Download
1 / 11
210 likes | 856 Views
Мінойська та Ахейська палацові цивілізації. Автор презентації вчитель історії Макіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 46 Божко Ольга Миколаївна. Цивілізація острова Крит. Критське царство в ІІ тис. до н.е. Особливості розвитку
E N D
Мінойська та Ахейська палацові цивілізації Автор презентації вчитель історії Макіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 46 Божко Ольга Миколаївна
Критське царство в ІІ тис. до н.е. Особливості розвитку • Основне населення Криту складали селяни-общинники, що сплачували податки до царської скарбниці у вигляді частини врожаю • Більшість ремісників перебувала на службі у царя, і їхні вироби надходили до його сховищ. Прибуток від їх продажу отримував цар. • Рабів було небагато, вони належали знаті й цареві. Рабами ставали іноземці, захоплені в полон під час війни або піратами. • Основним заняттям окрім землеробства і ремесла була морська торгівля. Критське царство багатіло завдяки торгівлі з іншими державами. • Критське царство встановило своє панування в Середземному морі завдяки тому, що мало найкращий військовий і торгівельний флот.
Палаци мінойців • Столицею царства було місто Кносс, де розташовувався палац царя і звідки він керував державою. Цар одночасно був верховним жерцем. Тронний зал у Кноссі.
Релігія мінойців • У мінойців було два основних священних символи. Один з них – бик, якого приносили в жертву богові моря та стихій. Зображення бика і окремо бичачих рогів зустрічається в Кноссі повсюди. • Другим священним символом була сокира з двома лезами – лабрис. • Обидва символи використовували в розписі посуду, гробниць та палаців.
Мікенська цивілізація • Мікенці жили у фортецях-містах, збудованих на височинах і обнесених стінами. Найважливіші будівлі знаходилися на акрополі (“верхньому місті”), розташованому на вершині пагорба та захищеному другим рядом укріплень. • Палац, як і на Криті, був центром економічного життя. Вироби ремісників, зерно, вино та оливкова олія зберігалися в коморах акрополю, звідки їх розподіляли між общинниками або вивозили на продаж. • Мікенські палаци, на відміну від мінойських на Криті, були добре укріплені та мали симетричне планування: усі приміщення складали в плані прямокутник. Центром палацу був мегарон – просторий зал з вогнищем посередині та чотирма колонами. Тут цар влаштовував бенкети і приймав вельмож. В мегарон виходили двері комор.
Гробниці мікенських царів Царські гробниці в Мікенах, відкриті в 70-х рр. ХІХ ст. дозволили краще вивчити життя знатних мікенців, їхні вірування та уявлення про потойбічне життя. Судячи з предметів, знайдених під час розкопок, мікенці запозичили деякі культи та релігійні обряди у мінойців. Гробниці для царів мікенці робили у скелях. Були знайдені багаті поховання з цінними та рідкісними прикрасами та зброєю.
Заняття мікенців • Мікенці були гарними торгівцями. Спочатку серйозну конкуренцію їм складали мінойці, але після вторгнення на Крит мікенці залишили їх далеко після себе. Мікенці володіли торговими факторіями по всьому Середземномор'ю – в Малій Азії (Туреччині) і на півдні Італії; торгували вони також товарами із таких віддалених місць, як Скандинавія та Африка.
Темні віки На межі ХІІІ-ХІІ ст. до н.е. мікенський світ перестав існувати. У другій половині ХІІІ ст. до н.е. в цьому регіоні були посухи та неврожаї, що призвели до голоду. В цей час сюди стали мігрувати племена дорійців. Вони швидко витіснили ахейців, перейняли від них плуг, колісні повозки, парусні судна та гончарне коло і заснували невеликі общини на чолі з басилеями (царями) та родовою знаттю. Люди жили в убозтві, врожаю ледве вистачало. Вони позабули про палаци, жили в невеличких хатинках з цегли-сирцю. Період в історії Греції між ХІ і ІХ ст. до н.е. іноді називають “Темними віками”, адже ніяких писемних пам'яток того часу немає. Греки втратили писемність, а інші народи, зокрема єгиптяни та хети, майже не згадують про них.
