Download
1 / 28
280 likes | 557 Views
Галина Пагутяк. Галина Пагутяк- прозаїк. Народилася 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині , згодом родина переїхала у село Уріж.
E N D
Галина Пагутяк- прозаїк • Народилася 26 липня 1958 р. в с. ЗалокотьДрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж.
ЗакінчилаукраїнськуфілологіюКиївського державного університетуім. Т. Шевченка (тепер - Київськийнаціональнийуніверситетім. Т. Шевченка). Працювала у школі, уДрогобицькомукраєзнавчомумузеї, приватнійшколі, Львівськійкартиннійгалереї. Член НаціональноїспілкиписьменниківУкраїни. Живе у Львові.
Галина Пагутяк - автор книгпрози: "Діти" (К.: Рад. письменник, 1982), "Господар" (К.: Рад. письменник, 1986), "Потрапити в сад" (К.: Молодь, 1989), "Гірчичне зерно" (К.: Рад. письменник, 1990), "Записки Білого Пташка" (К.: Укр. письменник, 1999), низки есе та циклу поезій. У львівськомувидавництві "Кальварія" підготована до друку нова книга прозиГалиниПагутяк "Досвідсамотності". У першу її книгу ввійшлиповісті "Діти", "Повість про Маріюі Магдалину", "ЛялечкаіМацько" та роман "Філософськийкамінь"
Удругу - фантастичний роман "Господар" та повість "Соловейко", у третю - роман "Компроміс" та цикл "Трагічніоповідання", у четверту - повісті "Гірчичне зерно", "Пан у чорномукостюмізблискучимиґудзиками" та "Бесідазперевізником", у п'яту - два романи "Смітник Господа нашого", "Радіснапустеля" та повість "Записки Білого Пташка".
Їїповісті та романинадруковані: "Діти" - у "Дніпрі" (1981.-Ч.7), "Гірчичне зерно" - у "Жовтні" (тепер - "Дзвін") (1988.-Ч.5), "Смітник Господа нашого" та "Біограф Леонтовича"-у "Дзвоні", "Західсонця в Урожі" - у "Перевалі" (1993. - Ч.3-4), "Книга снівіпробуджень" та "Радіснапустеля" - у "Сучасності", "Записки Білого Пташка" та "Кітзпотонулогобудинку" - у "Кур'єріКривбасу"
Її новели вміщені в журналах "Авжеж!" (1991. -Ч.4), "Дукля"(1994.-Ч.4), "Кур'єрКривбасу" (1996. - Ч.53-54; 1999. - Ч.119-121), "Перевал" (1994. - Ч.2), "Основа" (1995. - Ч.28), в газеті "ЛітературнийЛьвів" (1995. - Ч.6) та ін. Твори Галиниввійшли в антологію "Квітивтемнійкімнаті" (1997: новели "Тебе спалить сонце" та "Дивись назад") і в хрестоматійнийдодаток "МУЕАЛ" (Плерома. -1998. - Ч.З: уривкизповісті "Західсонця в Урожі").
Цікавейфілософсько-дидактичнеесеГалини "Беззахисність" (Дзвін. -1998. - 4.5-6). Один раз письменницявиступилаізпоетичнимитворами -циклом поезійпідназвою "Молитви" (Основа. - 1995. - 4.28).
Проза ГалиниПагутякперекладенаанглійською (оповідання "Потрапити в сад" опубліковане в антології "FromThreeWorlds" (1996), німецькою (вміщені у трьохантологіях: "LetzterBesuchinTschornobyl" (1994: уривкизповісті "Західсонця в Урожі"), "EinRosenbrunnen" (1998: новели "Тебе спалить сонце" та "Дивись назад"), "dieKurbisfurstin" (2000: уривокз роману "Радіснапустеля"), російською (їїповість "Діти" ввійшла до збірника "Современная украинская повесть" (К.: Молодь, 1988), словацькою (в антології "ZIVE SNY" (1988: повість "Соловейко") та хорватською (журнал "Kolo", 2000. - №.1: новела "Дивись назад") мовами.
Давно уже ніхтозжінок в українськійлітературі так не заворожувавчитачасвоєюміфо-поетичною прозою, як церобить Галина Пагутяк. Вона ввійшла в літературу рано, двадцятитрирічноюдівчиною, ввійшластрімкоісміливо. Дебютувала великими творами, і в кожному булаіншою.
Згодом Галина подивуваласвоїхприхильниківфілігранною малою прозою. У своїхновелах в декількох рядках, в одному абзаці, вона творить надзвичайноїсилийяскравостіобрази. ГалиніПагутяквластивіфантастично-символічна манера письма, прорив до "вигаданогосвіту", потяг до містики та безнастаннихпошуківспасіннялюдськоїдуші у жорстокомусвіті. Письменницяпостійнопрагнезазирнутиі за межу людськоїсвідомості та осмислюватипограничний стан людськогобуття.
Недомовленість у багатьохїїтворахдає великий простірчитацькійфантазії, спонукає до співтворчості, робитьобразибагатовимірними, врешті, несе в собі шарм таємничостійнезбагненності. Вона тонко йглибоковідтворюєінаціональнуавтентичність. Багатоїїтворівсповнені великою тугою за Садом, якого не можнавіднайтиіякий став їїмрією за втраченимщастям, а земля - колами пекла.
Читаючиїї новели, повісті та романи, не можупозбутисявідчуття, щобільшістьз них створена у підсвідомомустані; здається, наче вони самі написали себе йсамі поставили останнюкрапку. У романі "Смітник Господа нашого" авторкахочевтективіджорстокогоі до того ж конкретно означеногосвіту у своїсни, болише там їй легко ізатишноживеться. У снах знаходитьісвоєщастя, якогобракує у реальному житті. Хоча часто видається, що у ГалиниПагутяквзагалірозмита межа міжреальнимсвітомі сном.
Вони у неїзлилися, іуцьому реально-нереальному світіблукає вона звідчуттям, щовсі ми покинутіТворцем на смітнику. Останніми роками помітніший в їїпрозіівпливлітератури Сходу, зокремаяпонської. Так, роман "Книга снівіпробуджень" написаний у жанрідзуйхіцу, традиційному для японськоїлітератури. Повість "Західсонця в Урожі" впершеопублікована у журналі "Перевал" (1993.-Ч.З-4).
