ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДО ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

1. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДО ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ Викладач педагогіки та фахових методик напряму ‘’Початкова освіта’’ СІРАНТ Н.П. Львівського Педагогічного коледжу

2. Компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності. Освітня компетентність - це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності. Отже, освітня компетентність – це особистісна якість, що вже склалася. Компетентнісний спеціаліст, компетентна людина – це дуже гідна перспектива.

3. З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей: інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві; оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності; формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнання дійсності; виховання учнів у процесі навчання математики; формування позитивного ставлення та інтересу до математики.

4. Основні складові компетентності? По-перше,знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності. По-друге,уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний. По-третє,адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

5. Математичні компетентності • Технологічна компетентність — володіння сучасними математичними пакетами. • Методологічна компетентність — уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування практичних та прикладних задач. • Дослідницька компетентність — володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами. . Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.

6. Курс математики будується за такими змістовими лініями: •  числа, дії з числами; •  величини; •  математичні вирази, рівності, нерівності; •  сюжетні задачі; • просторові відношення, геометричні фігури;  робота з даними.

7. Розвитку професійної компетентності вчителя присвячені роботи: Н. Бібік, О. Біди, Л. Ващенко, І. Зимньої, Б.Ельконіна, Н. Кузьміної, Л. Карпової, М. Кадемії, Л.Коваль, А. Коломієць, О. Локшиної, А.Маркової, Л. Мітіної, О. Овчарук, Є. Павлютенкова, Л.Паращенко, О. Пометун, І. Прокопенко, С. Ракова, І.Родигіної, О. Савченко, Г. Тарасенко, А. Хуторського, М. Чошанова, В. Шахова та ін.

8. Сучасна функція вчителя початкових класів – не давати учням готових знань, а вчити їх здобувати, формуючи в собі наполегливість, цілеспрямованість, бажання і здатність вчитися самостійно, із інтересом і задоволенням.

9. Головне завдання ВНЗ – формування готовності студентів-випускників до впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, нових програм і підручників, формування математичної компетентності молодшого школяра вимагає комплексного наукового підходу та системної й виваженої роботи в умовах динамічних і кардинальних змін.

10. Скільки б ми не говорили про нові методи й технології навчання та виховання дітей, але сучасна педагогічна наука вважає, що без вивчення та творчого впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського розбудова національної освіти неможлива. Сьогодні багато пишуть про цінність педагогіки співпробітництва, але мало хто знає, що її фундамент ще в 60-ті роки заклав В.О.Сухомлинський, зокрема своєю практичною співпрацею з дітьми. В.О.Сухомлинський 1918--1970

11. Л. Коваль, розглядає компетентність у двох аспектах. По-друге, постає потреба навчити майбутніх учителів цілеспрямовано формувати в учнів ключові та предметні компетентності . По-перше,відбувається модернізація змісту професійної освіти, що передбачає його відбір і структурування з одночасним визначенням результативної складової освітнього процесу – набуття студентами компетентностей.

12. Відповідно до Нової програми з математики для початкових класів учні мають навчитися:  - сприймати та визначати мету навчальної діяльності;  - зосереджуватися на предметі діяльності;  - організовувати свою діяльність для досягнення суб’єктивно чи суспільно значущого результату;  - добирати й засвоювати потрібні знання для розв’язування навчальної задачі;  - використовувати здобутий досвід у конкретній навчальній або життєвій ситуації;  - висловлювати ціннісні ставлення щодо результату і процесу власної діяльності;  - усвідомлювати, аналізувати, оцінювати, коригувати результати своєї діяльності.

13. Основними педагогічними умовами до вчителя щодо формування в учнів початкових класів математичних уявлень і понять, є такі: •  комплексне вивчення математичних, психологічних і методичних основ формування уявлень і понять; • вивчення різних форм і методів формування математичних уявлень і понять; •  використання можливостей інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій.

16. Лише компетентний педагог здатний виховати компетентного студента, учня: • навчальне середовище для підготовки професійно зрілого та компетентного вчителя в питаннях методики викладання математики у початкових класах; • озброюємо студентів основами творчого підходу до навчання дітей молодшого шкільного віку математики; • розкриваємо сучасні тенденції розвитку початкової школи на основі аналізу Базового компонента дошкільної освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, програм з математики для 1 – 4 класів.

17. Знаходження невідомого числа. Розв’язування рівнянь та нерівностей

18. Поділимо ціле яблуко на дві частини . Визначили, що ціле яблуко – це одне, а частини – багато. Якщо об’єднати ці частини, отримаємо ціле. Що більше за розміром: ціле чи частина? (ціле) Скільки може бути частин? (дві і більше) За допомогою назв компонентів при додаванні визначили, який компонент чим може бути Наприклад: 4 + 2 = 6 Число – 4 частина (перший доданок) – позначаємо рисочкою ( - ) Число 2 – частина (другий доданок) - позначаємо рисочкою ( - ) Число 6 – (сума) – обводимо кружечком. ВИСНОВОК: Ціле (сума) складається із частинок (доданків). Додавати можна тільки частини, щоб отримати ціле.

19. Знаходження невідомого доданка Лабораторне заняття

20. ВИСНОВОК Лише на базі оптимального поєднання педагогічної теорії і шкільної практики ми зможемо сформувати особистість учителя-професіонала, інтегруватися в суспільство, займатися самовдосконаленням упродовж усього життя.

21. Використані джерела 1. Бургун І.В. Актуальність упровадження компетентнісного підходу в освітню практику / І.В. Буртун // http://www.nbu.gov.ua 2. Державний стандарт початкової загальної освіти [електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ newstmp/2011/20_04/12/ 3. Коваль Л. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи: технологічна складова : монографія / Л. В. Коваль. – Донецьк : Юго-Восток, 2009. – 375 с. 4. Овчарук О.В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: "К.І.С.", 2004. –112 с. 5. Степанець Н. М. Формування готовності вчителів початкових класів області до впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти : інструктивно-методичний лист / Н. М. Степанець. – Миколаїв : ОІППО, 2012. – 60 с.

22. Дякую за увагу !!!