Заступник керівника департаменту міжнародного співробітництва НТУУ “КПІ”

1. Діюча система міжнародних донорських організацій. Розробка проектної ідеї. Основні принципи пошуку партнерів проектів. Заявка на грант: підготовка і складання. Заступник керівника департаменту міжнародного співробітництва НТУУ “КПІ” Шукаєв Сергій Миколайович s.shukayev@kpi.ua 11 травня 2014 року Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників «Комерціалізація наукових розробок»

2. Навіщо українським вченим приймати участь у міжнародних програмах і проектах?

3. Світовий досвід свідчить, що лише при витратах на науку, які перевищують 0,9% ВВП, наука дійсно починає впливати на розвиток економіки, тобто включається її економічна функція. Відповідно до Лісабонської стратегії, ЄС планує фінансування науки в обсязі не менше 3% від ВВП. (У Швеції цей показник складає 4% ВВП). Китай запланував підвищити витрати на науку з 1,75% ВВП у 2010 році до 2,2% ВВП в 2015 році. Наука перестала бути в Україні головною продуктивною силою і рушієм розвитку.

4. Наука перестала бути в Україні головною продуктивною силою і рушієм розвитку. • Для України недостатнє фінансування науки залишається гострою проблемою протягом усього періоду незалежності. • Однією з причин незадовільного стану науки в Україні є щорічне невиконання закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність", згідно з яким фінансування науки повинне становити не менше 1,7 % від ВВП країни. • Обсяг бюджетного фінансування науки в Україні в усі роки не перевищував 0,4% ВВП.

5. Наука перестала бути в Україні головною продуктивною силою і рушієм розвитку. • В 2011 - 2013 роках бюджетне фінансування науки в Україні впало нижче за0,3% ВВП. • При цьому фінансування університетської науки у 2013 році скорочене в абсолютних цифрах на 11%. • Україна сумарно витрачає на дослідження у 500 разів менше коштів, ніж США, і в 30 разів менше, ніж Росія. • Ускладнюючим чинником є ​​і те, що в даний час лише близько 10% українських компаній здійснюють якісь наукові або технологічні дослідження.

6. Фінансування науки в Україні, % від ВВП Держана служба статистики України. Електронний ресурс: http://ukrstat.gov.ua 2013 р., Шукаєв С.М.

7. Фінансування наукових та науково-технічних робіт за джерелами та секторами діяльності 1 - державний сектор; 2 - підприємницький сектор; 3 - сектор вищої освіти; 4 - приватний неприбутковий сектор. Одотюк І.В. (д.е.н., Інститут економіки та прогнозування НАНУ)

8. Структура фінансування наукових та науково-технічних робіт за джерелами та секторами діяльності 1 - державний сектор; 2 - підприємницький сектор; 3 - сектор вищої освіти; 4 - приватний неприбутковий сектор. Одотюк І.В. (д.е.н., Івнститут економіки та прогнозування НАНУ)

9. Структура фінансування наукових та науково-технічних робіт в організаціях державних академій наук за джерелами фінансування 1 - Національна академія наук України; 2 - Академія аграрних наук України; 3 - Академія медичних наук України; 4 - Академія педагогічних наук України; 5 - Академія правових наук України. Одотюк І.В. (д.е.н., Івнститут економіки та прогнозування НАНУ)

10. Структура джерел фінансування інноваційної діяльності 1 - хімічне виробництво; 2 - виробництво машин та устатковання; 3 - виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання; 4 - виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Одотюк І.В.

11. Із звіту М.Ю. Ільченка від 21.01.2014 р

12. заг.фонд спец.фонд Обсяги фінансування наукових досліджень в НТУУ “КПІ”, млн. грн 39,9 35,6 32,2 30,8 28,99 29,5 28,6 25,4 24,5 23,3 2013 2009 2010 2011 2012

13. Із звіту М.Ю. Ільченка від 21.01.2014 р

15. Берлінський технічний університет Дані та факти Фінансування третіх сторін – і державне фінансування (з урахуванням інфляції) 1992 - 2009 рр.

16. Фінансування наукових установ України, Росії та країн ЄС (2008)

17. Де ж взяти гроші? Захід нам допоможе 2011 р., Шукаєв С.М.

18. EUROPEAN COMMISSION SalzburgGlobal Seminar Міжнародні фонди, програми, гранти - дієвий механізм входження українських вчених до міжнародного наукового простору UNESCO Chair in Higher Technical Education, Applied System Analysis and Informatics Eurasian Association of Universities connected to 2011 р., Шукаєв С.М.

19. 70 2013 36 24 2012 18 2011 2010 Кількість міжнародних освітніх і науковихпроектів НТУУ “КПІ” 133 115 120 2010 112 98 2010 84 2012 2013 74 2011 2012 42 2011 2013 освітні наукові РАЗОМ

20. Діюча система міжнародних донорських організацій

21. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАКАЗ№ 422 від 01 червня 2006 року 7. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво 7.1. ВНЗ здійснюють науково-технічне співробітництво з навчальними закладами, організаціями, фірмами та фондами зарубіжних країн, інші види наукового співробітництва відповідно до чинного законодавства України. 7.2. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво ВНЗ спрямовано на: - залучення до співпраці закордонних замовників та інвесторів, укладання та виконання угод про співробітництво із закордонними університетами, фірмами, фондами та іншими організаціями на проведення досліджень і розробок; - залучення коштів закордонних замовників та міжнародних фондів і грантів для фінансування ННТД у ВНЗ України;

22. Закон України № 2519-VI від 09.09.2010Про внесення змін до Закону України "Про прiоритетнi напрями розвитку науки i технiки" Стаття 3. Визначити пріоритетними напрямами розвитку науки i техніки на період до 2020 року: 1) фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соцiально-економiчного, суспiльно-полiтичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у свiтi та сталого розвитку суспільства i держави; 2) iнформацiйнi та комунiкацiйнi технології; 3) енергетика та енергоефективнiсть; 4) раціональне природокористування; 5) науки про життя, нові технології профілактики та лакування найпоширеніших захворювань; 6) нові речовини i матеріали. 2011 р., Шукаєв С.М.

23. Система донорських міжнародних організацій … … … …

24. НАУКА

25. Україна - ЄС Політика, спрямована на співпрацю в області науки та технологій з ЄС, базується на наступних стратегічних документах: • Договір про співпрацю ЄС та України в області науки та технологій; • План дії ЄС та України; • Європейська політика добросусідства.

26. Україна - ЄС • Україна продовжує модернізувати свою політику наукових нововведень; • В період 1992-2004 рр.більше 1,200 команд науковців з Українибрали участь у 849 дослідницьких проектах, профінансованих INTAS, яківключали всі області науки (фундаментальні та прикладні дослідження); приблизно 20,5 млн. євро стали доступними українським науковцям як гранти INTAS.

27. Eastern PartnershipСхідне партнерство • Members: • Armenia • Azerbaijan • Belarus • European Union • Georgia • Moldova • Ukraine 2009 рік увійшов до історії, як рік започаткування Європейської політики добросусідства. Головним очікуваним результатом від даної ініціативи з точки зору як Європейського Союзу, так і їх партнерів, є наближення цих країн до стандартів Європейського Союзу.

28. Лісабонська стратегія Дослідження Економічне зростанняі робота Освіта Інновації В березні 2000 року Європейська Рада визначила для ЄС завдання на десятиліття: стати найконкурентоспроможнішою та найдинамічнішою в світі економікою, що базується на знаннях, здатною до постійного зростання, яка забезпечить більше якісних робочих місць. 2011 р., Шукаєв С.М.

29. Для чого Євросоюзу необхідні наукові дослідження? Стаття 179 (1) Лісабонської угоди (1 грудня 2009): Союз має на меті укріплення своєї науково-технічної бази шляхом створення європейського науково-дослідного простору, в якому вільно переміщуються дослідники, наукові знання та технології, а також підвищення конкурентоздатності, у тому числі в промисловому виробництві, сприяючи при цьому усій науково-дослідній діяльності, яку визнано необхідною в рамках інших договорів.

30. Для чого Євросоюзу необхідні наукові дослідження? Європейський науково-дослідний простір (ERA) Концепцію Європейського науково-дослідного простору можна охарактеризувати як «науково-інноваційний» еквівалент європейського «внутрішнього ринку» товарів, капіталу, послуг та кадрів. Мета: підвищити конкурентоздатність європейських науково-дослідних інститутів шляхом залучення їх до спільної роботи через: інтеграцію наукових ресурсів Європейського союзу; багатонаціональне співробітництво в області науки, досліджень та інновацій; підвищення мобільності працівників розумової праці та поглиблення багатостороннього співробітництва між науково-дослідними закладами держав-членів ЄС; співробітництво з іншими країнами світу.

31. Європейські РП долають перешкоди: Між країнами: багатонаціональний склад консорціумів дослідники з будь-якої країни світу можуть взяти участь Координація національних програм фінансування Між різними видами організацій: університети, науково-дослідні центри, малий та середній бізнес, великі компанії, тощо. Між науковими дисциплінами: більше уваги приділяється міждисциплінарним дослідженням Розвивають мобільність: Стипендії Марії Кюрі для дослідників та приймаючих закладів Роль європейських рамкових програм Рамкові програми ЄС (РП) – основний інструмент підтримки концепції європейського науково-дослідного простору

32. Інструмент імплементації Європейського дослідницького простору (ERA): Рамкова програма науково-технологічного розвитку та демонстраційних дій ЄС РП1 3.3 млрд. € 1984-1987 РП2 4.4 млрд.€ 1987-1991 РП3 6.6 млрд.€ 1990-1994 РП4 13.2 млрд. € 1994-1998 РП5 14.9 млрд. € 1998-2002 РП6 17.5 млрд. € 2002-2006 РП7 50,5млрд. € 2007-20013

33. Рамкові програми ЄС,річні бюджети за 1984 – 2013 рр. NB: budgets in current prices. Source: Annual Report 2003, plus FP7 revised proposal 2013 р., Шукаєв С.М.

34. Сьома рамкова програма – головний інструмент фінансування науки у Європейському Союзі Початок РП7 – січень 2007 р., закінчення – 2013 р. Спільний бюджет – 50,521 млрд. євро. Програма Євроатом – 2,7 млрд. євро на період 2007-2011 рр.

35. Впровадження результатів проектів 7РП Реалізація проектів-переможців 7РП Офіційний строк дії 7РП 2007-2013 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Початок останніх проектів Часові рамки проектів 7РП 2017 2018 2019 2020 2021 Перші конкурси Початок перших проектів Завершення останніх проектів

36. Проекти 7РП країн СНД та Прибалтики

37. Участь українських заявників по тематичним пріоритетах та середньостатистичні дані РП7(станом на початок 2011 р.) Статистичний аналіз надав Єржи Супел (Польща)

38. On association with FP7 The general terms and agreements of the Memorandum of Understanding cover such issues as: changes in participation rights on association, status of Ukraine in the various management committees of FP7, the financial conditions. In terms of the amount of the financial contribution, the amount to be paid per year is based on a proportionality factor (PF) calculated on the following basis: PF = GDP at market prices of Ukraine / GDP at market prices for EU27 The amount to be paid per year is then calculated by applying the proportionality factor to the budget of the financial year in question. Ukraine is an International Cooperation Partner Country (ICPC) in FP7 and has full access to the Programme with financing offered to Ukrainian research entities on the same terms and conditions as those from EU Member States.

39. Участь НТУУ "КПІ" у 7РП

40. http://ec.europa.eu/research/horizon2020/index_en.cfm?pg=homehttp://ec.europa.eu/research/horizon2020/index_en.cfm?pg=home Research and Innovation

41. Стратегія розвитку ЄС«Європа 2020»(Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth) • 3 березня 2010 року було опубліковано стратегію розвитку ЄС на наступне десятиліття «Європа 2020. Стратегія розумного, сталого і інклюзивного зростання», яка включає п'ять основних завдань: • підвищення трудової зайнятості населення та інновацій, • поліпшення якості освіти, • соціальна інтеграція, • вирішення проблем, пов'язаних із зміною клімату, • подолання нестачі енергетичних та інших ресурсів.

42. Стратегія розвитку ЄС«Європа 2020»(Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth) Три головні цілі стратегії зазначені в її назві. Під «розумним зростанням» розуміється розвиток економіки, заснованої на знаннях та інноваціях. «Стійким зростанням» називається «більш конкурентоспроможна» економка, заснована на ефективному використанні ресурсів. «Інклюзивне зростання» має на увазі сприяння високому рівню зайнятості, соціальному та територіальному згуртуванню.

43. Стратегія розвитку ЄС «Європа 2020» • Для вирішення стратегічних завдань висунуто сім "флагманських" ініціатив: • Інноваційний союз (Innovation Union) - формування науково-технічної та інноваційної політики, здатної реагувати на виклики сучасності. • Молодь у русі (Youth on the move) - підвищення якості та міжнародної привабливості європейської системи вищої освіти. • Програма створення єдиного цифрового простору в Європі (Digital agenda for Europe) - створення єдиного цифрового ринку, заснованого на ультрашвидкому Інтернеті. • Ресурсозберігаюча Європа (Resource efficient Europe) - розвиток ресурсозберігаючої низьковуглецевої економіки. • Промислова політика в умовах ери глобалізації (Industrial policy for the globalisation era). • Програма для нових професій та зайнятості (Agenda for new skills and jobs) - модернізація ринку праці. • Європейська платформа проти бідності (European platform against poverty).

44. Стратегія розвитку ЄС «Європа 2020» Розумне, стале та інклюзивне зростання Інвестування 3% від ВВП у дослідження та розробки Фокусування на інноваціях • Стратегія «Європа 2020» • ↕ • Флагманська ініціатива «Інноваційний союз» • ↕ • Система Європейського науково-дослідницького простору • Горизонт 2020

45. ≪Горизонт 2020≫ • 30 листопада 2011 року Європейська Комісія офіційно оголосила нову програму ≪Горизонт 2020≫, яка призначена об’єднати все фінансування досліджень та інновацій в ЄС. • Програма буде впроваджена в період з 2014 по 2020 рр. • Програма ≪Горизонт 2020≫ об’єднує ≪Рамкову програму з досліджень≫, ≪Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій≫ і діяльність Європейського Інститут Інновацій та Технологій (≪ЕІТ≫).

46. Що таке Горизонт 2020? • 80 мільярдів євро від Європейської Комісії для фінансування наукової та інноваційної програми (2014-2020) • Ключова частина стратегії «Європа 2020», Інноваційний союз & Європейський науково-дослідницький простір: • Відповідь на економічну кризу для інвестування у майбутні робочі місця та наступний розвиток • Увага до занепокоєння людей питаннями засобів існування,безпеки і навколишнього середовища - Зміцнення глобальної позиції ЄС в науково-дослідницькій, інноваційній та технічній сферах

47. ОСВІТА

48. Проекти TEMPUS, 2013 • MPAM EU-PC Double Degree Master Program in Automation/Mechatronics(ФІОТ) • EIMAST Establishing Modern Master-level Studies in Industrial Ecology(ФЕА) • UNIQTOOL Implementing Tools and Policies for Quality Work at Institutional Level(ІПСА) • CREDO Creation of Third Cycle Studies - Doctoral Programme in Renewable Energy and Environmental Technology(ДНР) • CENEASTReformation of the Curricula on Built Environment in the Eastern Neighboring Area(ІЕЕ) • IHSITOP Innovation hybrid strategy of IT-outsourcing partnership with enterprises(ІПСА)

49. Кількість проектів НТУУ “КПІ” за програмою TEMPUS 10

50. Всього:23проекта Тривають: 4 Нові:6 Виконано: 13