Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

1. Національний університет біоресурсів і природокористування УкраїниКафедра декоративного садівництва та фітодизайну Магістерська роботана тему: „Аналіз сортового різноманіття колекції DAHLIA в НБС ім. М.М. Гришка НАН України та його використання (на прикладі присадибної ділянки)“ Виконала: Юрченко Г.О. Науковий керівник: к.с.-г.н. Дзиба А. А.

2. Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання: • - вивчити основні класифікації жоржини; • - проаналізувати сортове різноманіття жоржин колекції НБС ім. М.М. Гришка НАН України; • - вивчити основні принципи створення саду жоржин; • - проаналізувати сортове різноманіття приватної колекції жоржин; • - виявити особливостіцвітіннясортівжоржинизалежновід способу розмноження. • Об’єкт дослідження – сорти роду Dahlia. • Предмет дослідження – аналіз сортового різноманіття роду Dahlia колекції НБС М.М. Гришка НАН України та приватної колекції, особливості цвітіння.

3. Історія введення жоржини в культуру. 1575 р. жоржина вперше завезена в Європу іспанським лікарем Хернандецем. 1787 – 1794 рр. поширення та культивування жоржин на території Європи (Мадридський ботанічний сад). 1808 р. поява кулястих жоржин. 1850 р. виведена помпонна жоржина. 1872 р. поява кактусоподібних жоржин. 1910 р. з’являються комірцеві жоржини. 1790 р. початком культивування жоржин в Україні. Роду була дана назва Dahlia на честь шведського ботаніка Даля.Південноафриканський чагарник теж мав назву Dahlia, тому назва була змінена на Georgina на честь петербурзького ботаніка Георгі. Згодом назва, дана африканському чагарнику, була забута, а назви Dahlia і Georgina збереглись і залишились як синоніми.

4. Садова класифікація жоржин М. П. Ященко (1985р.) • Однорядні • Дво-чотирирядні • Комірцеві • Анемоноподібні • Помпонні • Кулясті • Лотосоподібні • Німфейні • Декоративно-кактусові (перехідні) • Хризантемоподібні • Дрібнокактусоподібні • Дрібнодекоративні • Декоративно-кулясті • Декоративно-німфейні • Кактусоподібні • Декоративні

5. Найбільше представників з таких садових груп Німфейні Перехідні ‘Рожевадіадема' ’Америка’ Кактусоподібні Декоративні ’Helena Ruziczkowa’ ’VassioMeggos’

6. Найменше представлені такі садові групи Однорядні Комірцеві ’Рurple’ ’Pooh’ Анемоноподібні ’Сarrma non birn’

7. Класифікація жоржин: ЗА ВИСОТОЮ РОСЛИНИ: • К – карликові (до 60 см) • Н – низькорослі (60 – 80 см) • С – середньорослі (80 – 120 см) • В – високі (120 – 150 см) • Г – гігантські (понад 150 см) • ЗА ТЕРМІНАМИ ЦВІТІННЯ: • суперраннього цвітіння (Срн) – 1.07 – 14.07 • ранні (Р) – 15.07 – 30.07 • середні (Ср) – 1.08 – 19.08 • пізні (П) – з 20.08

8. Середньорослі жоржини ’Glorioza’ (декоративна група) ’Edinburg’ (куляста група) Низькорослі жоржини ’КазкиПушкіна’ та ’Сarrma non birn’ (анемоноподібна група)

9. Класифікація жоржин: ЗА РОЗМІРОМ КВІТКИ: • АА (велетенські) > 25 см • А (великі) – 20 – 25 см • В (середні) – 15 – 20 см • ВВ (дрібні) – 10 – 15 см • М (мініатюрні) – 10 см • ВА (кулясті) – 8 см • МВ (мініатюрно-кулясті) – 5 – 8 см • Р (помпонні) < 5 см • М (мініатюрні) < 5 см

10. А (великі) – 20 – 25 см ВВ (дрібні) – 10 – 15 см ’Al’fred Grille’ (хризантемоподібна група) ’Bitsi’ (німфейна група) Р (помпонні) < 5 см ’Snowflake’ (помпонна група)

11. Класифікація жоржин: • ЗА КОЛЬОРОВОЮ ГАММОЮ: • червоний (R) • оранжевий (Or) • темно-червоний (DkR) • лавандовий (L) • рожевий (Pk) • двоколірне забарвлення (Bi) • біле (W) • жовте (Y) • темно-рожеве (DPk) • світлий бленд (LB) • темний бленд (DB)

12. Двоколірна Рожева ’Bert Pitt’ (декоративна група) VassioMeggos’ (декоративна група) ’Сиреневое утро’ (перехідна група) та ’Canby Centennial’ (декоративна група)

13. Таблиця 1 Класифікація жоржин приватної ділянки

14. Середньорослі жоржини Карликові жоржини ’Sylvia’ ’Purpinka’ ’Park Princess’ ’Orange’

15. Класифікація жоржин за кольоровою гамою ’Uranus’ (Or) ’Рожевадіадема’ (Pk) ’Playa Blanka’ (W) ’Procyon’ (Bi)

16. Класифікація жоржин за розміром суцвіття ’Akita’ (20 – 25 см) ’Buda Munchen’ (15 – 20 см) ’Golden Sceptre’ (8см) ’Musette’ (10 см)

17. Основні способи вегетативного розмноження Розмноження живцями Укорінення живців Живці готові до висадження у відкритий грунт Розмноження поділом коренебульб

18. Таблиця 2 Фенологічне спостереження за сортовим різноманіттям жоржин, розмножених поділом коренебульб

19. Таблиця 3 Фенологічне спостереження за сортовим різноманіттям жоржин, розмножених живцюванням

21. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ • 1. Сортове різноманіття жоржин НБС ім. М. М. Гришка НАН України представлено 324 сортами (25 сортів селекції ботанічного саду). Найбільш поширені сорти садових класів кулясті, німфейні, кактусоподібні та декоративні. Дещо менше представників із таких садових груп, як однорядні, комірцеві та анемоноподібні. • 2. Колекція жоржин НБС ім. М.М. Гришка НАН України найбільше представлена середньорослими сортами з кактусоподібної та декоративної групи, менше – низькорослими та високими, дуже мало представників карликових сортів. За термінами цвітіння переважають жоржини з ранніми та середніми строками цвітіння. • 3. У колекції НБС ім. М.М. Гришка НАН України переважають сорти з дрібними та середніми суцвіттями з німфейної, кактусоподібної, декоративної груп. За забарвленням суцвіття – найбільше жоржин з двоколірним забарвленням, трохи менше представників з оранжевими, рожевими та бузковими квітами. • 4. Сортоверізноманіттяприватноїколекції жоржин представлено 16 сортамиз 10 садовихгруп, переважають середньорослі сорти (12 сортів), дещо менше - карликових (4 сорти). За термінами цвітіння найбільш поширені ранні (6 сортів) та середні (7 сортів) сорти, малопоширені – суперранні (3 сорти). Переважають сорти з мініатюрними суцвіттями (7 сортів), менше сортів з дрібними (4 сорти), середніми (3 сорти) та великими (2 сорти) квітами.

22. 5. При розмноженні коренебульбами найбільший термін цвітіння (до 120 днів) мали ’Orange’ та ’Purpinka’, дещо менший (від 90 до 100 днів) – ’Sylvia’, ’Akita’, ’Веселітерни’, ’ParkPrincess’, ’PlayaBlanka’, ’Musette’, ’Salvador’, найменший термін цвітіння (від 80 до 90 днів) був у ’GoldenSceptre’, ’Evelin’, ’Рожевадіадема’, ’NutleySunaise’, ’BudaMunchen’, ’Procyon’, ’Uranus’. • 6. При живцюванні найдовший термін цвітіння (понад 70 днів) мали ’Orange’, ’Веселітерни’ та ’PlayaBlanka’, такі сорти як ’Purpinka’, ’GoldenSceptre’, ’Sylvia’, ’ParkPrincess’, ’BudaMunchen’, ’Musette’, ’Salvador’, ’Procyon’, ’Uranus’ квітували від 60 до 70 днів, найменше цвіли від 50 до 60 днів – ’Evelin’, ’Рожевадіадема’, ’NutleySunaise’, ’Akita’. • 7. Тривалість цвітіння залежить від способу розмноження; найбільша різниця в тривалості цвітіння (понад 40 днів) виявлено у 2 сортів з 2 садових груп; від 30 до 40 днів – мали 3 сорти з 3 садових груп; інші 9 сортів з 4 садових груп мали різницю від 20 до 30 днів, і найменша різниця (20 і менше днів) – у 2 сортів з 2 садових груп. • Вивчивши особливості росту та розвитку жоржин для створення саду жоржин ми пропонуємо: для обрамлення і створення бордюрів сорти ’Purpinka’, ’Orange’ та ’Веселітерни’; як солітери – ’Рожевадіадема’ та ’Akita’; представників декоративних (’Buda Munchen’, ’Musette’, ’Salvador’, ’Procyon’, ’Uranus’), кактусоподібних (’ParkPrincess’, ’PlayaBlanka’), кулястих (’Sylvia’, ’Evelin’), та помпонних (’GoldenSceptre’) жоржин рекомендуємо використовувати при створенні міксбордерів, модульних садів та масивів.

23. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!