Література покликана відкривати світ людини людині…

1. Література покликана відкривати світ людини людині…

2. Мовні проблеми “МиниМазайла” і не лише… Тільки епохальні п'єси можуть викликати таку велику дискусію … і тільки обмежені люди не розуміють ,що саме такі п'єси і роблять у театрі епоху. Микола Хвильовий

3. «Мина Мазайло»,за М.Кулішем,комедія.Опублікована в журналі «Літературний ярмарок»(1929р.) Мина Мазайло —головний герой комедії. Головний герой з комічною наполегливістю намагається змінити своє прізвище ,бо ,на його думку ,саме в ньому причина всіх життєвих невдач.Його ж син Мокій хоче додати до прізвища прадідівське –Квач. Навколо цього розгортається сімейний конфлікт.

4. Прізвище –найменування особи,набуте при народженні або вступі в шлюб,що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. Родина Крушельницьких. Familia– з лат. ”домочадці”, “родина”

5. Українські прізвища • Давні прізвища: Третяк, Богдашко, Миклич; • описові назви : Тимко з Тернополя, Гаврило Маслов зять, Миско Трубач пана Черленков-ского, Вовк, Заєць,Беркут. • Спадкові прізвища на –ський,похідні від населених пунктів,відомі всім слов'янським народам, особливо поширені в Польщі. • Прізвища,генетично пов'язані з іменами по батькові: Андрухович,Давидович, Антоно-вич (Катеринич,Настич).

6. Похідні за назвами професій: Швець(Шевченко,Шевчук,Шевців,Шевчи-шин), Гончар (Гончаренко, Гончарук), Ткач(Ткаченко, Ткачук), Кравець (Кравчук, Кравців, Кравченко), Дігтяр,Пастух і т.д. Прізвища на –ець: Богуславець,Хоролець, Уманець,Полтавець…

7. Прізвища,що відображають якусь особливість одягу: Білоштан, Сіроштан, Рябошапка, Кривошапка, Безпояско… • Характерну прикмету житла: Безуглий, • Новохатський, Заклунний; • особливості розташування житла, садиби: • Заболотний, Гайовий, Зарудний, Загребельний, Наріжний, Нижник, Царинний,Піддубняк.

8. Не ім'я славить чоловіка,а чоловік ім'я • Прізвища,які походять від назв коней, волів:Смаглій,Багрій,Рябокінь,Чорновіл; • новоприбулі люди: Зайда, Приходько, За-брода; • Москаль ( служили в царській армії),Волох (був у Волощині); • запорозькі прізвища: Галайда, Голий, Голота,Малюта, Непийвода, Нетудихата, Тріска,Непорадний,Недоля,Кривоніс,Швид- кий.

9. Прізвище – це живе слово,пам’ять роду Усі разом вони складають історію народу.

10. Псевдонім,анонім,містифікація Псевдо- (гр.pseudos – обман). несправжній,неправильний. Анонім – про автора немає даних. Містифікація—твір позначається прізвищем автора,який насправді його не писав. Геонім– ім'я за назвою території.

11. Українські письменники

12. Тарас Шевченко-Грушівський підписував повісті, написані рос. мовою “Дармограй”

13. Літератори XIX- поч.XX ст. Лаврентій Кукіль – Зизаній(лат.) Тустановський -- учений (ХVI ст.) “Повій ,вітре , з України” • Олександр Кониський – Переходець(141 псевдонімів , використовував здебільшого у періодиці) “ТарасШевченко-Грушівський. Хроніка його життя”. • Євген Гребінка —Гребенкин : ліричніпоезії, «Очи черные», байки. • Степан Руданський вчинив навпаки: він підписував твори іменем Вінок Руданський (stefanos із грецької --- вінок)

14. Гоголь-Яновський Пантелеймон Куліш (47),Ганна Барвінок (О.Білозерська)

15. Григорій Квітка-Основ'яненко: “Маруся”, • “Конотопськавідьма”, “Козир-дівка”, “Салдацькийпатрет”, “Сватання на Гончарівці”.

16. Марія ОлександрівнаВілінська • Недавно я поза Уралом Блукав і Господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало; І виблагав. Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких Людей неситих. Світе мій ! Моя ти зоренько святая ! Моя ти сило молодая!.. Пророче наш! Моя ти доне! Твоєю думу назову. 1859р. Т.Шевченко “Народні оповідання”, “Інститутка”, “Устим Кармалюк”…

17. Іван Семенович Нечуй-Левицький • Друкуватися почав 1868 року («Двімосковки»). Автор антикріпосницькоїповісті «МиколаДжеря» (1876 року), повістей: «Бурлачка» (1878 року) — про життязаробітчан, «Хмари» (1874 року), «Над Чорним морем» (1893 року) — про діяльністьукраїнськоїбуржуазноїінтелігенції.Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори «Кайдашевасім'я» (1879 року), «Старосвітські батюшки та матушки» (1881 року), «Афонськийпройдисвіт» (1890 року).Нечуй-Левицькийвиступаві як драматург (комедія «На кожум'яках», історичноїдрами «Маруся Богуславка», «В диму та в полум'ї» (1875 року) тощо, етнограф-фольклорист («Світоглядукраїнського народу віддавнини до сучасності» (1868—1871 рр.), «Українськігумористийштукарі» (1890 року) та лінгвіст «Сучасначасописнамова в Україні» (1907 року); «Граматикаукраїнськоїмови» в 2-х ч. (1914 року) тощо.

18. Панас Якович Рудченко,Іван Якович Рудченко

19. “Треба мати відвагу , аби писати справжнє прізвище” (Осип Маковей) • 1894 р. Журнал “Зоря”. • Сам О.Маковей користувався 56-ма • псевдонімами (у періодиці).

20. Ольга Петрівна Косач,Михайло Петрович Драгоманов(Олена Пчілка,Михайло Українець)

21. Леся Українка створила класичнуєвропеїзовануукраїнську драму. • Драматичні поеми: • “Одержима”, “У пущі”, • “Вавілонський полон” , • “На полі крові”, • “Адвокат Мартіан”, “Камінний господар”, • “Лісова пісня” та інш. Лариса Петрівна Косач-Квітка

22. ІванТобілевич створив класичну драму народного театру. • Микола Садовський, • Панас Саксаганський, • Марія Садовська-Барілотті, • Марія Заньковецька. Іван Карпенко- Карий

23. Іван Якович Франко.”Мойсей”, “Бориславсміється”, “Перехресністежки”, “Украденещастя”

24. Володимир Винниченко • Драми “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Гріх”, “Закон”, “Щаблі життя”, “Базар” та інш.– моральна лабораторія Винниченка.

25. “Розстріляневідродження”(1930-1937рр.) • Григорій Косинка — • Григорій Михайлович Стрілець (Новели “В житах”, “Фавст”, “Гармонія” та інш.

26. “Розстріляневідродження”(1930-1937рр.) • Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) . • “Мисливські усмішки”,“Моя автобіографія”, • Щоденник

27. “Істинно Хвильовий: хвилюється сам і нас хвилює…” • “Чого ви повертаєтесь і так жалкенько • по-рабськи посміхаєтесь до російського міщанина? Все одно п'ять з плюсом не поставить…” • (М.Хвильовий)

28. Філологічний водевіль про “українізацію” і міщанство.

29. Комедія поставлена Лесем Курбасом 1929р. на сцені харківського театру “Березіль”,була заборонена ,а її творці -- репресовані • Лесь Курбас • “Людина ,що була театром.” Микола Куліш – творець модерної драми українського революційного відродження.

30. Філософсько - філологічна драма ідей,у якій поєднуються тонкий гротеск з узагальнюючою символікою,трагікомедія. Політична комедія дискусійного жанру.Діалоги,репліки діють “мовшаблі”. • Вищий ступінь комічного– гротеск • (іт.grottesco, фр.– grotesque – вигадливий,химерний). • Сатиричний художній прийом у мистецтві, заснований на нарочито карикатурному спотворенні, порушенні форм і розмірів предмета.

31. “Я не можу обійти цієї проблеми [національної] й не хочу розв'язувати її у білих рукавичках”. Микола Куліш “Кажіть руською мовою,не ґвалтуйте української…Питаю: навіщо українізують чужих? Хіба щоб погонич скидався на українця?”(Малахій Стаканчик. “НароднийМалахій”)

32. Чому Мина не змінив прізвища за царських часів? • --- Ще малим ,як оддав батько в город до школи,першого ж дня на регіт підняли. Мазайло!Жоднагімназистка не хотілагуляти —Мазайло! За репетитора не брали – Мазайло!... Фото з вистави «Мина Мазайло»  театру «Березіль» 1929 року (Центр Леся Курбаса )

33. Нікому не вірю і не повірю ,нікому в світі ! Лише йому одному…Серцеві свому ,бо воно передчува ,що нічого з вашої українізації не вийде ,це вам факт ,а якщо вийде, то пшик з бульбочкою– це вам другий факт ,бо так каже моє серце. • “Це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади”. • Події 20-х спонукають Мину вперто брати уроки “правильнихпроізноше-ній” у “рафінірованої” вчительки “проізношеній”Баронової–Козино та неодмінно поміняти прізвище.

34. МИНА МАЗАЙЛО. «А що, як там сидить неслужбовець, а українець?» (ЙосипГірняк)Як назвав батька МокійМазайло ? • “…Список осіб,що міняють прізвище. Минько Панас на Мінервина Павла. Читаю не розумію. ВайнштейнШмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Миколайовича– читаю; Засядь-Вовк на Волкова, читаю. ІсидірСрайба на Алмазова…” • І чую арихметичний, щодалі симпатичніший: • “Можна!” Отак і отак…Ура — крикнуло серце.

35. “Прілічнєє битьізнасілованной,нєжеліукраїнізірованной” ТЬОТЯ МОТЯ. (Наталка Ужвій) • “Всі козаки говорили по- руському. Донські, кубанські, запорозькі. Тарас Бульба, наприклад… А ви думали по-вашому,по-хохлацькому?” • “Доводи? Будь ласка,-- доводи. Даєтогонєможетбить,потому штоєтого не можетбитьнікада.” • “Ах,мої ви милі, “ДніТурбіних” Це ж така розкіш. Така правда,… які взагалі осоружні,огидливі на сцені ваші українці, ви б зовсім одцурались цієї назви…Грубі,дикі мужлани! … Ідійоти! І хоть би один путній, хоть трішки пристойний був. Жодного! Ви розумієте? Жодного!

36. “Тільки що підїхали до вокзалу,дивлюсь—отакими великими літерами написано:”Харків”.Дивлюсь -- не “Харьков”,а “Харків”!Нащо,питаюсь,навіщо ви нам іспортілі город? ” ТЬОТЯ МОТЯ. (Наталка Ужвій) • “Скажіть ,будь ласка, • хто ваші українці?... ” • “Ви серйозно чи по-українському” • “Ваша українська мова –австріяцька видумка…” • “У вас і партійці балакають цією мовою? Тоді у вас якась друга партія…” • “ Зостанеться єдина, неподільна … СРСР”

37. «Вжетисячаліт, як вони українці, а їх все не визнають за українців.» • «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було...» ДЯДЬКО ТАРАС. «Тільки й слави,що Харків написано,а спитаєш по- нашому– всяке на тебе очі дере… Всяке тобі штокає, какає, – приступу немає». (Актор – Мар’ян Крушельницький)

38. «ЛексисСирЬчьРеченіяВъкратъцесъбранны, И из словенскаго языка, на простыйРусскійДіялектъ Истолкованы». • У 1596 році у Вільні вийшов у світ перший друкований словник, у якому церковнослов'янська мова теж перекладається «простою мовою». Це словник київського вченого Лаврентія Зизанія Тустановського.Дослідники-лінгвісти відзначають старанну і вдумливу роботу над словником. Часом автор не обмежується наведенням перекладного відповідника, а подає ще й пояснення, посилається також і на відповідники з грецької мови. Ось деякі приклади з цього словника: алканіе— истихотеніе; жажду — прагну, пити хочу; приповедую— оповъдую, ускаржаюся, припоминаю, розмовляю, питане чиню и отповъдодержую. • У лексикографії східних слов'ян помітною є праця ПамваБеринди«Лексиконъславеноросскійи именъТлъковаше», видана в Києві у 1627 році. ПамвоБеринда — видатний діяч української культури XVII столітті, лексикограф, поет, перекладач, друкар, гравер. Укладений ним словник є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови того часу. Лексикон ПамваБеринди — перекладний церковнослов'янсько-український словник, в якому передусім розкривається значення церковнослов'янських слів, а в другій частині — грецьких, єврейських, латинських та інших, які вживалися у тогочасній літературі. У словнику широко представлені українські відповідники — в основному слова, нерідко наводяться й фразеологізми. Наприклад: кровъ: домъ, стеля, покры[т]е, драгаръ, дахъ, намътъ; люботрудіє: працовитостъ, коханъеся в [ъ] праци. Автор наводить і пояснює також фразеологізми церковнослов'янської мови: рещиглаголъ: мовити слово; ничтожекъмнъ се: мнъ до того нъчого.

39. Дядько Тарас : -- А у вас тоді писаний словник був?...Був—питаюсь?...

40. «Є своє слово «універсал»,а виманіфеста заводите...» • «рідне слово «пристрій» ви на апаратобернули,азабули,як в народніймові про це говориться? • Що без пристрою і блохи не вб'єш, а ви думаєте апаратом,га? По газетах читаю—слово“просорушка” за “шеретовку” править,і це така українізація…? Самі ви не шеретовані,і мова ваша радянська нешеретована…”

41. «Хто стане нищити 20 млн. самих лише селян- українців?» • -- Мазайло-Квач,Улю! Це ж таке оригінальне, живе, демократичне прізвище… Взагалі українські прізвища оригінальні,змістовні,колоритні…Рубенсівські –от!.. Убийвовк,наприклад,Стокоз,Семиволос,Загнибога…! А німецькі хіба не такі,як українські: Вассерман – вода-чоловік, Вольф— вовк. А фр.: Лекок– півень. Мокій(А.Борисенко. Харківськиий театр ім.Т.Шевченка,1989р.)

42. Історія – це рівнодіюча всіх духовних сил і здібностей народу…(О.Довженко.) Олександр Довженко. “Звенигора”,”Земля”, “Україна в огні”, “Повість полум'яних літ”, “ЗачарованаДесна”

43. “НароднийМалахій”, “МакленаГраса”, “Патетичнасоната”, “Так загинув Гуска”, “Зона”—п'єси нової драматургійної естетики. • Театр –необхідна ланка в процесі духовного зростання народу , він зв'язаний із розвитком української інтелігентної мислі • (За Л.Курбасом).

44. Мої українські друзі говорять про русифікацію України. Мені здається,тут вони видають бажане за дійсне. Як на мене,все набагато гірше.Мова йде не так про русифікацію,як про відновлення радянської та кримінальної психології та стилю. А ці явища національності не мають. Мільйони українців не знають ані російської ,ні української. Половина населення України не може повноцінно виразити себе хоч якоюсь мовою.Це не “просте як мукання”(В.Маяковський),це вбоге ,як мукання. Й убогість голосує за тих ,хто мукає,а не говорить. Нинішня проблема України – це проблема мукання. Актуальна цитата Ігор Померанцев, поет,прозаїк,публіцист,громадянин світу.