Актуалізація опорних знань як складова сучасного уроку української мови та літератури

1. Київський університет імені Бориса ГрінченкаІнститут післядипломної педагогічної освіти Актуалізація опорних знань як складова сучасного уроку української мови та літератури Завідувач НМЦ зовнішнього незалежного оцінювання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Л. Коваленко

2. Тип уроків за дидактичною метою Урок засвоєння нових знань Урок формування умінь і навичок Урок застосування знань, умінь і навичок Урок узагальнення і систематизації знань Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок Комбінований урок

3. 1. Перевірка домашнього завдання.2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.3. Мотивація учіння школярів.4. Пояснення нового матеріалу.5. Осмислення, узагальнення, систематизація знань.6. Тестування.7. Підсумки уроку.7. Повідомлення домашнього завдання. КОМБІНОВАНИЙ УРОК 75-80% уроків у школі комбіновані.

4. Вибір типу уроку Шаблонна структура уроку (урок із постійним набором структурних частин: перевірка домашнього завдання, пояснення нового матеріалу, формування і вдосконалення умінь і навичок, повідомлення домашнього завдання). Учитель має знати типологію уроків і обґрунтовано обирати тип уроку, що найкраще відповідає його меті Мета визначає тип уроку: мета уроку → тип уроку → структура уроку → розрахунок часу на різних етапах уроку

5. Структура уроку Під структурою уроку розуміємо дидактично зумовлений внутрішній взаємозв’язок основних компонентів уроку, їх цілеспрямована взаємодія. Структура сучасного уроку: дидактична (основна) і логіко-психологічна структури, мотиваційна і методична підструктури. Дидактична структура складається із трьох етапів: 1. Актуалізація опорних знань і способів дій. 2. Формування нових понять і способів дій. 3. Застосування знань, формування вмінь і навичок (включаючи і спеціальне повторення й закріплення).

6. Що таке актуалізація? Актуалізація (філос.) — поняття, що означає зміну буття. В цьому понятті розкрита лише одна сторона руху: перехід буття із стану можливості в стан дійсності. Актуалізація — відтворення раніше засвоєних знань, на які спирається вивчення нового навчального матеріалу, а також їх застосування, часто в новій ситуації. Актуалізація має стимулювати пізнавальну активність учнів. Показником ефективності сучасного уроку виступає навчальна активність на ньому всіх учнів.

7. Чи можна вважати, що актуалізація — це те саме, що й повторення? ? ПОВТОРЕННЯ АКТУАЛІЗАЦІЯ • Різновиди актуалізації: • актуалізація знань; • актуалізація способів діяльності; • актуалізація навчальних потреб. =

8. Інструменти: Тест, диктант, анкета (опитувальник) Схема-опора Записи вчителя Форма “ З –Х – Д ” Як можна актуалізувати опорні знання? Методи: Опитування (усне, письмове, фронтальне, індивідуальне) “ Мозкова атака ” “ Асоціативний кущ ” “ Асоціативне гроно ” Робота з таблицями “З - Х -Д ” Проблемна ситуація

9. Опитування Тема: «Типи відмін іменників» Запитання для актуалізації опорних знань: • На які питання відповідає іменник? • Якого роду можуть бути іменники? • Як визначити закінчення іменника? Наведіть приклади іменників, визначте в них закінчення. • Яке закінчення називають нульовим? Наведіть приклади іменників чоловічого і жіночого роду з нульовим закінченням.

10. Диктант Тема: «Написання прислівників». Високу Чигиринську гору люди називали Богдановою. Вона стоїть посередині Чигирина. За легендою, ворог вирішив узяти військо Хмельницького змором. Спершу почала гинути без води худоба, а потім і люди. Вгорі почали літати круки, віщуючи недобре. Раптом на горі між кам'яними скелями забурлила джерельна вода бурхливим потоком. То вода пішла тими підземними ходами, якими колись Хмельницький водив до річки коней напувати. Це джерело врятувало людей від смерті.

11. Заповнення таблиці Тема: «Написання ненаголошених голосних у корені слова». С..ло, л..лека, ж..ве, в..сло, б..реза, к..шеня, віт..р, оч..рет Активізуємо способи діяльності з теми + проблемна ситуація

12. Виконання творчого завдання Тема: “Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль ”. Опиши репродукцію картини (3-4 речення). 1 група: у реченнях ужити тільки іменники й дієслова. 2 група: у реченнях ужити іменники, дієслова і прикмет-ники.

13. Робота зі схемами-опорами Тема: “ Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль ”. Активізуємо знання з теми

14. «Мозкова атака» "МОЗКОВА АТАКА" - це евристичний метод колективного розв'язання творчої задачi. Поєднує евристичний діалог і метод вільних асоціацій. 1. Пiд час "мозкової атаки" всi рiвнi. 2. На етапi генерацiї iдей заборонено будь-якi критичнi зауваження й оцiнки. Кожна пропозицiя фiксується (на дошцi, у зошитах). 3. Дозволяється ставити запитання для уточнення i розвитку iдеї. 4. Утверджується особистiсно-дiалогiчнй стиль спiлкування. 5. Ведучий узагальнює результати творчої роботи, називаючи iдеї та способи розв'язання поставлених завдань.

15. “ Асоціативний кущ ” “ Асоціативне гроно ” “Асоціативне гроно” “Асоціативний кущ” Визвольна б-ба Культ почуттів Відповідає почуттям героя

16. Заповнення форми “ Знаю — хочу дізнатися — дізнався ” Тема: “Життя і творчість П. Г. Тичини” Активізуємо знання з теми і пізнавальні потреби учнів

17. Створення проблемної ситуації • Проблемна ситуація виявляє невідповідність між наявними системами знань учнів і новими вимогами (між старими знаннями й новими фактами, між знаннями нижчого і вищого рівнів, між житейськими й науковими знаннями). • Перед учнями, коли вони поставлені в нові умови застосування уже відомих знань (пошук способів застосування знань на практиці). • Якщо існує протиріччя між теоретично можливим способом розв’язання проблеми й практичною його недоцільністю.

18. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів Пасивність значної частини учнів в навчальному процесі. Актуалізація опорних знань, способів діяльності формує в учнів стійку мотивацію пізнання. • Учитель має • активно застосовувати методи развитку пізнавального інтересу (методи, що спираються на несподіваність, парадоксальність, зацікавлення, створення ситуації новизни, успіху); • розкривати самоцінність навчання як джерела задоволення.