Доповідач:

1. Стан та перспективи створення національних  технологічних платформ в Україні як дієвого механізму державно-приватного партнерства в інноваційній сфері Доповідач: к.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій і адміністрування Житомирського державного технологічного університету Безшкура Анна Юльянівна Житомир — 17 грудня 2013 р.

2. Законодавче та нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності 1991р. - Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність”; 1999р. - Закон України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”; 1999р. - „Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України”; 2002р. - Закон України „Про інноваційну діяльність” ; 2003р. - Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”; 2006р. - Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” ; 2006р. - Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”; 2007р. - Закон України „Про науковий парк „Київська політехніка”; 2008р. - „Державна цільова економічна програма „Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009-2013 роки” 2009р. - Закон України „Про наукові парки”; 2009р. - Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи”.

3. основні складові інноваційної інфраструктури: - регіони науки; - технополіси; - міста високих технологій (HiTech City); - технопарки (дослідницькі, технологічні, промислові); - науково-технічні альянси; - інноваційні центри (технологічні, регіональні та галузеві); - бізнес-інкубатори (інноваційні та технологічні).

4. Технопарки України

5. Розподіл за технопарками проектів, що мають чинні свідоцтва станом на 01.01.2010 р.

6. Консолідація науки, бізнесу, влади та громадянського суспільства у рамках ТП ТП - дієвий механізм ефективного державно-приватного партнерства, здатний залучити бізнес та громадянське суспільстводо сутнісної та інструментальної співпраці у визначенні стратегічних науково-інноваційних пріоритетів держави та, що найважливіше, до процесу їх реалізації, фінансової співучасті у конкретних науково-інноваційних проектах та процедури подальшого моніторингу. Важливим суспільно-значимимаспектом запровадження ТП є реалізація інноваційних завдань через значне покращення щоденного життя кожного громадянина, що позитивно впливає на рівень довіри до науки та інновацій у суспільстві

7. Європейською Комісією у липні 2013 року прийнято «Стратегією розвитку Європейських Технологічних Платформ: ETP 2020» - роль ТП у “Горизонт 2020” посилюватиметься, адже у даній програмі основний акцент робитиметься на фінансування інноваційного бізнесу, особливо МСП. • Відповідно діяльність УНТП зосереджена на Інноваційних Проектах, що є доступним вже у поточних та майбутніх конкурсах Відповідність ЄС стратегії та національних програм розвитку

8. «Стратегія розвитку Європейських Технологічних Платформ: ETP 2020»: 1. Розробка стратегії та проведення цілісного бізнес-орієнтованого аналізу у напрямку виявлення “вузьких місць” та можливостей у сфері досліджень та інновацій, котрі спрямовані на розв'язання соціальних проблем, а також із діяльністю по забезпеченню промислового лідерства. 2. Мобілізація промисловості та інших зацікавлених сторін в рамках ЄС задля реалізації погоджених пріоритетів у плідному партнерстві. 3. Забезпечення обміну інформацією та передачі знань з-посеред широкого кола зацікавлених сторін на всій території ЄС.

9. Цілі створення технологічних платформ визначаються у двох площинах: • 1. На рівні Європейської Спільноти передбачає: • активну участь у структурах Європейських технологічних платформ; • долучення до формування і реалізації європейських стратегічних дослідницьких програм; • динамічне зростання участі у проектах Рамкових Програм ЄС.

10. 2. На рівні національної площини включає: • підготовку амбітних національних науково-технічних програм, які були б пов’язані із стратегічно важливим секторами національної економіки, органічно включеними як елемент Національної дослідницької програми та інноваційної системи; • інтеграцію ключових бізнес-структур (виробники, фінансові інституції, біржі і т.д.) з науково-дослідними інституціями та інфраструктурою (НДІ, університети, інноваційні МСП) з метою формування спільних стратегій розвитку; • концентрацію значних ресурсів з державного і приватного сектору, в т.ч. на національному та міжнародному рівнях; • оптимальне використання коштів на реформування економіки; • промоцію і лобіювання дій з підтримки науково-технічної діяльності у тих секторах економіки, які репрезентують відповідні платформи.

11. Сучасна мережа ЄТП

12. Узагальнюючи консолідуючу роль ТП важливо підкреслити, що даний тип державно-приватного партнерства дозволяє: 1) сконцентрувати та мобілізувати зусилля всіх зацікавлених сторін інноваційного процесу - різних відомств, бізнесу, наукового співтовариства, інвесторів та громадськості для досягнення кінцевих цілей в конкретних стратегічних пріоритетних напрямках; 2) узгодити та скоординувати діяльність різних відомств, держкорпорацій, інфраструктурних інституцій, регіонів в рамках існуючих механізмів реалізації національної науково-технологічної політики – державних програм, інноваційних проектів, галузевих стратегій і програм, корпоративних програм розвитку і т.д.

13. Етапи створення УНТП «Агропродовольча» 2006-2010 – Ідея створення Платформи (підготовча діяльність, широке консультування та обговорення ініціативи, етап формування пулу стейкхолдерів) 2011-2012- 1) Підготовка до офіційної реєстрації НТП “Їжа для життя” в Україні; 2) Підтримка інноваційного спроможності МСП шляхом покращення співпраці між дослідницькими організаціями та бізнесом (етап консенсусу); 3) Брокерські заходи для МСП «Інноваційні дослідження та розвиток в харчовому секторі та сфері охорони здоров`я» (етап консолідації) 2012-2013 – Реєстрація, відкриття, поточна та запланована діяльність: цільові проекти, структура і стратегічний план дій, представницька діяльність (етап імплементації)

14. 6 липня 2012 року у м. Києві відбулося установче засідання учасників Української національної технологічної платформи «Агропродовольча» в мережі ЄТП «Їжа для життя». УНТП «АП» створена за зразком діючих Європейських технологічних платформ, які за визначенням Європейської дослідницької консультативної ради є однією з найголовніших ініціатив, спрямованих на зміцнення інноваційного потенціалу Європи та забезпечення ефективності інвестицій в наукові дослідження

15. Основна мета діяльності УНТП “Агропродовольча” є розробка економічно обґрунтованих програм наукових досліджень та швидке впровадження наукових результатів їх практику у тісній співпраці з мережею ЄТП “Їжа для життя”. http://etp.ciaa.eu ЄТП Їжа для Життя було створено у 2005 роціпід егідою Конфедерації Харчової Промисловості ЄС (CIAA), відповідно до принципів Ліссабонської Стратегії

16. Очищення води Утилізація сміття Рибальство Аква культури Синтетичні Рекомбінаційна медицина Стандарти Аерокультури Біозахист Натуральні Мікро клонування Екологія Пробіотики Біоекономіка- тварини Біоекономіка рослини Ліки Вірус контроль Контроль С/Г Медицина Ферми Імунна реакція ГМО Культури Молеклярна діагностика Біоінженерія Контроль за пестицидами Харчова Промисловість Харчування Пробіотики Cell технології Зберігання/Переробка Нові Технології Біотерапія Вакцини Функціональні продукти Спеціальні продукти Нанотехнології Структура – орієнтована на поточні проблеми та основана на унікальному досвіді УНТП

17. Українська НТП “Агропродовольча”: Структура МСП

18. Основні завдання Кластерів: • Моніторинг стану/ національного та глобального характеру: для визначення та реалізації потреб: споживачів та ринків харчових продуктів; • Реакція на “важливі питання”– оцінка або визначення питання/проблеми з метою здійснення термінових дій у харчовому ланцюгу • Підрахувати/знайти або ж класифікувати ключових промислових та дослідних суб'єктів по принципу: регіон/досвід; • Встановити контакти з регіональними органами державної влади та з місцевими бізнес-інкубаторами або інноваційними парками на регулярній основі;

19. Результати на сьогодні: досягнення / дії / ініціативи • Зовнішні мережі: • Food Cluster Initiative • THE FOOD & HEALTH NETWORK (FHN) 3. EuroFIR ((European Food Information Resource) Подані та підтримані проекти: SECUREАFOOD BACFOODNET (COST) ODIN PICTURE EECA-2-HORIZON

20. Наступні кроки – зміни в структурі і оновленняінструментів • Створення і реєстрація асоціації – багато нових членів, необхідність розширення • Головування кластерів як окремих програмних ініціатив для координації дій • Меморандуми спільних дій з усіма відповідними Міністерствами і відомствами • Оновлення інструментів (принципів) зв'язку, контактів і адміністрування шляхом широкого впровадження ІТ технологій

21. Висновки • Посилення впливу бізнесу та громадськості на формування і вибір стратегічних напрямків досліджень та пріоритетів інноваційного розвитку потребує консолідованої позиції усіх прошарків суспільства в рамках ініційованих бізнесом та підтриманих державою ТП за конкретними соціально-орієнтованими технологічними та секторальними напрямками. • З метою формування такого відкритого суспільного діалогу необхідно створити на локальному рівні регіонів, корпоративних мереж, осередків підприємницького руху, форумах громадянського суспільства - дискусійно-комунікаційний майданчик з визначення суспільно-значимих викликів та соціально-економічних потреб громадян й бізнесу.

22. Дякую за увагу!Житомир, 17 грудня 2013