Досвід роботи Костіної Н.О.

1. Заклад дошкільної освіти (ясла – садок) №5 «Червона Шапочка» Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області ДОСВІД РОБОТИ • ОСВІТА: Середня спеціальна • СТАЖ РОБОТИ:17 років КОСТІНОЇ НАТАЛІЇ ОЛЕКСІЇВНИ

2. ТЕМА ДОСВІДУ РОБОТИ: “Розвиток мовлення дітей дошкільноговікузасобамихудожньої літератури ”

3. ЗМІСТ 1. Підвищенняпрофесійногорівня.2. Девіз.3. Актуальність.4. Мета та завданнядосвіду.5. Засобидосягнення мети.6. Основа досвіду .7. Новизна досвіду.8. Висновок.

4. ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ:

5. «Щоблюбити – треба знати, а щобпроникнути в такутонкуйнеосяжну, величнуйбагатограннуріч, як мова, треба їїлюбити ». В.О Сухомлинський • ДЕВІЗ:

6. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ: • Стимулювати до розуміння морального задуму казки, мотиваційноїоцінкивчинків і характеру героїв; Розвивати мовніздібностіта уміння розповідати знайомі твори по мнемотаблиці; • Виховуватибажаннябратизтворівважливі уроки життя; • Виховувати у дітейлюбов до народних і авторських казок , віршів, оповідань, загадок та інших художніх творів , розуміти мотиви поведінки героїв; • Виховуватипочуттявідповідальності, справедливості, колективізму, згуртованості, дружби; • Виховувати доброзичливе відношення до героївхудожніх творів.

7. АКТУАЛЬНІСТЬ: • Одним знайважливішихінайактуальнішихзавданьсьогодення -- єрозвитокмовленнєвихздібностейдітей та розвитокдошкільниківвцілому . Базовапрограмавизначаєйого як однеізпровіднихзавданьсучасноїосвіти. • У пошукуновихметодівітехнологій, спрямованих на йогореалізацію, одним із важливих засобів розвитку мовлення дітей дошкільного віку залишається ознайомлення їх з творами художньої літератури: навчання переказу казок і оповідань, виразного читання віршів, розвиток образного мислення та виразного мовлення. Все це є необхідною частиною естетичного виховання дітей та відіграє важливу роль у вирішенні спільних завдань мовленнєвого, морального розвитку дитини та формування її особистості.

8. ІДЕЯ ДОСВІДУ: • Вчитирозрізняти добре йпогане на прикладівчинків героївхудожніхтворів; розумітинаслідкицихвчинків; • Вчити оцінювати особистісні якості персонажів; запам’ятовувати окремі слова і образні вирази із текстуказки; за допомогою інтонаціїпередавати характеристики персонажів; • Навчати дітей правильнійзвуковимові; • Навчатидітейпризентувати себе оточенню та розумітикомунікативнуповедінкуспіврозмовника (його стан, настрій, наміри) за допомогоюмовних та інтонаційнихзасобіввиразності; • Формувативміння добирати найдоцільніші для конкретного висловлювання слова, знайомити дітей з антонімами та синонімами;

9. СУТЬ ДОСВІДУ: • Навчання зв'язному мовленню має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, позитивно впливає на формування її важливих особистісних якостей таких, як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність. • За допомогою добре розвиненого зв'язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, легко встановлює контакт із оточуючими, ініціює власні ідеї, бере участь у різних видах дитячої творчості.

10. ОСНОВА ДОСВІДУ: • Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини» В.О. Сухомлинський • Ознакою будь-якої держави та нації є рідна мова. Рівень розвитку рідної мови віддзеркалює рівень культури та духовного розвитку нації. • Вивчення рідної мови, рідного слова започатковується з раннього дитинства в сім’ї, серед рідних і близьких людей, а вдосконалення її відбувається у закладах дошкільної освіти, школі й триває впродовж усього життя. • Метою опанування рідної мови в дошкільному віці є засвоєння літературних норм, культури мовлення і культури спілкування рідною мовою. • Культура мовлення - це вміння правильно говорити (й писати), добирати мовновиражальні засоби відповідно до мети та ситуації спілкування, це система вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності - забезпечення мовленнєвої компетентності. • Мовленнєва компетентність має як соціальне, так і національне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства загалом.

11. НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ досвіду: • Мовленнєва компетентність виявляється у правильності, адекватності, логічності, різноманітності, естетичності, чистоті та доречності. • Науковці й практики традиційно вбачають мету навчання дітей рідної мови на етапі дошкільного дитинства у розвитку усного мовлення як засобу спілкування та пізнання довкілля. • К. Ушинський і С. Русова пов’язували реалізацію головної мети з розвитку мовлення з виконанням різних вправ, складених на найкращому літературно-художньому матеріалі, та формуванням у дітей здатності зв’язно, логічно, граматично правильно висловлювати власну думку. Якщо загалом таке бачення мети роботи з формування мовлення дошкільнят залишалося майже незмінним, то її пріоритетні напрями на певних етапах визначалися кожного разу по-іншому.  Докторпедагогічних наук Н. В. Гавриш розробила інноваційну методику «Коректурні таблиці» , яка на мою думку, сприяє ефективній реалізації усіх завдань Базового компонента, зокрема, освітньої лінії «Мовлення дитини». Словесні ігри, побудовані на основі «Коректурних таблиць» стимулюють розвиток мовлення та сприяють усуненню труднощів у комунікації дошкільників. • Завдання розвитку мовлення та елементарного навчання дітей мови виокремились у спеціальний розділ освітньої роботи, завдяки чому вдалося досягти певного прогресу в організації роботи з формування мовлення дошкільнят.

12. ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ: • - читання творів та їх переказування; • - театралізація і показ казки вихователем ; • - драматизація у ролях знайомої дітям казки чи складеної разом розповіді; • - інсценізація - точне і послідовне відображення змісту за допомогою костюмів, різних декорацій; • - ігри за сюжетами знайомих художніх творів ; • - ритмізування – ритміко - речетативна розповідь на одній ритмічній кривій , з однією інтонацією; • узагальнюючі бесіди; • - тематичні інтегровані заняття; • - дидактичні ігри , коректурні таблиці, опорні схеми, мнемо доріжки, сюжетні малюнки ; • - бесіда на морально-етичні теми за змістом художнього твору; • - самостійне складання дітьми казок, розповідей , терапевтичних казок; • - бесіди за змістом ілюстрацій на різні сюжети казок; • - розв’язання проблемних ситуацій та суперечностей у творі ; • свято казки в дошкільному закладі, розвага разом з батьками, літературні вечори тощо; • куточки книги та мінібібліотеки.

13. ОЗНАЙОМЛЕННЯ • З ХУДОЖНЬОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ • РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ • НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ • РОЗВИТОК СЛОВНИКА • ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ • ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

14. Завдання формування мовленнєвої компетентності посідає центральне місце в загальній системі роботи з розвитку особистості дошкільника.. • Навчання зв'язному мовленню одночасно є і метою, і засобом практичного опанування мовою. Воно має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, позитивно впливає на формування її важливих особистісних якостей таких, як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність. • За допомогою добре розвиненого зв'язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, легко встановлює контакт із оточуючими, ініціює власні ідеї, бере участь у різних видах дитячої творчості. • Мовлення є стрижнем макродіяльностей, що виникли під впливом художнього слова. Комбінації взаємозв’язку мовленнєвої діяльності з іншими видами діяльності можуть бути різноманітними.

15. В своїйроботі я використовуюнайрізноманітнішіформиорганізаціїмовленнєвогорозвиткуздітьми : • Літературно - мовленнєва діяльність - безпосередньо пов’язана зі сприйманням, елементарним аналізом літературних творів і словесною творчістю під впливом художніх вражень. • У момент сприймання літературного твору дитина виступає водночас у декількох ролях - слухача, активного віртуального учасника зображуваних подій і співавтора, якому під силу вносити певні корективи у твір. • Сюжетно-рольова гра - словесна творчість виявляє себе через казкові, ігрові діалоги, сценарії; • Пізнавальна діяльність - через вислови - міркування, вислови - пояснення, вислови - запитання, головна мета яких упорядкувати, систематизувати власні уявлення про довкілля, пояснити самому собі невідповідності, незрозуміле, проблеми, з якими постійно стикається дитина; • Образотворча, музична, театральна діяльність - через акомпанемент дій, їх коментар, словесне малювання; • Спілкування з однолітками і дорослими - через самопрезентацію і фантазування. Складання за власної ініціативи казок, оповідань, віршів, а також мовні ігри (мирилки, лічилки, скоромовки, загадки, заклички). Ініціативна художньо - мовленнєва діяльність базується на досягненнях, знаннях, досвіді дитини, які вона здобула в процесі навчання.

16. Розвитокмовленнязасобами художньоїлітератури Художня література – невичерпне джерело мудрості, знань, духовності, краси художнього слова для розвитку дитини дошкільного віку. • Для маленької дитини художня література й дитяча книжка є потужним засобом емоційного розвитку, тому що спостерігаючи за виразом обличчя дорослого, який читає книгу, та розглядаючи ілюстрації, дитина намагається наслідувати  вираз обличчя того, хто їй читає вірш, казку чи оповідання, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів – показує як вони радіють, сумують, як дивуються. Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже , вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої  почуття. • Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини, розкривають таємниці природи, знайомлять її з подіями давно минулих часів, відкривають невідомі країни тощо. Оповідання та вірші про дітей вчать дошкільників взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків.Художнялітература та дитяча книжка єпотужнимизасобамиформування фонематичного слуху та правильноїзвуковимови, збагачення словника дитини, розвиткузв’язногомолвення.

17. Життєдайним джерелом розвитку мовлення дітей засобом художньої літератури є усна народна творчість. • Обов'язковим кроком розвитку мовлення для мене є використання малих фольклорних жанрів – прислів'я, приказки, загадки, заклички, гуморески. • Прості, невеличкі за обсягом, вони дивують оригінальною будовою, широким використанням виразних мовних засобів. Усе в них виважено, доцільно, кожне слово на своєму місці. Наприклад, загадка – поетична формула, яку характеризують високий ступінь метафоричності, ритмічна домірність, одухотворення, уособлення неживого світу. Все це надає загадці особливої поетичності.

18. Казка – стародавній жанр усної народної творчості. В казці закладено величезний естетичний потенціал, який проявляється в яскравому, романтичному зображенні казкового світу, в ідеалізації позитивних героїв, повчальності. Колоритна, яскрава мова казок захоплює, викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію. • Для того, щоб діти побачили казку у новому ракурсі, треба дати поштовх для розкриття творчості, уяви, фантазії. В основі свого досвіду я використовую різні методики розвитку мовлення дітей засобами художньої літератури . • Черговим та дієвим є метод Л.Б.Фесюкової “Виховання казкою ”. • Методи її роботи з казкою дали можливість більш широко використовувати улюблені дітьми сюжети.

19. СХЕМА РОБОТИ З КАЗКОЮ ЗА МЕТОДИКОЮ Л.ФЕСЮКОВОЇ • НАЗВА КАЗКИ • МОРАЛЬНИЙ УРОК • РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ТА УЯВИ • МОВЛЕННЄВА ЗАРЯДКА • ВИХОВАННЯ ДОБРИХ ПОЧУТТІВ • ВИХОВАННЯ ДОБРОТИ

20. Сама методика особлива, вона використовується більш у практичній діяльності з дітьми старшого дошкільного віку. Щоб підвести дітей не тільки старшого дошкільного віку, а й молодшого віку до творчої роботи з казкою (зміна одного казкового героя іншим, придумування іншого кінця чи варіанта казки) доцільним у використанні такий метод, як розігрування казки за допомогою замінників. Використовувався метод замінників у певнійпослідовності: 1. Читання казки з замінниками. 2. Дорослий читає казку, а дитина розігрує її. (Ось до рукавички підходить лисичка (жовтий кружок), запитує: «Хто, хто в рукавичці живе?» Їй відповідають мишка, жабка, зайчик (дитина щоразу піднімає відповідний кружок). 3. Відгадування уривків із казки. Дорослий за допомогою замінників розігрує якусь сценку із казки, а дитина повинна відгадати її . 4. Показ дитиною сценки з казки з одночасним розповіданням його. 5. Вигадування нових варіантів казки за допомогою введення нових замінників.

21. Можна сказати, що для розвитку уяви дітей, корисними є застосування ігор з пальчиками, психогімнастики, релаксаційної музики, інсценування та драматизації. Розвиткууявивихованцівсприялиспеціальнорозробленіігри: «Який? Яка? Яке?»(висока, красива, біла, солодка і тощо),«Що буває?..» (солодким, гострим, дерев’яним, м’яким, гірким, мокрим і тощо),«Порівняння»(білий, наче сніг; гіркий, як полин тощо),«Що спочатку, що потім?», «Коли це буває?», «Порівняй за величиною?», «Впізнай казкового героя», «Склади казку», «Хто сховався в рукавичці?»Для дітей середнього дошкільного віку пропоную замінити у грі-драматизації Колобка на огірочок чи капустинку, разом з дітьми придумати пісеньку: Зелененька капустинка Сорочечки зелені маю. Від усіх, кого зустріну, Швидко я тікаю, Бо кругленька я Та швиденька.

22. Діти повторюють сюжет казки «Колобок». Я пропоную дітям подумати, чи смакуватиме капустинка лисичці, хто із тварин найнебезпечніший для капусти, діти лисичку та зайчика можуть поміняти місцями (чергою зустрічі), а згодом ввести нового персонажа –козу. Спонукаючи дітей до творчого пошуку, змінювали кінцівку казки: «Колобок став розумним, не сів лисичці на язичок, а втік, покотився далі.» - Куди він покотився? Що з ним трапилося далі? - Може він опинився у іншій казці або в іншій країні? Казка - благодатний матеріал для розвитку,відтворення і творчої уявидитини як важливих сторін його емоційної сфери і необхідних для повноцінного сприйняття творів читачем. Казки зберігають свою національну індивідуальність, а кожна народна казка своєрідна і по-своєму неповторна. Працюючи з казкою (читання вголос дорослими, різні форми переказу і перекладення казок на інші види,) я вказувала на її особливості, разом з дітьми добиралися до її змісту, широко використовувалась казка, як джерело естетичного виховання дітей та їх насолоди мистецтвом.

23. СПОСОБИ РОБОТИ З КАЗКОЮ ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ МНОЮ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: • Зіставлення варіантів казок, різних «редакцій» одного сюжету в різних народів, залучення іграшки для глибокого осмислення казки, встановленнязв'язку народної казки з літературою. • Прийом усного (словесного) малювання допоможе дітям підмітити характерну деталь, схопити головну думку. • Виразне читання, читання за ролями завжди приносить дошкільнятам задоволення, полегшує засвоєння типових особливостей казки: розмовна мова, повтори, особлива ритміка. • Цікавим способом вивчення казки є її інсценування. Цьому сприяє насиченість казки діалогами.

24. Взагалі варіантів роботи з казкою я використовую дуже багато: • - читання казок та їх переказування; • - театралізація і показ казки вихователем ; • - драматизація у ролях знайомої дітям казки; • - ігри за сюжетами знайомих казок; • - перегляд екранізації казок; • - узагальнюючі бесіди на теми : «Моя улюблена казка», «Погостюємо в казки», «Казка в гості прийшла»; • - дидактичні ігри : «З якої казки герой?» (або «З якої казки я прийшов?»), «Добери картинку », «Подорож у дивовижний світ казок », «Лист дідуся-казкаря» ; • - заміна характеру персонажів казок; • - бесіда на морально-етичні теми за змістом казки; • - самостійне складання дітьми казок; • -бесіди за змістом ілюстрації до казок і репродукцій картин на казкові сюжети; • розв’язання проблемних ситуацій та суперечностей у казці; • - свято казки в дошкільному закладі, тощо

25. “Казка - гарний матеріал для розвитку творчої уявидитини, важливих сторін емоційної сфери, необхідних для повноцінного сприйняття творів читачем.”

26. Драматизація української народної казки «Колобок»

29. Для мене дужеважливозробитипроцесоволодіннямовленнямцікавимідоступним для дітей. • Одним із основних завдань у дошкільному дитинстві є розвиток зв’язного мовлення, за допомогою якого реалізуються головна функція мовлення – комунікативна. Розвиваючизв’язнемовлення у дітей, я використовуюрізніприйоми,зокрема: ПЕРЕКАЗ ТВОРУ СУМІЖНЕ МАЛЮВАННЯ СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ КОМЕНТОВАНЕ МАЛЮВАННЯ

30. КОМЕНТОВАНЕ МАЛЮВАННЯ • Для того щоб активізувати мовлення дитини, створюю таку ситуацію, в якій діти прагнуть висловлюватися, ділитися враженнями. Тому я намагаюся забезпечувати динамічність оточення дітей, звертаю їхню увагу на зміни в довкіллі,появу чогось нового. Цікавим прийомом активізації мовлення дітей, який я використовую у своїй роботі, є коментоване малювання. Його сутність полягає в тому, що вихователь бере великий аркуш паперу, фломастери і разом з дітьми починає фантазувати і замальовувати: • Був собі на білому світі…. ( Вихователь малює круг.) Що це? ( Діти називають: круг, сонечко, колобок…)Ні,це не сонечко, і не колобок, і не круг. (Домальовує навколо круга вісім прямих паличок, невелику голову.) Жив на світі ось такий ... Хто? Правильно павучок. Одного разу він вирушив у подорож. Ішов, ішов  бачить…( Малює кілька вертикальних ліній різної довжини.) Що це? (Діти висловлюють припущення, вихователь домальовує дерева.) Першою виросла ялинка. ( Малює ялинку.) Яка вона?Чи є у неї листочки? На що схожі гілки? Яка ялинка взимку? Скільки ялинок у лісі? Намалюємо ще. Чим вони відрізняються? (Розміром,  є більші й менші.) Скільки великих ялинок? Скільки маленьких? А ще на сонячній галявині росте одне гарне дерево.

31. Я почну малювати,, а визгадайте,що це за дерево. (Берізка.) Яка вона? Куди тягнуться гілочки? ( Діти описують.) Що ще росте у лісі?(Кущики, гриби, квіти, травичка – діти називають, вихователь малює.) А чим кущик відрізняється від дерева? • Діти захоплюються цікавою колективною діяльністю, результати якої з’являються у них на очах. Ця ситуація спонукає їх до висловлювань. Не напружуючись і не докладаючи великих зусиль, діти легко описують предмети та явища, виділяють їхні істотні ознаки, висловлюють свої думки,припущення. • Коментоване малювання допомагає не лише розвивати мовлення дошкільників, але й закріплювати знання, набуті під час роботи над іншими розділами програми. Діти вчаться малювати, повторюють назви кольорів, геометричних фігур, рахують, закріплюють знання про назви об’єктів та явищ природи тощо. При цьому розвиваються  мислення, уява, фантазія. Діти залюбки беруть участь не лише у спільній розмові, але й у  малюванні вигаданих образів. Молодші дошкільники можуть допомогти домалювати промінчики у сонечка, ягідки на кущику, травичку у лісі, хвилі на морі тощо. • Результатом такої діяльності є колективно складена розповідь, яку її творці ще й проілюстрували у процесі спільної діяльності.

32. Цікавих сюжетів з різними героями можна вигадати багато, разом з дошкільниками урізноманітнюючи зміст оповідок, розвиваючи фантазію дітей, спонукаючи їх до мовленнєвої діяльності. • Це можуть бути різні сюжети наприклад: • Пригоди маленького курчати; • Як зайчик потрапив в калюжу; • Мандрівка золотого листочка; • У країні геометричних фігур; • Весна пробуджує природу. • Колективне складання ілюстрованих розповідей має дуже велике значення для становлення особистості молодших дошкільників. • Адже під час такої роботи діти: • Не почуваються самотніми; • Постійно відчувають підтримку дорослого; • Не бояться висловлювати свою думку; • Беруть активну участь у спільній діяльності на рівні з усіма. • Розповідь складають спільно усі вихованці групи або їх невелика підгрупа, тому власна участь кожної конкретної дитини менша, а отже посильна навіть для найбоязкіших. діти є не споглядачами, а безпосередніми учасниками всіх дій, тому у них виробляється активна позиція, прагнення зробити свій внесок у загальну справу.

33. СУМІЖНЕ МАЛЮВАННЯ • Діти молодшої групи ще не впевнені у своїх силах, тому їм важливо відчувати підтримку дорослого. Для цього я використовую такий спосіб підтримки активного мовлення, як суміжне мовлення. • Складаючи розповідь чи описуючи предмет, вихователь починає речення і дає можливість дитині його закінчити, допомагає навідними запитаннями. Наприклад: • По стежці лісом біг їжачок. Раптом на стежинку вистрибнув… ( вихователь виставляє зображення вовка. Діти кажуть: «Вовк».) Він був… ( Злий страшний, зубатий.) Які у нього пазурі?(Діти зображують злого вовка.) Що він хоче зробити? (Накинутися і з’їсти їжачка.) Але щойно він накинувся на їжачка, то…( Уколовся, завив, утік.)   •   Хоч би який був рівень підготовки дитини вціломута його зв’язного мовлення зокрема, результат складання розповіді завжди буде позитивний, адже у дитини виникає почуття успішності та з’являється бажання вигадувати ще. • Мені дуже важливо підтримувати ініціативу дітей, спонукати їх до самостійності і не забувати, що їх мовлення є лише фоном, ланцюжком, який допомагає поєднати окремі слова у зв’язні речення, судження.

34. Складати розповіді простіше, якщо всі дії буде проілюстровано малюнками, предметами або іграшками, щоб діти могли їх бачити, діяти з ними. • Часто такий прийом активізації мовлення називають інсценівки з іграшками, театром картинок тощо. Діючи з іграшками, предметами чи картинками, спільно з дітьми складаю розповідь , або діти самостійно складають розповідь під моїм керівництвом. • Близькі і зрозумілі малюкам іграшки рухаються з ними на очах, розмовляють, переживають різні пригоди. Це дуже схоже на ляльковий театр, творцями фантастичних історій і цікавих оповідань є самі малюки. Успішність цього способу багато у чому залежить від яскравих атрибутів, нових цікавих іграшок, які збуджують інтерес дітей. • Щоб полегшити дітям складання описових розповідей, я використовую структурно – синтаксичні схеми, що складаються з окремих схематичних малюнків, які є для дитини зоровою опорою. • Такі схеми визначають обсяг розповіді, її послідовність і застосовуються на початковому етапі навчання. Якщо умовні позначення, схематичні малюнки створено разом з дітьми, вони їх чудово розуміють. • Якщо дитина складаючи описову розповідь за схемою, стикається з труднощами, я використовую допоміжні слова: «Це - …», «Він - ….», «У нього є….», які дитина доповнює  за власною ініціативою, користуючись зоровими опорами, зображеннями на схемі.

35. Однією з важливих умов результативності такої роботи є відповідність іграшок чи предметів, що описуються, віковим та індивідуальним особливостям дітей – вони мають бути добре їм знайомі. • Великого значення вправам на описування надавала один з основоположників методики розвитку мовлення дошкільників Є. Тихєєва. • Вона зазначила, що такі вправи збагачують словник, сприяють розвитку зв’язного мовлення, вчать логічно мислити, розширюють кругозір дітей. • Описуючи предмети, іграшки, діти вчаться виділяти їхні характерні ознаки,знаходити для опису точні слова, вирази, визначати відмінне та схоже. • Схеми доцільно використовуються і під час навчання дітей складання творчих розповідей. • Для того щоб збагатити мовлення дітей, зробити його більш яскравим, ми вчимо дітей будувати більш поширені речення, добираючи епітети, однорідні слова. • «Прийшла тепла весна. Яскраво світить золоте сонечко. Тануть прозорі  льодяні бурульки. З’являються перші квіточки: проліски, підсніжники, крокуси.»

36. Навчаючидітейпереказуватилітературні твори, в своїйроботітакожвикористовуюзорові опори. Розвитокподій разом здітьмифіксуємо у малюнкахчи за допомогоюумовнихпозначень. Спираючись на них, діти легко відтворюютьхідподій. Найпростішеїмрозказуватиказки, вірші, заклички за допомогоюілюстраційабомнемотаблиць.

38. РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВОЇ ТВОРЧОСТІ • З набуттям дітьми мовленнєвого досвіду необхідність використання схем та ілюстрацій відпадає сама собою, і головним у роботі стає розвиток мовленнєвої творчості вихованців. Для розширення і уточнення словникового запасу я застосовую такий прийом:незнайоме слово діти проспівують, кричать, промовляють весело, сумно, здивовано. • Це цікаво дітям, підвищує емоційність сприймання ними матеріалу, сприяє ому запам’ятовуванню. • Наприклад, ознайомлюючи дітей зі звірятком, яке мешкає в наших лісах, але про нього рідко розповідають малятам, - борсучок, застосовуємо  прийом так: • Діти, як ви вважаєте, це звірятко добре чи зле? (Добре,бо воно усміхається.) Це -  борсучок . Давайте промовимо лагідно – борсучок . ( Діти промовляють слово лагідно.) Прошепочемо його назву. (Шепочуть.) Скажемо радісно, здивовано, сумно. (Діти розмовляють слово з різними емоціями.) Скажемо так, щоб слово застрибало. (Діти промовляють по складах.) А тепер прокричіть його (Кричать.) То що це за звірятко?

39. Загальновідомо, що розвиток мовлення відбувається не стільки під час спеціально організованих занять, скільки у повсякденній діяльності. • Щоб активізувати мовленнєву діяльність дітей на занятті, заняття краще проводити інтегрованими. • Адже щоб «полилось мовлення», потрібно збагатити душу дитини враженнями. • Інтегровані заняття сприяють високій пізнавальній активності дітей. Розширення кола знань про навколишній світ,людей, їхню діяльність спонукає дітей не лише наслідувати дії дорослих,але й висловлювати з приводу них власну думку. • Протягом всього дня я інтенсивно розмовляю з дітьми про побачене і почуте, про улюблені іграшки, про братиків і сестричок, про допомогу батькам, про цікаві вихідні тощо. Малюки залюбки діляться враженнями, переживаннями, відповідають на запитання. • Такі розмови збагачують словниковий запас дітей, вчать їх  зв’язно , логічно висловлюватися, уважно слухати співрозмовника, вести діалог. • Набуття власного досвіду, розширення активного словника дає змогу дітям цікаво розповідати не лише історії з власного досвіду, але й складати творчі розповіді, фантазувати. Нехай у дітей вони зовсім прості і короткі, але систематична робота з розвитку зв’язного мовлення дає хороші результати.

40. Інтегроване заняття у середній групі «Чарівнаподорож»

41. У своїй роботі я використовую розроблену доктором педагогічних наук Наталією Василівною Гавриш інноваційну методику «Коректурні таблиці» , яка, на мою думку, сприяє ефективній реалізації усіх завдань Базового компонента, зокрема, освітньої лінії «Мовлення дитини». • Словесні ігри, побудовані на основі «Коректурних таблиць» стимулюють розвиток мовлення та сприяють усуненню труднощів у комунікації дошкільників. Приїх використанні у дітейвиробляютьсязагальномовленнєвінавички: • культура слухання; • запитування; • висловлювання; • обґрунтування ; • доведення ; • налагодженняспілкування. • Дитинанамагаєтьсяякнайкраще, найповнішеінайчіткішевисловитихідсвоїх думок, так щоб бути зрозумілимоточуючими, тобтоудосконалюєтьсята збагачуєтьсяграматична та лексична сторона мовлення. Діти у своємумовленнівикористовуютьприкметники, прислівники, прийменники, намагаютьсяграматично правильно будуватисвоїзвертання, висловлювання, реплікиі т.д.Цесвідчитьть про те, щобажаннягратиі бути зрозумілимсвоїм партнерам по грі, стимулює до більшоїрозумовоїдіяльності у сферімовлення.,

42. Коректурні таблиці “Казка вчить, як на світі жить”

43. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ ІГРОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ • Однією з умов успішності мовленнєвої роботи на занятті є використання ігрових прийомів навчання. • Серед них: ігри  (дидактичні; народні; рухливі з текстами та діалогами), ігрові вправи; сюрпризи; забавлянки; ігрові життєві ситуації спілкування, в яких дитина є активним мовцем , тематичні лепбуки). • Гра завжди має залишатися грою, яку не слід підмінювати навчальною вправою. Лише за цієї умови можна реалізувати весь навчальний та виховний потенціал гри щодо мовленнєвого розвитку. • Протягом дня разом з дітьми систематично граємося такими іграми : • Лепбук“Віршіпомилянки”, загадки про казки, про тварин; • Лепбук“Розрізнікартинки”(склади казку), • Лепбук“Розкажиказку”; • Дидактична гра “Пори року ”, “Опиши”; • Дидактична гра “Розкажи про свою пригоду”; • Дидактична гра “Мої права та обов'язки в казках”; • Мнемотаблиці “У світі казки”; • Коректурні таблиці “Казка вчить як на світі жить”; • Дидактична гра “Якого героя не стало?”; • Дидактична гра “Відгадайказку”; • Дидактична гра “Розкажи за картинками”.

44. Лепбук Розрізні картинки. Склади та розкажи казку. Розповідання казок

45. Лепбук Відгадування загадок про казки

46. Дидактична гра«Права та обов’язки в казках»

47. Дидактична гра «Відгадай казку»

48. Дидактична гра «Якого героя не стало»

49. Дидактична гра «Розкажи за картинками»

50. РОБОТА З БАТЬКАМИ • Проведення відповідної роботи з родинами вихованців щодо розвитку мовленнєвих здібностей дітей засобами художньої літератури і щодо розуміння батьками важливості якісної освіти для їхніх дітей є важливим напрямом моєї роботи. За сучасними визначеннями, зміст освіти – це не тільки сукупність інформації, але і набуття певного досвіду. Тому основними рисами сучасної людини є освіченість та вихованість. Ніякий мультфільм ніколи не зможе замінити прочитання книги. Читаючи художній твір дитина потрапляє у чарівний світ мрій, фантазуючи уявляє, аналізує, розмірковує, а значить розвивається - відбувається формування особистості. Освіченість включає в себе сукупність необхідних для життя знань і вмінь, і внутрішнє спонукання до їх застосування. • Науковці довели, що для дошкільників передача пізнавальної, наукової інформації через авторські наукові казки, глибоко впливає на розвиток особистості дитини. • Після надання консультацій, проведення бесід, майстер – класів, приємно вражає той факт, що не тільки вихователь, а й батьки дошкіль-нят не просто читають своїй малечі казки, а пам’ятають про обговорен-ня, пояснюють незрозуміле, що дає змогу дитині засвоїти уроки, які згодом доведеться розв’язувати самостійно.