Психолого-педагогічні аспекти роботи педагогів з батьками дітей

1. Психолого-педагогічні аспекти роботи педагогів з батьками дітей із синдромом Дауна Валентина Шорохова, методист НМЦ практичної психології ІППО КУ імені Бориса Грінченка

2. У Всесвітній декларації про забезпечення захисту і розвитку дітей наголошується: «Діти світу невинні, вразливі та залежні. Вони цікаві, енергійні та сповнені надій. Їхній час має бути часом радості й миру, ігор, навчання та зростання. Їхнє майбутнє має засновуватися на гармонії та співпраці…» У багатьох країнах світу, люди із синдромом Дауна є повноправними членами суспільства. Вони можуть відвідувати звичайні дитячі садочки та школи, знаходити роботу та створювати сім’ю.

3. За статистикою Світової організації охорони здоров'я • З діагнозом «синдром Дауна» народжується кожне 700-800-те немовля в світі. • Для жінок у віці до 25 років імовірність народження хворої дитини дорівнює 1/1400, до 30 — 1/1000, в 35 років ризик зростає до 1/350, в 42 роки — до 1/60, а в 49 років — до 1/12. • Щорічно в Україні народжується понад 400 дітей із синдромом Дауна (у м. Києві понад 30 немовлят). У м. Києві: • Виявлено біля 500 сімей, що мають дітей із синдромом Дауна. • Діти із синдромом Дауна навчаються у школах-інтернатах: №№2, 8, 10, 16, 17, СЗШ «Надія». • Діти дошкільного віку із синдромом Дауна виховуються у ДНЗ: №№662, 281, 219, 145, 569, 221, 154,419, 488, 591, 111. • У дітей із синдромом Дауна спостерігається: у 75% випадків - тяжка розумова відсталість; у 20 % - глибока розумова відсталість; лише близько 5 % хворих – мають легкий та помірний ступінь розумової відсталості.

4. Відомо, що сім’я – це той основний осередок, де відбувається формування особистості дитини. Вплив сім’ї на дитину домінуючий та унікальний, а багато в чому й незамінний. У сім’ї особистість формується в природних умовах, вихователі тут – найближчі й найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким повністю довіряє. Саме тому школа має підтримувати тісний зв’язок із батьками.

5. Проблеми, які виникають у батьків дітей із синдромом Дауна: • відсутність медичних, психологічних, дефектологічних знань про синдром Дауна; • відсутність знань у батьків про корекційно-розвиткову роботу; • відсутність розвивальних програм; • відсутність порад педагогів щодо роботи з дітьми; • агресивність батьків.

6. Мета роботи педагогів, що працюють із сім'єю, яка виховує дитину з комплексними порушеннями в розвитку: • надання кваліфікованої підтримки батькам; • допомога близьким у створенні комфортного сімейного середовища для розвитку дитини; • створення умов для активної участі батьків у вихованні та навчанні дитини; • формування адекватних взаємин між дорослими та їхніми дітьми.

7. Принципи роботи з сім'ями дітей із синдромом Дауна • принцип комплексного підходу до організації корекційно- педагогічного процесу; • принцип єдності діагностики та корекційно-педагогічного процесу; • принцип співробітництва між батьками та фахівцями, батьками і дітьми; • принцип урахування інтересів; • принцип провідної діяльності.

8. Найбільш типові групи батьків «особливих дітей»: • не розуміють значення освіти в розвитку дитини; • байдужі до роботи педагогів, не виявляють інтересу до освітніх закладів; • не приділяють належної уваги вихованню дітей; • дуже опікуються своєю дитиною, постійно проявляють тривогу за неї, вимагають від педагогів особливої уваги і особливого ставлення до дитини порівняно з іншим дітьми; • найвимогливіші і надмірно суворі батьки; • не сприймають педагогів за авторитетних осіб.

9. Першочергове завдання педагога: не використовуючи елементів повчання, залучити батьків до процесу виховання їхніх дітей, уміти запропонувати свій спосіб оцінки їхніх потреб та надати допомогу в набутті ними умінь спостерігати за своєю дитиною, стежити за її розвитком, а також сприяти йому.

10. Керівник закладу є фасилітатором у налагодженні стосунків між педагогами, фахівцями та батьками

11. Етапи роботи із сім’ями: Перший етап: первинне знайомство з сім'єю Другий етап: вступ дитини до навчального закладу Третій етап: відомості про сім’ю

12. Принципи практики, орієнтованої на сім’ю: • Сім’ю необхідно вважати основним одержувачем послуг. • Необхідно підтримувати й шанувати рішення, які приймаються родиною. • Необхідно надавати широкий спектр послуг, покликаних поліпшити функціонування дитини та родини.

13. Індивідуальний підхід у роботі з батьками • надання педагогам інформації особистісного характеру; • обгрунтування необхідності особливої уваги до їхньої дитини; • ініціювання розмов на теми, про які сім’я говорити не наважується; • розуміння вчителем переживань батьків; • спільність прийняття важливих рішень; • допомога батькам повірити в себе.

14. Роботу з батьками проводять: учитель дефектолог, вихователь, психолог, логопед, лікар Форми роботи з батьками: консультативно-рекомендаційна; лекційно-просвітницька; практичні заняття для батьків; організація "круглих столів", батьківських конференцій, дитячих ранків та свят; індивідуальні заняття з батьками та їх дитиною; підгрупові заняття

15. Аспекти психолого-педагогічної діяльності освітніх установ з батьками Встановлення перших контактів між сім'єю та установою: • запрошення батьків з дітьми або без них відвідати заклад до початку занять; • відвідування співробітниками сім'ї вдома; • надання батькам писемної інформації про заклад; • відвідування занять батьками дитини в кабінеті консультативної діагностики; • зустріч для узгодження договору про зарахування до навчального закладу

16. Допомога батьків установі • в якості організаторів або спонсорів;• у збиранні матеріалу для дитячих потреб;• у наданні господарської допомоги.

17. Участь батьків у щоденних заняттях дітей: • батьки залишаються, щоб дитина звикла до установи; • запрошення залишитися зі своєю дитиною, приєднатися до чаювання з дітьми і т. п.; • запрошення допомагати в повсякденних заняттях групи; • надання допомоги в певних випадках, наприклад, при проведенні екскурсії

18. Вклад батьків у розвиток своєї дитини • батьки працюють разом зі своєю дитиною в установі (це відбувається в контексті розуміння фахівцями необхідності навчити батьків, як допомогти їхній дитині); • батьки продовжують домашню роботу за програмою класу (групи) і виконують разом із дитиною домашнє завдання.

19. Участь батьків у прийнятті рішень • батьки беруть участь в рішеннях щодо їхніх дітей; • сімейний клуб бере участь у рішеннях щодо роботи установи

20. Громадська діяльність батьків: • привітність у взаєминах з батьками, встановлення соціальних контактів на разовій або постійній основі; • постійний клуб для батьків; • громадські заходи для батьків (не стосуються проблем їхніх дітей або роботи установи); • запрошення лекторів з цікавих для батьків питань (не обов'язково з проблем дітей або батьків).

21. Допомога батькам • надання допомоги батькам з питань виховання, щодо догляду за їхньою дитиною; • накопичення інформації та практичних порад; • допомога у вирішенні проблем (не обов'язково пов'язаних із роллю батьків), у пошуках виходу з кризових ситуацій.

22. Контакти і зв'язок між батьками та фахівцями • щоденний безпосередній контакт уранці і ввечері з батьками; • неформальні бесіди про дітей або заплановані зустрічі з батьками для обговорення досягнутих успіхів, незалежно від наявних проблем; • ознайомлення батьків із письмовими матеріалами про їхніх дітей; • пропозиція взяти участь у заходах класу (групи); • звернення до наочної інформації; • дні і вечори відвідувань для батьків з метою побачити, як займається їхня дитина, або ознайомитися з роботою закладу.

23. Відвідування сім’ї школяра Це сприяє налагодженню контактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо.

24. Листування з батьками Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи.

25. Бесіди, лекції для батьків Передбачають надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

26. Консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції,педагогічні читання. Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.

27. Батьківські збори Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики. Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений опитувальник.

28. Батьківські збори мають відповідати таким вимогам: • сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, вихованнюсоціально-правової відповідальності батьків за виховання дітей; • проводитися систематично, забезпечувати наступність у розв’язаннівиховних завдань; • забезпечувати оптимальні умови для оволодіння батькамипсихолого-педагогічними знаннями сімейного виховання; • сприяти забезпеченню єдності виховних впливів і сім’ї на вихованців; • забезпечувати формування узгодженої колективної думки, яка позитивно • впливала б на процес виховання; • створювати позитивний емоційний і соціальний клімат для утвердженнянаціональної гідності батьків і національного виховання; • сприяти підвищенню авторитету учителів-вихователів, школи і батьків; • показувати батьками успіхи їх дітей у навчанні та вихованні як результат діяльності учителів-вихователів.

29. Також існують інші форми роботи з батьками: • Усні журнали; • Диспути; • Дискусії;

30. Читацькі конференції; • Дні відкритих дверей; • Відкриті уроки для батьків та інші.

31. Завдяки тісній комплексній взаємодії педагогів, що працюють з дітьми із синдромом Дауна, з батьками, може покращитися ставлення до дітей із синдромом Дауна та здійснення нових можливостей для навчання та виховання «сонячних» дітей, підготовка їх до самостійного життя і праці.

32. Інформаційна підтримка батьків дітей із синдромом Дауна • ВБО Даун Синдром downsyndrome.org.ua • Перспективи розумово відсталих дітей • http://gladkeeh.boom.ru/Interviews/Nikolaeva6.htm • Доброчинний фонд Даунсайд Апwww.downsideup.org • Сонячні діти: сайт про синдром Даунаhttp://sunchildren.narod.ru • Мыс Доброй Надежды. Синдром Даунаhttp://downsyndrome.narod.ru/index.html • http://downsyndrome.borda.ru • http://downsyndrome.narod.ru/links.html • Поради батькам дітей з розумовою відсталістю www.nevromed.ru/stat/chuu.htm • Школа-садок для дітей з проблемами в розвитку (м. Київ)www.childfuture.kiev.ua • Іскра - сайт для людей з труднощами інтелектуального розвитку та їх друзівwww.kipina.ru

33. Довіряйте батькам, створюйте умови для їх активної участі у вихованні та навчанні дитини, прислухайтеся до батьків, але не йдіть у них на поводу, і не допускайте панібратства, будьте терплячі і коректні, впевнені і послідовні. Дякую за увагу!!!