1 / 17

Сторінками словника Б. Грінченка

КЗ « Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №46». Сторінками словника Б. Грінченка. Роботу виконала Михайлова Ольга Вікторівна, учитель української мови та літератури. 2012 рік. “Нап ’ ємось водиці з грінченківської криниці”.

Download Presentation

Сторінками словника Б. Грінченка

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. КЗ «Луганськасереднязагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №46» Сторінками словника Б. Грінченка Роботу виконала Михайлова Ольга Вікторівна, учитель української мови та літератури 2012 рік

  2. “Нап’ємось водиці з грінченківськоїкриниці”

  3. Грінченковідомий у багатьох сферах української науки ікультури. Але середбагатьохздобутків Бориса Грінченкаєпраця, яка дозволяєназватийогопрофесійниміводночасунікальнимученим. Це «Словник українськоїмови» (К., 1907 – 1909), створенийівідредагований ним протягомдвохз половиною років на початку минулогостоліття (загальнийобсягслів – 68 тисяч). Цей словник має для української науки ікультуритаке ж значення, як словник В. Даля для російської, словник С. Лінде для польської, словник І. Гебауера для чеської.

  4. Титанічнапраця Бориса Грінченка над словником – науковий подвиг: письменникійого дружина, працюючиневтомнобільшедвохроківщоденно по 10 – 12 годин без вихідних, відклавшивсііншілітературнійгромадськісправи, здійснила роботу цілоїінституції. «Словарь роблю..., і руками, і ногами, і зубами», – цянапівжартівлива фраза, написана у листі до В. Гнатюка, достатньорозкриваєякихзусилькоштувала Борису Грінченкуцяпраця..

  5. ПЕРЕДМОВА Працю, яку упорядкувавБ. Д. Грінченко, можнавизнатинайкращиммалоросійським словником, порівнянозусім, щодосівийшло. Безпосереднєзнайомствозджерелами, багатствоматеріалу, добутого як з них, так ізживихнароднихговорів, ретельнаобробка кожного слова, щосупроводитьсяпоясненнямйогозначення, посиланнями на всіджерелай прикладами, — усе цевиділяє «Словарь українськоїмови» зусіхспроблексикологіїцієїмови, якійому передували. Алєксєй Шахматов

  6. Словник цейскладався 46 літ (1861—1907), імав у нас великий вплив на усталеннялітературноїмовийлітературногоправопису (апостроф, звичайно, є в словнику скрізь, де треба). Це в нас класичнийзразоккомісійноїгромадськоїпраці, щозвичайнотягнеться без кінця. Найважливіша недостача цього словника на теперішній час — він не чітковідділив слова говірковівідслівлітературних, івзагалі на літературнумову не звернувналежноїуваги, чому до словника внесено багатоговірковихслів, яких у мовілітературній не вживаємо… Правописцього словника бувприйнятий по всіхукраїнськихредакціях та виданнях. Ось цейправопис, як вислідзбірноїпраціписьменниківвсьогоХІХ-гостоліттяйусьогоукраїнського народу, ізапанував в Україні, ідержитьсяв нас аж до сьогодні. ІванОгієнко

  7. З літа 1902 року почавсяскладнийпроцесредагування «Словаря українськоїмови» Борисом Грінченком. Цю роботу насправдівважаємо складною для редактора іупорядника через ряд причин, середяких: встановленічіткічасові рамки опрацювання словника; бідністьматеріалу, який «Киевская старина» дала Борису Грінченку, а такожзаощадливістьзгаданого журналу (згадаймовідмовуредакціївиділитикошти на виписуванняслівз книг). Крімсторонніх причин, робота над словником ускладнюваласьі через власнелексикографічніоб’єктивнітруднощі, зякимизіткнувся Борис Грінченко. Спершубуло проведено редагуванняджерел, зякихбравсяматеріал, особливо цестосуєтьсятогочаснихсловників, які редактор дужеуважновідбирав для своєїпраці. Борис Грінченкотакожздійснивлексикологічнеікомпозиційнередагування, окремовивів схему обробки кожного слова. Лексика словника відбиваєбагатствовиражальнихзасобівукраїнськоїмовиXIX – початку XX століття, а вдалопідібраний метод викладуматеріалуробить «Словарь українськоїмови» Бориса Грінченка легким у використанні, інформативнимізмістовним. Отже, редагування «Словаря українськоїмови» проходило у динамічномуінапруженомутемпі.

  8. «Словарь українськоїмови» став словником українськоїживоїмови. Тут порядіззагальновживаними словами фіксуютьсяідіалектизми, часом вузьколокальні; вони здебільшогодокументуються. Українськіреєстрові слова в «Словаріукраїнськоїмови» пояснюютьсяросійськимивідповідникамичиописово, переважнабільшістьїхілюструєтьсяреченнями; при назвахрослинітварин, як правило, наводятьсяїхнілатинськінауковівідповідники. Широко представлена українськафразеологія, часто зпоясненнямїїпоходження. У передмові до «Словаря українськоїмови» Борис Грінченко подав стислий, аледоситьдокладнийоглядісторіїукраїнськоїлексикографії, а такожстислийописісторіїстворенняупорядкованого словника. Українськачастина «Словаря українськоїмови» надрукованановим, спеціально для цьогорозробленим Борисом Грінченкомправописом, т. з. грінчевичівкою, щоакумулювала все кращезпопередньоїукраїнськоїправописної практики і яка лежить в основісучасногоукраїнськогоправопису.

  9. Словник українськоїмови за редакцієюБ.Д.Грінченка становить зведенняпрацібагатьохкореспондентів журналу «Киевская старина», кваліфікованийдобірматеріалівзтворівхудожньоїлітератури та численнихфольклорнихджерелзчастковимвикористаннямпопередніхсловників такого ж типу іззначнимдоповненнямзаписамидіалектногоі фольклорного матеріалу, зробленими самим редактором Словника.  Историческіяпѣсни малорусскаго народа съобъясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Байки йприбаюткиЛевкаБоровиковського. Байки Леонида Глибова. К. 1903.

  10. Этнографическіематеріалы, собранные въ Черниговской и сосѣднихъ съ ней губерніяхъ... Б. Д. Гринченко. Ч. 1895, 1896, 1899. Три тома. Сборникъмалороссійскихъзаклинаній. Составилъ П. Ефименко Сочиненія Е. П. Гребенки. Томъ пятый. Спб. 1862.

  11. ВиргиліваЭнеида, на малороссійскійязыкъ переложенная И. Котляревскимъ. Х. 1842. Збірникъукраінськихъпісень. Зібравъй у нотизавівъ М. Лисенко та багато інших джерел…

  12. Словник українськоїмови за редакцієюБ.Д.Грінченкаявляє собою ціннулексикографічнупам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїйоснові перекладного типу) має до 68 тисячреєстровихслівіє першим в українськійлексикографії великим зібраннямлексичнихфондівукраїнськоїмовиз перекладом включених до ньогослів на російськумову (значнорідше — зтлумаченнямзначення слова російськоюмовою) іздебільшогозвідповіднимукраїнськимілюстративним текстом до кожного зподанихзначень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературноїмовиXIX ст. і фольклору, так ібільшостіукраїнськихдіалектів. Словник досить широко подаєукраїнськуфразеологію, часто зпоясненнямїїпоходження. Я́щур, -ра, м. 1) Саламандра, Salamandra. Вх. Лем. 488. Вона мня, Івасеньку, та й счарувала, лютими мня ящурами нагодувала. Гол. І. 77. 2) Названіе существа, упоминаемаго въ весенней хороводной игрѣ, носящей то же названіе. Мил. 53. Сиди, сиди, ящуре, в хорошому місті, май собі жінку, як перепілку. Кого ймеш обдереш, собі грошей набереш і ящурку спом’янеш. Мил. 53. Няня, -ні, ж. 1) Дѣтск. Няня, нянька. О. 1861. VIII. 8. 2) Ласкательное названіе коровы. Як виженеш корову у череду, озьмиїї за хвіст та кажи: «Іди, няня, по густе молоко, по білий сир, по жовте масло». Мнж. 135. Кулішни́ця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.

  13. Доброграй, -рая, м. Хорошіймузыкантъ. Доброграйка, -ки, ж. Хорошая музыкантша. Грозно, -на, с. 1) Виноградъ. Угор. 2) — дике. Дикійвиноградъ, Ampelopsis hederacea. Вх. Уг. 236. 3) Кисть (винограду). Грозно вінограду. Вх. Уг. 234. Ум. Водограй, -граю, м. Фонтанъ. Желех. Водозбір, -збору, м. Бассейнъ. Желех.

  14. Слово автора… Възаключеніепозволимъсебѣ сказать, что мы не считаемъ предлагаемый словарь ни исчерпывающимъ богатства украинскаго языка, ни доведеннымъ до такой степени совершенства, которая могла-бы удовлетворять хотя насъсамихъ, и находимъсебѣ оправданіе лишь вътомъ, что краткость времени, въ которое необходимо было сдѣлать всю работу, была въэтомъслучаѣ препятствіемъ, котораго не могло побороть самое крайнее напряженіесилъработающаго. Мы считаемъ свой трудъ первой ступенью по пути созданіянаучнагоукраинскаго словаря и, сознавая многіе его недостатки, все же рѣшаемся выпустить его въсвѣтъ, чтобы дать точку опоры дальнѣйшей работѣ вътомъ-женаправленіи. Від автора

  15. Зараз рукопис “Словаря” Б. Грінченка зберігається в Російській державній бібліотеці. З помітками автора він став цінним і рідкісним виданням, що не лише характеризує титанічну працю автора, але є практичним втіленням української лексикографічної діяльності, засвідчує широке використання матеріалів народної мови того часу.

  16. Працяєдиназневолі нас вирве: Нумо до праці, брати! Годілякатись. За ділосвяте Сміливо будем іти! «Словарь українськоїмови» Бориса Грінченкає не просто пам’яткоюукраїнськогословникарства, а йавторитетнимджерелом, звідкисучаснімовознавцічерпаютьзнаннязрізнихпрофілівкультури, побуту, зоології, техніки.

  17. Дякуємо за увагу!

More Related