1 / 27

« Моя Кіровоградщина – перлина Скіфського степу» Напрям: Історико-краєзнавчий (Історія краю)

Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 14 Кіровоградської міської ради, Кіровського району. « Моя Кіровоградщина – перлина Скіфського степу» Напрям: Історико-краєзнавчий (Історія краю) Автор: Вітюк Катерина Керівники: Скобіоале Наталія Вікторівна

alexa
Download Presentation

« Моя Кіровоградщина – перлина Скіфського степу» Напрям: Історико-краєзнавчий (Історія краю)

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 14 Кіровоградської міської ради, Кіровського району «Моя Кіровоградщина – перлина Скіфського степу» Напрям: Історико-краєзнавчий (Історія краю) Автор: Вітюк Катерина Керівники: СкобіоалеНаталія Вікторівна Перевалова Олена Віталіївна

  2. Видатні історичні особистості Кіровоградщини

  3. ДостоєвськийАндрій Михайлович(15 (27) березня 1825 — 7 (19) березня 1897) • Російськийархітектор, мемуа-рист; молодший братросійсько-гописьменника Федора Михай-ловичаДостоєвського. • На посаді головного будівничогосучасногоукраїнськогоКірово-градабрат Ф. М. ДостоєвськогоАндрійпрацюваввіджовтня 1849 року до липня 1858 року, звівшиабокеруючибудівництвомбага-тьохспоруд у місті, що активно розбудовувалось в ту пору.

  4. Торгова (Сінна) площапід час щорічногосвяткуванняМолозькоївільноїпожежноїдружини. Праворучпожежна каланча, побудована за проектом А. М.Достоєвського. • 1875 року Андрій Михайлович задумав скласти записки про своєжиття, однакодразуприпинивцюдіяльність, молодшийсинАндрій, щонавідав батька влітку 1895 року, попросив йогопоновитиведеннянотаток, крім того від 1884 року Андрій Михайлович вівщоденник, останнійзапис в якомудатується 18 жовтня 1896 року.

  5. Пашутін Олександр Миколайович26 листопада 1846 — 1 листопада 1906 • Колезькийрадник, єлисаветградськийміський голова (1878—1905), почеснийгромадянинміста. • 25 червня 1871 року О.М. Пашутінбуввпершеобранийгласнимєлисаветградськоїміськоїдуми, а 12 травня 1878 року — міським головою, перебуваючи на ційпосадіфактично до останніхроківсвогожиття.

  6. Попри винятковузайнятість на усіхофіційних і громадських посадах О.М. Пашутін став першою особою, що в історіїмістазвела до купи і виклала на паперійогоісторичнийрозвиток, — він є автором унікальноїміськоїхроніки, виданої [1897] року підназвою «Исторический очерк г. Елисаветграда». • За управлінняОлександраПашутінаЄлисаветград пережив розквіт у всіх сферах міськогожиття — так, саме в цей час запущено водогін (1893), у містівідкрився перший українськийпрофесіональний театр (1882), з'явивсяміський трамвай (першіпроективід 1887 року, реальний запуск — у 1897 році).

  7. Пам'ятникПашутіну в Кіровограді

  8. Цікавіфакти з життяПашутіна: • ПерейменуванняОлександромПашутінимвулиціНевської на Пашутінськупід час святкування 25-ліття перебуванняйого на посадіміськогоголови є першим випадком в історіїКіровоградаіменуваннявулиці на честь конкретної особи за їїжиття. Це є такожунікальнимвипадкомнайменуваннявулиці на честь себе самого, щоісторичнобулозвичайним для осіб в ранзіімператора. Вул. Пашутінська. Фото поч. ХХ-гостоліття

  9. Перебуваючи на відомчійслужбіМіністерствнародноїпросвіти та юстиції, ОлександрПашутіндослужився до чину надвірногорадника, а це означало, щонаступний чин (8-й клас), якщо б вінйогоотримав, надавбийому право на спадкове дворянство. • Самемонографія з історіїмістазумовила те, щоім'яПашутіна не буловикреслено (абозамовчувалося) навіть у радянський час.

  10. Ястребов ВолодимирМиколайович(1855-1898) • Історик, етнограф, археолог, краєзнавець, дослідникстарожитностейЄлисаветградщини (сучасноїКіровоградщини). • У 1876 р. закінчивуніверситет і отримавпризначення на посаду викладачаісторії у Єлисаветградськугромадськудівочугімназію. • На момент призначенняЯстребовазавідувачемісторико-географічниммузеємвінскладався з невеликоїколекціїстарожитностей, до якоївідносились 240 предметів, в тому числі 270 монет і медалей, 57 документів, рукописна карта Єлисаветградськоїпровінції ХVІІ ст., 3 кам’яні молотки і ціннезібранняпредметівскіфськоїепохи з кургану біля села Мартоноші.

  11. Про роль Ястребова в діяльності музею свідчить той факт, щопісляйогосмертівінзанепав на десять років. А колекцію 435 писанокізХерсонської, Київської, Подільської, Чернігівської та Бесарабськоїгубернійбуло передано за межі краю, на Полтавщину. як писав у некролозі про смерть дослідника О. Маркевич: "Вкажуще на заслугу В.М. Ястребова - улаштуванняісторичного й географічноговідділу в музеї при єлисаветськійреальнійшколі: цебув перший музей свого роду, якиймавстаровинніречінеабиякоїнауковоївартості, які й булинабутіЯстребовимабо через йогопосередництво.

  12. Кіровоградщина – перлина скіфського степу

  13. Мельгунівський курган Мельгýнівськийкургáн (Литий курган, Лита могила) — один знайдавнішихмогил-курганівскіфів, царський курган 2-ї пол. 7 ст. до н. е. Розкопаний у вересні 1763 року біля с. КопаніЗнам'янського району Кіровоградськоїобласті. Роботипроведені за вказівкою генерала-губернатора Новоросійськоїгубернії О. Мельгунова. Додатководосліджувався В. Ястребовим у 1892 та Н. Бокій у 1989. Відомості про розкопкиуривчасті та суперечливі. Висота кургану близько 10,5 м. На вершинізнайденакам'яна баба. Насипскладавсязперепаленого грунту, в якомузнайденізалишкипереплавленихметалів, горілихкісток, каміння, землі та глини, змішанихзвуглинами. Деякі дослідники вважають, що саме ця скіфська баба була знайдена на вершині Мельгуновського кургану

  14. В курганізнайдено ряд золотих прикрас та оздоб меча, якізберігаються в Ермітажі. На глибині 2-х м підкам'яними плитами знайденізалізнийакінак з окутим золотом руків'ям та вкритими золотою платівкоюдерев'янимипіхвами, прикрашеноюзображеннямифантастичнихтварин у передньосхідномустилі, срібнідеталівідассирійськогопалацевого табурету, золота діадема, 17 масивнихзолотихплатівок з зображенням орла з петлями на звороті, платівки з зображеннямимавп, птахів, бронзовазастібка з голівкамилевів на кінцівках, 40 бронзовихнаконечниківстріл та інше. Прикраси і зброя в скіфо-урартськомустилі. Речі не малислідіввогню.

  15. Глодоський скарб • Cвященні шляхи. Так називалася у часи Великої Скіфії територія між сучасним Кіровоградом та річкою Синюхою.Саме тут, в сакральному центрі Великої Скіфії, за свідченнями давньогрецького історика Геродота, було головне святилище скіфів, від якого в усі кінці держави розходилися Священні Шляхи. • А в околицях сучасного села Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, біля витоку річки Ексапмеї, стояв гігантський бронзовий казан - символ величі і непереможності Скіфії. Герб Новоукраїнського району Кіровоградської області

  16. Біля селища Глодоси Новоукраїнського району в 60-ті роки ХХ століття місцевим хлопчиком був знайдений один з найбагатших золотих скарбів України Глодоський скарб • У музеї історичних коштовностей України, розташованому на території Києво-Печерської лаври, слід обов'язково зупинитися біля вітрини, за склом якої - найцінніші раритети знаменитого «Глодоського скарбу». • Скроневі підвіски й нагрудні прикраси, браслети і персні, деталі піхов кинджала й меча, прикраси вузди - і все це золоте й срібне диво було створено майстрами-ювелірами майже півтора тисячоліття тому! В експозиції виставлені дорогоцінні частини скарбу, загалом же він, згідно з описом фахівців, налічує більше двохсот предметів. Серед них майже сто золотих предметів вагою 2,583 кг та сімдесят срібних 1,026 кг. Глодоський скарб Карта Скіфії

  17. Маленький Стоунхендж КіровоградщиниМаленький Стоунхендж Кіровоградщини • Межовікамені — археологічна пам’ятка Українидобипізньогонеоліту. Являє собою два ряди з 15 пар паралельнихкам'янихмонолітів — алею менгірів. Можливо, культоваспоруда, пов'язана з божеством Сонця. Ряди зорієнтованізі сходу на захід, висотапаралельних пар брил однакова. Найвища друга пара (до 1,50 м), висотанаступнихпоступовозменшується. Відстаньміжсусіднімибриламирядівзбільшується, деякі з кам’яних брил розташовані на іншомуберезірічки. • Кваліфікованихархеологічнихдослідженьпам'ятки не проводилось. Межовікаменірозташовані в місцізлиттяСугоклеютаСугоклейчика, неподаліксілНечаївка та Голубієвичі. Поблизузнаходиться курган періодубронзи та грот (кам'янийнавіс) Чортовапечера, розкопки в якому показали наявність культурного шару (знайденізалишкибагаття, черепки посуду, кісткитварин).

  18. Скіфськістатуїкіровоградськогообласногокраєзнавчого музею • Кіровоградськийобласнийкраєзнавчий музей маєунікальнуколекціюскіфськоїкам’яноїскульптури – збірка шести статуй VI – IV століть до н.е. робитьїїчи не найбільшою в Україні. Три з цихдревніхавтохтоннихзразківкам’яної пластики отримані у спадоквідпершого музею в місті • Кіровоградськиймузейнийлапідаріумналічуєвсього 9 одиниць (одна неолітична антропоморфна стела, саркофаг зрубноїкультури, 6 скіфських статуй і одна середньовічнаполовецька "баба”), але за кількістювитворівскіфськогокам’яногорізб’ярствавінможевважатисявизначноюколекцією. Розташованіекспонати у примузейномусквері та у музейному дворі. Якщодивитися на них з вулиціЛеніна, то вони розміщенізліва-направо у такійпослідовності:

  19. VI ст. до н.е. Гранітчервоний. Станішине (тепер – с. СокільникиЗнам’янського району). 1883. Знайшов і передав К.А.Абертасов.

  20. VII (?) ст. до н. е. Гранітрожевий. Єлисаветград (точнемісцезнахідкиневідоме, можливо Лита могила, абоМельгуновський курган, тепер – біля с. КучерівкиЗнам’янського району; 1763, О.П.Мельгунов)

  21. V ст. до н. е. Гранітрожевийдрібнозернистий. Куцеволівка (Онуфріївський район). 1985. Н.М.Бокій.

  22. VI ст. до н. е. Гнейс. Ерделівка (тепер – с. ЛенінаМаловисківського району). 1880-?. Я.Г.Ерделі.

  23. VI-V ст. до н.е. Гранітчервоно-чорний. Медерове (Кіровоградський район). 1964. О.І.Тереножкін.

  24. VI-V cт. до н.е. Гранітрожевий. Новосавицьке (Долинський район, іншаприв’язка – с. Інгуло-Кам’янкаНовгородківського району). 1989. В.Ф.Єлісєєв.

  25. З історії Кіровограда • Знайденопам'ятники, щопідтверджуютьперебуваннялюдини на землях сучасногоКіровограда з часівверхньогопалеолітуРозкопкипоховань, проводяться і в межах Кіровограда - так, в 2000-х буввиявлений практично не пошкодженийдерев'янийкорабель у ходірозкопок на кіровоградськійвулиці Попова • У XVI - 1-й половині XVIII столітьземлісучасногоКіровограда та прилеглихтериторійбуливолодіннямиЗапорізькоїСічі. • ІсторіясучасногомістаКіровоградбезпосередньопов'язана з утвореннямЄлизаветинськоїфортеці.

  26. План фортеці

  27. Використані джерела Ресурси Інтернет:http://www.oblrada.kirovograd.uahttp://library.kr.uahttp://uk.wikipedia.orghttp://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl18_u.htmlhttp://megaskop.ruЛітература:…

More Related