slide1
Download
Skip this Video
Download Presentation
ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА

Loading in 2 Seconds...

play fullscreen
1 / 58

ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА - PowerPoint PPT Presentation


  • 194 Views
  • Uploaded on

ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА. Лазер-Паньків Олеся Василівна pinax.com.ua. ПІДРУЧНИКИ. Основна: Звонська Л.Л . Давньогрецька мова. – К., 1997. – 589 с.; 2007. – 711 с .

loader
I am the owner, or an agent authorized to act on behalf of the owner, of the copyrighted work described.
capcha
Download Presentation

PowerPoint Slideshow about ' ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА' - jolene-dyer


An Image/Link below is provided (as is) to download presentation

Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author.While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server.


- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - E N D - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Presentation Transcript
slide1

ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА

Лазер-Паньків Олеся Василівна

pinax.com.ua

slide2
ПІДРУЧНИКИ

Основна:

  • ЗвонськаЛ.Л. Давньогрецька мова. – К., 1997. – 589 с.; 2007. – 711 с.
  • Лазер-Паньків О. В., Кощій О. М. Давньогрецька мова в таблицях: Фонетика. Морфологія: Навчальний посібник. – Надвірна: ЗАТ “Надвірнянська друкарня”, 2010. – 332 с.

Додаткова:

  • Звонська-ДенисюкЛ.Л. Грецька мова Нового Завіту. – К.: Українське біблійнетовариство, 2000. – 286 с.
  • КозаржевскийА.Ч. Учебникдревнегреческогоязыка. – М., Греко-латинскийкабинет Ю.А.Шичалина. – 1998. – 334с.
  • ОліщукР. Грецька мова. Синтаксис. – Львів, 1996. – 273с.
  • Славятинская М.Н. Учебник древнегреческого языка. – М.: Филоматис, 2003. – 622 с.
  • Соболевский С.И. Древнегреческий язык. – СПб: Алетейя, 2000. – 614 с.
slide3
СЛОВНИКИ
  • ВейсманА.Д. Греческо-русскийсловарь. – М., 1991.
  • Дворецкий И.Х.Древнегреческо-русский словарь: В 2 т. – М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1958. – 1904 с. + електронна версія.
  • Добрянский Ф. Словарь особенностей греческих диалектов дорического, эолийского, ионического и аттического. – Вильна: Типография О. С. Блюмовича, 1879. – 124 с.
slide4

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  • Buck C. D. The Greek Dialects. – Chicago: The University of Chicago Press, 1973. – 373 p.
  • Goodwin W. W. A GreekGrammar. – Boston: Ginn & Company, 1900. – 451p.
  • Hoffman O. Die GriechischenDialekte in ihremhistorischenZusammenhange. – B. 3: Der ionischeDialekt. – Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 1898. – 646 p.
  • Smith W. A first Greek course. – London: John Murray, 1909. – 208 p.
  • Smyth H. W. A GreekGrammarforcolleges. – N. Y.; Boston; Cincinnati; Atlanta; Chicago: American Book Company, 1918.
  • Гринбаум Н.С. Ранниеформылитературногоязыка (древнегреческий). – Л., 1984.
  • Звонська Л.Л. Історія грецької мови. – К.: Видавничий центр Київськогонаціональноголінгвістичногоуніверситету, 2005.
  • Книга для чтения по древнегреческомуязыку. – М., 1999. – 298с.
  • Светнам Дж.Вступ до грецькоїмови Нового Завіту: Морфологія. – Львів: ВидавництвоЛьвівськоїбогословськоїакадемії, 1995. – 400 с.
  • Славятинская М.Н. Учебное пособие по древнегреческому языку: Культурно-исторический аспект. – М.: Издательство московского университета, 1988. – 240 с.
  • Смагина Е.Б. История греческого языка: Место и особенности языка Нового Завета // Мейчен Дж. Г. Учебник греческого языка Нового Завета. – М.: Российское библейское общество, 1994. – С. 199‑219.
  • Широков О.С. История греческого языка. – М.: Издательство Московского университета, 1983. – 148 с.
slide5
Періодизація розвитку грецької мови
  • IX ст. до н. е. - формуваннявласнегрецькоїписемності.
  • VIII-VII ст. до н. е. - найдавніші пам’ятки давньогрецької мови, які збереглися до нашого часу (написи на предметах з твердих матеріалів: каменю, метала, кераміки).
  • 1. Архаїчнийабо догомерівський та часів Гомера і Геродота(IX – VIII ст. до н. е.): формування племінних груп з їх діалектами (іонійців, ахейців, дорійців, еолійців); “Іліада” та “Одісея”.
  • 2. Класичний період(VIII – IV ст. до н.е.): співіснування різних діалектів.
  • 3. Елліністично-римський період або період койне(ІІІ ст. до н.е – IV ст. н. е.): грецький переклад старозавітної частини Біблії (Септуагінта, тобто “переклад сімдесяти”), новозавітний канон; архаїзаторські тенденції (Калімах(300-240), Аполоній Родоський (3 ст. до н.е.), Полібій(200-120), Діодор Сицилійський (90-21), Плутарх (46-120), Павсаній(2 ст. н.е.), Аріан(95-175), Апіан(100-170), Страбон(1 ст. н.е.), Лукіан (120-190)), патристичналітература (Іоан Златоуст, Василь Великий, Оріген, Ієронім).
  • 4. Візантійський або середньовічний період(395 р. (розподіл Римської імперії) –1453 р. (падінняВізантії)): дільністьотців Православної Церкви: Василя Кесарійського, Григорія Назианзина, Григорія Нисського, ІоанаЗлатоуста; історики Прокопій, Агафій,Феофан, Кекавмен, Кантакузін, Лаонік, Халкоканділ, брати Хоніати, Псел, Пахімер, філософи: Прокл, Діонісій Ареопагіт, ІоанДамаскін, Григорій Палама.
  • 5. Період новогрецької мови(з кін. XV ст.): розмовна мова – димотика та письмова літературна – кафаревуса. З 1976 року – єдинга грецька мова. У 1981 році спрощено графіку.
  • ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА – грецька мова архаїчного, класичного та елліністичного періодів.
730 720
"Кубок Нестора" (730-720 рр. до н. е.)
  • “Я зручний для пиття кубок Нестора. Того, хто буде пити з цього кубка, одразубажанняохопитьпрекрасновінчаноїАфродіти”
slide7
Давньогрецькі діалекти

1. Дорійський діалект: найбільше архаїчних рис (південно-західне узбережжя Малої Азії, південь Пелопонесу, о. Егіна, острови південної частини Егейського моря – Кріт, Родос, Кос, Мелос, колонії на півдні Італії та Сицилії): оди Піндара (522-442), твори Алкмана(7-6 ст.), Стесіхора (7 ст.), Івіка (6 ст.), Бакхіліда (505-450), Феокріта (3 ст.), трактати Архімеда та хорові партії трагедій.

2. Еолійський діалект (північне узбережжя Малої Азії, у Фесалії, Беотії, на острові Лесбос): поети Алкей(4 ст. до н.е.) та Сапфо (6 ст. до н.е.). Еолійські елементи зустрічаються також у творах Гомера.

3. Іонійський діалект (південно-західне узбережжя Малої Азії, Евбея, Кіклади: острови Самос, Хіос, Кеос, Делос, Наксос, Парос, Фасос): основа поем Гесіода, праці перших натурфілософів (Фалеса, Геракліта), жанр елегії та ямбів, пісні Анакреонта, твір Геродота.

а) давньоіонійський або епічний: Гомер та Гесіод (8-7 ст. до н.е.) та їх наслідувачі;

б) новоіонійський: Геродот (484-424), Гіпократ (460-370) та його послідовники, Фалес (624-546), Геракліт (554-483), Калін(7 ст.), Архілох (7 ст.), Мімнерм (6 ст.), Анакреонт (6 ст.);

в) аттичний діалект: трагіки Есхіл (525-456), Софокл (494-406), Еврипід (484-406), комедіографи Аристофан (445-386) та Менандр, історики Ксенофонт (434-354) та Фукидід (460-396), оратори Лісій, Ісократ (436-338) та Демосфен (383- 322), філософ Платон (427-347). Утворився з іонійського та елементів дорійського та закріпився як мова прози, філософії та риторики, а також як мова освічених греків класичної доби.

Існувала аркадо-кипрсько-памфілійськадіалектна група, яка швидко розпалася на розрізнені говірки, що з часом були витіснені іншими діалектами.

Від розмовних діалектів значною мірою відрізняється жанрова мова літературних творів; епічний діалект – змішання іонійського та еолійського, хорова лірика та хорові трагедійні партії – дорійський діалект, проза – аттичний діалект.

slide11
Алфавіт

Запозичений у фінікійців у IX ст. до н. е.

Існували різновиди:

- східногрецький(мілетський) (ним користувалися у Візантії,

його ж використали як основу Кирило та Мефодій при створенні

слов’янської азбуки); з 403 року до н. е. став офіційним у Афінах, а відтак згодом і у всій Греції;

- західногрецький (халкідський) (поширений на Пелопонесі, в Беотії, Локриді,

Евбеї, Фесалії, в Південній Італії та на острові Сицилія; саме на його основі був

згодом утворений латинський алфавіт, який запозичили мови Західної Європи).

slide13
Особливості написання
  • НАПРЯМОК ПИСЬМА:
  • Справа наліво (у перших написах, знайдених на островах
  • Санториніта Мілосі);
  • Бустрофедон (перехідна форма від семітського письма до європейського);
  • Зліва направо.
  • НАДРЯДКОВІ ЗНАКИ:
  • Близько 200 р. до н. е. александрійськийграматик Аристофан Візантієць
  • вводить в письмо три знака акцентуації та інтервали.
  • VIII-IX ст. – введення мінускулів.
slide17
Вимова
  • Перші спроби реконструкції - у епоху Відродження:
  • Еразм Роттердамський(1467-1536): еразмова вимова = “етацизм”, прийнята у класичній філології. Базується на латинській транскрипції грецьких слів.
  • ЙоганРейхлін(1455-1522): рейхліновавимова = “ітацизм”, зорієнтована на середньовічну візантійську вимову. Усі дифтонги за цією вимовою монофтонгізовані, що було характерно для середньовічної грецької мови і зберігається у сучасній новогрецькій.
  • !!! Афіни – Атени, кафедра – катедра, ефір – етер, міф – міт.
  • АЛЕ театр, еврика.
slide19
альфа

Α α

ἄνθος

slide20
бета

Β β

βάρβαρος

slide21
гама

Γ γ

γῆ АЛЕ ἄγγελος,

Σφίγξ, συγκοπή

slide22
дельта

Δ δ

δῆμος

slide23
е псилон

Ε ε

ἔθος

slide24
дзета

Ζ ζ

ζωή

slide25
ета

Η η

σκηνή

slide26
тхета

Θ θ

θεός

slide27
йота

Ι ι

ἰδέα

slide28
капа

Κ κ

κακός

slide29
лямбда

Λ λ

λάμπη

slide30
мі

Μ μ

μάγος

slide31
ні

Ν ν

νάννος

slide32
ксі

Ξ ξ

ξένος

slide33
о мікрон

Ο ο

ὄλβιος

slide34
пі

Π π

πάθος

slide35
ро

Ρ ρ

ῥᾴδιος

slide36
сигма

Σ σ/ς

σοφός

slide37
тау

Τ τ

ταῦρος

slide38
і псилон

Υ υ

ὑγιής

slide39
фі

Φ φ

φῶς

slide40
хі

Χ χ

χθών

slide41
псі

Ψ ψ

ψαλμός

slide42
о мега

Ω ω

ᾠδή

slide47
Особливості латинської транслітерації грецьких приголосних
slide49
Дифтонги

Власні дифтонги:

Невласні дифтонги:

slide50
Придих

!!! - слова з початковим r`- (r`i,j( r`ino,j)

- слова, що містять r`rv або rr (po,rrwабо po,r`rvw)

- слова маюскулами не мають придиху

- у власних дифтонгах та у ou придих ставиться над другою літерою; у невласних – перед першою літерою: пор. {Aidhjта Oi;koj

slide55
Значення наголосу
  • δημός жир
  • δῆμος народ
  • φῶς світло
  • φώς чоловік
ad