Гащак Володимир Михайлович методист ОІППО

1. Гащак Володимир Михайлович методист ОІППО

3. Метод проектів (від грец. — шлях, спосіб дослідження) — це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються, — проектів.

4. В основу методу проектів було покладено педагогічні ідеї американського педагога і психолога Джона Дьюї. На його думку вся діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід. Відомий американський педагог У. Кілпатрікдав таку характеристику методу проектів: “це — метод планування доцільної (цілеспрямованої) діяльності в зв'язку з розв'язанням якого-небудь навчально-трудового завдання в реальній життєвій обстановці”.

5. Сьогодні проектна діяльність виходить далеко за межі сучасного виробництва, і тісно пов’язана з науковою, мистецькою, політичною та суспільною діяльністю людини. • розв’язання певної проблеми; • спрямованість на досягнення конкретної мети; • взаємопов‘язані дії, що призводять до кінцевого результату; • діяльність пов’язана з плануванням; • наявність певного бюджету (фінансового, матеріального тощо); • суб‘єктивна або об‘єктивна новизна, унікальність та неповторність

6. Досить часто проект пов’язують із розв’язанням певної проблеми. Проект як проблема може обумовити таку ситуацію творчості, в якій дизайнер намагається віднайти новий нестандартний розв’язок, щоб отримати шанс натрапити на щось інше, що позбавлене усталених стереотипів чи загальноприйнятих правил. Тоді виконання проекту набуває фантастичних або незвичних форм та конструкцій

8. Розв’язання проблеми передбачає обґрунтування її актуальності, а з іншого використання сукупності різноманітних методів дослідження, експериментальна перевірка можливих шляхів її розв’язання, винайдення нових технологій для реалізації проекту. Отже, проект може розв’язувати певну проблему, практичне завдання, і власне зміст проблеми та відповідні завдання будуть визначати не лише можливі шляхи їхнього розв’язання, але й практичний результат, який одержують під час реалізації проекту.

9. Продуктом проектної діяльності може бути не лише створення матеріального продукту, а означення його у певній знаковій формі – у вигляді текстів, креслень, графіків, розрахунків, моделей у пам’яті ЕОМ і т.д. Результат проекту повинен бути обов’язково реалізованим у вигляді дослідного зразка, за допомогою якого уточнюються розрахунки, наведені у змісті проекту, конструктивно-технічні характеристики об’єкту проектування чи технічної системи.

10. Проект (proect у перекладі з латинської означає «кинутий вперед задум») – це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум чи план на створення матеріального об’єкту, предмету, створення різного роду теоретичного продукту. Проект, також,все частіше вживається у загальнонауковому значенні, оскільки у більш широкому його розумінні це – обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об`єкта, процесу чи явища в єдності зі шляхами його досягнення.

11. Проект є складовоюпроектування, що розглядається як створення проекту (прототипу, прообразу) передбачуваного або можливого об’єкту стану. Проектування - це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворюючої, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності.

12. Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка полягає, з одного боку, у використанні різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості, що втілюються у навчальний проект.

13. Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, загально-цінні мотиви вибору професії і працелюбність. Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати рішення, визначати свої проблеми в знаннях і знаходити виправлення такого положення.

14. Проектна діяльність пронизує сьогодні всі сфери функціонування традиційного промислового підприємства: у маркетингу — це проекти маркетингових досліджень, рекламних акцій, виведення на ринок нових продуктів, одержання нових ринків збуту; у дослідно-конструкторських підрозділах — це проекти нових продуктів, технологій; у виробництві — проекти серійного випуску нової продукції, технічного переозброєння, впровадження нових технологій; в торгівельному бізнесі — проекти з масової реалізації продукції тощо.

15. дослідницькі практико-орієнтовані - за домінуючою діяльністю: інформаційні творчі

16. предметні - за галуззю виконання: інтегровані інтелектуальні матеріальні - за змістом: екологічні комплексні

17. Проектно-технологічна діяльність учнів включає в себе організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний етапи.

18. Перший етап проектно-технологічної діяльності – організаційно-підготовчий, на якому перед школярами постає важлива проблема – правильно вибрати об’єкт проектування, адже від цього залежить найбільшою мірою успіх подальшої роботи. На цьому етапі учні повинні вибрати і поставити перед собою проблему, усвідомити значення майбутнього виробу як для самих себе, так і для суспільства в цілому, тобто визначитись у доцільності виконання проекту. Школярі формують та пропонують різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, визначають та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдалі параметри своєї майбутньої конструкції, з погляду умов використання, з власного досвіду та досвіду оточуючих.

19. Отже, цей етап проектно-технологічної діяльності складається з таких стадій: пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів.

20. Наступним етапом проектно-технологічної діяльності учнів є конструкторський етап, на якому юні винахідники складають ескіз своєї найдосконалої та найкращої конструкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизайну, здійснюють підбір матеріалів та інструментів, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження.

21. Конструкторський етап містить такі стадії: складання ескізу, розробка конструкторсько-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з’єднання, обробка, організація робочого місця, економічне та екологічне обґрунтування, міні-маркетингові дослідження

22. На 3-му етапі – технологічному, учні виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль та оцінку якості виробу. Мета – якісне і правильне виконання трудової операції. Предмет діяльності – створений матеріальний продукт, знання, вміння і навички. Цей етап проектно-технологічної діяльності передбачає такі стадії, як виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці і оцінка якості варіантів конструкцій.

23. На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. На завершення всього, учні захищають свій проект (виріб, план, модель) перед однокласниками шляхом оформлення звітів, демонстрацією та відповідають на запитання.

24. Схема.1.1. Структурно-функціональна модель проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання

25. Аналіз науково-методичної літератури, а саме праць О.М.Коберника, В.К.Сидоренка, В.Д.Симоненка, Г.В.Терещука і ряду інших науковців та вчителів-практиків свідчить, що навчальний проект на уроках трудового навчання складається з практичної і теоретичної частини. До звіту, в залежності від вікових та індивідуальних особливостей учнів, входить опис виконання учнем всіх етапів проектно-технологічної діяльності.

26. Оформлення документації учнями на уроках трудового навчання під час проектування виробу може здійснюватись не в строгій послідовності дотримування вище наведених пунктів, а можлива зміна структури та змісту звіту в залежності від віку учнів, їх підготовленості, школи, самого вчителя.

27. Займаючись електромонтажними роботами як в дома, так і в школі (на роботі) ми часто використовуємо паяльник. Працюючи з паяльником завжди виникає проблема де, як, на чому поставити його; як ви знаєте паяльник в робочому стані дуже гарячий і може привести навіть і до займання. З ціллю покращення умов при роботі з паяльником , а також з вимог правил техніки безпеки я поставив перед собою проблему виготовити якесь пристосування під паяльник, тобто підставку. У магазині найпростіша підставка для паяльника коштує від 6 до 12 гривень. Я подумав і вирішив, що в конструкції підставки немає нічого складного, і що я зможу виготовити її сам. І ще, виготовивши підставку самостійно, я зможу заощадити гроші для сімейного бюджету.

28. Мені прийшлося подумати: як виготовити підставку, як вона буде виглядати, з чого і чим її зробити? Я відразу зрозумів, що для виготовлення підставки, мені необхідна листова сталь (чи жерсть ) і дріт. Використовувати інші матеріали, наприклад, деревину, пластмасу, у даному випадку не доцільно. Все обміркувавши, я дійшов висновку: мені потрібно пристрій, який виконує наступні функції: - надійно утримувати паяльник у визначеному положенні; - зручно брати і ставити паяльник; - містила коробочку з каніфолем. Спираючись на власний досвід і переглянуту довідкову літературу я прийшов до висновку, що мені відомо такі три конструкції: конструкція №1, конструкція №2, конструкція №3. Для більш кращого розгляду характеристик конструкцій складемо таблицю №1.

29. Варіант 1 Мал.. 1. Підставка для паяльника 1 – Основа 2 – Тримач

30. Варіант 2 1 2 Мал.. 2. Підставка для паяльника 1 – Основа 2 – Тримач

31. Варіант 3 3 1 Мал.. 3. Підставка для паяльника 1 – Основа 2 – Тримач 2

32. Таблиця №1

33. Перейдемо до безпосереднього визначення конструкції підставки для паяльника з урахуванням можливостей і міркувань економії при виборі матеріалу. Остаточно все обміркувавши і порадившись з учителем, щодо наявності необхідних інструментів і матеріалів, я одночасно складав таблицю №2 і формував свою майбутню конструкцію. У 3-ю колонку таблиці №2 буду вносити свої рішення після обґрунтування технічних вимог під час конструювання підставки для паяльника, одночасно відмічаючи виконані умови знаком “+”. Краще за все почати з вимог, які можливо виконати.

34. Таблиця № 2

35. Отже, із всіх технічних вимог наперед досить складно виконати вимоги щодо естетичного вигляду даної конструкції. У неї, за конструкцією дуже елегантний дизайн, витрата матеріалу незначна і для її виготовлення буде потрібно небагато часу. А, отже, і собівартість підставки буде невисокою.

36. Таблиця № 3 Спеціалізація виробу За результатами, одержаними під час проектування, складаємо макет спроектованої підставки для паяльника (мал.4.)

37. Мал. 4. Підставка для паяльника

38. Операції із різання і гнуття листового металу й дроту ми вивчали на уроках технічної праці в 6-7 класах. Їхнє виконання не повинне викликати ніяких труднощів. Остаточну обробку виробу, на мій погляд, можна виконати при наявності електродрилі і полірувального круга, можна після попереднього зачищення деталей виробу, зробити їхнє остаточне полірування, що надасть виробу "блискучий" вигляд.

39. Технологічна картка виготовлення підставки для паяльника

40. Економічні розрахунки. Виріб складається з трьох деталей: основи, утримувача і коробки. Для виготовлення коробки використовується заготовка з листової сталі товщиною 0,6мм і розмірами: 126 x 129 мм. Якщо немає можливості зважити заготовку, то для обчислення її ваги спочатку треба знайти об’єм заготовки. V = a x b x s, де V – об’єм, а – довжина, b – ширина, s – товщина; V = 0,0006 x 0,126 x 0,129 = 0,0000097524 м3 Маса: М = pV, де p – густина сталі – 7600 кг/м3 М = 0,0000097524 x 7600 = 0,07411824 кг Ціна однієї тонни листової сталі 800 гр. 0,07411824 кг = 0,000007411824 тонни. Вартість матеріалу: З1 = 0,000007411824 x 500 = 0,00593 гр. Для виготовлення тримача і основи буде потрібно стальний дріт 3 мм і довжиною 830 мм. Ціна одного метра стального дроту  3 мм дорівнює 1,5 гр. З2 = 0,830 x 1,5 = 1,245 гр.

41. Вся робота виконується вдень, тому ми не враховуємо витрати електроенергії на освітлення. Загальні витрати на виготовлення підставки склали: Сзаг = З1 + З2 = 0,00593 + 1,245 = 1,25 гр. Зробивши нескладний арифметичний розрахунок, можна переконатися, що, самостійне виготовлення підставки дає змогу заощадити для сімейного бюджету: Секон =Смаг –Сзаг = 6 – 1,25 = 4,75 гр. Оцінка якості сконструйованого та відомих виробів розраховується за формулою: Кn = Кід – Квідх max, де Кn – коефіцієнт якості n-ого виробу; Кід– ідеальний коефіцієнт якості виробу (теоретичний) =1; Квідх max = 1/b, де b – кількість поставлених позитивних вимог. К1 = 1 – 1/3 = 0,67; К2 = 1 – 1/4 = 0,75; К3 = 1 – 1/5 = 0,8; Кск = 1 – 1/6 = 0,83. Коефіцієнт максимально можливий Кmax розраховується: Кmax = Кід – 1/с, де с – кількість вимог; Кmax = 1 – 1/8 = 0,875

42. Таблиця № 5 Результати фіксуються у таблиці №5 і порівнюються.

43. Оцінимо порівнянням якості трьох відомих підставок для паяльника (1,2,3) і сконструйованої. Відносний аналіз якості підставок під паяльник показує, що розроблений розпушувач має перевагу перед трьома раніше розробленими розпушувачами і відповідає сучасним вимогам. Після того, як виріб був остаточно завершений ми провели випробування. Після випробування я залишився задоволений своєю роботою, так як проектований і виготовлений мій виріб виконував усі мої заплановані функції, отже добре зарекомендував себе на практиці. Я буду його використовувати під час роботи з паяльником.

44. Самооцінка. + наявність недорогих матеріалів; + можливість використання відходів виробництва; + оригінальність, доступність; + легкість і доступність у використанні; - не має можливості завершити озлобленість. Результати випробувань і висновки. Підставку для паяльника я виготовив і зібрав. Тепер під час роботи з паяльником мені буде набагато легше працювати і зручніше. На мою думку, мою роботу можна оцінити на відмінно. Звичайно, можна було б ще подумати над конструкцією підставки. Зате я задоволений своєю роботою і домігся своєї мети.

45. Усе це дозволяє зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє здійснити перехід від „школи пам’яті” до „школи мислення”. У першому випадку опора робиться головним чином на процеси сприйняття, уваги, запам’ятовування, у другому - враховується роль мислення, головною працею учнів стає „мислення” (В.O.Сухомлинський).

46. Дякую за увагу!