1 / 24

Профілактика та шляхи усунення ускладнень під час нефроскопічних втручань з приводу уролітіазу

Е.В. Шапаренко, А. І. Сагалевіч, І.А. Деркач, Ю.Ю. Малінін, О. В. Черніков, А.Е. Лоскутов, П.С. Серняк. Профілактика та шляхи усунення ускладнень під час нефроскопічних втручань з приводу уролітіазу. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

Download Presentation

Профілактика та шляхи усунення ускладнень під час нефроскопічних втручань з приводу уролітіазу

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Е.В. Шапаренко, А. І. Сагалевіч, І.А. Деркач, Ю.Ю. Малінін, О. В. Черніков, А.Е. Лоскутов, П.С. Серняк Профілактика та шляхи усунення ускладнень під час нефроскопічних втручань з приводу уролітіазу Донецький державний медичний університет ім. М. Горького Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання

  2. Актуальністьпроблеми Вперше пункційний доступ до нирки описаний у 1953 році. Про перше видалення каменя нирки по нефростомі згадується у 1976 році. З появою рентген- та ендоскопічної апаратури відмічено значний прогрес у перкутанній хірургії уролітіазу. Однак і сьогодні ЧНЛТ не є абсолютно безпечним методом позбавлення хворого від каменя, оскільки інколи виникають доволі загрозливі ускладнення

  3. МЕТА РОБОТИ • аналіз ускладнень під час нефроскопічних втручань; • аналіз шляхів усунення діагностованих ускладнень; • розробка засобів профілактики появи ускладнень під час перкутанної хірургії уролітіазу.

  4. КЛІНІЧНИЙ МАТЕРІАЛ ЗА ПЕРІОД З 1996 по 2007 рр. 640 операцій 596 хворим Вік хворих 18 – 83 роки Чоловіків – 56% Жінок – 44% КНЛТ 566 (88%) АКНУЛТ 74 (12%) Єдина (єдина функціонуюча) нирка – 40 (7%) хворих Одноетапне двобічне втручання - 91 (14%) хворих Ренефроскопії – 21 (3%)

  5. Наявність ускладнень 9.6% Ускладнення що потребували відкритої хірургічної корекції – 6 (1%)

  6. Методи обстеження • Загальнокліничні та біохімічні аналізи • Сонографічні дослідження • Рентгенологічні (оглядова та екскреторна урографія) • Радіоізотопні (рено- та сцинтіграфія) • Бактеріологічні (посів сечі на флору з вивченням чутливості флори до антибактеріальних препаратів)

  7. Передопераційна підготовка Всі оперативні втручання виконувались тільки у плановому терміні У 90 хворих на доопераційному етапі виконана ЧПНС (з метою санації та вивчення функціонального стану нирки) Для мінімізації інфекційних ускладнень всім хворіим проводилась імуностимулююча (Тімалін 1мл в/м 1 р/д) та антибактеріальна терапія (Флемоклав двічі по 500мг на добу)

  8. Технічні засоби • літотріптори «Lithostar 2 Plus» і « Multiline» фірми Siemens (Німеччина) з ультразвуковою приставкою Sonoline – 250 і Sonoline – Adara • ендоскопічний інструментарій фірми Каr1 Stortz (Німеччина) • ультразвуковий контактний літотріптор «Calcuson» фірми Каr1 Stortz (Німеччина). • - одноразові набори для пер-кутанної нефростомії (7 – 12 Fr) • одноразові набори для JJ-стентування (6 – 9 Fr)

  9. ІНТРАОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ

  10. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ

  11. Цистоскопія й ретроградна катетеризація сечоводу • виконується під візуальним та Ro-контролем; • виявляє анатомічні особливості ВСШ; • У разі наявності перегибів сечоводу доповнюється проведенням додаткової струни Етапи операції

  12. Етапи операції Балонна інтубація сечоводу: - сприяє штучній дилятації нирки; • Запобігає міграції уламків каменя під час літотрипсіїї у дистальному напрямку; • Є запорукою усунення ниркової кровотечі у разі виникнення останньої

  13. Етапи операції Пункція нирки • виконується під соногафічним та рентгенологічним контролем • У “безсудинній” зоні • Напрям пункції має бути близьким до осі пунктуємої чашки • При камені в/третини сечоводу виконується пункція середньої чашки

  14. Етапи операції Бужування нефроскопічного каналу • виконується під рентгенологічним контролем • Важлива постійна фіксація руки оперуючого хірурга та інструменту в одному положенні • У разі ризику втрати нефростомічного каналу використовується додаткова струна

  15. Етапи операції Літотрипсія • виконується під візуальним з додатковим рентгеноскопічним контролем • видаляються уламки за допомогою щипців, або методом “відмивання” • для проведення нефроскопу через вузьку шійку чашки використовується дилятатор Ампляц

  16. Етапи операції Дренування нирки • Заключний етап операції – по струні - провіднику у нирку вводиться дренаж на жорсткій основі • Виконується регуляція глибини стояння дренажу з роздуттям балона нефростоми – запобігає втраті нефростоми та усуває кровотечу з травмованої паренхіми нирки

  17. Травма сечоводу Ретроградне пошкодження стінки сечоводу катетером – 1 Профілактика: • Виконання ретроградної уретеропієлографії; • Поступове, рентгенологічно контролюєме проведення катетера у сечовід; • Використання додаткової сечовідної струни. Лікування: - JJ – стентування. Ретроградне пошкодження стінки сечоводу балоном інтубатором – 2 (під час виконання АКНУЛТ) Профілактика: • Використання в якості інтубатора сечовідного бужа відповідного діаметру Лікування: - УЛТ, нефростомія, інтраопераційне стентування сечоводу.

  18. Травма сечоводу Дефект сечоводу під час виконання АКНУЛТ констатовано у 5 випадках Причина: • Трофічні порушення стінки сечоводу зумовлені тривалим стоянням каменя; • Манипуляція хірургічним інструментарієм у зоні пошкодженої каменем ділянки сечоводу. Профілактика та лікування: • Руйнація каменя на дрібні уламки; • Вимивання уламків ретроградним током рідини; • Уникнення захвату щипцями каменя разом із слизовою сечоводу; • Дренування нирки методом нефростомії + JJ – стентування (антеградне, ретроградне)

  19. Травма миски Діагностовано у 8 випадках • Не є важким ускладненням, якщо немає пошкодження сусідніх органів, або судин; • Звичайно виникає на етапі доступу; • Ознаки перфорації при антеградній пієлографії не виявляються вже через 24 години при адекватному дренуванні нирки; • Дренується нирка методом нефростомії, та у трьох хворих - додатково JJ-стентуванням.

  20. Інтраопераційна кровотеча Джерело кровотечі: • Травмовані судини паренхіми нирки при доступі; • Травмована шійка бокалу; • Форнікальні судини; • Запалена стінка порожнинної системи нирки. Профілактика кровотечі: • Доопераційне дренування нирки методом ЧПНС з курсом АБ терапії. Боротьба з кровотечею: • Дренування нирки з штучною тампонадою НМС; • Використання охолодженої промивної рідини; • Відкрите хірургічне втручання.

  21. Післяопераційна кровотеча Виникає після видалення рідини з фіксуючого балону нефростоми Лікування: • Регулювання положення нефростоми; • Повторне роздуття балону нефростоми у проєкції травмованих сосудів (на 4-5 діб); • АБ, гемостатична терапія; • Емболізація ниркової артерії; • Відкрите хірургічне втручання.

  22. Загострення пієлонефриту Проявляється підвищенням Т до 38 наступного дня після операції Причина: • Неадекватне дренування бокалу нирки у якому встановлено нефростомічний дренаж Лікування: • Зменшення кількості рідини у фіксуючому балоні нефростоми; • АБ терапія

  23. Висновки • Ендоскопічна хірургія є перспекимвним напрямком лікування уролітіазу. • Ефективнисть одноетапного ендоскопічного лікування складає понад 90%. • Кількість ускладнень залежить від опита хірурга, а також від якості використовуємого обладнання.

  24. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ

More Related