Французький “революціонер хімії” -Антуан Лоран Лавуазьє

1. Французький “революціонерхімії”-АнтуанЛоран Лавуазьє Автор: Гречин Ольга Петрівна, вчитель хімії, уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 ім. В. І. Чуйкова

2. 26 серпня 1743 - 8 травня 1794 Антуан Лоран Лавуазьє народився в Парижі у родині адвоката.

3. Освіта Початкову освіту він здобув у коледжі Мазаріні, а в 1764 р. закінчив юридичний факультет Паризького університету. Уже під час навчання в університеті Лавуазьє крім юриспруденції ґрунтовно займався природничими та точними науками, він вивчав математику, астрономію, ботаніку, мінералогію і геологію, хімію під керівництвом найкращих паризьких професорів.

4. Сім'я Батько Лавуазьє Жан-Антуан був прокурором Верховного суду в Парижі та одним з 400 адвокатів, які перебували у віданні Паризького парламенту, і хотів, щоб син теж став адвокатом, а його мати Емілія Пенктіс - дочкою вельми багатого паризького адвоката. Через п'ять років після народження Антуана його мати померла. Її молодша сестра Констанція Пенктіс взяла на себе виховання Антуана і його сестри, переселившись до овдовілого батька Антуана.

5. Сім'я У 1760 сестра Антуана раптово померла, і він залишився в батька й тітки один. У віці двадцяти восьми років Лавуазьє одружився на чотирнадцятирічній доньці Генерального відкупника Франції Жака Користь, який відав усіма тютюновими фабриками країни, Марії-Анне-П'єретта Користь.

6. Дружина У дружині він знайшов собі помічницю. Вона вела його лабораторні журнали, перекладала для нього з англійської наукові статті, малювала й гравірувати креслення для його підручника. По смерті Лавуазьє його дружина вийшла в 1805 р. повторно заміж за знаменитого фізика Румфорда. Вона померла в 1836 р. у віці 79 років.

7. Подружжя На відомій картині Портрет пана Лавуазьє і його дружини кисті Жака Луї Давида (1788) подружжя Лавуазьє відображені біля лабораторного столу (зараз ця картина зберігається в Метрополітен-музеї в Нью-Йорку).

8. Титулований вчений Після смерті батька, який в 1772 р. купив собі титул короля Конюшого, а отже, і спадкове дворянство, Антуан увійшов до лав правлячого кола королівської Франції. У віці 22 років представив роботу в Паризьку Академію наук на тему Про кращому способі освітлювати вулиці великого міста, за яку в 1766 був нагороджений золотою медаллю академії. У 1768 році, коли Лавуазьє виповнилося 25 років, він був обраний членом Академії наук

9. Підручник У 1789 р. Лавуазьє опублікував підручник "Елементарний курс хімії", цілком заснований на кисневій теорії горіння і новій номенклатурі, який став першим підручником нової хімії. Оскільки в цьому ж році почалася французька революція, переворот, здійснений в хімії працями Лавуазьє, прийнято називати "хімічної революцією".

10. Господарство та мемуари В 1778 році Лавуазьє купив маєток Фрешін між Блуаі Вандомом за 229 тисяч ліврів; потім придбав і деякі інші маєтки (всього на 600 тисяч ліврів) і взявся за агрономічні досліди. У своєму маєтку він не скупився на агрономічні досліди і поступово довів своє господарство до квітучого стану. Число його доповідей (не рахуючи власне вчених мемуарів) - більше двохсот. У 1768 році він обраний ад'юнктом, в 1772-му Лавуазьє став дійсним членом, у 1778-му - пенсіонером, в 1785-му - директором академії.

11. Експериментальні досліди з водою Одна з перших за часом, найбільш важливих робіт Лавуазьє присвячена вирішенню питання, чи можна воду перетворити на землю. Очистивши дощову воду восьмикратною перегонкою, він помістив її в скляну посудину особливого пристрою, який був після того герметично закупорений і зважений. Вага посудини без води була визначена раніше. Нагріваючи воду в цій посудині протягом 101 дня, Лавуазьє знайшов, що у воді дійсно з'явилася «земля». Звідки вона взялася?

12. Продовження досліду • Загальна вага апарату після закінчення досвіду не змінилася: значить, ніякої речовини ззовні не приєдналося. Але зваживши посудину без води після досвіду, він знайшов, що вага її зменшився, причому виявилося, що вага землі, яка утворилася дорівнює зменшенню у вазі судини. Звідси він уклав, що ця «земля» є продукт дії води на скло посудини. Цим досвідом Лавуазьє остаточно і назавжди вирішив питання про перетворення води в землю, який довго залишався спірним. Це було відкриття закону збереження маси.

13. Дослідження газів. Горіння Вихідним пунктом його досліджень послужив факт збільшення ваги тіл при горінні. Шляхом аналізу та синтезу він показав, що повітря є суміш двох газів: один з них - «здоровий (salubre) повітря, чисте повітря, життєве повітря», як послідовно називав його сам Лавуазьє, здатний посилювати горіння і дихання, окисляти метали, інший газ - нездорове повітря (moffette) , що не володіє цими властивостями. Назви кисень і азот були дані пізніше. Теорія горіння привела до пояснення складу різних хімічних сполук.

14. Лавуазьє і вчення про стихії Погляд на вогонь, повітря, воду і землю, як на елементи, дожив до Лавуазьє, проте вчений завдав остаточної поразки вченню про стихії, яке бере свій початок з глибокої давнини.  

15. класифікація тіл Лавуазьє перший дав класифікацію тіл, відомих на той час в хімічній практиці. Основою його класифікації служили, разом з поняттям про прості тіла, поняття - оксид, кислота і сіль. Тим не менше, це була перша класифікація, що дала змогу з великою простотою оглянути цілі ряди відомих на той час в хімії тіл. Вона дала Лавуазьє можливість передбачити складний склад таких тіл як вапно, барит, їдкі луги, борна кислота, Які вважалися до нього тілами елементарними.

16. Порохові заводи Плідні були і результати управління Лавуазьє пороховими заводами в 1775-1791 роках. За цю справу він узявся зі своєю звичайною енергією.

17. Трагічний кінець Творець хімічної революції, Лавуазьє став жертвою революції соціальної. Наприкінці листопада 1793 р. колишні учасники відкупу були заарештовані і віддані суду революційного трибуналу. Ні петиція від "Дорадчого бюро мистецтв і ремесел", ні всім відомі заслуги перед Францією, ні наукова слава не врятували Лавуазьє від смерті."Республіка не потребує учених", заявив голова трибуналу Коффіналь у відповідь на петицію бюро. Лавуазьє був звинувачений в участі "у змові з ворогами Франції проти французького народу, що мав метою викрасти у нації величезні суми, необхідні для війни з деспотами", і присуджений до смерті.

18. "Катові досить було миті, щоб відрубати цю голову" - сказав відомий математик Лагранж з приводу страти Лавуазьє, - "але буде мало століття, щоб дати іншу таку ж ..." У 1796 р. Лавуазьє був посмертно реабілітований.

19. Список літератури 1. Д. Джонсон Десять самых красивых экспериментов в истории науки Издательство «КоЛибри», 2009 г. 2. СаминД.К. 100 великих учених. — М.: Віче, 2000. — 592 с. • Інтернет-ресурси • http://www.litmir.net/bd/?b=114122 2. http://uk.wikipedia.org/wiki Список використаних джерел