ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА
Download
1 / 58

ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА - PowerPoint PPT Presentation


  • 183 Views
  • Uploaded on

ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА. Лазер-Паньків Олеся Василівна pinax.com.ua. ПІДРУЧНИКИ. Основна: Звонська Л.Л . Давньогрецька мова. – К., 1997. – 589 с.; 2007. – 711 с .

loader
I am the owner, or an agent authorized to act on behalf of the owner, of the copyrighted work described.
capcha
Download Presentation

PowerPoint Slideshow about ' ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА' - jolene-dyer


An Image/Link below is provided (as is) to download presentation

Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author.While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server.


- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - E N D - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Presentation Transcript

ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА

Лазер-Паньків Олеся Василівна

pinax.com.ua


ПІДРУЧНИКИ

Основна:

  • ЗвонськаЛ.Л. Давньогрецька мова. – К., 1997. – 589 с.; 2007. – 711 с.

  • Лазер-Паньків О. В., Кощій О. М. Давньогрецька мова в таблицях: Фонетика. Морфологія: Навчальний посібник. – Надвірна: ЗАТ “Надвірнянська друкарня”, 2010. – 332 с.

    Додаткова:

  • Звонська-ДенисюкЛ.Л. Грецька мова Нового Завіту. – К.: Українське біблійнетовариство, 2000. – 286 с.

  • КозаржевскийА.Ч. Учебникдревнегреческогоязыка. – М., Греко-латинскийкабинет Ю.А.Шичалина. – 1998. – 334с.

  • ОліщукР. Грецька мова. Синтаксис. – Львів, 1996. – 273с.

  • Славятинская М.Н. Учебник древнегреческого языка. – М.: Филоматис, 2003. – 622 с.

  • Соболевский С.И. Древнегреческий язык. – СПб: Алетейя, 2000. – 614 с.


СЛОВНИКИ

  • ВейсманА.Д. Греческо-русскийсловарь. – М., 1991.

  • Дворецкий И.Х.Древнегреческо-русский словарь: В 2 т. – М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1958. – 1904 с. + електронна версія.

  • Добрянский Ф. Словарь особенностей греческих диалектов дорического, эолийского, ионического и аттического. – Вильна: Типография О. С. Блюмовича, 1879. – 124 с.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  • Buck C. D. The Greek Dialects. – Chicago: The University of Chicago Press, 1973. – 373 p.

  • Goodwin W. W. A GreekGrammar. – Boston: Ginn & Company, 1900. – 451p.

  • Hoffman O. Die GriechischenDialekte in ihremhistorischenZusammenhange. – B. 3: Der ionischeDialekt. – Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 1898. – 646 p.

  • Smith W. A first Greek course. – London: John Murray, 1909. – 208 p.

  • Smyth H. W. A GreekGrammarforcolleges. – N. Y.; Boston; Cincinnati; Atlanta; Chicago: American Book Company, 1918.

  • Гринбаум Н.С. Ранниеформылитературногоязыка (древнегреческий). – Л., 1984.

  • Звонська Л.Л. Історія грецької мови. – К.: Видавничий центр Київськогонаціональноголінгвістичногоуніверситету, 2005.

  • Книга для чтения по древнегреческомуязыку. – М., 1999. – 298с.

  • Светнам Дж.Вступ до грецькоїмови Нового Завіту: Морфологія. – Львів: ВидавництвоЛьвівськоїбогословськоїакадемії, 1995. – 400 с.

  • Славятинская М.Н. Учебное пособие по древнегреческому языку: Культурно-исторический аспект. – М.: Издательство московского университета, 1988. – 240 с.

  • Смагина Е.Б. История греческого языка: Место и особенности языка Нового Завета // Мейчен Дж. Г. Учебник греческого языка Нового Завета. – М.: Российское библейское общество, 1994. – С. 199‑219.

  • Широков О.С. История греческого языка. – М.: Издательство Московского университета, 1983. – 148 с.


Періодизація розвитку грецької мови

  • IX ст. до н. е. - формуваннявласнегрецькоїписемності.

  • VIII-VII ст. до н. е. - найдавніші пам’ятки давньогрецької мови, які збереглися до нашого часу (написи на предметах з твердих матеріалів: каменю, метала, кераміки).

  • 1. Архаїчнийабо догомерівський та часів Гомера і Геродота(IX – VIII ст. до н. е.): формування племінних груп з їх діалектами (іонійців, ахейців, дорійців, еолійців); “Іліада” та “Одісея”.

  • 2. Класичний період(VIII – IV ст. до н.е.): співіснування різних діалектів.

  • 3. Елліністично-римський період або період койне(ІІІ ст. до н.е – IV ст. н. е.): грецький переклад старозавітної частини Біблії (Септуагінта, тобто “переклад сімдесяти”), новозавітний канон; архаїзаторські тенденції (Калімах(300-240), Аполоній Родоський (3 ст. до н.е.), Полібій(200-120), Діодор Сицилійський (90-21), Плутарх (46-120), Павсаній(2 ст. н.е.), Аріан(95-175), Апіан(100-170), Страбон(1 ст. н.е.), Лукіан (120-190)), патристичналітература (Іоан Златоуст, Василь Великий, Оріген, Ієронім).

  • 4. Візантійський або середньовічний період(395 р. (розподіл Римської імперії) –1453 р. (падінняВізантії)): дільністьотців Православної Церкви: Василя Кесарійського, Григорія Назианзина, Григорія Нисського, ІоанаЗлатоуста; історики Прокопій, Агафій,Феофан, Кекавмен, Кантакузін, Лаонік, Халкоканділ, брати Хоніати, Псел, Пахімер, філософи: Прокл, Діонісій Ареопагіт, ІоанДамаскін, Григорій Палама.

  • 5. Період новогрецької мови(з кін. XV ст.): розмовна мова – димотика та письмова літературна – кафаревуса. З 1976 року – єдинга грецька мова. У 1981 році спрощено графіку.

  • ДАВНЬОГРЕЦЬКА МОВА – грецька мова архаїчного, класичного та елліністичного періодів.


730 720
"Кубок Нестора" мови(730-720 рр. до н. е.)

  • “Я зручний для пиття кубок Нестора. Того, хто буде пити з цього кубка, одразубажанняохопитьпрекрасновінчаноїАфродіти”


Давньогрецькі діалекти мови

1. Дорійський діалект: найбільше архаїчних рис (південно-західне узбережжя Малої Азії, південь Пелопонесу, о. Егіна, острови південної частини Егейського моря – Кріт, Родос, Кос, Мелос, колонії на півдні Італії та Сицилії): оди Піндара (522-442), твори Алкмана(7-6 ст.), Стесіхора (7 ст.), Івіка (6 ст.), Бакхіліда (505-450), Феокріта (3 ст.), трактати Архімеда та хорові партії трагедій.

2. Еолійський діалект (північне узбережжя Малої Азії, у Фесалії, Беотії, на острові Лесбос): поети Алкей(4 ст. до н.е.) та Сапфо (6 ст. до н.е.). Еолійські елементи зустрічаються також у творах Гомера.

3. Іонійський діалект (південно-західне узбережжя Малої Азії, Евбея, Кіклади: острови Самос, Хіос, Кеос, Делос, Наксос, Парос, Фасос): основа поем Гесіода, праці перших натурфілософів (Фалеса, Геракліта), жанр елегії та ямбів, пісні Анакреонта, твір Геродота.

а) давньоіонійський або епічний: Гомер та Гесіод (8-7 ст. до н.е.) та їх наслідувачі;

б) новоіонійський: Геродот (484-424), Гіпократ (460-370) та його послідовники, Фалес (624-546), Геракліт (554-483), Калін(7 ст.), Архілох (7 ст.), Мімнерм (6 ст.), Анакреонт (6 ст.);

в) аттичний діалект: трагіки Есхіл (525-456), Софокл (494-406), Еврипід (484-406), комедіографи Аристофан (445-386) та Менандр, історики Ксенофонт (434-354) та Фукидід (460-396), оратори Лісій, Ісократ (436-338) та Демосфен (383- 322), філософ Платон (427-347). Утворився з іонійського та елементів дорійського та закріпився як мова прози, філософії та риторики, а також як мова освічених греків класичної доби.

Існувала аркадо-кипрсько-памфілійськадіалектна група, яка швидко розпалася на розрізнені говірки, що з часом були витіснені іншими діалектами.

Від розмовних діалектів значною мірою відрізняється жанрова мова літературних творів; епічний діалект – змішання іонійського та еолійського, хорова лірика та хорові трагедійні партії – дорійський діалект, проза – аттичний діалект.



Алфавіт мови

Запозичений у фінікійців у IX ст. до н. е.

Існували різновиди:

- східногрецький(мілетський) (ним користувалися у Візантії,

його ж використали як основу Кирило та Мефодій при створенні

слов’янської азбуки); з 403 року до н. е. став офіційним у Афінах, а відтак згодом і у всій Греції;

- західногрецький (халкідський) (поширений на Пелопонесі, в Беотії, Локриді,

Евбеї, Фесалії, в Південній Італії та на острові Сицилія; саме на його основі був

згодом утворений латинський алфавіт, який запозичили мови Західної Європи).


Особливості написання мови

  • НАПРЯМОК ПИСЬМА:

  • Справа наліво (у перших написах, знайдених на островах

  • Санториніта Мілосі);

  • Бустрофедон (перехідна форма від семітського письма до європейського);

  • Зліва направо.

  • НАДРЯДКОВІ ЗНАКИ:

  • Близько 200 р. до н. е. александрійськийграматик Аристофан Візантієць

  • вводить в письмо три знака акцентуації та інтервали.

  • VIII-IX ст. – введення мінускулів.


Вимова мови

  • Перші спроби реконструкції - у епоху Відродження:

  • Еразм Роттердамський(1467-1536): еразмова вимова = “етацизм”, прийнята у класичній філології. Базується на латинській транскрипції грецьких слів.

  • ЙоганРейхлін(1455-1522): рейхліновавимова = “ітацизм”, зорієнтована на середньовічну візантійську вимову. Усі дифтонги за цією вимовою монофтонгізовані, що було характерно для середньовічної грецької мови і зберігається у сучасній новогрецькій.

  • !!! Афіни – Атени, кафедра – катедра, ефір – етер, міф – міт.

  • АЛЕ театр, еврика.


альфа мови

Α α

ἄνθος


бета мови

Β β

βάρβαρος


гама мови

Γ γ

γῆ АЛЕ ἄγγελος,

Σφίγξ, συγκοπή


дельта мови

Δ δ

δῆμος


е мовипсилон

Ε ε

ἔθος


дзета мови

Ζ ζ

ζωή


ета мови

Η η

σκηνή


тхета мови

Θ θ

θεός


йота мови

Ι ι

ἰδέα


капа мови

Κ κ

κακός


лямбда мови

Λ λ

λάμπη


м мовиі

Μ μ

μάγος


ні мови

Ν ν

νάννος


ксі мови

Ξ ξ

ξένος


о мови мікрон

Ο ο

ὄλβιος


пі мови

Π π

πάθος


ро мови

Ρ ρ

ῥᾴδιος


сигма мови

Σ σ/ς

σοφός


тау мови

Τ τ

ταῦρος


і мовипсилон

Υ υ

ὑγιής


фі мови

Φ φ

φῶς


хі мови

Χ χ

χθών


псі мови

Ψ ψ

ψαλμός


о мовимега

Ω ω

ᾠδή




Особливості латинської транслітерації грецьких приголосних


Голосні транслітерації грецьких приголосних


Дифтонги транслітерації грецьких приголосних

Власні дифтонги:

Невласні дифтонги:


Придих транслітерації грецьких приголосних

!!! - слова з початковим r`- (r`i,j( r`ino,j)

- слова, що містять r`rv або rr (po,rrwабо po,r`rvw)

- слова маюскулами не мають придиху

- у власних дифтонгах та у ou придих ставиться над другою літерою; у невласних – перед першою літерою: пор. {Aidhjта Oi;koj


Довгота та короткість складів транслітерації грецьких приголосних


Види наголосу транслітерації грецьких приголосних


Назви слів за типом наголошення транслітерації грецьких приголосних


Правила наголошення транслітерації грецьких приголосних


Значення наголосу транслітерації грецьких приголосних

  • δημός жир

  • δῆμος народ

  • φῶς світло

  • φώς чоловік


Енклітики та проклітики транслітерації грецьких приголосних




ad