Компетентнісний підхід у виховній роботі школи

1. Компетентнісний підхід у виховній роботі школи

2. Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. І саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та можливості самореалізації.

3. Дитині сьогодні потрібні

4. Освітній процес сучасної школи спрямований на зміну позиції учня: з об'єкта навчання в активного суб'єкта навчально-виховної діяльності, а також активізує самокеровану творчу діяльність школярів.

5. Здатність до самоосвіти Індивідуальність Вмінняпрацювати творчо Вмінняпрацювати з іншими і над собою Здатність до гнучкоїзміни способівдіяльності ВИПУСКНИК

7. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ МОНМС України від 31.10.11 р. № 1243) • Ціннісне ставлення до себе • Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, • людей • Ціннісне ставлення до праці • Ціннісне ставлення до природи • Ціннісне ставлення до культури і мистецтва • Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

8. Компетентнісний підхід у вихованні акцентує увагу на формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Сучасна психолого - педагогічна наука вважає джерелом мотивації вчинків людини, її поведінки систему та ієрархію внутрішніх цінностей.

9. Ієрархія внутрішніх цінностей

10. Класифікація компетенцій

11. Ціннісно-смислова • Усвідомлення своєї ролі та призначення. • Вміння обирати цільові та смислові установки для своїх дій і вчинків: аналіз, що важливо і потрібно в житті. • Вміння приймати рішення і відповідати за наслідки своїх вчинків

12. Соціально-комунікативна • Уміння жити і працювати в колективі, володіння поняттями про соціальні ролі (лідер-організатор, лідер - генератор ідей, виконавець, глядач). • Володіння навичками роботи в команді та взаємодії з оточуючими. • Сформованість уявлень про способи виходу з конфліктних ситуацій.

13. Інформаційна • Уміння самостійно шукати і обробляти необхідну інформацію, аналізувати наявні факти, відбирати потрібне, систематизувати отримані відомості. Використання отриманих відомостей на практиці.

14. Загальнокультурна • Виявлення особистісних якостей: громадянських, моральних, інтелектуальних, загальнокультурних. • Сформированість уявлень про необхідність дотримання у світі людей загальнолюдських моральних законів і норм. • Прагнення жити в гармонії з навколишнім світом

15. Автономізаційна • Вміння адекватно оцінювати свої здібності та можливості. • Сформированість внутрішньої мотивації придбання знань для подальшої освіти, розуміння необхідності особистісного зростання для успішного самовизначення в майбутньому. • Вибір пріоритетними не матеріальних цінностей, а здоров'я, сім’ї та цікавої роботи.

16. Виховна система враховує вікові особливості учнів і спрямована на формування ключових компетенцій.

17. Виховні проблеми сьогодення: • корозія ціннісних орієнтирів; • несформованість життєвих навичок; • погіршення стану здоров’я учнів; • соціальна апатія; • агресія і насильство; • збільшення проявів девіантної поведінки.

18. Фактори загострення виховних проблем: Шкільний рівень: • прорахунки в організації виховного процесу; • переважання моралізаторських технологій; • формалізація шкільного життя; • авторитарні методи виховання; • відчуженість дитини від шкільного середовища.

19. Фактори загострення виховних проблем: Сімейний рівень: • помилки сімейного виховання; • перекладання виховних турбот на школу; • низький рівень педагогічної культури батьків; • переважання авторитарних методів виховання; • загострення конфліктів “діти – батьки”.

20. Найголовнішим у вихованні має бути особистість вихователя. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку неможливо замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень... ” К.Д.Ушинський

21. Педагог-вихователь • висока загальна культура; • професійна компетентність; • педагогічна майстерність; • діалогова педагогіка; • мистецтво комунікабельності; • організаційні вміння; • творчість; • неперервна освіта впродовж життя.

22. Завдання класного керівника – • створення необхідних умов для “САМО”: • Самоактуалізації; • Самовизначення; • Саморозвитку; • Самореалізації

23. Для реалізаціїї виховної дільності в логіці • компетентнісного підходу використовуються • такі принципи: • принцип гуманізму; • - принцип соціального загартовування; • - принцип співпраці; • - принцип ціннісної орієнтації

24. Принцип гуманізму • добровільністьвключеннядитини в ту чиіншудіяльність; • можливістьдитинивільнообиратизасобидосягнення мети; • врахуванняінтересів і здібностейдитини; • підготовка до соціальногосамозахисту • Намагатися в кожнійдитиніпобачити • ОСОБИСТІСТЬ

25. Принцип соціального загартовування: • включеннядітей в розв’язання проблем; • стимулювання самопізнання; • виховання волі та почуттів • Розв'язувати проблеми З дітьми, • а не ЗА них

26. Принцип співпраці • постійнаувага до розвитку потреби учнів у співпраці, обєднання в спільнийколектив і учнів, і вчителя; • розвиток дитячого самоврядування • Довіряти дітям, а не грати в довіру

27. Принцип ціннісної орієнтації: • організація пошуку істинних цінностей; • введення в світ альтернативних цінностей.

29. СХЕМА СПІВПРАЦІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З БАТЬКАМИ ЗБІРВІДОМОСТЕЙ ПРО СІМ’Ю АНКЕТУВАННЯ БАТЬКІВ І УЧНІВ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ І ВСЕОБУЧ СПІВПРАЦЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З БАТЬКАМИ Участьбатьків у виховній роботі класу Педагогічна освіта батьків Індивідуальні консультаціїдля батьків

30. Установка класного керівника на формування ключових компетенцій вимагає істинно демократичного підходу до організації життя класу.

31. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!