНУ та Інститутом польської філології було підписано щорічну робочу програму. • Географи домовилися про цільове навчання в аспірантурі із виплатою стипендії Міністерства освіти Польщі для асистента кафедри географії та менеджменту туризму георгафічного факультету ЧНУ. • Наслідком переговорів була поїздка до цього вузу 23 березня (згідно з домовленістю між ректорами) декана факультету педагогіки, психології та соціальної роботи, проф. Ігоря Зварича, який мав продуктивну зустріч зі своїм колегою – деканом педагогічного факультету, проф. Іренеушем Кавецьким. • Керівники факультетів обговорили спільні проекти в сфері дошкільної та соціальної педагогіки.

  6. Яґеллонський університет • Співпраця між ЧНУ та одним із найстаріших вузів Європи – Яґеллонським університетом – триває за багатьма напрямками: філологічним, біологічним (ботанічним), фізичним. • Найбільше напрацювань тут у філологів. І це зрозуміло, адже в Інституті східнослов’янської філології Ягеллонського університету кафедрою україністики керує проф. Адам Фаловський – почесний доктор нашого університету. Неухильно виконуючи щорічні робочі програми, філологи постійно проводять спільні конференції; студенти-україністи проходять щорічну мовно-культурну практику як у Кракові, так і в Чернівцях; викладачі читають курси відкритих лекцій і деякі з них працюють на постійній основі. • Стосовно ґрунтознавців та ботаніків, то вони мають широке поле для діяльності на теренах Українських Карпат (Чивчинські гори, українсько-польські ґрунти). • 22 лютого – важливий день в історії обох університетів. Саме цього дня, зважаючи на особливо продуктивну співпрацю, ректор ЧНУ Степан Мельничук та ректор Яґеллонського університету Кароль Мусьол у залі сенату в урочистій атмосфері підписали нову Угоду про співпробітництво на 5 років (зауважимо, що попередня тривала 3 роки).

  7. Жешівський університет • Зустріч із черговим партнером – Жешівським університетом – розпочалася з офіційної вечері з проректором із міжнародних зв’язків, проф. Александром Бобко. Останній, до речі, відвідав наш університет 15-17 червня 2010 р. із циклом відкритих лекцій на філологічному та філософсько-теологічному факультетах. • Зустріч ректора Жешівського університетуСтаніслава Уліаша та декана економічного факультету, проф. Ґжеґожа Слюсара (останній поділився досвідом отримання студентами Жешівського університету подвійного диплома – польського та англійського). • Ректор ЖУ висловив готовність відкриття україністичних студій у своєму вузі із залученням фахівців із ЧНУ. • 6 студентів нашого університету матимуть можливість навчатися у цьогорічній мовно-культурній літній школі, організованій нашим університетом-партнером.

  8. Люблінський католицький університет імені Яна-Павла II • Офіційна й робоча зустріч у Люблінському католицькому університеті імені Яна-Павла II. Ініціатором започаткування співпраці з цим польським вузом став проф. Юрій Іванович Макар, який зацікавив ректора наявністю великої кількості наукових лабораторій (аж 128!) – фізичних, хімічних, біологічних –, обладнаних за останнім словом науки і техніки. Степан Васильович – як людина практична, дієва й конкретна – відразу вдався до їхнього обходу разом із провідними науковцями ЛКУ, які люб’язно розповіли про можливості свого обладнання. • Реалізовано домовленість про поїздку з 13 до 21 квітня цього року двох фахівців у галузі біотехнології, а саме: доцента кафедри фізичної хімії та екології хімічних виробництв Б.В. Скіпа і доцента кафедри біохімії І.О. Шмаракова, на чолі з проректором із наукової роботи проф. О.Г.Ушенком з метою ознайомлення та вивчення можливостей сучасних приладів, якими оснащені лабораторії Люблінського католицького університету (для прикладу: один тільки спетрофотометр коштує мільйон(!) євро).

  9. Люблінський католицький університет імені Яна-Павла II • Можливість надання маґістрам ЧНУ виконати експериментальну частину своїх випускних праць на базі Люблінського католицького університету. • Перспектива відкриття літньої школи на базі Люблінського католицького університету з участю студентів Чернівецького національного університету.

  10. Полоністичні студії в ЧНУ • Полоністичні студії в університеті мають більш ніж тридцятип’ятилітню історію. • Викладання польської мови – як другої слов’янської – на філологічному факультеті (українському та російському відділеннях) започаткували й надалі проводили: проф. Д.Бучко (фундатор), доц. Ю.Скиба, доц. Т.Сорвілова, проф. М.Скаб, проф. Н.Бабич, доц. Я.Редьква, асист. І.Грималовський. • Окрім базових знань граматики польської мови, студенти в рамках курсу «Лінгвокраїнознавство» (викладає доц. Т.Свердан) мають можливість ознайомитися з основними віхами історії та культури польського народу.

  11. Полоністичні студії в ЧНУ • Вивчення польської мови забезпечується навчальними посібниками та методичними рекомендаціями, виданими силами викладачів університету (напр.: Я. Редьква. Польська мова. Морфологія (Język Polski. Morfologia). – Чернівці, 2000; Методичні рекомендації і контрольні завдання до курсу “Польська мова” / Бабич Н.Д., Бучко Д.Г., Скаб М.С./ – Чернівці, 1993. – 72с.; Польська мова: Навчальний посібник / Бабич Н.Д., Бучко Д.Г., Скаб М.С., Чеховський І.Г. / Чернівці, 1998. – 72с.; Олег Слюсар. Польська мова: Навчальний посібник. – Чернівці, 2009. – 302 с.). • Для польської меншини Буковини видано підручники з української мови для шкіл із польською мовою навчання: Лук’янюк К.М. Скаб М.С. Українська мова: Підручник для 7 класу шкіл з польською мовою навчання. – Львів: Світ, 2000. – 148 с.; Джука К.Г., Лук’янюк К.М., Скаб М.С. Українська мова: Підручник для 6 класу шкіл з польською мовою навчання. – Львів: Світ, 2001. – 168 с.

  12. Співпраця з Центром польської мови і культури в світіЯґеллонського університетута Інститутом Адама Міцкевича • Результатом співпраці з Центром польської мови і культури в світі Яґеллонського університету (Керівник Центру – проф. Владисав Мьодунка) та Інститутом Адама Міцкевича (Директор – Збіґнєв Кєлінський) є безкоштовне забезпечення кафедр, де ведеться викладання польської мови, новою навчально-методичною та художньою літературою.

  13. Навчання студентів ЧНУ в Літніх школах польської мови та культури • Завдяки партнерським зв’язкам із польськими університетами студенти щороку мають можливість вдосконалювати свої знання польської мови в літніх школах • Жешівського університету (м. Жешів), • Університету імені Марії Кюрі-Склодовської, • Люблінського католицького університету імені Йоанна-Павла II (м. Люблін). • Обов’язковим елементом у курсі польської мови є тижневі мовно-навчальні практики чернівецьких студентів у Польщі: • Варшавський університет, • Яґеллонський університет, • Жешівський університет, • Вармінсько-Мазурський університет, • Поморська Академія в Слупську.

  14. Співпраця з Посольством Польщі в Україні та консульствами в Києві та Львові • Посольство Польщі в Україні щорічно запрошує чотирьох студентів нашого університету за квотою Міністерства освіти Польщі для участі в трьохтижневій Літній школі польської мови та культури, яка почергово проводиться на базі одного з польських вузів. • Співпраця з посольством та консульствами Польщі є досить тісною та продуктивною. Свідченням цього є виданий Посольством Республіки Польща Довідник українсько-польської співпраці у гуманітарній сфері «Мости», в якому досить ґрунтовно представлена університетська співпраця ЧНУ з польськими вузами та громадськими й культурно-освітніми організаціями Польщі. • Консульства Польщі в Києві та Львові допомагають студентам, викладачам і науковим співробітникам ЧНУ отримувати багаторазові безкоштовні візи для проведення наукових доліджень, роботи в бібліотеках, організації культурно-просвітницьких заходів.

  15. МОСТИДовідник українсько-польської співпраці у гуманітарній сфері

  16. Буковинська лінгвістична асоціаціятаЦентр славістичних студій • Студенти, які зацікавлені поглиблено вивчати польську мову, мають можливість відвідувати заняття, організовані Буковинською лінгвістичною асоціацією та Центром славістичних студій при ЧНУ (Керівник – Я.Редьква). • Сертифікат, який вони отримують, засвідчує рівень володіння польською мовою та дає навички викладання польської мови як іноземної.

  17. Діяльність науковців ЧНУ в сфері полоністичних (лінгвістичних, літературознавчих і політологічних) студій (I) • Багатогранними є наукові зв’язки викладачів у сфері полоністичних лінгвістичних і літературознавчих студій. Свідченням цього є видана за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні та з нагоди ювілею кафедри полоністики КНУ книга проф., член.кор. НАН України Ростислава Радишевського “Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки. Київські полоністичні студії” (К., 2010. – Т.XVII. – 620 c.), в якій є розділ під назвою “Полоністика в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича”. • Співпраця з провідними лінгвістами-ономастами Інституту польської мови Польської академії наук в сфері дослідження ономастики України та Польщі в руслі етнокультурних та етнолінгвістичних зв’язків українського та польського народів; робота над докторською дисертацією «Ойконімія старожитніх Львівської та Галицької земель Руського воєводства», що проводиться на основі архівних джерел, значна частина яких знаходиться в Кракові (доц. Я.П.Редьква) • Одним із осередків, де представлена полоністична проблематика політологічно-соціологічного характеру, є Центр«Східна школа польських студій імені Антона Кохановського», яким керує доцент кафедри міжнародних відносин та одночасно Голова Обласного товариства польської культури імені АдамаМіцкевича – В.Є.Струтинський. • Вивчення українсько-польських фразеологічних паралелей як із погляду етнології (українські народні пісні), ментальності, полікультурності, так і на матеріалі буковинських говірок польського розмовного мовлення (проф. Н.Д.Бабич). • Славістичні наукові розідки зосереджені довкола спільного та відміного в комунікаційній поведінці українців та поляків, тлумачення елементів предметної частини змісту апеляції, апеляційних складників мовленнєвої поведінки українськими та польськими граматистами; буковинської (у т.ч. польської) полікультурності; викладання української мови як іноземної для поляків (проф. М.С.Скаб). • Вивченнятипологічних аспектів (універсального та специфічного) в синтаксисі української та польської мов; національна мовна картина світу засобами синтаксису (Проф. Н.В. Гуйванюк).

  18. Діяльність науковців ЧНУ в сфері полоністичних (лінгвістичних, літературознавчих і політологчних) студій (II) • Соціолінгвістичні аспекти українсько-польських зв’язків (Проф. Л.О.Ткач). • Вплив Марії Конопніцької на версифікацію західноукраїнських поетів кінця XIX століття; відтворення польської силабіки в перекладах Івана Франка та Лесі Українки; віршування Тимка Падури (проф. Б.І.Бунчук). • Взаємозв’язки Осипа Маковея з польською літературою (доц. О.О.Попович). • Українсько-польські літературні зв’язки на Буковині, (проф. Б.І.Мельничук). • Суттєво доповнює українсько-польську співпрацю ЧНУ проведення спільних наукових конференцій. Наприклад, одним із останніх таких заходів, було проведення конференції «Роль Степана Смаль-Стоцького в європейській славістиці» (23-24 квітня 2009 року), організованої Кафедрою україністики Інституту східнослов’янської філології Яґеллонського університету та філологічним факультетом ЧНУ. І це зрозуміло, адже в Інституті східнослов’янської філології Ягеллонського університету кафедрою україністики керує проф. Адам Фаловський – почесний доктор нашого університету. • 12-13 травня 2010 року Я.П.Редьква на запрошення Інституту польської філології Жешівського університету брав участь у Конференції університетських полоністик.

  19. Стипендії Польського уряду для молодих науковців Program Stypendialny Rządu RP dla Młodych Naukowców • Науковці-гуманітарії (маґістри, аспіранти, викладачі) ЧНУ за підтримки “Центру славістичних студій” та в співпраці з Центром «Студії Східної Європи Варшавського університету» та «Консорціуму Варшавського університету та університетів України». отримують стипендії Польського уряду для молодих науковців (“Program Stypendialny Rządu RP dla Młodych Naukowców”): І.Стрілець, О.Гаврилащук, О.Слюсар, Х.Венгринюк, М.Федорюк.

  20. Наукова стипендія“Kasa im. Józefa Mianowskiego” спільно з “Fundacją na Rzecz Nauki Polskiej” • Ярослав Редьква тричі (1997, 1999, 2001) був стипендіатом “Stypendium Kasy Mianowskiego”, а такожвідвідував семінари й тренінги“Międzynarodowej Szkoły Humanistycznej Ośrodka Badań nad tradycją antyczną”(1999 / 2000). • Наталія Колесник у 2003 році проводила наукові дослідження за підтримки “Stypendium Kasy Mianowskiego”, а в 2001 році брала участь у кількатижневому семінарі “Międzynarodowej Szkoły Humanistycznej Ośrodka Badań nad tradycją antyczną”

More Related